24.. Теоретичні основи методики навчання дітей грамоти.

На сучасному етапі в процесі навчання дошкільників найбільш поширеними є буквоскладальний метод, метод цілих слів і звуковий аналітико-синтетичний методи.

Буквоскладальний синтетичний метод переважно використовується під час навчання дітей грамоти в сім'ї. Його суть полягає в тому, що батьки знайомлять дітей з алфавітом і на основі складання окремих букв намагаються сформувати навичку читання (бе + а — ба). Як правило, використання цього методу не має пози¬тивних наслідків. Малюк може швидко запам'ятати назви окремих букв, однак не спроможний у такий спосіб усвідомити, як відбувається процес їх злиття у склад.

На сьогодні досить поширеними в навчанні грамоти дітей раннього віку є технології, побудовані на основі використання методу цілих слів (О. Декролі, Г. Доман, В. Дмитрієва, В. Ліщук). Вони орієнтують батьків на те, що процес навчання грамоти має здійснюватися паралельно з мовленнєвим розвитком дітей. Треба записувати назви різних предметів на окремих картках. Таким чином, дитина матиме можливість фіксувати свою увагу не лише на предметі, а ще й на слові, яке його позначає. Пам'ять дитини буде паралельно фіксувати образ і слово. Далі картки систематизуються за тематичними групами і показуються дитині кілька разів протягом дня. Після опрацювання карток переходять до читання словосполучень, речень, рукотворних книг.

Із 1989 року в дитячих садках України почали використовувати складову методику навчання грамоти, вдосконалену М. О. Зайцевим відповідно до сучасного стану розвитку науки. Навчання грамоти за цією методикою будується на основі використання складових таблиць і кубиків. Дітей не знайомлять окремо з буквами, запам'ятовування відбувається блоково на основі роботи зорового і слухового аналізаторів. Опанування навички читання здійснюється через письмо (діти «пишуть», показуючи слова на таблиці або складаючи їх із кубиків).

Найпоширенішим у навчанні дітей грамоти в сучасних дошкільних закладах є звуковий аналітико-синтетичний метод (К. Ушинський, Д. Ельконін, О. Бугрименко, Л. Журова, Г. Тумакова, Г. Цукерман та інші). Навчання за цим методом поділяється на три періоди: добукварний (підготовчий), букварний, післябукварний. У дошкільному закладі протягом двох років (середня, старша група) реалізуються завдання підготовчого періоду. Навчання в середній групі спрямоване на розвиток фоне¬матичного слуху і мовленнєвої уваги дітей, що готує їх до опанування звукового аналізу слів.

У старшій групі діти набувають уміння виділяти окремі речення і слова з мовного потоку, удосконалюють навички звукового аналізу слів, диференціації голосних, твердих і м'яких приголосних звуків. Вони отримують знання про складову будову слів, про словесний наголос. Навчання грамоти за звуковим аналітикосинтетичним методом будується на основі використання значної кількості доступних дошкільникам дидактичних ігор і сприяє розвитку активної розумової діяльності, працездатності, морально-вольових та естетичних якостей особистості дитини.

25.Характеристика звукового аналітико – синтетичного методу навчання дітей грамоти. Сучасні альтернативні методики навчання дітей грамоти.

К. Ушинський - засновник звукового аналітико-синтетичного мето¬ду навчання грамоти. Отже, вчення педагога про місце й роль рідної мови в житті народу, країни, дитини є центральною концептуальною тезою усієї педагогічної системи вченого, яка не втратила своєї актуаль¬ності й нині в Україні. Найпоширенішим у навчанні дітей грамоти в сучасних дошкільних закладах є звуковий аналітико-синтетичний ме тод (К. Ушинський, Д. Ельконін, О. Бугрименко, Л. Журова, Г. Тумакова, Г. Цукерман та інші). Його використання ре гламентується чинними програмами навчання і виховання в дошкільних закладах. Це дозволяє забезпечувати наступ ність у роботі між школою і дошкільним навчальним закла дом, оскільки переважна більшість шкільних букварів побу дована на основі використання саме цього методу.Навчання за цим методом поділяється на три періо ди: добукварний (підготовчий), букварний, післябукварний. У дошкільному закладі протягом двох років (середня, старша група) реалізуються завдання підготовчого періоду. Навчання в середній групі спрямоване на розвиток фоне матичного слуху і мовленнєвої уваги дітей, що готує їх до опанування звукового аналізу слів.У старшій групі діти набувають уміння виділяти окремі речення і слова з мовного потоку, удосконалюють навич ки звукового аналізу слів, диференціації голосних, твердих і м'яких приголосних звуків. Вони отримують знання про складову будову слів, про словесний наголос. Навчання гра моти за звуковим аналітико-синтетичним методом будуєть ся на основі використання значної кількості доступних до шкільникам дидактичних ігор і сприяє розвитку активної розумової діяльності, працездатності, морально-вольових та естетичних якостей особистості дитини.Однак якщо в дитини домінує зорова пам'ять, а слухо ва розвинена гірше, то це призводить до значних труднощів у набутті навички читання.

Аналіз сучасних технологій навчання грамоти дітей до шкільного віку дозволяє зробити ряд висновків.

На сьогодні не існує універсальної методики навчання грамоти. У процесі навчання дітей необхідно спиратися на їхні індивідуальні особливості. Комплексне використання прийомів, запозичених із різних методів, дозволить створи ти оптимальні умови для оволодіння грамотою.

Будувати роботу слід на основі використання ігрових прийомів, забезпечуючи достатню рухливість дітей у про цесі навчання.Результативність навчання забезпечується дотриманням таких умов: створення доброзичливої атмосфери спілкуван ня в процесі навчання грамоти, формування в малюка позитивної мотивації, виявлення дорослим інтересу до спільної діяльності, заохочення та підтримка дитини під час виник нення труднощів. Недорозвиненість фонема¬тичного слуху та слухового контролю, зниження здатності до запам'я¬товування, недостатня сформованість основних мисленнєвих процесів є причиною того, що діти із ЗНМ не можуть у термін, відведений про¬грамою масової школи на букварний період, ознайомитися зі звуками рідної мови та запам'ятати літери, що їх позначають. Тому в підго¬товчій групі спеціалізованого дошкільного закладу для дітей цієї категорії навчанню читання та письма передує спеціальна корекційна робо¬та - підготовка до навчання грамоти. У період підготовки до навчання грамоти необхідний максимальний розвиток чуттєвого досвіду дітей, тобто вміння прислуховуватися до звучання слова, впізнавати, розрізняти й виокремлювати з нього звуки мови. В процесі активної діяльності дітей за умови свідомого засвоєння акустичних і мовлсннєво-рухових якостей звуків, виокремлюють їх озна¬ки та формують поняття: «звуки мови», «голосні та приголосні звуки», «тверді та м'які приголосні» тощо. Особлива увага приділяється умов¬ному позначенню звуків мови в структурі слова, що є важливою перед¬умовою переходу до позначення звуків буквами. Потрібно вводити та закріплювати у дітей поняття «звук? і «літера», вчити розмежовувати їх (звуки ми чуємо і вимовляємо, а літери бачимо і пишемо). Логопед також знайомить дітей з такими поняттями, як «склад», «слово», «ре¬чення», «розповідь», «опис», вчить позначати кожне слово в реченны.

26.Теоретичні основи художньо-мовленнєвої діяльності дітей.

Художньо-мовленнєва діяльність за А.М. Богуш, це діяльність ,що пов’язана із сприйманням літературних творів, виконанням їх, відтворенням, супроводжується образним, виразним мовленням, словесною творчістю та включає такі компоненти: 1) сприймання на слух, розуміння дітьми змісту художніх творів ,2) відтворення змісту і виконавча діяльність (відповіді на питання, переказ, бесіди за ілюстраціями, узагальнюючі бесіди, читання за ролями) ,3) театралізована діяльність (інсценування, театралізовані вистави) 4) творчо-імпровізаторська діяльність (ігри драматизації, ігри за сюжетами літературних творів, словесно-поетична творчість) . На основі базового компонента дошкільної освіти А.М. Богуш було визначено змістову сторону художньо-мовленнєвої діяльності , складниками якої є різні види компетенцій :когнітивно-мовленнєва, виразно-емоційно, поетично-емоційна , театрально-ігрова та оцінно-етична компетенції . Означені види компетенції формуються протягом усього дошкільного дитинства.