1.2 Аналіз джерельної бази

При роботі над бакалаврською роботою були використані архівні неопублікованих та опублікованих джерела, які були опрацьовані та проаналізовані. До них належать: три томи документів, підготовлені Центром з вивчення сучасної балканської кризи Інституту слов’янознавства РАН «Албанский фактор в развитии кризиса на территории бывшей Югославии. Документы. (1878-2005 гг.)», збірник документів «Словения. Путь к самостоятельности: Документы», а також «Македония. Путь к самостоятельности: Документы», підготовлені колективами науковців РАН. В збірники ввійшли документи, які характеризують боротьбу республік за вихід зі складу Югославської Федерації, становлення їхніх політичних систем, формування зовнішньо-політичних орієнтирів.

Збірник документів “Югославия в огне: документы, факты, комментарии (1990-1992)” являє собою збірку, в якій достатньо представлена значна кількість документів щодо початкового етапу історії конфлікту на Балканах. В ньому досить детально описуються переговори учасників конфлікту за участі миротворців, та військові дії. Але збірка досить однобічно висвітлює процеси, віддаючи прихильність сербській стороні конфлікту. Це пов’язано насамперед з тим, що левова частка документів є сербського походження, а також з власними поглядами автора.

Також при дослідженні обраної теми були використані конституції таких країн, як Словенія, Хорватія, Македонія.

Висновки

Балканська криза відбувалася в складних зовнішньополітичних умовах: глобалізація, розпад Варшавського договору та Радянського Союзу, а також посилення інтеграції всередині Європи. Міжнародна система перебуває в стадії трансформації, в результаті якої, з одного боку, відбуваються інтеграційні процеси всередині Європи, а з іншого, – вибух етнічних, соціальних та інших суперечностей. Створюється нова конфігурація системи міжнародних відносин, що супроводжується формуванням структур та механізмів безпеки.

Захід опиняється перед дилемою доцільності існування Північноатлантичного альянсу, покликаного опікуватися питаннями безпеки в контексті блокового протистояння. Однак з розпадом Організації Варшавського договору і СРСР вважалося, що військова конфронтація на Європейському континенті стала фактично неможливою, а отже, зник сенс існування Альянсу. Разом з тим у зв’язку з розгортанням подій на Балканах та відсутністю механізмів для регулювання та попередження аналогічних явищ, а також, беручи до уваги слабкість ООН та ОБСЄ, які покликані опікуватися проблемами як глобальної, так і регіональної безпеки, Альянс (на чолі з США) намагається перебрати першість у світі та докорінно трансформує свої структури відповідно до глобальних змін політичного та військового середовища Європи і нового характеру загроз безпеці. НАТО починає активно реагувати на нові завдання безпеки та керувати операціями з регулювання кризових ситуацій на Балканах поза межами Євроатлантичної зони.

Процес розпаду Югославії став прикладом найбільш радикального прояву міжетнічної ворожнечі у Європі після закінчення Другої світової війни. Причини цього полягають у специфіці гетерогенного проживання різних етносів на території колишньої Югославії, історії регіону, а також у архаїчності культури міжетнічного спілкування місцевих етнічних груп. Унаслідок війн 1991-1999 pp. у більшості державних утворень на території колишньої Югославії зросла етнічна гомогенність населення. Цей процес у перспективі має сприяти зменшенню конфліктності у регіоні Західних Балкан. Нині ми є свідками надзвичайно цікавого з політологічної точки зору і водночас глибоко трагічного завершення процесу етнічної гомогенізації держав, що постали на уламках колишньої Югославії. Розпад Югославії як багатонаціональної держави відбувався в кілька етапів і на різних її територіях по-різному. Так, війна у Словенії була досить короткою й не спричинила стільки людських жертв, як війни у Хорватії та Боснії і Герцеговині. Цілком мирним був лише вихід Македонії з Югославської федерації, однак проблеми між албанцями і македонцями загострилися пізніше. Югославська криза стала шоком для Європи й цілого світу, оскільки ось уже понад π ятдесят років на континенті не було такого загострення міжнаціональної боротьби. Необхідно зрозуміти причини небувалої гостроти міжнаціональної ворожнечі у колишній Югославії, аби не допустити її по вторення в інших регіонах. Слід також відзначити унікальність процесу етнічної гомогенізації на тлі прискорення інтеграційних процесів в Європі та загальної космополітизації суспільного життя на континенті. Сьогоднішня політична реальність Західних Балкан - це існування значною мірою гомогенних національних утворень як наслідок цілковитої ліквідації або суттєвого зменшення на їх території національних меншин. Це стосується насамперед Хорватії, "материкової" Сербії (без урахування Косова і Воєводини, де збереглися відповідно албанська та угорська меншини), а також обох частин Боснії й Герцеговини Мусульмано-Хорватської Федерації й Республіки Сербської. Визнані кордони новопосталих балканських держав, останні політичні зміни в Югославії, а також відсутність чи ослаблення національних меншин на території цих держав суттєво ускладнюють можливість відновлення війни. Більше того, під час врегулювання югославських конфліктів свідомо було створено умови, які б унеможливили її віднов- лення. Так, скажімо, територію Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині було змоде- льовано у такий спосіб, щоб її кордон був надзвичайно розтягнутим, а отже - вразливим. Тобто відновлення боснійськими сербами війни в БіГ може означати для сербів швидку втрату якоїсь частини своєї території.

За результатами Дейтонських домовленостей було підписано угоду щодо регіональної стабілізації та угоду з військових аспектів мирного врегулювання кризи, які змінили ба- ланс сил у БіГ у такий спосіб, що жодна із сторін не має вирішальної переваги навпаки, військові можливості сторін вирівняно. Розміщення ж у регіоні великих міжнародних миротворчих контингентів усе ж таки зменшують ймовірність масштабних регіональних воєн. Однак політичні наслідки югославських воєн ще довго впливатимуть на долю регіону. Сподіванням на мирне вирішення проблеми сприяє еволюціонування режиму Сербії в бік більшої демократичності і прозахідного зовнішнього вибору. Балкани перетворилися на регіон з приблизно однорідною геополітичною орієнтацією, що також істотно зменшує потенціал конфліктності між балканськими країнами.

При написанні роботи, таким чином, було проаналізовано ситуацію, яка склалася на теренах Балканського півострова після розпаду соціалістичної системи в Європі на прикладі розпаду Федеративної Республіки Югославія та визначенно основні тенденцій розвитку регіону в новому тисячолітті, а також було отримано такі результати, як:

• досліджено передумови виникнення кризової ситуації на Балканах, серед яких основну роль виділено історичним та релігійним факторам, а також політичній ситуації, яка склалася в кінці 20 ст., також взято до уваги зовнішні фактори після розпаду «біполярного світу», які виступили не лише каталізатором дезінтеграції, але й як фактор формування характеру державності нових країн.

• проаналізовано події, які відбулися після розпаду СФРЮ, а саме – воєнні сутички та протистояння, як практичний засіб вирішення гострих питань;

• визначено головні особливості розвитку колишніх республік Югославії в умовах загострення відносин в регіоні, серед яких: прагнення кожної з республік до повної самостійності у веденні внутрішніх та зовнішніх справ, зміна зовнішньо – політичних орієнтирів, відновлення економіки та створення власних регулярних воєнних формувань; зокрема, в ході дослідження було виявлено створення «держави -фантома», якою є Боснія и Герцеговина (БіГ) – штучна федерація, створена під зовнішнім тиском і існуюча лише завдяки контролю зі сторони США та ЄС, фактично, антиподом цієї «держави-нації» виступає хорватська «нація-держава». Особливу роль фактор зовнішнього втручання зіграв в становленні державності в Македонії, адже комплекс проблем, обумовлених відсутністю значного історичного досвіду власної державності був значно поглиблений етнічним конфліктом в західних областях країни. За зовнішніми ознаками, найбільшу незалежність від впливу зовнішнього фактора демонструє Сербия - «нова – стара держава» ;

• визначені основні тенденції розвитку країн колишньої СФРЮ в новому тисячолітті, серед яких: вплив позицій країн регіону на прийняття важливих рішень в світовій політиці, участь у впливових міжнародних організаціях, таких як ЄС і НАТО, розвиток та підтримка дружніх відносин з сусідніми країнами. Але в той же час, гострим та невирішеним залишається питання Косово, тому що резолюція, прийнята в 1999 році вже не виконує покладених на ней сподівань, оскільки різні держави тлумачать її по – різному.

• визначено, при всій унікальності балканського досвіду, варто визнати, що ряд його ознак в тій чи іншій формі присутні на теренах СНД та інших регіонів, змушуючи аналізувати балканську кризу в пошуках відповідей на самі актуальні, і зовсім не балканські питання.

Список використаних джерел та літератури

І Документи

1.Гуськова Е. Ю. Албанский фактор в развитии кризиса на территории бывшей Югославии. Документы. Т. 1-3. (1878-2005 гг.). — М.: Индрик, 2006-2008 гг.

2.Доклад Генерального секретаря, представляемый во исполнении резолюции 1019 (1995) Совету Безопасности, о нарушении международного гуманитарного права в районах Сребреницы, Жепы, Баня-Луки Сански-Моста (27 ноября 1995 года) // Гуськова Е.Ю. Международные организации и кризис на Балканах: Документы: В 3-х т. / Е. Гуськова. – М.: Индрик, 2000. – Т.1. – С. 199-212.

3.Доклад Генерального секретаря о Нью-Йоркском раунде мирных переговоров по Боснии и Герцеговине 3-8 февраля 1993 года (8 февраля) // Гуськова Е.Ю. Международные организации и кризис на Балканах: Документы: В 3-х т. / Е. Гуськова. – М.: Индрик, 2000. – Т.1. – С. 145-149.

4. Конституция Республики Македония от 17 ноября 1991 г.

5. Конституція Республіки Словенія від 23 грудня 1991 р.

6. Конституція Республіки Хорватія від 22 грудня 1990 р.

7. Резолюция 1244 (1999), принятая Советом Безопасности на его 4011-м заседании, 10 июня 1999 г.

8. Македония. Путь к самостоятельности: Документы / Сост. и отв. редактор Е. Ю. Гуськова. — Москва: Радуга, 1997. — 528 с.

9. Словения. Путь к самостоятельности: Документы / Сост. и отв. редактор Е. Ю. Гуськова. — Москва: Индрик, 2001. — 552 с.

10. Югославия в огне: Документы, факты, комментарии (1990-1992) / Отв. редактор Е. Ю. Гуськова. — Москва: Экспертинформ, 1992. — 372 с.

11. Letter dated 9 February 1993 from the Secretary-General Addressed to the President of the Security Council. – S/25274. – 2 p.

ІІ Монографії

1. Васильева Н., Гаврилов В. Балканский тупик? (Историческая судьба Югославии в XX в.) / Нина Васильева Владимир Гаврилов. – М.: Гея Итерум, 2000. – 480 с.

2. Гуськова Е. История югославского кризиса (1990–2000) / Елена Гуськова . − М.: Русское право / Русский национальный фонд, 2001. — 720 с.

3. Гуськова Е. Вооруженные конфликты на территории бывшей Югославии / Елена Гуськова. - М.: Русское право, 1999. – 340с.

4. Косовский кризис : новые европейские реалии / под ред. Д. А. Данилова. − М. : РАН, Ин-т Европы, 1999.

5. Косово : международные аспекты кризиса / под ред. Д. Тренина и Е. Степановой. − М. : Гендальф, 1999. − 309 с.

6. Кріль М. Розпад Югославської Федерації та утворення нових держав на Балканах / Михайло Кріль. − Л.: Знання, 1996. – 460 с.

7. Маначинський О. Югославія: вирок винесено / Олександр Маначинський. – К.: Румб, 2007. – 288 с.

8. Мартынова М. Балканский кризис: народы и политика / М Мартынова. - М.: Русское право, 1998. – 380 с.

9. Романенко С. Югославия: История возникновения. Кризис. Распад. Образование независимых государств (национальное самоопределение народов Центральной и Юго-Восточной Европы в ХІХ–ХХ веке) / Сергей Романенко. − М.: МОНФ, 2000, - 450 с.

ІІІ Статті в періодичних виданнях

1. Боднар В. Балканізація Європи / Василь Боднар // Політика і час. – 2000. – № 7–8. – С. 46–60.

2. Брагин Ю. Распад Югославии. Предпосылки трагедии / Юрий Багрин // Международная жизнь - 1995. - № 4. - С. 74 – 78.

3. Ботяновский А. Боснийский узел / Анатолий Ботяновский // Международная жизнь - 1996. - № 1. – С. 80 – 86.

4. Брусиловська О. СФРЮ : драма без епілога / Ольга Брусиловська // Віче – 2004. – № 8 (149). – С. 60–62.

5. Вітман К. Косово як перший етап формування Великої Албанії / Констянтин Вітман // Віче − 2009. − № 8. − С. 4−7.

6. Волков В. Новый мировой порядок и балканский кризис 90-х годов / Владимир Волков // Новая и новейшая история - 2002. - № 2. - С. 80 – 86.

7. Волков В. Трагедия Югославии / Владимир Волков // Новая и новейшая история - 1994. - № 4. - С. 3 – 32.

8. Востриков С. Балканский узел: истоки и уроки / Сегрей Востриков // Международная жизнь - 1994. - № 3. - С. 18 – 29.

9. Виноградов В. Об исторических корнях «горячих точек» на Балканах / Виктор Виноградов // Новая и новейшая история - 1993. - № 4. - С. 3 – 12.

10. Вуячич В., Заславский В. СССР и Югославия: причины распада / Виктор Вуячич, Виктор Заславский // Этнографическое обозрение - 1993. - № 1. – С. 22 – 37.

11. Герасимов Я., Темяшов А. Косово. Пять лет спустя / Ярослав Герасимов, Анатолий Темяшов // Международная жизнь - 2004. - № 4. – С. 14 – 18.

12. Гуськова Е. Продолжающийся Балканский кризис / Елена Гуськова // Обозреватель - 1999. - № 12. - С.35-39.

13. Гуськова Е. Кризис в Косове. История и современность / Елена Гуськова // Новая и новейшая история - 1999. - № 5. - С. 26 – 51.

14. Энгельгардт Г. Республика Сербская по Дейтонским соглашениям / Григорий Энгельгардт // Славяноведение - 1997. - № 3. - С. 77-78.

15. Євтух В. Югославія. Спроби розв’язання етнічних проблем / Володимир Євтух // Віче. – 2001. – № 2 (107). – С. 144–156.

16. Изакович З. Политические и этнорелигиозные аспекты югославского конфликта / З. Изакович // Социологические исследования - 1996. - №5. - С. 71 - 77.

17. Извеков Н. Новая стратегия НАТО и агрессия против Югославии / Николай Извеков //Обозреватель - 2000. - № 1. - С. 33-38.

18. Исламов Т. Югославия: от объединения к разъединению / Т. Исламов // Вопросы истории - 2001. - № 5. – С. 45 – 49.

19. Каменецький М. Косовська проблема від Маркса до Буша : історичний аспект через призму емоційної відстороненості / Максим Каменецький // Зовнішні справи − 2008. −№ 6. − С. 35−38.

20. Каспрук В. Незалежність Косово чи прецедент не рішення для європейських націй / Віктор Каспрук // Дзеркало тижня – 2006. – № 7. – С. 4.

21. Коваль О. Косово: незалежність із відстрочкою / Олексій Коваль // Дзеркало тижня – 2007. – № 48. – С. 5.

22. Козин В. Косово на распутье / Владимир Козин // Международная жизнь - 2002. - № 3. – С.21 – 26.

23. Кружков В. Югославский прецедент опасен для мира / Валентин Кружков // Международная жизнь - 1999. - № 10. – С.19.

24. Лещиловская И. Исторические корни югославского конфликта / Инна Лещиловская // Вопросы истории - 1994. - № 5. – С.31 – 34.

25. Максимов А. Югославская трагедия. Финал? / Александр Максимов // Открытая политика - 1999. - № 7. - С. 60 - 68.

26. Надтока О. Дебалканізація Європи: конструювання нової ментальної карти Старого світу / Олександр Надтока // Історичні науки – 2007. – № 14. – С. 71 – 76.

27. Пастухов В. Балканский синдром: история болезни / Владимир Пастухов // Полис - 1999. - № 2. - С. 118 – 131.

28. Палій Г. Крах Югославії: від єдиної держави до національної фрагментації Західних Балкан / Галина Палій // Магістеріум – 2002. - №10. – С. 111 – 118.

29. Писарев Ю. Создание Югославского государства в 1918 г.: уроки истории / Юрий Писарев // Новая и новейшая история - 1992. - № 1. – С.25 – 29.

30. Рудич Ф. Балканська криза: геополітичний вимір / Фелікс Рудич // Віче – 2000. – № 10 (103). – С. 145–157.

31. Свиланович Г. Сербия и Черногория в новой Европе / Горан Свиланович // Международная жизнь - 2003. - № 12. – С.12.

32. Симич П. Гражданская война в Югославии. Причины и последствия / Петр Симич // Международная жизнь - 1993. - № 7. – С.14 – 16.

33. Терзич С. Сербский вопрос в истории и ныне / С. Терзич // Международная жизнь - 1998. - № 4.- С. 56.

34. Тодоров Н. Балканский узел противоречий. История и современность / Николай Тодоров // Новая и новейшая история - 1993. - № 3. – С.51 – 54.

35. Торкунов А. Международные отношения после косовского кризиса / Анатолий Торкунов // Международная жизнь - 1999. - № 12. – С.35.

36. Тягуненко Л. Союзная республика Югославия / Леонид Тягутенко // Новая и новейшая история - 2001. - № 3. – С.21 – 26.

37. Урупян А. Балканские народы друг о друге / Анатолий Урупян // Общественные науки и современность - 1999. - № 4. - С. 78-88.

38. Фрейдзон В. Сербы и хорваты: исторические корни конфликта / Владимир Фрейдзон // Этнографическое обозрение - 1993. - № 1. – С. 15 – 21.

39. Черниченко С. Операция НАТО в Югославии и международное право /Станислав Черниченко // Международная жизнь - 1999. - № 11. – С.34 – 37.

40. Яшловский А. Косово : между западом, исламом и “Великой Албанией” / Андрей Яшловский // Мировая экономика и международные отношения – 2009. – № 3. – С. 32–41.

ІV Електронні ресурси