6.1. Трансформація зовнішньополітичної діяльності

Інформаційна парадигма сучасного розвитку обумовлює транс¬формацію зовнішньополітичних стратегій, формування інформаційної економіки, реалізацію інституційних засад міжнародної інформаційної політики в умовах глобалізації. Пріоритетами світової політики в XXI столітті виступають економізація зовнішніх зносин, сталий розвиток і стабільність системи підтримання миру і міжнародного порядку, між-цивілізаційний культурний діалог. Процес глобалізації комунікації, формування інформаційного (інтелектуального) суспільства, що призво¬дять до ефекту ОІоЬаІ Уі11а§е і проникності територіальних, політичних, економічних, соціальних, культурних і лінгвістичних бар'єрів, багато¬разово примножують ступінь взаємозалежності всіх суб'єктів міжнарод¬них відносин. В інформаційному середовищі за умов функціонування глобальної комунікаційної інфраструктури зовнішня політика набуває глобального значення, багатогранно впливає на характер і засоби реаліза¬ції національних інтересів, діяльність традиційних політичних інститу¬тів, демократичні процедури і процеси формування громадської думки, обумовлює критерії глобальних інформаційних взаємовпливів і взаємо¬залежності. Реальні зміни у світовій політиці виявилися істотно ради¬кальними і непередбачуваними для дослідників міжнародних відносин: трансформації потребують теоретичного осмислення актуалізації інфор¬маційної складової міжнародних інформаційних відносин і обгрунту¬вання впливу інформаційної революції на міжнародну взаємодію. Наукові розвідки і польові дослідження політичної картини світу Ф. Фукуями, С. Хантінгтона, І. Валлерстайна, Ж. Дюрозеля, П. Кальвоко-рессі, Дж. Розенау, Ж. Гехенно, Р. Кеохейна, Д. Стоун, С. Ромма, К. Мюл-лера, Ч. Шміца, 3. Бжезинського, А. Гора та ін. визначили, що будь-яка проблематика (політична, економічна, науково-технічна, воєнна, культур¬на), яка стала предметом державної політики, набуває міжнародного характеру, втілюється в міждержавних відносинах, реалізується через зовнішню політику. Так, Ф. Фукуяма обстоював тезу безконфліктності міжнародного розвитку на основі гармонійного використання високих технологій; С. Хантінгтон визначив соціокультурний аспект конфлікту цивілізацій по лінії Схід-Захід; І. Валлерстайн вбачав логіку економічної конкуренції домінантною в розподілі політичного впливу між трьома основними центрами - США, Японією та Європою; Г. Кіссінджер під¬креслив, що світовий порядок і його складові змінюються швидкоплинно і глобально, формуючи нову архітектуру міжнародного порядку; Дж. Розе¬нау стверджує, що тільки активна позиція держав щодо створення нової політичної структури світу, розробка нових правил взаємодії з ураху¬ванням реалій, зумовлених процесами глобалізації та інформаційної революції, визначатиме нові напрями «ігшіїі-ігаск сііріотасу» [464-479].

Нову світову ідеологію було обговорено і затверджено на Самміті ООН «МіІІепіит-2000», де глобалізацію було визнано рушієм цивіліза-ційних процесів, а реагування на її ВИКЛИКИ - основною інституціональ-ною метою світового лідерства. Генеральний секретар ООН К. Аннан підкреслив, що в контексті змін усієї світової системи та її складових „жодна держава, жодна організація не вирішить глобальних проблем окремо, але жодна держава не повинна сподіватися, що ці проблеми вирішать за неї інші" [480-481].

Актуалізація інформаційної складової глобальних та національних доктрин міжнародного розвитку, реалізація міжнародної.інформаційної політики, за Р. Кеохейном, А. Гором, С. Роммом та К. Мюллером, пов'яза¬ні з постіндустріальними технологіями, домінуванням інтелектуальних ресурсів у сучасній політичній та господарській системі світу [482].

Інформаційна політика у сфері зовнішніх зносин виражає загально-ІІІІ нілізаційні тенденції - глобалізацію, становлення інформаційного сус-пільства, формування пріоритетів самодостатності нації, уникнення нерівності інформаційного розвитку на основі конструктивного міжна¬родного співробітництва, трансформацію стратегій, методів і засобів дипломатичної діяльності.

Інформаційна політика в галузі зовнішніх зносин реалізується: через І і ратегії міжнародного співробітництва в галузі інформації і комунікації і програми становлення інформаційного суспільства, науково-технічний обмін, міжкультурний діалог, транскордонне медіаспівробітництво, формування транснаціональної інфраструктури, електронну комерцію та електронне врядування; застосування інформаційно-комунікаційних технологій у дипломатичній діяльності (мережева, іміджева та трейдінг медіа дипломатії); формування системи управління зовнішніми і внутрішніми інформаційними потоками (інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики) для захисту національних інтересів на міжнародній арені. Зовнішньополітичні стратегії міжнародних орга¬нізацій впливають на зовнішньополітичні доктрини держав, формуючи спільну мету цивілізаційного розвитку - реалізацію програми міжнарод¬ної інтеграції на засадах нового технологічного укладу

Здійснення стратегій передбачає функціонування системи зовніш¬ньополітичних комунікацій для оптимальної координації міжнародного співробітництва і національних програм.

Політична система міжнародного співтовариства у своєму функціо¬нуванні залежить від інформації, яка надходить через міжнародні інформаційні потоки і визначає ситуацію у самій системі або в окремих її компонентах. Інформаційне забезпечення політичної системи між¬народних відносин, оперативне реагування на зміну ситуації, прогнозу¬вання розвитку подій на основі аналізу інформаційних масивів, адекватний вплив на небажані зміни відносять до важливих проблем міжнародного співробітництва. Тобто, для системи міжнародних відносин необхідними і першочерговими стають процеси зовнішньо¬політичної комунікації та інформаційно-аналітичне забезпечення дипломатичної діяльності як умови її ефективного функціонування.

Рівень урядових рішень, передбачення і випередження подій залежать від якості інформації, якою володіє система. Недостатність або недостовірність інформаційного забезпечення може породжувати кризогенні проблеми в міжнародних відносинах. Кожна політична система розгортає власну мережу зовнішньополітичної комунікації, яка відповідає її власним національним зовнішньополітичним інтересам. Ця мережа розвивається паралельно з політичними структурами, економічною базою та комунікаційною інфраструктурою.

Стратегія зовнішньополітичної комунікації враховує політичний аналіз у поєднанні з іншими методами інформаційно-аналітичного забезпечення і використовує дво- і багатосторонній обмін інформацією між окремими державами, групами і системами держав.

Досліджено, що зовнішньополітична інформація передається за посередництвом:

1) спеціалізованих установ та міжнародних організацій,

2) неформальних контактів,

3) засобів масової комунікації (медіа дипломатія),

4) глобальних мереж, зокрема Іпіегпеї (мережева дипломатія),

5) іміджевих комунікацій (зовнішньополітичні технології РК). Тобто, йдеться про комунікативні можливості зовнішньополітичних

відомств, партій, рухів, громадських організацій, опозиційних та фінан¬сових груп; про неформальні комунікації в межах міжнародних організа¬цій, на міжнародних політичних форумах та зустрічах; про друковані, електронні, інтерактивні засоби комунікації; мережеву та іміджеву дип¬ломатію. Зовнішньополітичні комунікації пов'язані із міжнародною полі¬тикою держав, вони відтворюють систему зовнішніх зносин, яка встано¬вилася в міжнародному співтоваристві та зміни політичних процесів у міжнародних відносинах. Технології впливають на суб'єкти міжнарод¬них відносин, на систему в цілому, трансформуючи зовнішньополітичні інтереси країн, політико-психологічну культуру політичних лідерів і суспільства, традиції, ціннісні орієнтації, нормативно-правові акти тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики здійснюється за трьома напрямами: першим є ідеологічне забезпечення зовнішньої політики шляхом розробки і висунення ініціатив і пропози¬цій, які б відповідали національним інтересам держави. Вони оприлюд¬нюються в рамках міжнародних організацій, у переговорних процесах З окремими країнами або шляхом публічних акцій зовнішньополітичних відомств. Другий напрям - практичне забезпечення зовнішньополітичної діяльності з метою підтримання міжнародного авторитету та активного впливу на світову політику, що реалізується шляхом активного використання політичних можливостей міжнародних організацій, всебічного використання інформаційно-комунікаційних технологій у розв'язанні проблемних та кризових ситуацій. Іміджеві комунікації передбачають формування позитивного образу держави та національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі та підтримання ЦЬОГО іміджу спеціальними заходами. Третім напрямом є організаційний. Це інформаційне забезпечення дипломатичних установ у країні пере¬бування та оптимальний рівень координації місій із центром та іншими дипломатичними закордонними представництвами. Зовнішньополітичні комунікації на рівні держави мають відповідати як внутрішній, так і зовнішній ситуації і забезпечувати національні інтереси в міжнародному співтоваристві.

Мета інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності визначається як реалізація національних інтересів держави на міжнарод¬ній арені різними комунікаційними стратегіями. Посилення інформацій¬ної складової зовнішньої політики відзначають усі провідні країни світу, створюючи для цього спеціалізовані відомства, установи і департаменти, системи і мережі, які поширюють об'єктивну та неупереджену інформа¬цію за різними напрямами міжнародних відносин.

Основні принципи організації інформаційно-аналітичного забез¬печення зовнішньої політики реалізуються урядовими структурами, дипломатичними представництвами та торговельно-економічними місіями. У здійсненні зовнішньополітичних комунікацій важливу роль відіграють нові форми дипломатії як вагомий чинник впливу на прийняття рішень у галузі міжнародних відносин.

Серед завдань інформаційного забезпечення зовнішньої політики виділяють: спрямування інформаційних потоків у міжнародне співтова¬риство, які б формували політичні позиції суб'єктів міжнародних відно¬син та думку світової громадськості у напрямі позитивного сприйняття зовнішньої політики країни, створювали сприятливі умови для реаліза¬ції цієї політики, підтримання авторитету країни на міжнародній арені.

Завданнями інформаційного забезпечення зовнішньої політики є:

1) роз'яснення основ зовнішньої політики і пропаганда її правиль¬ності для вітчизняної громадськості;

2) формування світової думки у напрямі сприйняття зовнішньої політики;

3) створення відповідного іміджу держави в міжнародних інформа¬ційних потоках;

4) використання інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема Іпіегпеї, для реалізації зовнішньополітичних інтересів.

Досвід зовнішньополітичних відомств зарубіжних країн, міжнарод¬них організацій та неурядових інституцій дає підстави зробити висновки, що використання інформаційно-комунікаційних технологій та глобаль¬ної інфоінфраструктури, зокрема мережі Іпіегпеї як стратегічного інстру¬менту зовнішніх зносин, створює нове середовище для дипломатичної діяльності, формує нову архітектуру міжнародного співробітництва. Трансформація інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішніх зносин знайшла відображення в концепції віртуальної дипломатії, у політичних дискусіях про „пост холодний" світ, економізацію зовнішньої політики, децентралізацію міжнародного співробітництва й іміджеву дипломатію. Так, у рамках міжнародної конференції з віртуальної дипломатії (ШІР Уігшаї Оіріотасу Сопїегепсе, 1-2 Аргії, 1997) було обговорено проблеми впливу інформаційних технологій на суверенітет і територіальну незалежність держави, зміну природи демократичних цінностей, трансформацію діяльності політичних інститутів. Зокрема, аналізувалися процеси багатонаціонального підприємництва і проблеми відокремлення таких чинників, як влада і багатство від володіння тери¬торією, міграція глобальних ринків, прискорення процесів прийняття зовнішньополітичних рішень, поява нетрадиційних (неурядових) суб'єк¬тів міжнародних відносин, багатонаціональних установ у структурі зовнішньої політики. У результаті політичних дискусій було зроблено висновок про динаміку змін усієї світової системи та її складових ресур¬сів - політики, дипломатії, економіки, безпеки, культурного співробіт-ництва - в умовах інформаційної революції [483].

Доктрина віртуальної дипломатії знайшла змістовне вираження в інавгураційній промові Б. Клінтона з нагоди обрання його на другий строк президентом США: „Ми почали XIX століття з вибору: поширювати чи ні нашу державу від узбережжя до узбережжя. Ми почали XX століття з вибору: як поєднати індустріальну революцію і наші цінності. На початку XXI століття ми повинні зробити вибір, як використати можливості Доби Інформації і Глобального суспільства". Ця теза про забезпечення національних інтересів США в умовах інформаційно-технологічних змін відображає розуміння сутності глобальних трансформацій. Відносини між учасниками міжнародного співробітництва - суверенними держа¬вами - потребують управління і осмислення використання нових технологій у зовнішній політиці і дипломатичній діяльності [484, 485].

Високі технології змінюють природу зовнішньополітичних інститу-ині, інтелектуальні параметри міжнародних відносин, уможливлюють глобальну обізнаність щодо перебігу міжнародних ситуацій і подій, впливають на ефективність діяльності зовнішньополітичних відомств та дипломатичних установ. Так, у мережі Іпіегпеї активно функціонують представництва ООН та її спеціалізованих установ: ЮНЕСКО, ЕКОСОР, ЮНКТАД, УІРО, Ш/СЕРАСТ, створено \¥еЬ-сайти Ради Європи! Європейського Союзу, ОБСЄ, НАТО, ЦЄІ, Міжнародної торгово-промис-лової палати, СОТ, національних урядових інститутів та зовнішньо¬політичних відомств держав світу. За базою даних урядових інститутів у мережі Іпіегпеї функціонують 1762 сайти ФРН, 1170 - Великої Британії, 852 - США, 658 - Франції, 197 - Фінляндії, 113 - Росії, 43 - України. Постійною формою здійснення міжнародних відносин стало проведення мережевих (віртуальних) конференцій, форумів, засідань, переговорів та обміну політичними рішеннями в ході двостороннього співробіт¬ництва, зокрема: засідання в режимі он-лайн представництв ООН в Нью-Йорку, Женеві, Відні та Найробі; форуми ЮНЕСКО з проблеми глобальної інфоетики; телеконференції з розвитку електронної комерції та транснаціонального бізнесу Ш/СЕРАСТ, «Євразія оп1іпе-98» за участю Європейського Союзу та країн Центральної Азії тощо [486].

Зовнішньополітичні відомства застосовують різні стратегії тради¬ційної, мережевої, іміджевої та медіадипломатії для виконання своїх політичних завдань. Практичний досвід Держдепартаменту США та його інформаційної установи ШІА на засадах нових технологій набуває дедалі більшого значення для методики збирання та узагальнення необхідної для прийняття політичних рішень інформації, для методології представлення позиції американського уряду щодо подій у світі та окре¬мих країнах, для інформування світової громадськості про основні пріоритети та напрями зовнішньої політики, проведення іміджевих акцій зовнішньополітичного впливу в міжнародних інформаційних потоках і забезпечення зворотного зв'язку. Трансформація доктрини публічної дипломатії США зумовила зміну стратегічної діяльності провідної установи ШІА, яка функціонує як незалежне представництво закордон¬них справ у рамках виконавчої гілки уряду Сполучених Штатів. Місія ШІА полягає в роз'ясненні зовнішньої політики Америки для світової громадськості, інформування про національні інтереси та цінності, у спрямованому впливі на політичні рішення альянсів та окремих держав. ШІА бере свій початок від Комітету з публічної інформації (іпе

Соштіпее оп РиЬІіс Іпгогтагіоп), ЯКИЙ фактично став представництвом інформаційної діяльності уряду США за кордоном. До його функцій входило: роз'яснювати та захищати політику США у сприйнятній для зарубіжних країн формі; інформувати про офіційну позицію США на міжнародній арені, про народ, цінності та інститути, причетні до вироблення зовнішньої політики; сприяти міжнародному співробіт¬ництву установ та організацій США шляхом підтримки довгострокових програм та оптимального партнерства; виробляти рекомендації і про-позиції для прийняття рішень президентові США та владним структурам щодо шляхів ефективного здійснення зовнішньої політики держави.

Серед інформаційних продуктів ШІА - аналітичні дослідження для найвищого ешелону влади з оперативних, стратегічних проблем та персоналій; інформаційно-аналітичні доповіді про реакцію світової громадськості на актуальні міжнародні події; повідомлення, які потребу¬ють оперативного реагування зовнішньополітичного відомства; тематич¬ні огляди з детальним аналізом міжнародних проблем та прогностич-ними рекомендаціями. Головними комунікаційними інструментами ШІА є інформаційні служби «\¥азЬіп§Юп Рііе», «КРОУіеппа», \УеЬ-иортал у мережі Іпіегпеї, спеціалізовані електронні ростери (досьє), електронні публікації телеконференції, програми та прес-центри [487].

Офіційний \УеЬ-сайт ШІА представляє кілька блоків, які містять: міжнародні новини, заяви, інформацію про зовнішню політику, програми і інформаційного суспільства та інформаційної економіки, дослідження світової та регіональної політики, позицію з проблеми міжнародної без¬пеки, злочинності та боротьби з тероризмом, відомості з.основополож¬них прав і свобод Америки, співробітництва з ООН та іншими міжнарод-іїими організаціями, про міжнародні договори та угоди. \УеЬ-сайт оперативно забезпечує присутність зовнішньої політики США в між¬народних відносинах, спрямований вплив на політичні структури і світо¬ву громадську думку, РК-забезпечення політики США у структурі зов¬нішніх зносин. Так, пріоритети зовнішньої політики США виявлено у реагуванні вищих посадових осіб на перебіг Балканського конфлікту; підтримано посередницьку місію США у врегулюванні ситуації на Близькому Сході між Ізраїлем та Палестиною; захист економічних інте-ресів Америки простежується у американо-японських торговельних дис¬кусіях; здійснено ефективну інформаційну підтримку антитерористичної операції «Помста» в Афганістані; забезпечено оперативні політичні рішення на фінансову кризу в азійських країнах та країнах Латинської Америки. Аналіз зовнішньополітичної діяльності США в мережі Іпгегпеї дає підстави визначити глобальну інформаційну мережу складовою міжнародної інформаційної політики та чинником зовнішньополітичних пріоритетів країни [488].

\УеЬ-сайти зовнішньополітичного відомства Японії (функціонують два основні \УеЬ-сайти: англомовна версія і спеціальна японська інформаційна мережа, крім того, дипломатичні представництва за кордоном мають власні сайти, включаючи інформацію мовою країни перебування) відображають широкий спектр зовнішньополітичних пріоритетів держави, характеризуються чіткою соціальною спрямова¬ністю міжнародного співробітництва. Акцент робиться на таких глобаль¬них проблемах сучасного розвитку, як економіка, охорона здоров'я, екологія, культура, боротьба з тероризмом, роззброєння, стихійні лиха, попередження конфліктів, тендерна рівність, відносини з міжнародними організаціями ООН, СОТ, ОПЕК, АСЕАН. Економічний блок висвітлює пріоритетну для Японії стратегію підтримання економічної гегемонії країни в Тихоокеанському регіоні на основі нових технологій. Доктрина «економічне відродження» та програма японського уряду «Міііепішп-2000» пропагуються як модель розвитку Японії до 2015 року; особливу увагу зосереджено на інтелектуалізації суспільства, формуванні інтелектуального потенціалу і оновленні виробництва. Зважаючи на технологічні можливості країни, президент №ГК С. Нобусава наголосив, що у XXI столітті країна стане визнаним світовим інформаційним лідером і відповідатиме критеріям інформаційного суспільства. Мобіль¬ність сайту (інформація змінюється кожні 2-3 дні) свідчить про оператив¬ну і якісну роботу дипломатичної установи. Традиційно аналіз диплома¬тичної діяльності МЗС Японії та закордонних представництв здійсню¬ється спеціалізованими науково-дослідними установами - Інститутом міжнародних відносин та Інститутом світових проблем і прогнозування, які фактично формують стратегію зовнішньої політики і аналізують позитивні і негативні тенденції в міжнародній політичній системі. «На дипломатичній службі, - зазначає відомий японський дипломат Т. Сімо-да, - головне - зібрати точну інформацію, проаналізувати її в міністерстві закордонних справ і на її основі виробити відповідну політику».

І, безумовно, ця політика повинна відповідати стратегічному зовніш¬ньополітичному курсу, окресленому урядовими колами країни [489].

Без максимально повної та достовірної інформації неможливо прийняти рішення, реалізація якого принесла б очікувані результати. За статистикою МЗС Японії, обсяг інформації, яка направляється в міністер¬ство із закордонних установ, із середини 70-х років зріс майже у 15 разів при збільшенні персоналу міністерства лише на 35%. Японські дипломати, які працюють за кордоном, орієнтовані на збір інформації з використанням «відкритих методів», тобто ретельного вивчення урядових публікацій, преси, статистичних даних. Велика увага приділя¬ється міжособистісним контактам - інформації з «перших рук». З цією мстою представники дипломатичних відомств намагаються регулярно відвідувати зовнішньополітичні відомства країни перебування, інші урядові установи. Одночасно проводиться ефективна робота щодо налагодження та підтримки особистісних зв'язків для отримання інфор¬мації неофіційного та конфіденційного характеру.

Згідно з положеннями дипломатичного документу «Блакитної Книги - 2000» за напрямом «Міжнародний обмін та діяльність у сфері зв'язків із громадськістю; національна громадська думка; розуміння Японії за кордоном» здійснюються спеціальні заходи для зарубіжної та вітчизняної громадськості. МЗС Японії надає публічний доступ до масивів поточної документації МЗС через послуги спеціальної електрон¬ної бібліотеки: розголошено записи, документи та матеріали диплома¬тичної установи з 1976 року, за винятком конфіденційних, які формують позитивну громадську думку про зовнішню політику країни; активно використовується система спростувань негативної інформації, яка, на думку японської влади, викликана хибними уявленнями про зовнішньо¬політичні наміри держави. МЗС Японії організує прямий діалог з офіційними особами для активізації зворотного зв'язку та проведення іміджевої дипломатії, ключовим завданням якої вбачає підтримку іміджу ювнішньої політики, формування сприятливого ставлення і довіри до Японії в інших країнах світу. Основні акценти іміджевої дипломатії -активізація японської економіки, внесок Японії у вирішення глобальних проблем - підпорядковані загальній концепції «нового типу великої держави», велич, могутність і політичний авторитет якої базується на її економічному та технологічному потенціалі [490]. Активну діяльність, пов 'язану зі зовнішніми зносинами, здійснюють у мережі Іпїегпеї дипломатичні установи та відомства європейських країн, усвідомлюючи важливість присутності держави в глобальній магістралі для ефективного забезпечення національних інтересів. \¥еЬ-сайт Форін Офісу (відзначений міжнародними нагородами у сфері інтерактивних медіа) представляє офіційну інформацію британського уряду з питань зовнішньої політики за всім спектром відносин, які щоденно доповнюються позиційними матеріалами, оперативним реагуванням на події, що безпосередньо чи опосередковано стосуються інтересів Сполученого Королівства. У рубриці «Головні питання зовнішньої політики» подається аналіз взаємовідносин із ключовими партнерами - ЄС, Китаєм, Гонконгом, Іраном, країнами Африки. Зокрема, важливого значення надається роз'ясненню вітчизняній громадськості необхідності співпраці з ЄС. Форін Офіс запрошує до прямого діалогу з питань зовнішньої політики ЄС, європейської інтегра¬ції, спростовує міфи та викривлену інформацію про членство Британії в цій організації.

Зовнішньополітичне відомство Великої Британії проводить спеці¬альні акції, спрямовані на зміну іміджу країни за кордоном, пропагування модернізації, прогресивності й науково-технологічного розвитку з метою залучення іноземних інвестицій та створення сприятливого іміджу для британської промисловості. Окрема рубрика «8роШ§пІ Вгіїаіп» надає іміджеву інформацію країнознавчого, довідкового, статистичного, еконо-мічного характеру, програми британського уряду з проблем інформацій¬ного суспільства та його складових.

Для забезпечення позитивного іміджу країни постійно проводяться РК-акції, спрямовані на різні аудиторії: „Планета Британія - 2001"; сюжети для телебачення, що транслюються в 120 країнах світу; щорічні тижні відкритих дверей; позиційні матеріали „Сполучене Королівство - малий острів, великі ідеї"; дні британської культури тощо. Зовнішньо¬політичне відомство використовує також медіадипломатію як нові технології впливу на світову громадську думку. З одного боку, медіадипломатія - це ефективний механізм тієї чи іншої зовнішньо-політичної акції, а з іншого - медіа виступають тим демократизуючим фактором, який сприяє обговоренню цих проблем широкою громад¬ськістю [491, 492].

У ФРН інформаційне забезпечення зовнішньої політики покладено на Федеральне бюро преси та інформації уряду ФРН і міністерство закордонних справ. Для цього відомство підтримує зв'язки з інформаційними центрами всередині країни та за кордоном, використо¬вуючи найсучасніші технічні засоби. Основним завданням відомства є кивчення та узагальнення громадської думки. Результати досліджень використовуються у плануванні та здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики. До компетенції Федерального відомства належить інформува¬ти населення та міжнародні і національні засоби масової комунікації про політику Федерального уряду, роз'яснювати його діяльність у сфері зовнішніх зносин. У контакті з МЗС відомство покликане провадити інформаційно-пропагандистську діяльність за кордоном, метою якої є підтримання належного іміджу ФРН, повне і достовірне висвітлення образу Німеччини, роз'яснення позицій країни щодо конкретних проблем у міжнародних відносинах [493].

\\^еЬ-сторінка зовнішньополітичного відомства представляє страте-і ію зовнішніх зносин, актуальні проблеми державної політики в ЄС, країнознавчу інформацію, регіональну політику, доктрину міжнародної кооперації. Німеччина пропагує національну ідею становлення інформа-ційного суспільства, інформаційної економіки як ідеологію нової політики європейської інтеграції та зовнішньополітичної діяльності ( нропейського Союзу. Представляючи свої проекти і програми техноло¬гічної модернізації, комп'ютерної освіченості, електронної комерції, іпнпішньополітичне відомство сприяє їх активному обговоренню в І \ іі іільстві, визначає позитиви і негативи у сприйнятті політичного курсу як усередині країни, так і за кордоном. Аналіз двосторонніх відносин ФРН з усіма країнами світу та міжнародними організаціями подається і посиланнями на історію дипломатичної практики і прогнозами на м.ііібутнє. Оперативність інформації, реагування на міжнародні події в режимі он-лайн, мобільність іміджевих акцій свідчать про використання можливостей Іпіетеї у проведенні активної зовнішньої політики МЗС ФРН, трансформацію дипломатичної діяльності головної установи та ЦІПІломатичних місій у країнах перебування [494].

Основними напрямами зовнішньої політики Франції є захист ішціоиальних інтересів країни на міжнародній арені, роз'яснення полі-і іншої доктрини світовій громадськості, безпека і стабільність розвитку, посилення впливу Франції в системі міжнародних відносин. \УеЬ-сайт МЗС Франції «Ргапсе Оіріотаїіе» представляє такі аспекти зовнішньої політики, як міжнародне співробітництво, захист прав людини, франкофонія, глобальна система оборони, інформаційне суспільство.

Поширення інформації про зовнішню політику Франції та про країну в цілому, здійснення активного діалогу з міжнародними агенціями новин, постійна підтримка сайту дає можливість ознайомитися з концеп¬цією політичного та економічного розвитку, пріоритетами міжнародного співробітництва, визначити позицію країни у процесах європейської інтеграції. Особливе значення надається пропагуванню політики франко-фонії у 120 країнах світу та країнах із перехідною економікою, програми якої охоплюють такі галузі співробітництва, як освіта, культура, комуні¬кація, юридична та судова практика, охорона довкілля. Важливими засобами поширення франкофонії виступають програми Університету франкомовних мереж, телевізійний канал ТУ 5, який транслюється у 56 країнах Європи, Америки та Африки, мережі дипломатичних пред¬ставництв та культурних центрів у країнах перебування. У своїй діяль¬ності в мережі зовнішньополітичне відомство Франції дотримується принципів відповідальності за демократичне управління, законність співробітництва, збереження національних культурних традицій і цінностей в умовах трансформації системи міжнародних відносин під впливом глобалізації економічних та комунікаційних процесів [495].

За останні десятиріччя значно зросла інформаційна функція дипло¬матичних представництв. Посольства та місії є надійними джерелами інформації про найрізноманітніші аспекти життя країни перебування. Завдання збирати оперативну інформацію, ретельна обробка численних друкованих видань, зокрема періодики, іншої інформації, яка проходить на каналах ЗМК, встановлення та підтримка зв'язку із засобами масової комунікації в країні перебування та інформування місцевої преси про головні події, що відбуваються в державі акредитації, покладається на відділ інформаційних та культурних зв'язків, проте характер діяльності інформаційних відділів виходить за чисто інформаційні рамки.

Для забезпечення інформаційної діяльності дипломатичне представ¬ництво здійснює довідково-інформаційну та аналітично-інформаційну роботу. Інформаційно-довідкова функція охоплює підготовку відповідей та резюме на запити Міністерства закордонних справ за визначеною тематикою та безпосередню діяльність в інформаційному просторі країни перебування. Зібрана та узагальнена інформація про різні аспекти життя країни перебування використовується в аналітичній роботі дипломатичного представництва або передається у зовнішньополітичне відомство МЗС для подальшої обробки. Через динамічність подій у міжнародних відносинах, внутрішньополітичних змін ця робота має безперервний характер і виконується в максимально можливому обсязі для достовірного і повного інформування про країну перебування.

Аналітичні довідки розробляються послом та іншими відповідаль¬ними працівниками посольства та використовуються разом з іншими видами інформації як інформаційні ресурси для обгрунтування і здійснення певних зовнішньополітичних акцій. Інформаційно-аналітич¬на робота закордонних представництв важлива тим, що надає можливос¬ті використання дійового механізму для отримання та розповсюдження інформації, можливості встановлення неофіційних стосунків із місцеви¬ми засобами масової комунікації, володіння „гарячою" інформацією.

До функцій закордонних представництв належить також підготовка

і а інформаційне забезпечення державних візитів. У плані підготовки

візиту дипломатична місія розповсюджує проекти документів, які

планується підписати під час візиту, активізує свою роботу з мас-медіа

ніч інструментом підготовки громадськості країни для сприйняття візиту.

Інформаційне забезпечення візитів також передбачає підготовку

мл і сріалів довідкового характеру, позиційних матеріалів, виступів перед

ШК щодо економічних, політичних, культурних зв'язків між

цержавами, краєзнавчих довідок. До роботи залучаються спеціалісти з

управлінь політичного аналізу та прогнозування, регіональних

управлінь. Під час візиту представники дипломатичної місії повинні

Оперативно інформувати ЗМК про його хід, відстежувати реакцію мас-

МС 11 а та, за необхідності, коригувати повідомлення про результати візиту.

По закінченні візиту аналітичні відділи готують довідки на основі

моніторингу місцевих засобів масової комунікації про реакцію

ітичних кіл та громадськості країни перебування на візит [496-499].

Одним із елементів реалізації зовнішньої політики є діяльність Юрі овельних місій в інформаційному полі країни перебування. Від цієї 11 м п,пості залежить ставлення політичних та ділових кіл, громадськості країни перебування до інших країн на міжнародній арені. Інформаційна діяльність у країні перебування повинна здійс¬нюватись таким чином, щоб уникнути негативних наслідків такої діяльності.

Інформаційна діяльність торговельних місій має різноманітний характер, пов'язаний із неоднорідністю інформаційного поля. До засобів інформаційної діяльності відносять розповсюдження країнознавчої інформації, комплекс періодичних і спеціальних протокольних заходів, на яких здійснюється обмін інформацією, розповсюдження позиційних матеріалів, в яких засвідчуються позиція держави з тих чи інших питань, неофіційні контакти з метою отримання специфічної інформації, а також інформування державних установ країни перебування і зв'язки із засоба¬ми масової комунікації країни перебування.

Особливо актуальною стає ця функція під час загострення економіч¬них суперечностей між державами. Так, на початку 80-х років виник японо-американський економічний конфлікт внаслідок збільшення дефіциту в торгівлі США з Японією більш ніж на 50 млрд. доларів. Через це в США почали зростати антияпонські настрої, особливо в конгресі, який вимагав у законодавчому порядку обмежити японський імпорт. Міністерство закордонних справ Японії розробило спеціальну програму для здійснення впливу на американську громадську думку в сприятливому для Токіо напрямі. Посольством Японії в США була організована спеціальна місія, в обов'язки якої ввійшло: забезпечення американських ЗМК матеріалом, який представляв політику Японії в більш вигідному світлі; проведення лекцій для представників американ¬ських політичних, громадських та фінансових кіл про зусилля уряду Японії щодо відкриття японського ринку американським товарам; розповсюдження пропагандистських матеріалів серед американських бізнесменів та політиків.

Інформаційна діяльність торговельно-економічних місій, які працю¬ють самостійно або у складі дипломатичних представництв, полягає в тому, аби забезпечити зовнішньоекономічні інтереси держави та права суб'єктів підприємницької діяльності у країні перебування. Крім того, до основних завдань торговельно-економічної місії відносять:

• інформування керівного органу та інших органів виконавчої влади

про цінову, податкову і тарифну політику, яку проводить держава

перебування;

• вивчення загального стану економіки, тенденції розвитку зовніш-ньоекономічних зв'язків, технічного рівня виробництва, рівня якості продукції провідних галузей держави перебування, кон'юнктура ринку товарів і послуг та інформування зовнішньо¬політичного (зовнішньоекономічного) відомства з цих питань, а в разі потреби - зацікавлених міністерств, відомств та інших установ та організацій;

• аналіз та узагальнення інформації шодо суб'єктів підприємницької діяльності держави перебування, які виходять на інші ринки;

• ведення обліку суб'єктів підприємницької діяльності держави перебування, які застосовують обмежувальну ділову практику або не виконують взяті зобов'язання; окрім того, торговельна місія шляхом аналізу економічної та статистичної інформації встанов¬лює причини таких заходів [500-502].

Зовнішня політика України формується під впливом динамічних і сополітичних трансформацій. Країна знаходиться на перетині інтересів і а сфер впливу різноспрямованих політичних домінант, виступає цент¬ром багатосторонньої дипломатії і партнерського співробітництва [503].

Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики Украї¬ни (дійснюється різними засобами: традиційною інформаційно-аналітич¬ною роботою територіальних і функціональних департаментів зовніш-ньополітичного відомства, дипломатичними заходами у країні перебу-иаііия, співробітництвом з мас-медіа та представництвом у мережі Іпіегпеї.

\¥еЬ-сторінка МЗС України містить інформацію про всі аспекти міжнародного співробітництва, структуру і організацію,МЗС України, позиційні матеріали, які безпосередньо висвітлюють офіційний погляд і н м іжнародні події, оперативне реагування на зміни у світовій політиці, іміджеві акції зовнішньополітичного відомства. Оперативність реагу-иініпя на кризові ситуації чи інші глобальні проблеми дозволяють иирішувати кілька завдань мережевої дипломатії України: активно ііі(>ешсчувати міжнародний діалог, впливати на світову громадську і умку, нейтралізувати негативну інформацію про внутрішньополітичну І итуацію і захистити національні інтереси на міжнародній арені. Слід ш і пілчити, що оновлений до 10-річчя проголошення незалежності ( рвїни ШеЬ-сайт МЗС (українська і англомовна версії) поступово імшкн імідж країни і зовнішньої політики, водночас потребуючи активної діяльності в Іпіегпеї як зовнішньополітичного відомства, так і його місій за кордоном. Досвід дипломатичної діяльності зарубіжних країн у мережі Іпіегпеї, технології медіа- та іміджевої дипломатії необхідні для багатостороннього співробітництва України і створення позитивного іміджу держави на міжнародній арені [504-514].

Таким чином, значення глобальних мереж, зокрема Іпіегпеї, зважа¬ючи на їх інтелектуальний потенціал, що відповідає політичним, економічним та миротворчим вимогам сучасного світу, як засобу розв'я¬зання світових проблем, потребує подальшого вивчення, наукового обґрунтування і конкретизації досліджень.