6. Поясніть у чому різниця в хеджуванні ф’ючерсних і форвордних контактів

Хеджування за допомогою форвардних контрактів. Форвардний контракт-це звичайний контракт, виконання якого просто відстрочене в часі. Звідси хеджування за допомогою форвардів полягає в тому, що хеджер фіксує для себе майбутню ціну свого базового активу, який він збирається купити або продати. Однак через свою природу форварди не є високоліквідними, оскільки їх виконання гарантоване тільки контрактом, а завжди може відбутися ситуація, коли заплатити штраф за невиконання контракту для однієї зі сторін буде вигідніше, ніж виконати форвард. Крім того пошук зворотної сторони, для укладання форварда, пов'язаний з великими операційними втратами. Крім того, через відсутність організованого ринку форвардів пошуки можуть закінчитися нічим. При укладанні форвардного контракту, при подальшому підвищенні ціни спот покупець одержує дохід у вигляді різниці між форвардною ціною і поточною ціною спот, яку йому не доведеться платити, оскільки ціна форвардом уже зафіксована. При цьому дохід покупця є збитком продавця, оскільки він цю різницю не одержить, тому що він зобов'язаний продати актив за ціною зафіксованою у форварді, і це його збиток у вигляді недоотриманого прибутку, який міг би бути отриманий у випадку не укладання форвардного контракту. Аналогічна ситуація і при зниженні ціни на базовий актив, тільки тоді виграє продавець, а програє, відповідно, покупець.

Хеджування за допомогою ф'ючерсів являє собою стратегію зниження ризику шляхом інвестування у фінансові інструменти, прибутковість яких пов'язана між собою оберненою статистичною залежністю. Ринки ф'ючерсних контрактів зобов'язані своєю появою в першу чергу необхідності страхування ризиків, пов'язаних з непередбаченими коливаннями цін на товарних, фондових і валютних ринках. Ф'ючерсний контракт на деякий базовий актив являє собою інструмент, що ідеально підходить для цілей хеджування, тому що прибутковість ф'ючерсного контракту пов'язана тісною від'ємною кореляційною залежністю з приростом величини базової змінно. Природно, що виграш від володіння базовим активом у результаті росту його ціни буде, у свою чергу, знижений за рахунок збитків по короткій ф'ючерсній позиції. Хеджування дозволяє знижувати ризик, але це об'єктивно приводить до зниження прибутковості. Стратегія страхування довгої позиції по базовому активу за допомогою відповідної короткої ф'ючерсної позиції називається коротким хеджем. Аналогічно,- ризик пов'язаний з короткою позицією по базовому активу (необхідністю його придбання в майбутньому) страхується за допомогою довгої позиції на ф'ючерсному ринку. Ця стратегія називається довгим хеджем. У ситуації, коли ф'ючерсний ринок для деякого базового активу відсутній, хеджування ризику можливе за допомогою ф’ючерса на який-небудь інший актив. Причому коливання ціни останнього повинно бути тісно взаємозалежне з коливаннями ціни активів, позицію по яких необхідно застрахувати. Таку стратегію називають перехресним хеджем.