19. Класифікація лікарських помилок залежно від об`єктивності причин їх виникнення

Лікарські помилки можна поділити на:

1. Об’єктивні:

- через зміни умов ведення тваринництва

- недостатня підготовка фахівців, пов’язана із недосконалістю літератури та методів викладення

- недостатнє знання хвороб

- переплутування симптомів із діагнозами

- недостатнє технічне забезпечення

- великий обсяг роботи

2. Суб’Єктивні – виник внаслідок особливостей особистості фахівця

- нездатність до самоконтролю

- меланхолік

- нерішучість

- відсутність самокритики

- недостатня профцілеспрямованість тощо

3. Змішані

- висока діагностика хв. пов’язана із атиповим перебігом

- неправильний лабаналіз

- недостовірність анамнезу

- постановка діагнозу за інтуїцією

- захоплення модним лікуванням, прийомами та лікарськими засобами

- «навіювання» діагнозу більш досвідченим фахівцем

20. Загальні положення експертизи живих тварин ( вимого, порядок проведення, випадки, в яких її призначають.

• Здійснюєть в присутності мусорка (слідчий, оперативний працівник);

• Проводиться при денному освітленні;

• Не можна проводити у житлових приміщеннях.

Порядок експертизи:

1. Ознайомлення з документами;

2. Збір анамнезу;

3. Клінічний огляд тварини;

4. Проведення спеціальних досліджень;

5. Складання висновку судового експерта.

Призначають:

1. Визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень;

2. Визначення стану здоров`я тварини;

3. Визначення вагітності тварини;

4. Визначення віку тварини.

21. Визначенняступеня тяжкості тілесних пошкоджень: мета, класиф, загальні особлив

1. Легкі тілесні пошкодження:

• Пошкодження, що не викликають порушення стану здоров’я та втрати працездатності;

• Пошкодження, що спричинюють погіршення стану здоров’я та працездатності від 1 до 7 діб.

2. Середньої тяжкості: спричинюють погіршення стану здоров’я та втрату працездатності від 1 до 3 тижнів (неглибокі рани, розтягнення зв’язок, вивихи).

3. Тяжкі – пошкодження, що спричинюють погіршення здоров’я та втрату працездатності на період 3 тижнів і більше.

Кримінальна відповідальність за тяжкі і небезпечні для життя : 1) переломи кісток черепа 2) переломи хребців, кісток тазу, трубчастих кісток 3) проникні поранення хребта 4) пошкодження ГМ і СМ 5) пошкодження великих судин 6) проникні поранення грудної та черевної порожнини 7) поранення гортані, трахеї, стравоходу 8) термічні опіки 3 і 4 ступеня із площею ураження не менше 15% поверхні тіла.

Враховують: -ступінь пошкодження, локалізація, характер; - знаряддя; - давність пошкодження.

Якщо клін. оглядом не вдається встановити ступінь тяжкості тіл.пошк., то у висновку ступінь не вказують, але наводять причини, за якими це зробити неможливо.

22. Класифікація знаряддя, яким наносять тілесні пошкодження.

1. Зброя.

• Холодна (гостра, тупа) – предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового завдання тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) смертельних тілесних ушкоджень (в подальшому - "ураження цілі"), дія яких заснована на використанні м'язової сили людини. Гостра – ріжуча (зброя: ножі, мечі; знаряддя: ножиці, кухонні ножі; предмети: уламки скла, металу); колюча (пилки, стріли), рублячи (сокира), пиляча (пилка). Тупа (зброя: кастети; предмети: кирпи).

• Вогнепальна (набої приводять до руху енергією хімічного розкладу вибухових речовин, що дозволяє вражати ціль на відстані):

• Бойова(стрілецька (пістолет, гвинтівки, мушкети), мінно-вибухова (гранати, міни, авіаційні бомби), артилерійська, ракета.);

• Мисливська (гладкоствольна,нарізна,комбінована);

• Саморобно-дифектна(обріз, самопали, пугачі);

• Спеціальна вогнепальна зброя (стартовий пістолет, ракетниці, спортивна зброя);

• Атипова зброя – НЕвогнепальна, але наносить подібні поранення (травматична, пневматична, підводна зброя, будівельно-монтажна зброя).

2. Власне знаряддя пошкоджень (предмети виробничо-побутового призначення).

3. Предмети пошкодження (речі, які не мають спец.призначення).

4. Частини тіла людини чи тварини.