- •Лінгводидактика( Теорія)
- •2. Теоретичні (психологічні, педагогічні, лінгвістичні) особливості навчання дітей української мови як державної.
- •3.Філософські й природничі основи методику розвитку рідного мовлення.
- •4.Психологічні й психолінгвістичні основи методики навчання дітей рідної мови.
- •6.Лінгводидактичні основи методики навчання дітей рідної мови
- •8. Використання лінгводидактичного доробку є. Ї. Тихеєвої у сучасній методиці розвитку рідного мовлення дітей.
- •9.Концепція мовної освіти с.Ф. Русової (засоби, методи, форми та шляхи навчання дітей рідної мови).
- •10.Лінгводидактичний аспект педагогічної спадщини в.О. Сухомлинського.
- •11.Принципи навчання дітей рідної мови: загально-методичні, частково-методичні, спеціальні
- •12.Методи і прийоми навчання дітей рідної мови (загальна характеристика)
- •13.Засоби розвитку мовлення дітей в дошкільному закладі (загальна характеристика)
- •14.Закономірності засвоєння дітей рідної мови
- •15.Особливості планування навчально-виховної роботи з розвитку мовлення, мовленнєвого спілкування дітей. Види планування
- •16.Шляхи розвитку мови дітей першого року життя.
- •17.Форми роботи з розвитку мовлення в дошкільному навчальному закладі.
- •18.Особливості становлення мовлення дітей другого року життя
- •19.Становлення звукової культури мовлення. Особливості звуковимови дітей в різних вікових групах
- •20. 3Акономірності засвоєння дитиною слова, особливості словника дітей різного віку.
- •21.Особливості становлення граматичної будови мови у дітей.
- •22. Особливості розвитку зв'язного мовлення у дітей дошкільного віку. Дослідження з проблеми.
- •23.Особливості розвитку комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку. Взаємозв’язки між становленням спілкування і розвитком мовлення.
- •24.. Теоретичні основи методики навчання дітей грамоти.
- •25.Характеристика звукового аналітико – синтетичного методу навчання дітей грамоти. Сучасні альтернативні методики навчання дітей грамоти.
- •27.Базисна характеристика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.
- •28.Теоретичні основи методики формування оцінно-контрольних дій у навчально-мовленнєвій діяльності
- •30.Принципи організації мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми
Лінгводидактика( Теорія)
1. Значення розвитку та навчання дітей рідної мови в світлі положень Конституції України, Закону про мови України, документів про дошкільну освіту. Завдання розвитку мовлення дітей дошкільного віку
Державною мовою України є українська мова. В Конституції України (ст.. 10) записано, що «держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Не можна побудувати українську державність без державності української мови. Найголовнішою ознакою держави та нації є її рідна мова. Рівень розвитку рідної мови відображає рівень духовного розвитку нації, її культури.У державній програмі розвитку української та інших мов в Україні, спрямованій на реалізацію Закону «Про мови», ставиться завдання всебічно сприяти відновленню і функціонуванню української мови в навчально – виховних закладах. У «Законі про мови» відзначається, що на території України виховання в дошкільних закладах проводиться державною мовою.Опанування рідної мови, рідного слова починається з раннього дитинства в сім’ї, серед близьких і рідних дитині людей, а вдосконалення її триває у дошкільних закладах, школі і впродовж усього життя.Отже, рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей. Оволодіння рідною мовою, як засобом пізнання і способом специфічного людського спілкування, є найбільш вагомим досягненням дошкільного дитинства. Адже психофізіологами доведено, що саме дошкільний вік(до 6-7 років) є найбільш сприятливим для оволодіння рідною мовою. До 5 років дитина засвоює звукову систему рідної мови і усвідомлює звуковий склад речення, до 4,5 років засвоює відмінкові закінчення та основні граматичні форми, з 5 – ти років оволодіває монологічним мовленням. Якщо ж дитина з якихось причин буде ізольована від повноцінного мовленнєвого спілкування в дошкільні роки, це негативно позначиться на її подальшому розумовому і мовленнєвому розвитку.Кінцевою метою опанування рідної мови в дошкільному віці є засвоєння її літературних нормі культури мовлення, культури спілкування рідною мовою.Культура рідної мови має як соціальне так і національне значення. Вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, облагороджує стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства загалом; через культуру мовлення відбувається культивування самої мови, її вдосконалення.
Завдання розвитку мовлення дітей дошкільного віку.
1) розвиток зв’язного мовлення (опанування діалогічного і монологічного форм мовлення)
2) розвиток словника (розширення об’єму словника і збільшення словникового запасу, усвідомлення семантичного значення слів);
3) формування граматичної будови мовлення (робота над морфологією, яка вивчає граматичні значення в межах слова (зміні слова за родами, числами, відмінками); словотворення; робота над синтаксисом;
4) виховання звукової культури мовлення (засвоєння окремих звуків мовлення, правильне використання інтонації, формування вміння правильного користування темпом, гучністю, чіткої вимови звуків, слів, словосполучень, речень);
5) розвиток образного мовлення (виховання інтересу до багатства мови, розвиток вміння використовувати в мовленні найрізноманітніші виражальні засоби за допомогою творів художньої літератури, творів усної народної творчості, засобами образотворчого мистецтва).