29. Суспільно-політичний процес та виробничі кампанії 20- поч. 21 ст. Революція Гідності. Ато.

У 2000 р. Україна отримала 750 млн дол. інвестицій (тенденція зростання спостерігалася до третього кварталу 2008 p.). Вона була пов’язана зі сприятливою кон’юнктурою на зовнішніх ринках, які потребували українського заліза, сталі, прокату, продукції хімічної промисловості. Завдяки отриманим прибуткам і подоланню бартеризації економіки скоротився розмір тогочасного державного боргу, за кілька років було повернуто заборговані зарплати та пенсії. Однак ці перші позитивні зрушення не були підкріплені глибинними економічними реформами Тим часом уключеним української економіки до світового ринку супроводжувалося негативними процесами, зокрема поглибилася її структурна деформація. Катастрофічного рівня (60-70 %) досягнуло фізичне та моральне старіння основних виробничих фондів у провідних галузях. На думку вчених-економістів, економіка, що на 60 % складається з базових галузей, не має перспектив для розвитку. Українська економіка надзвичайно вразлива в питаннях енергопостачання. Це ставить під загрозу економічну безпеку держави Названі економічні процеси спричинили серйозні проблеми в українській економіці.. Тому завданням сучасної влади є докорінні ринкові реформи, які створять сприятливі умови для господарювання.

Революція Гідності— політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї» та небажання народу України миритись з перетворенням країни не лише де-факто, але і де-юре на одну з колоній Росії

Революція Гідності — як суспільні та політичні зрушення, викликані зривом підписання Угоди про Європейську інтеграцію, та, власне, самим Євромайданом.

Антитерористична операція на сході України (АТО) — комплекс спеціальних організаційно-правових заходів, направлених на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань на сході України під час російської збройної агресії 2014—2017 рр. та, зокрема, під час війни на сході України.

Враховуючи гібридний характер неоголошеної війни проти України та військову перевагу Російської Федерації, позицію її керівництва щодо класифікації зовнішньої військової агресії Росії як внутрішньої загрози України, з метою недопущення подальшого введення регулярних російських військ на територію України, прикритих «миротворчою місією» та реалізації «абхазько-осетинського сценарію», 14 квітня 2014 року в Україні була розпочата антитерористична операція без введення воєнного стану. Причиною неприйнятності вводу воєнного стану навесні 2014 року Олександр Турчинов назвав також необхідність провести президентські вибори, що обрали б Україні законного президента.

Зоною проведення антитерористичної операції було охоплено Донецьку і Луганську області (з 14 квітня 2014 року), а також Ізюмський район та м. Ізюм Харківської області (з 14 квітня по 7 вересня 2014 року) та (з 2 грудня 2015 року — по даний час).