Структура комплексних країнознавчих характеристик.

Типові схеми комплексних країнознавчих характеристик. Варіанти різних типів схем комплексних країнознавчих характеристик, їх позитивні сторони та недоліки. Небезпека “розповзання ” і “підрібнення” змісту комплексних країнознавчих характеристик. Межі уніфікації таких схем. Ключові питання проблемних комплексних країнознавчих характеристик.

“Блочна” схема комплексної країнознавчої характеристики (Машбіц, 1995): 1) своєрідність країни (“візитна картка” держави); 2) територія, географічне і геополітичне положення; 3) історико-географічні етапи розвитку; 4) природа і природокористування; 5) народонаселення і культура; 6) господарство; 7) розселення; 8) суспільство; 9) райони; 10) стан довкілля; 11) перспективи розвитку.

“Візитна картка” країни

Значення та функції загальних відомостей про країну. Короткі загальні відомості та відомості спеціального призначення. Етимологія назви держави.

Країна та її столиця. Кількісні показники площі, населення. Зовнішні атрибути держави (прапор, герб, гімн тощо) як об’єкти дослідження Розміри форми, кольорове забарвлення, змістове наповнення гербів та прапорів. Типові сюжети змісти національних гімнів. Історичні особливості виникнення, еволюція форми та змісту державних атрибутів. Інші символи держави (рослини, тварини, графічні знаки тощо).

Державний устрій: форма правління (республіки монархії), адміністративно-територіальний устрій (унітарні, федеративні). Вищі посадові особи держави: президент, глава парламенту, прем’єр-міністр, міністр закордонних справ тощо. Суверенітет та незалежність.

Типологія і регіоналізація країн світу.

Дефініція регіоналізації, типології та класифікації. Основні критерії регіоналізації світового простору. Складність та суперечність типології країн світу за політологічними, соціально-економічними та системними критеріями.

Сучасні типологічні схеми країн світу. Типологія країн світу за формою державного устрою ( унітарні та федеративні ), за формою державного правління (монархії та республіки), за ступенем соціально-економічного розвитку (доіндустріальні, індустріальні, постіндустріальні, інформаційні), за способом ведення господарства - з ринковою, перехідною, планово-централізованою економіками, за “ трьома компонентами суспільного ладу” (Б. Гаврилишин ): 1) цінностями, 2) політичними правліннями, 3) економічною системою; за рівнем соціально-економічного розвитку ( високорозвинуті, середньорозвинуті, низькорозвинуті). Типологія країн за офіційними матеріалами ООН. Групування країн за розміщенням, за площею, за кількістю населення,за виходом до моря, за статусом незалежності (суверенна, залежна). Субрегіони Європи.

Простір і територія у країнознавстві.

Багатоплановість поняття “територія”і “простір”. Типи простору: фізичний, біологічний, соціальний, соціально-психологічний.

Географічний простір, його класифікація: геодезичний, фізико-географічний, соціально-економічний простори. Властивості геопростору. Топологічне і метричне представлення геопростору.

Територіальність як фундаментальна властивість системних географічних об’єктів. Територіально-структурні параметри: територіальний ранг (рівень) об’єкта, територіальна концентрація його елементів, відстань між ними, їх конфігурація тощо. Територіальні відношення. Відношення взаєморозташування і доступності. Територіальна спільність елементів та її види. Територіальна концентрація, географічна спрямованість і місцеположення. Відношення територіальної взаємодії поєднань елементів. Територія як “інтегральний ресурс”.

Географічне та геополітичне положення країни.

Сутність і види географічного положення. Макро-, мезо- та мікроположення.

Функції географічного положення у сучасних суспільних умовах.

Використання узагальнюючої категорії географічного положення. Його вплив на всі сторони життя країни. Типи географічного положення: фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне, еколого-географічне.

Методика дослідження географічного положення. Властивості економіко-географічного положення, його декомпозиція, проблема синтетичної оцінки.

Геополітичне положення. Методика його дослідження. Визнання його ролі і вплив на

розвиток населення і господарства.

Природні умови та природно-ресурсний потенціал країни.