7. У чому відмінність між хеджуванням з використанням ф’ючерсів і опціонів.

Хеджування за допомогою ф'ючерсів являє собою стратегію зниження ризику шляхом інвестування у фінансові інструменти, прибутковість яких пов'язана між собою оберненою статистичною залежністю. Ринки ф'ючерсних контрактів зобов'язані своєю появою в першу чергу необхідності страхування ризиків, пов'язаних з непередбаченими коливаннями цін на товарних, фондових і валютних ринках. Ф'ючерсний контракт на деякий базовий актив являє собою інструмент, що ідеально підходить для цілей хеджування, тому що прибутковість ф'ючерсного контракту пов'язана тісною від'ємною кореляційною залежністю з приростом величини базової змінно. Природно, що виграш від володіння базовим активом у результаті росту його ціни буде, у свою чергу, знижений за рахунок збитків по короткій ф'ючерсній позиції. Хеджування дозволяє знижувати ризик, але це об'єктивно приводить до зниження прибутковості. Стратегія страхування довгої позиції по базовому активу за допомогою відповідної короткої ф'ючерсної позиції називається коротким хеджем. Аналогічно,- ризик пов'язаний з короткою позицією по базовому активу (необхідністю його придбання в майбутньому) страхується за допомогою довгої позиції на ф'ючерсному ринку. Ця стратегія називається довгим хеджем. У ситуації, коли ф'ючерсний ринок для деякого базового активу відсутній, хеджування ризику можливе за допомогою ф точерса на який-небудь інший актив. Причому коливання ціни останнього повинно бути тісно взаємозалежне з коливаннями ціни активів, позицію по яких необхідно застрахувати. Таку стратегію називають перехресним хеджем.

Хеджування з використанням опціонів, як і у випадку ф'ючерсних контрактів, означає захист своєї довгої чи короткої позиції по базовому активу за допомогою покупки опціонів "пут" чи "колл", або за допомогою їх продажу. При цьому прибутковість опціону повинна від'ємне корелюватись з прибутковістю позиції по базовому активу. Нижче розглянемо деякі найбільш прості, і в той же час ефективні, стратегії хеджування. Опціон на продаж. Покупка захисного опціону на продаж. Особа, яка володіє деяким активом (довга позиція), може застрахувати себе від непередбаченого зниження ціни і зв'язаних з цим втрат за допомогою придбання опціону на продаж. Тим самим фіксується нижній кордон ціни активу. Подібна стратегія хеджування називається стратегією захисного опціону.

8. Хеджування та спекуляція на ринку деривативів. Поясніть різницю між діями хеджерів та спекулянтів.

Хеджування – це операції по зниженню ризиків за допомогою використання деривативів. Види хеджування:

• повне і часткове (повне цілком виключає ризик втрат; часткове здійснює страхування в певних межах, поширене з цінними паперами)

• коротке або довге:

*довге хеджування ф’ючерсу – хеджув. шляхом купівлі ф’юч. контракту з метою купівлі в майбутньому БА на ринку спот з такими ж характеристиками. Використ. для страхування від зростання ціни БА в майбутньому на ринку спот.

*коротке хеджування ф’ючерсу. Відкривається коротка позиція по ф’ючерсах з метою здійснення і майбутньому продажу БА на ринку спот з такими ж характеристиками. Використ. для страхування від зниження ринкової ціни БА в майбутньому на ринку спот.

Спекулянти – це інвестори, які добровільно укладають свої кошти в ризиковані операції для отримання надприбутку.

Переваги спекуляцій з лінійними деривативами:

• немає обмежень на відкриття коротких позицій (тобто спекулянт може почати свою д-ть як з купівлі, так і з продажу страхового контракту, рішення про що залежить від прогнозування ринкової кон’юктури)

- леверидж (можливість максимально ефективно брати участь у русі ринку за рахунок «ефекту плеча». «Ефект плеча» пояснюється тим, що для купівлі ф’ючерсу необхідно мати на рахунку тільки суму, яка відповідає розміру гарантійного забезпечення або розміру маржі).

Різниця між хеджерами та спекулянтами

Сутність операції хеджування полягає в перенесенні цінових ризиків з хеджера на іншого учасника ринку. Хеджери зацікавлені в кінцевому результаті як сумі прибутків і втрат за балансовою та позабалансовою позиціями.

Спекулянтами називаються учасники ф’ючерсних операцій, які не мають зацікавленості у відповідному наявному ринку, але ведуть торгівлю ф’ючерсами в надії отримати прибуток в результаті правильного прогнозу цін. Спекулянти – категорія учасників ринку, що існують за рахунок ризику, без них не було б сторони, якій хедери могли б передати свій ризик.

9. Спекуляція та арбітраж на ринку деривативів. Поясніть різницю між цими видами діяльності.

Зміст такої діяльності як спекуляція в найширшому розумінні можна визначити як формування певних очікувань на основі прогнозування майбутнього та використання їх для одержання прибутку від різниці в ціні продажу та купівлі товарів чи фінансових інструментів.

На строковому ринку спекулянти беруть на себе ризик хеджерів (ризик зміни ціни базового інструмента протягом форвардного періоду) в надії на те, що сформовані ними очікування виявляться правильними і це дозволить отримати прибутки.

Спекулянти – це інвестори, які добровільно укладають свої кошти в ризиковані операції для отримання надприбутку.

Переваги спекуляцій з лінійними деривативами:

• немає обмежень на відкриття коротких позицій (тобто спекулянт може почати свою д-ть як з купівлі, так і з продажу страхового контракту, рішення про що залежить від прогнозування ринкової кон’юктури)

леверидж (можливість максимально ефективно брати участь у русі ринку за рахунок «ефекту плеча». «Ефект плеча» пояснюється тим, що для купівлі ф’ючерсу необхідно мати на рахунку тільки суму, яка відповідає розміру гарантійного забезпечення або розміру маржі).

На ринках, зокрема й на строкових, здійснюються також арбітражні операції. Іноді арбітраж розглядають як різновид спекулятивної операції, а іноді – як самостійний вид діяльності. Під арбітражем розуміють одночасне проведення операцій купівлі та продажу одного і того самого інструмента для одержання прибутку від різниці в цінах. Розрізняють просторовий арбітраж, коли операції проводяться на різних ринках, та часовий арбітраж, спрямований на використання сприятливих цінових змін протягом певного періоду. На строковому ринку арбітражні операції досить популярні і дістали спеціальну назву – стредл, або спред (спредова угода).