Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

КСПП / Право

.pdf
Скачиваний:
8
Добавлен:
06.07.2017
Размер:
393.63 Кб
Скачать

Квартирний облік, здійснюються під громадським контролем і з додержанням

гласності.

Громадяни самостійно здійснюють право на одержання житла з настанням повноліття, або з моменту одруження чи влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від 14 до 18 років) за згодою батьків або піклувальників.

Кожна сім'я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім'ї та у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.

Внутрішньо переміщені особи беруться на квартирний облік в будь-якому населеному пункті за їх бажанням.Це стосується осіб з числа інвалідів війни та членів їх сімей; а також члени сімей загиблих.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1)забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказує на санітарні норми жилої площі у розмірі 21 кв. м. загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 кв.м. на сім’ю.

2)які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3)які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі.

6)які проживають у гуртожитках;

7)які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, крім подружжя.

8)внутрішньо переміщені особи з числа інвалідів війни, та члени їх сімей; а також члени сімей загиблих.

Громадяни, які штучно погіршили житлові умови, громадяни, не беруться на

квартирний облік протягом 5 років з моменту погіршення житлових умов.

Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

2)виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

3)припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи;

4)подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік; та ін.

22. Сприяння вирішенню житлових проблем молоді.

Програма здешевлення вартості іпотечних кредитів була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 р.Держава взяла на себе зобов'язання частково відшкодовувати відсотки по кредитах комерційних банків людям, що потребують житла

вимоги:

-надання кредиту в гривнях;

-строк кредитування – до 15 років з моменту укладання кредитного договору;

-процентна ставка на момент видачі кредиту не перевищує 16 % річних;

-обов’язковий власний внесок позичальника не перевищує 25%суми кредиту.

-максимальний розмір кредиту, визначається шляхом множення нормативної площі житла на його розрахункову вартість;

-укладення договорів поруки з кожним дієздатним членом сім’ї

До таких, що потребують поліпшення житлових умов, належать:

1. громадяни, які на підставі статті 34 Житлового кодексу України РСР перебувають на квартирному обліку;2.громадяни, які забезпечені за місцем проживання, зареєстрованим в установленому порядку, житловою площею, що не перевищує 9 кв. метрів на одного члена сім’ї, або проживають у гуртожитку.

Державна програма "Доступне житло" 70 на 30.

Мета програми - підвищення рівня забезпечення громадян, що потребують поліпшення житлових, житлом шляхом удосконалення існуючого та запровадження нового механізму державної підтримки будівництва доступного житла.

Реалізація даної програми передбачається шляхом надання одноразової безповоротної фінансової підтримки у розмірі 30 відсотків вартості нормативної площі доступного житла за рахунок державних коштів.

Пільгове кредитування для забезпечення молоді житлом

Відповідно до Положення право на отримання кредиту мають молоді сім’ї та одинокі молоді громадяни:

сім’я, в якій чоловік та дружина віком до 35 років включно; неповна сім’я в

якій мати (батько) віком до 35 років включно мають неповнолітніх дітей; одинокі молоді громадяни віком до 35 років включно. Додаткова інформація для мешканців сільської місцевості. Громадяни, які проживають в індивідуальному будинку, збудованому за рахунок кредиту, у сільській місцевості мають право на додаткові пільги.

Довготермінове пільгове кредитування за рахунок власних коштів Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву

Кредит надається молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла терміном до 30 р, але не більше ніж досягнення позичальником 55 р. (ж.), 60 р.(ч.)

23. Об’єкти та суб’єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю відповідно Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»

Суб'єктами соціальної роботи з з сім'ями, дітьми та молоддю є:

уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та

молоддю;

фахівці з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

об'єднання громадян, благодійні, релігійні організації;

юридичні та фізичні особи, які надають соціальні послуги сім'ям, дітям та

молоді;

волонтери у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

До уповноважених органів належать:

органи виконавчої влади;

органи місцевого самоврядування;

центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та їх спеціалізовані формування;

служби у справах дітей.

Об'єкти соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю

сім'ї, діти, молодь;

професійні та інші колективи;

соціальні групи, щодо яких здійснюється соціальна робота.

24. Принципи та напрямки соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю відповідно

Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»

Основними принципами соціальної роботи з дітьми та молоддю є:

додержання і захист прав людини;

адресність та індивідуальний підхід; доступність та відкритість;

добровільність вибору в отриманні чи відмові від отримання соціальних послуг;

гуманність; комплексність;

максимальна ефективність використання бюджетних та позабюджетних коштів суб'єктами соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

законність; соціальна справедливість; конфіденційність

Основними напрямами державної політики у сфері соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю є:

визначення правових засад соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

розроблення та реалізація загальнодержавних, регіональних програм соціальної підтримки..

організація та здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

здійснення менеджменту у соціальній роботі з сім'ями, дітьми та молоддю;

забезпечення дотримання мінімальних соціальних стандартів здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

створення сприятливих умов для функціонування і зміцнення сім'ї;

розвиток різних форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

утвердження здорового способу життя в сімейному, дитячому та молодіжному

середовищі;

здійснення соціально-профілактичної роботи, інтеграція в суспільство осіб з інвалідністю.

розвиток та підтримка волонтерського руху у сфері соціальної роботи з СДМ.

25. Характеристика основних форм соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю відповідно Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»

Соціальна робота з сім'ями, дітьми та молоддю - діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю, а також фахівців з соціальної роботи та волонтерів, яка спрямована на соціальну підтримку сімей, дітей та молоді, забезпечення їхніх прав і свобод, поліпшення якості життєдіяльності, задоволення інтересів та потреб; Соціальне інспектування - система заходів, спрямованих на виявлення, здійснення аналізу, сімей, дітей та молоді, які перебувають у СЖО.

Соціальне інспектування здійснюється з метою виявлення, обліку, здійснення аналізу та оцінки потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у СЖО і потребують сторонньої допомоги. Соціальне інспектування здійснюється ЦСССМ.

Соціальне обслуговування передбачає:

надання психологічних послуг, надання методичних порад;

формування здорового способу життя

інформування з питань працевлаштування та сприяння в цьому;

соціальну адаптацію, соціальний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

задоволення матеріальних потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у СЖО та

ін.

Соціальна профілактика - вид соціальної роботи, спрямованої на запобігання СЖО сімей, дітей та молоді їх аморальній поведінці.

Соціальна профілактика серед сімей, дітей та молоді передбачає здійснення:

комплексних заходів, спрямованих на запобігання сімейному неблагополуччю, насильству в сім'ї та жорстокому поводженню з дітьми;

системного обліку і догляду за дітьми та молоддю, які виявили схильність до

асоціальної поведінки;інформаційно-просвітницької, пропагандистської роботи в сім'ях, серед дітей та

молоді Соціальна реабілітація - вид соціальної роботи, спрямованої на відновлення основних

соціальних функцій сімей, дітей та молоді; Соціальна реабілітація дітей та молоді передбачає здійснення:

навчально-виховної реабілітації у загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей та молоді, які потребують соціальної допомоги

соціально-лікувальної та психологічної реабілітації у відповідних закладах

охорони здоров'я дітей та молоді, які зазнали жорстокості, а також які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

фізичної реабілітації дітей та молоді з фізичними, розумовими вадами у спеціалізованих фізкультурно-оздоровчих закладах (клубах, центрах тощо);

медико-соціальної реабілітації дітей, які зловживають алкоголем, наркотиками і

які за станом здоров'я не можуть бути направлені до шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації;

соціально-освітньої реабілітації в школах соціальної реабілітації та професійних

училищах соціальної реабілітації дітей, які скоїли правопорушення. Соціальний супровід - вид соціальної роботи, спрямованої на здійснення соціальних опіки, допомоги та патронажу сімей, дітей та молоді.

26. Завданнями суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю відповідно Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю».

Завданнями суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю є:

участь у виконанні загальнодержавних, регіональних та інших програм соц. підтримки сімї, дітей та молоді;

надання різноманітних соц послуг, соц-медичної, псих-педагогічної, правової, інформаційної, матеріальної та інших видів соціальних допомог;

здійснення соц-профілактичної роботи серед дітей та молоді, реалізація системи заходів щодо запобігання негативним явищам та їх подолання;

розроблення та здійснення реабілітаційних заходів щодо відновлення соц функцій,

морального, психологічного і фізичного стану дітей та молоді, пристосування їх до безпечних соціальних та інших умов життєдіяльності, а також надання допомоги сімям, дітям та молоді, які потрапили у сжо;

впровадження державних соціальних стандартів і нормативів, нових форм, методів проведення соц роб з сімями, дітьми та молоддю;

здійснення міжнародного співробітництва, вивчення і поширення передового міжнародного досвіду з питань соц роб з сімями, дітьми та молоддю;

здійснення інших повноважень у сфері соц роб з с, д та м відповідно до законодавства.

Здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю покладається на:

республіканський, обласні, районні, міські, районні у містах, селищні та сільські центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

спеціалізовані формування, що створюються районними, міськими, районними у

містах, селищними і сільськими центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

27. Концепція Державної соціальної програми підтримки сім’ї: аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання;

Для збереження традиційних сімейних цінностей, посилення мотивації до реєстрації шлюбів, свідомого народження і виховання дітей, а також підвищення соціального захисту сімей, які

опинились у складних життєвих обставинах у2013 р. було прийнято Державну цільову соціальну програму підтримки сім’ї до 2016 року.

Виникнення проблеми функціонування та розвитку сім’ї насамперед зумовлено такими

взаємопов’язаними

факторами:

- зниження престижу сім’ї,

знецінення сімейних цінностей у суспільстві;

- суспільна нестабільність та знецінення ряду моральних принципів - порядності, доброти,

відданості,

 

взаємодопомоги

 

тощо;

-непідготовленість

молоді

до

подружнього

життя;

-низький рівень культури населення у питаннях збереження здоров’я та планування сім’ї, внутрішньосімейних стосунків, запобігання насильству в сім’ї; - недостатній рівень педагогічної культури батьків, їх відповідальності за здоров’я та

виховання

дітей;

- незадовільний рівень

життя багатьох сімей, слабка мотивація до самозабезпечення.

- недостатньо розвинутий механізм взаємодії між громадськістю та державними установами. Соціально-економічні, соціально-психологічні та морально-етичні фактори, що зумовлюють проблеми функціонування сім’ї, потребують формування цілісної системи заходів, застосування комплексного підходу до їх розв’язання, що можливо лише на основі програмно-цільового методу.

Необхідно забезпечити узгоджену діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, активізувати роботу інституту громадянського суспільства, залучення приватних структур. Реалізація такого підходу можлива лише в рамках виконання державної цільової соціальної програми.

Для розв’язання зазначених проблем необхідно розробити Державну цільову соціальну програму підтримки сім’ї .

28. Концепція Державної соціальної програми підтримки сім’ї: шляхи і способи розв’язання проблеми, очікувані результати виконання Програми.

Для збереження традиційних сімейних цінностей, посилення мотивації до реєстрації шлюбів, свідомого народження і виховання дітей, а також підвищення соц захисту сімей, які

опинились у сжо у2013 р. було прийнято Державну цільову соціальну програму підтримки сім’ї до 2016 року.

Можливі два варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає здійснення заходів щодо матеріальної підтримки соціально незахищених верств населення, надання соціальних послуг сім’ям у СЖО ; Перевагою є те, що в умовах нестабільності соц-економічного розвитку, кризових та

інфляційних процесів сім’ям, у тому числі сім’ям з дітьми, державою гарантовано матеріальну підтримку. Також державою створено систему соціальних закладів, які надають соціальні послуги з метою відтворення життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Недоліком такого підходу є подальший розвиток системи державної допомоги, яка не мотивує людину до самостійного розв’язання проблем у власній сім’ї.

Другий варіант передбачає перенесення акцентів сімейної політики на засади стимулювання саморозвитку та самозабезпечення сім’ї, надання адресної соц допомоги. Перевагою 2 варіанта є те, що згадані заходи сприятимуть, створення та функціонування сімї, запровадженню ефективного механізму взаємодії та соц партнерства сім’ї, громадськості та держави.

Недоліком такого підходу може бути недостатня кількість громадських об’єднань, які працюють у системі підтримки сім’ї, та недостатньо розвинутий механізм взаємодії між громадськістю та держ установами.

Другий варіант є оптимальним, оскільки він спрямований на:

пропаганду сімейних цінностей з формування сім’ї, здійснення підготовки молоді до подружнього життя;

формування свідомого та відповідального ставлення до батьківства;

здійснення соц підтримки сімей шляхом створення ефективної системи захисту

населення через запровадження механізму комплексного надання сім’ям адресної допомоги та соц послуг;

соц захист та підтримку сімей, які опинились у сжо, запобігання асоціальним

проявам у сім’ї, передусім насильству.

29.Основні напрямки соціального захисту дітей відповідно Закону України «Про охорону дитинства», основні права дітей, на захист яких має бути спрямована діяльність соціальних працівників.

З метою реалізації державної політики щодо захисту прав дітей прийнято Закон України "Про охорону дитинства", який визначив охорону дитинства загальнонаціональним пріоритетом, активізовано процес законотворення щодо захисту прав дітей, що сприяло

розвитку системи надання професійної допомоги дітям та сім'ям з дітьми, багаторазово збільшено розміри допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей-інвалідів, створено мережу служб та закладів для захисту і підтримки дітей у сжо. У порядку, встановленому законодавством, держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної юридичної допомоги, необхідної для забезпечення захисту їх прав.

Система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає:

- визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей; -забезпечення належних умов для охорони здоров’я, навчання, виховання, фізичного,

психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціальнопсихологічної адаптації; -проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони

дитинства, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності; -встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини.

30. Основні права дітей, на захист яких має бути спрямована діяльність соціальних працівників

Законом “Про охорону дитинства” визначені основні права дітей:

1.Право на життя та охорону здоров’я

2.Право на ім’я та громадянство

3.Право на достатній життєвий рівень

4.Право дитини на вільне висловлення думки та отримання інформації

Держава здійснює захист дитини від:

усіх форм фіз і псих насильства

втягнення у злочинну діяльність

залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій 6. Право на проживання у сім’ї.

З метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім’ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соц доп, передбачену Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” .

Сім’ям з дітьми у порядку,надаються пільгові довгострокові кредити на придбання житла, предметів довгострокового користування та житлове будівництво.

Кожна дитина, має право на одержання майна і грошових коштів батьків.Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна.

7. Право на освіту.

Держава гарантує доступність і безоплатність освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України.

Держава забезпечує пільгові умови для вступу до вищих навчальних закладів дітямінвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та ін.

8. Право доступу до національної та світової культури держава забезпечує ДИТИНІ безкоштовний доступ до національних духовних та історичних цінностей 9. Право на працю.

Вік, з якого допускається прийняття дитини на роботу, становить 16 років. Діти, які досягли 15-річного віку, можуть прийматися на роботу, що не завдає шкоди їх здоров’ю і навчанню, за згодою одного з батьків або особи, яка замінює батьків.

Забороняється залучення дітей до найгірших форм дитячої праці До них належать:

усі форми рабства, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність.

використання, пропонування дитини для зайняття проституцією,

використання, пропонування дитини для незаконної діяльності;

Діти приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду 10. Право на зайняття підприємницькою діяльністю.

Діти, які досягли 16-річного віку, мають право займатися підприємницькою діяльністю, можуть бути членами колективного сільськогосподарського підприємства та членами селянського (фермерського) господарства в порядку, встановленому законом.

11. Право на об’єднання в дитячі та молодіжні організації.

молодіжні громадські організації можуть створ за умови, що їх діяльність не суперечить законам України, не порушує громадський порядок і безпеку держави, права і свободи інших осіб.

31. Органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей.

Здійснення соціального захисту дітей покладається на:

1.центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім’ї та дітей,

2.центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім’ї та дітей,