- •1.Дайте характеристику реформаторській діяльності князя Володимира Святославовича
- •2. Назвіть причини виникнення та шляхи формування українського козацтва
- •3.Києво-могилянська академія та її роль у культурному житті України
- •4. Утворення та діяльність упа.
- •5. Охарактеризуйте ставлення основних верст українського суспільства до політики Гетьмана Петра Скоропадського
- •6. Періодизація історії української культури.
- •7. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Новий адміністративно територіальний поділ.
- •8. Дайте оцінку діяльності братств у боротьбі за національно-культурні та суспільні права українського народу.
- •9. Національний варіант бароко в літ., театрі і муз. Мист.
- •10. Визнечте причини феодальної роздробленості Київської Русі та її наслідки
- •11.Обгрунтуйте твердження про штучність голодомору 1933-1934 рр
- •12. Розвиток української культури в період гетьманату скоропадського
- •13. Проаналізуйте теорії походження давньоруської державності.
- •14. Дайте оцінку діям гетьмана мазепи у боротьбі за збереження української автономії
- •16. Визначте наслідки Берестейської церковної унії 1596 р. Для України.
- •17.Охарактеризуйте суспільно-політичне життя в Україні в 1960-80-х рр.
- •19. Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток Київської Русі.
- •21.Трипільська культура: ознаки, характерні риси, особливості та місце в культурній спадщині українського народу.
- •22.Внутрішня і зовнішня політика зунр. Українсько-польська війна 1918-1919 рр.
- •23.Акт проголошення незалежності України.
- •24. Культурне життя в роки іі світової війни
- •25. Гетьманування і.Виговського та ю. Хмельницького. Громадянська війна та її політичні наслідки.
- •26. Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток урср в уовах кризи тоталітарної системи ( 1965 – 1985 рр.)
- •27. Шістдесятники та їх місце в розвитку української культури
- •29. Суспільно-політичний процес та виробничі кампанії 20- поч. 21 ст. Революція Гідності. Ато.
- •30. Українська культура на порозі 21 століття: здобутки та проблеми вітчизняної культури.
12. Розвиток української культури в період гетьманату скоропадського
Найважливішим досягненнями гетьманату характеризувалася національно-культурна політика. Новою владою були здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти:
- поряд із російськими гімназіями утворювалися українські, яких восени 1918 р. нараховувалося 150;
- був прийнятий закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України;
- відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам'янець-Подільському;
- у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права.
24 листопада 1918 р. була відкрита Українська Академія наук, першими академіками якої стали відомі вчені Д. Багалій, А. Кримський, В. Вернадський, В. Косинський та ін. Президентом УАН був обраний В. Вернадський. В Українській державі були організовані Національна бібліотека, Національний архів, Національна галерея мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр під керівництвом П. Саксаганського, «Молодий театр» Л. Курбаса, Державний симфонічний оркестр, Українська державна капела тощо.
13. Проаналізуйте теорії походження давньоруської державності.
1. Норманська теорія, її започаткували німецькі вчені Г. Баєр та Г.Міллер, які працювали в другій половині XVIII ст. в Російській Академії наук.
«Норманісти» наголошують, що східні слов’яни були нездатні без зовнішньої допомоги створити свою державу, а варяги (нормани) відіграли вирішальну роль у створенні Київської держави. Слово «Русь» походить від фінської назви шведів «Ruotsi».
2. За хозарською теорію поляни є не слов’янами, а різновидом хазарів. Модель влади, яка існувала в Хозарії. Там водночас правили два царі — цар по крові (хакан каган), та його «заступник» (хакан-бек). Тогочасні візантійські та арабські джерела згадують Аскольда з титулом хакана.
3. Панюркська теорія, за якою слово «Русь» походить від іранського і означає — світлий та належить іраномовним мешканцям одного з регіонів Середнього Подніпров’я.
4. Теорія природно-історичного (автохтонного розвитку). Прибічниками цієї теорії були і видатні українські історики В. Антонович, М. Грушевський та інші. Прихильниками цієї теорії стверджують, що у східних слов’ян існували політичні та соціально-економічні передумови для створення своєї держави: високий рівень розвитку виробничих відносин, існувала майнова диференціація, відбувалося захоплення старійшинами общинних земель, багаточисельні військові походи, результатом яких була велика кількість здобичі. Основними джерелами є літопис «Повість врем’яних літ», який розповідає про правління князя-слов’янина Кия (кін V — поч.УІ ст.) та хроніка «Бертинські аннали».
Перші три концепції, хоч і мають під собою певну фактичну основу (варязьке походження багатьох руських князів, правління двох князів одночасно, різні варіанти походження слова «Русь» тощо), але ігнорують повністю ту обставину, що державність — це результат тривалого соціально-економічного і політичного розвитку, її не можна принести ззовні. Тому чимало вчених схиляється до думки, що Київська Русь утворилася на власній основі внаслідок тривалого процесу первіснообщинного ладу та формування класового суспільства у східних слов’ян.