КСПП / Право

3.орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей,

4.відповідні структурні підрозділи обласних,

Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад;

5.уповноважені підрозділи органів Національної поліції;

6.приймальники-розподільники для дітей органів Національної поліції

7.школи соціальної реабілітації та професійні училища соціальної реабілітації органів освіти;

8.центри медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров'я;

9.спеціальні виховні установи Державної кримінально-виконавчої служби України; 10. притулки для дітей;

11.центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

12.соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка).

Уздійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.

Під соціальним захистом слід розуміти *комплекс заходів і засобів соціально-економічного та правового

характеру, здійснення яких покладається на суб'єктів, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки.

32.Соціальні гарантії та допомоги сім’ям з дітьми

Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 в нашій країні призначаються такі п’ять видів державної допомоги сім’ям з дітьми:

1)допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

2)допомога при народженні дитини;

3)допомога при усиновленні дитини;

4)допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

5)допомога на дітей одиноким матерям

Всі види цих доп випл органи соц зах за місцем прожив (крім жінок які слухать) 1. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

Право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають всі жінки (+ неповнолітні)

Допомога виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість 70 днів до і 56 днів після . Жінкам, які постраждали внаслідок Чорн кат, доп по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів (90 - до та 90 - після ).

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки, але не менше 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму. 2. Право на допомогу при народженні дитини Допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини який постійно проживає з дитиною.

Одноразова доп, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Уразі народження двох і більше дітей доп надається на кожну дитину.

Уразі народж мертвої дит доп не призначається.

Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі:

•позбавлення отримувача доп батьківських прав;

•відібрання дит в отримувача доп без позбавлення батьківських прав;

•тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

•припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної

дитини;

•нецільового використання коштів.

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень 3. Допомога при усиновленні дитини

Допомога при усиновленні дитини аналогічні умовам надання допомоги при народженні дитини.

4.Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування Така допомога вважається власністю дитини.

надається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

5.Право на допомогу на дітей одиноким матерям

Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соц пенсію. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.

Доп надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

33 Пільги багатодітним сім’ям та дітям з багатодітних сімей відповідно до Закону України «Про охорону дитинства».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соц захисту багатодітних сімей» від 19.05 2009, який набрав чинності 1 січня 2010 року, багатодітним сім’ям передбачено наступні пільги:

1) 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством;

2)50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством.

Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім'ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю;

3)50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, в межах норм, визначених законодавством, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;

4)позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів. Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:

– безоплатне одержання ліків;

– щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;

– першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

– безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі районних та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

– безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей».

Відповідно до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» від 16.06.2011 №3525-IV, до складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійнотехнічних та вищих навчальних закладах, – до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше.

34. Діяльність Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Загальне положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді затверджене постановою КМУ від 1 серпня 2013 р.

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді - спеціальний заклад, що проводить соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Мережа центрів складається з республіканського, обласних, районних, міських, районних у містах центрів (місцеві центри).

Основними принципами діяльності центру є:

законність;

соціальна справедливість;

раннє виявлення та надання допомоги сім’ям, дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах;

доступність та відкритість;

конфіденційність

додержання і захист прав людини;

адресність та індивідуальний підхід;

добровільність вибору в отриманні чи відмові від отримання соціальних послуг;

комплексність та системність;

дотримання державних стандартів і нормативів соціальних послуг;

максимальна ефективність використання коштів.

Основними завданнями місцевого центру є:

проведення соціально-профілактичної роботи

виявлення с, д та м, які перебувають у сжо;

здійснення соц супроводу, надання соц послуг та здійснення ін заходів щодо відновлення соц функцій, псих і фіз стану с, д та м, які перебувають у сжо і потребують сторонньої допомоги;

проведення інф-просвітницької роботи з с, д та м;

забезпеч взаємодії із установами та організаціями,

Місцевий центр :

1)здійснює виявлення та веде облік:

с, д та м, які перебувають у сжо;

осіб з числа випускників інтернатних закладів;

дітей-сиріт та дітей, позб батьк піклування;

прийомних сімей, дит будинків сімейного типу, сімей опікунів, піклувальників;

осіб з інвалідністю;

осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі;

осіб, які зазнали жорстокості та насильства, постраждали від торгівлі людьми, залучалися до найгірших форм дитячої праці;

2)проводить оцінку потреб дитини, сім’ї та молодої особи, обстеження матеріально-побутових умов за згодою сім’ї, визначає планування та методи соціальної роботи;

3)здійснює у разі потреби соц супровід та надання соц послуг;

4)інформує с, д та м про можливість отримання інших видів соц доп і послуг;

5)проводить у сім’ях, серед діт та мол за місцем проживання інформ-просвітницьку роботу, спрямовану на формування стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя шляхом розповсюдження соц реклами і проведення консультацій;

6)впроваджує нові соц технології, спрямовані на виявлення отримувачів соц послуг на ранніх стадіях жит проблем; формує навички відповідального батьківства, здійснює профілактику соц сирітства;

7)узагальнює на місцевому рівні статистичні та готує інформаційно-аналітичні матеріали стосовно проведеної соціальної роботи, які подає регіональному центру

8)дотримується державних стандартів і нормативів під час проведення соц роб з с, д та м;

9)забезпечує захист персональних даних с, д та м, які перебувають у сжо;

Центр має право:

вносити пропозиції щодо вдосконалення соц роб з с, д та м;

подавати пропозиції до проектів відповідних місцевих бюджетів з питань, що належать до їх компетенції;

укладати в установленому порядку договори з підприємствами, щодо проведення робіт, спрямованих на виконання покладених на нього завдань;

залучати фахівців інших закладів, установ та організацій для здійснення соц супроводу сімей, які перебувають у сжо;

здійснювати посередництво у представництві інтересів с, д та м та порушувати клопотання про

притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог законодавства з питань проведення соц роб з с, д та мол.

35.Соціальне забезпечення дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування.

Заходи додаткового матеріального заохочення.

Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітейсиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” визначає поняття(терміни) в такому значенні:

дитина-сирота — дитина, в якої померли чи загинули батьки; діти, позбавлені батьківського піклування— діти, які залишилися без піклування батьків у

зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти;

форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, — усиновлення; встановлення опіки, піклування; передача до прийомної сім’ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; усиновлення — прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

встановлення опіки та піклування — влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів; передача до прийомної сім’ї — добровільне прийняття за плату сім’єю або окремою

особою, яка не перебуває у шлюбі, із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання та для спільного проживання;

передача до дитячого будинку сімейного типу — прийняття в окрему сім’ю, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, на виховання та для спільного проживання не менш як п’яти дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей, включаючи рідних, у такій сім’ї не може перевищувати десяти осіб;

Державне утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, —

повне забезпечення відповідно до державних соціальних стандартів матеріальними та грошовими ресурсами дитини для задоволення її життєво необхідних потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності

соціальне житло у вигляді жилої площі, яка надається за нормами державних соціальних стандартів та матеріальна допомога і соціальний супровід

36. Встановлення опіки і піклування

Піклування встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей (віком від 14 до 18 років) , які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи залишились без батьківського піклування. Опіка до 14р Установлення опіки (піклування)

г) загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

Для дітей, які мають фізичні або розумові вадикомпенсуючого типу. У заклади приймаються:

•діти-сироти; •діти, відібрані у батьків за рішення суду;

•діти, батьки яких позбавлені батьківських прав, засуджені або перебувають під арештом у період слідства, визнані недієздатними, знаходяться на тривалому лікуванні, а також батьків, місце перебування яких невідомо.

За рішенням місцевої державної виконавчої влади до закладу для дітей дошкільного віку тимчасово приймаються діти одиноких матерів (батьків), із багатодітних і малозабезпечених сімей, а також діти, які знаходяться під опікою.

Розлучати дітей однієї сім'ї шляхом передачі одного із них на усиновлення не дозволяється (якщо до цього не змушують медичні показники).

На підставі таких документів: свідоцтва про народження; медичних документів про стан здоров'я; документа про освіту (для дітей шкільного віку);особової справи учня, який вступає у другий і наступний класи (допоміжної школи);висновків і рекомендацій психолого-медико- педагогічної консультації; акта первинного обстеження умов життя дитини; відомостей про батьків або осіб, які їх замінюють та ін..

38. Порядок надання ,розміри та терміни державної соціальної допомоги малозабезпеченим

сімям.

Закон України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям (2000 р.) окреслює основний порядок допомог бідному населенню.

Важливим є визначення малозабезпечена сім'я – дохід якої нижчий від прожиткового мінімуму. прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум".

До складу сім’ї включаються:

—чоловік, дружина;

—рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей;

—неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками;

—непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;

—особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним;

—жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. Водночас до складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.

Допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

Рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається протягом 10 днів .

Випадки коли допомога не призначається

—працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації;

—під час обстеження умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;

—особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї; За наявності цих обставин державна соціальна допомога може бути призначена коли: у складі сім’ї є

інвалід; у малозабезпеченій багатодітній сім’ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років; неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.

Умови припинення виплати допомоги

Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:

— якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи Розмір допомоги — це різниця між рівнем забезпечення та її середньомісячним сукупним доходом,

але не може бути більшим ніж 75 % від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 %, для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, — на 20 %.

Для громадян, які отримали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20 %.

39 .Умови, за яких державна соціальна не призначається, зменшується її ро3мір або припиняється виплата.

Випадки коли допомога не призначається У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної

допомоги може бути припинена у випадках коли:

— працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних

закладах з денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги;

—під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;

—особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;

—у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). За наявності обставин, що зазначені вище державна соціальна допомога може бути призначена органом праці та соціального захисту населення на підставі рішень районних, держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли:у складі сім’ї є інвалід;

• у малозабезпеченій багатодітній сім’ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійнотехнічних, вищих навчальних закладах I — IV рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);

• неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.

• Умови припинення виплати допомоги Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:

—якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, — з місяця, в якому виявлено порушення;

—у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), — з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни;

—за заявою уповноваженого представника сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

40. Субсидії як спосіб захисту населення від бідності. Субсидія – це грошова допомога, що надається державою за рахунок коштів бюджету, а також спеціальних фондів юридичним особам, місцевим державним органам, іншим державам. Це вид цільової допомоги зазначеним особам, що надається за рахунок коштів бюджетів або цільових фондів. Субсидія застосовується з метою збалансування регіональних та місцевих бюджетів, зміцнення їх доходної бази та завжди передається безповоротно і безвідплатно з вищих ланок бюджетної системи нижчим ланкам для фінансування