4. Організація виробництва у допоміжних й обслуговуючих підрозділах підприємства

До допоміжним і обслуговуючим підрозділам підприємства ставляться ремонтне, інструментальне, транспортне, енергетичне, складське господарство та інших.

Основне завдання ремонтного господарства є підтримання обладнання працездатному стані перебуває й попередження його передчасного зносу. Організація і Порядок проведення ремонтних робіт регламентуються типовим становищем. Система планово-попереджувального ремонту (ППР) охоплює комплекс заходів, які включають те що по устаткування, межремонтное обслуговування, періодичні профілактичні операції (огляди, перевірка на точність, зміна олії, промивання), і навіть планово-попереджувальний ремонт (поточний та капітальний). Основним нормативом системи ППР є ремонтний цикл — проміжок часу між двома черговими капітальними ремонтами, який вимірюють літній. Кількість і послідовність назв ремонтів і оглядів становлять структуру ремонтного циклу.

Особливістю планування ремонтних робіт і те, що на посаді одиниця виміру обсягу ремонтних робіт прийнята умовна ремонтна одиниця, рівна

ставленням витрат робочого дня на: ремонт токарно-винторезного верстата. Залежно від труднощі й трудомісткості ремонту усе обладнання розбивається на 11 груп ремонтосложности. Для розрахунку обсягу ремонтних робіт у одиницях ремонтосложности необхідно число одиниць устаткування, яке зазнає ремонту в плановий період, помножити на коефіцієнт, рівний номера групи ремонтосложности за кожним видом устаткування.

Обсяг ремонтних робіт з цеху в фізичних одиницях устаткування визначається відповідно до структурі ремонтного циклу і дати останнього ремонту за кожним видом устаткування й видам ремонту (поточний, капітальний). Усі нормативи витрат часу розроблено у розрахунку одиницю ремонтосложности кожного виду ремонтних робіт незалежно від твань ремонтируемого устаткування. Планування ремонтних робіт входять такі розрахунки:

Види ремонтних робіт з кожному верстата і агрегату й терміни їхньої виконання.

Трудомісткість ремонтних робіт, продуктивності праці, чисельність та Фонд оплати праці ремонтного персоналу.

Кількість і вартість необхідні ремонту матеріалів і запчастин.

Плановий простий обладнання ремонті.

Собівартість ремонтних робіт.

Обсяг ремонтних робіт з цехах і підприємству цілому зі розбивкою по кварталами і місяців.

Виробнича програма ремонтного цеху визначається шляхом множення норм трудомісткості ремонтних операцій на обсяг ремонтних робіт з відповідним видам ремонту в одиницях ремонтосложности. Розрахунок потреби у матеріалах, запчастинах і напівфабрикатах виготовляють підставі норм витрат матеріалів на одиницю ремонтосложности і обсягу ремонтних робіт. Ставлення загального часу простою обладнання ремонті до річного фонду часу роботи устаткування становить відсоток простою обладнання ремонті.

Інструментальне господарство покликане вирішувати такі:

• безперебійне постачання інструментом всіх виробничих підрозділів підприємства;

• організація раціональної експлуатації інструменту та приладів;

• скорочення запасів інструмента без шкоди нормального ходу виробничого процесу;

• зниження витрат за зміст інструментального господарства.

Інструментальне господарство становлять підрозділ з постачання інструментом, його відновленню, ремонту, регулюванню і заточенню, центральний склад і роздавальні комори, займаються складуванням, комплектацією і видачею інструмента. Інструмент можна класифікувати за низкою ознак. По роль процесі виробництва розрізняють робочий, допоміжний, контрольно-вимірювальний інструмент, пристосування, штампи, прес-форми. За характером використання інструмент буває спеціальним і універсальним (нормальним).

Расходный фонд — кількість інструмента, яке витрачається і під час виробничої програми підприємства; основу розрахунку лежать норми стійкості інструменту та час зносу. Час зносу одно періоду часу роботи інструмента між двома переточками, помноженому на число можливих заточек. У основі раціональної організації та планування інструментального господарства лежать норми стійкості інструменту та величина його запасів.

Оборотный фонд створюється для безперебійного забезпечення інструментом цехів, ділянок та робочих місць. Він охоплює запаси на яких складах, в цехових инструментально-раздаточных комор, інструмент на робочих місць, в заточенню, ремонті, відновленні і перевірці. Величина запасу інструмента складі визначається у системі «максимум — мінімум» з допомогою наступного алгоритму розрахунку:

• визначається мінімальний запас інструмента кожного найменування як твір денний ним потреби на число днів термінової поставки чергову партію;

• визначається запас «точки замовлення» як сума денний потреби у інструменті, помноженою на число днів нормального вступу, і мінімального запасу;

• визначається складської запас загалом як сума середнього запасу інструмента кожного найменування і мінімального запасу.

Залежно від галузевої спеціалізації і масштабу виробництва, у склад транспортного господарства, можуть входити різні підрозділи: транспортний відділ, цехи ділянки залізничного, автомобільного, электрокарного і конвеєрного транспорту, й т. буд. На окремих підприємствах, особливо малих, всі функції, пов'язані з внутризаводским переміщенням вантажів, може виконувати транспортний цех (ділянку) чи окремий робочий. Масштаби і структура транспортного господарства підприємства оцінюються по вантажообігу, т. е. кількості які прибувають, відвантажених і переміщуваних всередині підприємства вантажів. Обсяг і характеру вантажообігу визначають обсяг навантажувально-розвантажувальних робіт, методи їхнього механізації і необхідний фронт вивантаження і навантаження.

Дані про среднесуточном обороті вагонів є підвалинами розрахунків величини фронту вивантаження і навантаження.

До складу енергетичного господарства входять енергомережі, кошти й точки споживання енергії. У великих диверсифікованих підприємствах енергетичним господарством охоплюються тепло- і энергостанции, компресорні, насосні станції, зовнішні енергомережі та інші эпергоструктуры. Основними завданнями організації енергетичного господарства є:

• безперебійне забезпечення підприємства усіма видами енергії;

• раціональна експлуатація енергообладнання, його обслуговування може й ремонт;

• економія паливно-енергетичних ресурсів.

Призначення складського господарства полягає у зберіганні необхідних запасів матеріалів, сировини, палива, напівфабрикатів та готовою продукції, які забезпечують безперебійну і ритмічну підприємства, схоронність матеріалів.