10. Охарактеризуйте основні фактори, що впливають на процес ціноутворення лінійних деривативів. Чи співпадають ціни форвардів та ф’ючерсів з однаковими параметрами?

Процес ціноутворення лінійних деривативів залежить від ціни базового активу, що лежить в основі деривативу. Згідно з класифікацією Банку міжнародних розрахунків виділяють чотири типи базових активів деривативів:

1) товари (ціна деривативу "прив'язується" до ціни певного товару або руху індексу на групу товарів);

2) акції (ціна деривативу "прив'язується" до ціни певної акції або руху індексу цін на групу акцій);

3) іноземні валюти (ціна деривативу "прив'язується" до курсу однієї або декількох валют);

4) процентні ставки (ціна деривативу "прив'язується" до фіксованої, плаваючої або комбінованої процентної ставки).

Коливання ціни базису залежать, в першу чергу, від зміни співвідношення попиту та пропозиції та сезонного коливання цін на місцевому ринку в різні моменти часу протягом дії контракту. В довгостроковій перспективі такі коливання мають певні закономірності, а тому для успішних операцій з деривативами необхідне знання історії базису. Знаючи певні часові закономірності коливання базису, хеджери можуть зменшувати базисний ризик перепродаючи контракти в момент коливань.

Чи співпадають ціни форвардів та ф’ючерсів з однаковими параметрами?

Дослідження щодо порівняння ф’ючерсних і форвардних цін показали, що в цілому вони мають бути однакові. На практиці на ряд базових активів, наприклад валюту, форвардні і ф’ючерсні ціни майже не різняться між собою. Для інших фінансових інструментів, наприклад казначейських векселів, спостерігаються істотні різниці в цінах, причому ф’ючерсні ціни перевищують форвардні. Відмінність у цінах може бути зумовлена різними факторами, такими як податкові ставки, комісійні, ліквідність контрактів, гарантійні внески і т. ін.

Теоретично доведено: якщо форвардний і ф’ючерсний контракти мають однакову дату поставки, а безризикова ставка постійна і однакова для будь-яких періодів часу, то форвардна і ф’ючерсна ціни дорівнюють одна одній. Але оскільки відсоткові ставки на ринку змінюються і точно прогнозувати їх рух неможливо, то це призводить до різниці у форвардних і ф’ючерсних цінах.

11. Які основні параметри впливають на ціну опціону та яким чином?

Структура премії опціону (ціни опціону): Премія опціону = Внутрішня вартість+Часова вартість

Внутрішня вартість - міра виграшу за опц. - різниця між ціною базового інструмента та ціною виконання. Показує наскільки опціон знаходиться в «грошах». Може бути >0, або =0.

Часова вартість - характеризує ризик продавця, пов’язаний з тим, що опціон може дати його власнику виграш до закінчення строку. Часова вартість зменшується при наближенні дати експірації опціону. При чому швидкість зменшення зростає.

Опціон на дату експірації контракту не має часової вартості, а премія включає лише внутрішню вартість. Найбільша часова вартість у опціонів зазвичай «при своїх(«АТМ»)грошах».

Розмір премії опціону залежить від таких факторів:

1. Ціна БА. ( в опціонах put, опціон put з більшим страйком коштує більше, в опціонах кол, опціон кол з меншим страйком коштує дорожче)

2. Співвідношення між поточною ціною БА і ціною виконання.

1. Час до дати закінчення контракту (Опціон з більшим терміном до закінчення коштує більше, ніж аналогічний опц. З меншим терміном.)

2. Волатильність ціни базового активу.( Премія збільшується з збільшенням волатильності ціни баз.активу.)

3. Безризикова процентна ставка. (Вартість опціону збільшується з збільшенням без ризикової проц.ставки.)

3. Індивідуальна оцінка учасників руху майбутньої волатильності ціни БА.

4. Стиль опціону. (Американський опціон коштує більше, ніж аналогічний опціон Європейського стилю.)

4. Глибина ринку опціонів(обсяг опціонів, виставлених на купівлю та продаж по контрактній ціні).

5. Індивідуальна оцінка учасників ринку щодо майбутнього розвитку подій на фін.ринку.