20. 3Акономірності засвоєння дитиною слова, особливості словника дітей різного віку.

Особливості засвоєння слова у дошкільному віці.

Одним із головних завдань мовленнєвого розвитку дитини дошкільника є словникова робота.

У динаміці лексичного розвитку дітей дошкільного віку виокремлюють два аспекти: перший - кількісна зміна лексичного запасу дітей на основних етапах дошкільного дитинства і другий - оволодіння значенням слова, тобто якісний розвиток словника.

Кількісно словник дошкільника змінюється швидкими темпами. Дошкільне дитинство - єдиний період у житті людини, що характери¬зується такими змінами щодо лексичного складу. Водночас розвиток словника залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників. Отже, інформація щодо кількісного складу словника дітей на різних вікових етапах у літературних джерелах не завжди збігається. Крім того, інди¬відуальні розбіжності в цьому віці дуже істотні. За словами Д. Ельконіна, відмінності у словниковому складі окремих дітей більші, ніж у будь-якій іншій сфері психічного розвитку.

Перші свідомі слова у дитини з'являються наприкінці першого року життя. Згідно із сучасною вітчизняною методикою, у віці до року нор¬мою є 10-12 слів. У цей період розвиток розуміння мови випереджає активне мовлення. Проте вже до кінця другого року життя збагачення активного словника відбувається швидкими темпами і становить 300-400 слів. Кількісний склад словника за третій рік зростає у чотири-п'ять разів і може досягати 1500 слів. Розвиток словника передусім відбувається за рахунок слів, що позначають предмети найближчого оточення, їх ознаки та дії з ними. Третій рік життя - найбурхливіший у кількісному накопиченні лексичного багажу. Далі темпи дещо уповіль¬нюються, хоча кількість вживаних слів зростає. У віці до чотирьох років кількість слів досягає 1900, у п'ять - 2000-2500, шість - сім років - 3500-4000 слів. Індивідуальні розбіжності у кількісному складі словника зберігаються і в цей віковий період.

У старшому дошкільному віці відбувається активне формування орієнтацій щодо смислу слова, що є необхідною умовою повноцінного мовленнєвого розвитку та засвоєння дитиною значення багатозначних слів. Складність у розумінні дошкільниками багатозначного слова пов'я¬зана з відсутністю єдиного усталеного значення, необхідністю контек¬сту, залежно від якого значення слова може змінюватися.

У старшому дошкільному віці у дітей формується свідоме ставлен¬ня до слів з переносними значеннями - метафор, фразеологізмів, інших образних слів і словосполучень.

Словник дошкільників збагачується також за рахунок придуманих ними слів: потилиця — п'яти, на нозі - нігті, на руці - рукті, плавни¬ки (у значенні плавки), покахкував (наївся), пластилін - це ліпин

Однак цими словами дитина послуговується недовго. Цілеспрямована робота з розвитку мовлення дітей здебільшого зумовлює поступову заміну «дитячих» слів на соціально прийняті. Водночас учені одно¬стайні щодо провідної ролі таких слів у мовленнєвому розвитку дити¬ни. Активний процес словотворення є необхідною школою, «учнівством» в опануванні РІДНОЇ мови, адже він сприяє розвитку мовної здібності, яку визначають як відчуття мови (Л. Айдарова, Д. Ельконін, Г. Люб¬лінська, Ф. Сохін).

Особливості словника дітей різного віку

Молодший і середній дошкільний вік

У словнику дітей зустрічаються всі частини мови, хоча перева¬жають іменники (до 50 %) і дієслова (28—ЗО %), багато ще полег¬шуючих слів, слів-універсалізмів. Пасивний словник переважає над активним. Четвертий і п'ятий роки — це періоди надзвичай¬ної мовленнєвої активності дітей, діти виявляють допитливість, що виявляється в нескінченних запитаннях до дорослих. Тому ді¬тей цього віку називають ще «чомучками». При цьому переважа-ють запитання причинного характеру. До 4,5 років завершується формування граматичної правильності рідного мовлення. У дру¬гій половині четвертого року життя у дітей спостерігається ак¬тивне суфіксальне словотворення, що відбувається в ігровій фор¬мі, це приводить до унікального явища в житті дитини — слово¬творення. К. І. Чуковський назвав дітей цього віку «величезни¬ми розумовими трудівниками», «геніальними лінгвістами». Таке словотворення припадає на п'ятий рік життя. Після п'яти років словотворення поступово зникає. Педагоги повинні реально оці¬нювати прояви «дитячої геніальності» і пам'ятати, що всі дитя¬чі неологізми є результатом недосконалого мовлення дитини, не¬стійкого засвоєння граматичних форм рідної мови. У дітей четвер¬того і п'ятого років життя зустрічається ще багато граматичних помилок у відмінюванні іменників і прикметників, у вживанні роду і числа іменників, помилки у дієслівних формах, неправильне чергування приголосних звуків.

Старший дошкільний вік

Словник дітей старшого дошкільного віку збільшується швид¬кими темпами. У словнику рівномірно використовуються всі час¬тини мови, складні слова, слова з абстрактним значенням, іншо¬мовного походження. Діти доречно використовують у мовленні прислів'я, приказки, образні вирази, фразеологізми.

Отже, у розвитку словника дитини яскраво помітні позитив¬ні якісні зміни: дитина використовує антоніми, синоніми, багато¬значні слова, слова в переносному значенні, оперує узагальнени¬ми словами різного ступеня, поняттями. Усвідомлює словниковий склад рідної мови, виокремлює слова в реченні.

Водночас і в засвоєнні словника в дітей шести років є ще пев¬ні недоліки: спостерігаються семантичні* помилки, неправильне розуміння окремих абстрактних, часових і просторових понять, окремих слів із переносним значенням, прислівників (разом, поруч та ін*). Словник бідний на образні вирази, прикметники порів¬няльного ступеня та ін...