
- •Лінгводидактика( Теорія)
- •2. Теоретичні (психологічні, педагогічні, лінгвістичні) особливості навчання дітей української мови як державної.
- •3.Філософські й природничі основи методику розвитку рідного мовлення.
- •4.Психологічні й психолінгвістичні основи методики навчання дітей рідної мови.
- •6.Лінгводидактичні основи методики навчання дітей рідної мови
- •8. Використання лінгводидактичного доробку є. Ї. Тихеєвої у сучасній методиці розвитку рідного мовлення дітей.
- •9.Концепція мовної освіти с.Ф. Русової (засоби, методи, форми та шляхи навчання дітей рідної мови).
- •10.Лінгводидактичний аспект педагогічної спадщини в.О. Сухомлинського.
- •11.Принципи навчання дітей рідної мови: загально-методичні, частково-методичні, спеціальні
- •12.Методи і прийоми навчання дітей рідної мови (загальна характеристика)
- •13.Засоби розвитку мовлення дітей в дошкільному закладі (загальна характеристика)
- •14.Закономірності засвоєння дітей рідної мови
- •15.Особливості планування навчально-виховної роботи з розвитку мовлення, мовленнєвого спілкування дітей. Види планування
- •16.Шляхи розвитку мови дітей першого року життя.
- •17.Форми роботи з розвитку мовлення в дошкільному навчальному закладі.
- •18.Особливості становлення мовлення дітей другого року життя
- •19.Становлення звукової культури мовлення. Особливості звуковимови дітей в різних вікових групах
- •20. 3Акономірності засвоєння дитиною слова, особливості словника дітей різного віку.
- •21.Особливості становлення граматичної будови мови у дітей.
- •22. Особливості розвитку зв'язного мовлення у дітей дошкільного віку. Дослідження з проблеми.
- •23.Особливості розвитку комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку. Взаємозв’язки між становленням спілкування і розвитком мовлення.
- •24.. Теоретичні основи методики навчання дітей грамоти.
- •25.Характеристика звукового аналітико – синтетичного методу навчання дітей грамоти. Сучасні альтернативні методики навчання дітей грамоти.
- •27.Базисна характеристика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.
- •28.Теоретичні основи методики формування оцінно-контрольних дій у навчально-мовленнєвій діяльності
- •30.Принципи організації мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми
16.Шляхи розвитку мови дітей першого року життя.
Загальновідомо, що розвиток мовлення дітей залежить від розвивального потенціалу мовленнєвого середовища, від характеру спілкування з дорослим.
Завдання з розвитку мовлення на першому році життя диференціюються відповідно до вікових періодів розвитку немовляти.
2,5 -3 -6 місяців. Розвивати голосові реакції, наслідування звуків і складів, стимулювати розуміння мовлення дорослих. Розвивати зорове і слухове зосередження, уміння фіксувати поглядом нерухомі предмети з різного положення; розвивати вміння прислухатися до різних звуків: мовлення, пісні дорослого, до звучання іграшок, дзвіночка, викликати звуки у відповідь на звернення дорослого.
5 -6 -9 -10 місяців розвивати в дитини розуміння мовлення дорослого, розширювати орієнтування у довкіллі. Навчати розрізняти імена близьких дорослих і дітей, назв предметів, іграшок, тварин а також рухів і дій. Продовжувати розвивати белькіт, навчати наслідувати звуки, склади.
9 -10 місяців – 1рік.
Розвивати розуміння мовлення дорослих, розширювати орієнтування у довкіллі. Навчати розрізняти імена близьких дорослих і дітей, назв предметів, іграшок, а також рухів і дій. Формувати елементарне узагальнення назв предметів, привчати розуміти прохання дорослого та виконувати його. Розвивати активне мовлення. Викликати звуконаслідування, вчити говорити перші слова.
У повсякденному житті робота з розвитку мовлення відбувається під час режимних процесів (годування, виховання культурно гігієнічних навичок)
Робота з розвитку мовлення дітей на першому році життя проводится в кількох напрямах: розвиток голосових реакцій і наслідування звуків, розвиток розуміння мовлення та навчання вимови перших усвідомлених слів.
Всі ці завдання реалізуються за допомою спеціальних методик, ігор, під час спілкування дорослого з дитиною, під час різноманітних режимних процесів і гігієнічних процедур.
17.Форми роботи з розвитку мовлення в дошкільному навчальному закладі.
Форма навчання - це спеціально організована діяльність вихователя і дітей, що відбувається в установленому порядку та в певному режимі і залежить від кількості тих, кого навчають (індивідуальна, групова, колективна, фронтальна), часу (коли навчають), місця й порядку його здійснення.
провідною формою навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення є різні види занять (ігри-заняття): індивідуальні, на яких об'єднують дітей одного рівня мовленнєвого розвитку (1-4 особи); інди¬відуально-групові (4-8 осіб) та групові (до 15 осіб). Якщо у групі за списком 25 і більше дітей, їх розподіляють на дві чи більше підгруп.
Навчання дітей рідної мови, мовленнєвого спілкування та розвитку мовлення відбувається на комплексних і тематичних мовленнєвих за¬няттях, на яких присутні до 15 дітей. Це гру¬пові заняття, які в усіх вікових групах проводять один раз на тиждень.
Комплексні заняття проводять один раз на тиждень упродовж перших трьох тижнів кожного місяця. Тематичне заняття проводять на четвер¬тому тижні кожного місяця відповідно до трьох розділів: «Словникова робота», «Виховання звукової культури мов¬лення» та «Формування граматичної правильності мовлення» в молодшій і середній гупах, а в старшій групі – з розділу «Зв’язне мовлення».
Комплексне заняття з розвитку мовлення складається з трьох цілком самостійних частин: зв'язне мовлення (планується на кожному комплекс¬ному занятті), словник (або граматика), звукова культура мовлення (або словник). Зважаючи на рівень підготовки дітей, вихователь може сам визначити, з якої частини розпочинати заняття - зв'язного мовлення, словника чи граматики. В окремих випадках доцільно починати занят¬тя з роботи над словником чи граматикою, а відтак переходити до роз¬ділу зв'язного мовлення. Розділ звукової культури переважно є тре¬тьою частиною заняття.
Програмний зміст комплексних занять із розвитку мовлення скла¬дається з трьох розділів відповідно до структури заняття. У разі по¬треби визначають виховні завдання. У плані можна записувати скоро¬чено; словник, граматика, зв'язне мовлення, звукова культура.
Відведений час рівномірно розподіляють між трьома частинами ком¬плексного заняття
Тематичне заняття присвячене лише одному мовному розділу. А такому занятті насамперед закріплюють матеріал, який діти вичили протягом комплексних занять, а вже потім пропонують нові мовні форми та явища
Крім означених занять у дошкільному закладі проводять також інтегровані й комбіновані заняття для закріплення набутих дітьми мов¬леннєвих умінь і навичок.
Інтегровані заняття характеризуються тим, що для повнішого й глиб¬шого розкриття теми, успішнішого розв'язання мовленнєвих і розумових завдань вихователь використовує матеріал із різних розділів програ¬ми. На інтегрованих заняттях поєднуються і кілька напрямів діяль¬ності дітей. Тому такс заняття здебільшого складається з кількох взає¬мопов'язаних частин. Усі вони підпорядковані певній меті, доповню¬ють одна одну. Залежно від того, завдання якого розділу програми є головними, інтегровані заняття можуть бути з музики, образотворчого мистецтва, ознайомлення з навколишнім середовищем, природою тощо. Ці заняття проводять у визначений час, орієнтовно один раз на квар¬тал. Метою інтегрованих занять є закріплення знань дітей з різних РОЗДІЛІВ програми, активізація, уточнення і збагачення словника дітей;
розвиток діалогічного й монологічного мовлення, навичок спілкування, виразності мовлення, загальної культури мовлення.
Іншою формою навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення є індивідуальна робота в повсякденному житті, протягом дня.
Мета індивідуальної роботи - закріплення мовленнєвих умінь і на¬вичок, яких діти набули на заняттях. Наприклад, закріплення ви¬мови певного звука, показ артикуляції звука, постановка його за до¬помогою шпателя або дзеркала. Закріплення вимови звука в чисто-мовці, скоромовці та ін. Індивідуальна робота з тією самою дитиною проводиться три-чотири рази на тиждень, допоки не зникне мовленнєва вада.
Для успішного розвитку мовлення дитини велике значення має по¬всякденне мовленнєве вправляння дітей під час гри, праці, різних побу¬тових процесів, прогулянок. Поєднання організованих занять із різни¬ми напрямами дитячої діяльності допомагає вихователю закріплювати мовленнєві вміння і навички, привчає дітей використовувати набуті знання і навички у повсякденному житті, збагачує їхню мовленнєву практику.
У закріпленні знань і мовних навичок дітей важливу роль відігра¬ють дидактичні ігри. У вільний час потрібно організовувати з однією чи з двома-трьома дітьми ігри на розвиток мовлення («Хто назве біль¬ше слів?», «Що в торбинці?», «Одягнемо ляльку для прогулянки» та ін.)