26. Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток урср в уовах кризи тоталітарної системи ( 1965 – 1985 рр.)

У період «хрущовської відлиги» в процесі реформування (особливо реформ, спрямованих на децентралізацію) тоталітарну систему в СРСР було на якийсь час виведено з рівноваги. У вересні 1965 р. на Пленумі ЦК КПРС було проголошено економічну реформу. Суть нових підходів полягала в розширенні самостійності підприємств, посиленні прямих договірних зв'язків між підприємствами; встановленні економічно обґрунтованих цін і т. д. Реформа розпочалася в січні 1966 р. Зростають тільки капітальні вкладення, що на тлі зниження продуктивності праці свідчить не про поліпшення, а про погіршення управління господарством. Наведені дані значною мірою підтверджують висновок про те, що реформа швидше розладнала старий господарський механізм, ніж створила новий. Не сприйняття ринкового регулювання, посилення директивного планування і силового управління наприкінці 60-х років значною мірою були зумовлені бурхливими подіями «Празької весни» 1968 p., які змусили замислитися лідерів системи над своїм майбутнім. Саме тоді в політичній лексиці з'являється термін «стабілізація». Модель соціалізму в СРСР зберігалася, періодично трансформуючись та пристосовуючись до нових умов. Від 1965 до 1985 p. всі основні показники економічного розвитку республіки зростають. У цей час Україна зберігає за собою роль однієї з найважливіших паливно-енергетичних, металургійних та машинобудівних баз країни. Зростаючі масштаби важкої індустрії ускладнювали управління з центру, знижували його ефективність. Господарський механізм командно-адміністративної системи раз по раз почав пробуксовувати. Ситуація особливо загострилася, коли в 60-ті роки у світі розгорнулася науково-технічна революція. Тоді «в науково-технічній галузі почалося те саме відставання, заради подолання якого свого часу обрали адміністрування як метод управління. Фарс історії був саме в цьому: створена для швидкого подолання технічної відсталості система сама ж стала причиною зростаючого відриву країни від високо розвинутих держав».

У соціальній сфері України намітилися і поглибилися негативні тенденції:

1. Уповільнення темпів зростання реальних доходів населення. 2. Збереження і поглиблення відставання від країн Заходу щодо рівня споживання на душу населення. 3. Загострення житлової проблеми. 4. Зниження рівня охорони здоров'я.

Отже, для соціально-економічного розвитку України в період від 1965 до 1985 р. були характерні диспропорційність, затухання. Кризові явища дедалі більше поглиблювалися під впливом особливостей функціонування господарства республіки (станом в екології, деформованою структурою розміщення продуктивних сил та ін.).

27. Шістдесятники та їх місце в розвитку української культури

Шістдесятники — назва нового покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла в культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років. Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості.

• Шестидесятники розбудили народ, примусили його думати.

• Відкидали втручання у свою творчість партійних бюрократів, але і засуджували лицемірство, погоджується і надмірну обережність своїх старших колег.

• Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості.

• Шістдесятники розвинули активну культурницьку діяльність, яка виходила за межі офіціозу: влаштовували неформальні літературні читання та художні виставки, вечори пам’яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п’єси, складали петиції на захист української культури.

28.  Одним з найважливіших напрямів діяльності козацтва була боротьба з турецько-татарською агресією, яка посилюється з другої половини XV ст. З останньої чверті XV ст. татарські напади на українські землі перетворюються на справжнє лихо. Документально засвідчено за 1450 - 1586 рр. 86 великих нападів татар, а за 1600 - 1647 рр. 70 великих нападів. У відповідь з боку козаків чинилася протидія цим нападам. У 1492 р. під Тягинею (сучасні Бендери) козаки захопили турецький корабель. Також відбувалися походи у 1493 р. на Очаків, у 1494, 1496, 1498 рр. - на татар, на турецькі фортеці, в понизов’ї Дніпра, у 1521 р. - на Молдову, у 1523 р. - на Крим, спалили Очаків, у 1523 - 1524 рр. – на Тавань, у 1524р. – на Гезлев (Євпаторія), у 1528, 1538, 1541, 1543 рр. - на Очаків, а у 1545 р. його спалили. У 1556 - 1558 рр. було здійснено походи Дмитра Вишневецького на Крим, Очаків та ін. У 1563 р. відбувся невдалий похід Дмитра Вишневецького до Молдови, під час якого він потрапив в полон, а далі у Стамбулі був страчений. У 50 – 60 – х рр. XVI ст. Дмитро Вишневецький найбільше уславився у боротьбі з турками та татарами. У 1557 - 1578 рр. відбувся похід під проводом Івана Підкови до Молдови, а у 1589 р. - на Крим, Очаків, Акерман (Білгород), Гезлев (Євпаторія).  У 1628 р. відбувся похід козаків до Криму під проводом гетьмана Михайла Дорошенка на допомогу одному з претендентів на ханський престол. Під час цього походу М. Дорошенко загинув. У 1635 р. відбувся морський похід під проводом Івана Сулими та ін. Центральним пунктом бойових дій стала фортеця м. Хотина, де поляки зайняли оборону. Сюди поквапився П. Сагайдачний. 1 вересня 1621 р. козацьке військо прибуло під Хотин. Наступного дняМайже цілий вересень велися кровопролитні бої поблизу Хотина, але турки, втративши близько 80 тис. чол., так і не змогли взяти фортеці. 29 вересня почалися переговори про укладення миру, котрий був підписаний 9 жовтня. Загалом умови Хотинського миру були вигідні для поляків: 1) кордон Польщі з Туреччиною встановлювався по Дністру; 2) турки й татари зобов'язувалися не чинити грабіжниц.ьких походів на територію Речі Посполитої; 3) польський уряд погодився заборо-нити козацькі експедиції проти Криму і Туреччини. сюди підійшли турки й татари, які зразу ж ударили на позиції козаків.