23. Особливості ран, нанесених вогнепальною зброєю, тупими та гострими предметами.

Рани:

• вогнепальні (шукаємо вхідний і вихідний отвір, навколо зона осадження). ( вх. + -тк, вих. - + тк). Врах. величину рани, форму і краї, напрямок раневого каналу. Кулю вийм. хір. шл.

• наскрізні

• насліпні

• різані (рівні краї, довж >шир, краъ гострокутні, неглибокі).

• рубані ( глибокі, надруб на кістці, вруб, розруб).

• колоті ( глибокі, d=d предмета, сильна кровотеча).

• забиті ( розмішені, не сильна кровотеча, зяяння тк., можуть відшаровуватися від кістки. При падінні з висоти).

24. Класифікація смерті. Констатація факту настання смерті за первинними її ознаками.

Смерть – незворотнє припинення обміну речовин та життєвих ф-ій організму, завершення його життєвого циклу.

1. Природня (фізіологічна) – настанє в результаті вичерпування життєвих ресурсів.

2. Патологічна – смерть від впливу екзо- та ендогенних агресивних чинників.

Викликається хворобами, різними видами зовнішнього впливу, лікарськими втручаннями в стан здоров'я, фізичним перенапруженням, голодом, спрагою, а також механічно викликаним кисневим голодуванням.

• Ненасильницька від різних хвороб.

• від хвороб з вираженими клін.озн.

• раптова смерть.

• Насильницька (загибель життєздатного організму від впливу агресивних зовнішніх чинників).

(ненавмисна або навмисна) спостерігається в результаті таких дій (ненавмисних або навмисних), як забій або вбивство, смерть від різного роду травм ( виробнича травма), нещасних випадків (транспортна аварія, розряди блискавок ).

• вбивство

• нещасний випадок

Констатація смерті за первинними її ознаками початковою ознаками смерті відносяться: пасивне, зазвичай лежаче і нерухоме положення тіла; блідість шкірного покриву; повна відсутність свідомості; відсутність дихання, пульсу, серцебиття; відсутність будь-яких реакцій на больові, термічні, хімічні, нюхові роздратування; відсутність реакції зіниць на світло; охолодження тіла.

25. Вторинні ознаки смерті.

Вторинні посмертні зміни:

1) трупне охолодження (спочатку охол. периферичні ділянки тіла. За 1 добу шв. оходж. трупа на 1°С за 1 хв. У 2 добу – 0,2 °С за 1 год. Сповільнене охолодження при ↑ t тіла. Пришвидшене при ↓ t тіла).

2) тр задубіння – посмертне ущільнення скелетних та серцевих мязів (почин-ся з голови, закінч-ся хвостом); Поч. через 2-5 год після смерті. Швидке – смерть від фіз. перенавантаж., крововтратах, травмах гм, ураж. електор. струмом, хв. з судомами. При сепсисі не настає.

3) тр висихання – випаровування вологи із поверхні трупа, спостерігається на видимих слиз. обол та на кінчиках вух, хвоста;

4) перерозподіл крові – після смерті вся кров в серці, але під дією сили тяжіння переходить в ту частину, на якій тварина лежить, там і зсідає, утворюється посмертні зсідки (червоні (якщо агонія швидка), білі (агонія довга), еластичні, гладкі, легко витягуються з судин, на розрізі однорідні), при сепсисі і асфіксії кров не зсідається; агонія коротка – більше червоних, Агонія довга – більше білих.

5) трупні плями – гіпостаз: внаслідок міграції крові під дією сили тяжіння, темно червоні із синюшним відтінком, при натисканні блідніють; трупна імбібіція – рожеві, при натисканні не змінюються, не переміщаються, потім стають сіро-зелені.