- •1. Коротка організаційно-економічна характеристика агрофірми
- •1.4 Трудові ресурси та їх використання
- •2. Теоретичні основи статистичного аналізу економічної ефективності виробництва молока.
- •2.1 Суть, економічне значення виробництва молока, показники ефективності виробництва, резерви їх підвищення.
- •2.2. Огляд літератури
- •3.4Основні шляхи підвищення виробництва молока
- •Висновки і пропозиції
- •Бібліографічний список
Висновки і пропозиції
Статистично-економічний аналіз агрофірми «Мишурін Ріг» за останні п’ять років показує, що сільськогосподарських угідь в даному господарстві збільшилась на 3,7% . в тому числі пашня на 8,5%, сінокоси на 8,5%, а пасовища зменшились на 17,5%, структура інших земельних площ залишилась без змін. Рівень рентабельності 2011 році склав - 14% і в динаміці має тенденцію до зниження. Господарство спеціалізується на вирощуванні таких видів продукції, як зерна , молока та м’яса. Господарство характеризується зменшенням середньорічної вартості основних фондів.
Фондозабезпеченість за вивчаємий період знизилась на 33% в зв’язку зі зменшенням вартості основних фондів, а за рахунок зменшення кількості робітників на 34%о, фондоозброєність зросла на 5,1%).
В господарстві спостерігається тенденція до зниження продуктивності корів і зниження її з кожним роком на - 205,9 кг.
Для виведення господарства із далекого кризового становища, потрібно вирішити слідуючи задачі:
Введення досягнень науково-технічного прогресу.
Створити міцну матеріально-технічну базу.
Перевести сільськогосподарське виробництво на матеріально- індустріальну основу.
Ввести прогресивні технології на базі ефективних електор механізованих трудових процесів.
Використовувати прогресивні форми організації та оплати праці, підвищувати матеріальну зацікавленість робітників в результаті своєї праці.
Правильне об’єднання факторів, які забезпечують раціональне та ефективне використання земельних угідь, засобів виробництва та трудових ресурсів.
Довготривала криза в агропромисловому виробництві України, схоже поглиблюється, посилюються дестабілізаційні процеси у виробничо-
фінансовій і соціальній сфері, послаблюється стійкість агропромислового виробництва та його спроможність ефективно реагувати на кон’юнктуру продовольчого ринку. Негативні наслідки спаду виробництва створюють реальну загрозу продовольчій безпеці країни.
У такій складній ситуації необхідно здійснення узгоджених кардинальних організаційно-економічних та правових заходів на макро- і мікрорівнях агропромислового комплексу, у всіх продовольчих під комплексах , у кожній галузі виробництва, які повинні бути концептуально об’єднані в дійову національну програму держави. Неодноразові спроби схвалити на законодавчому рівні країни концепцію аграрної політики в Україні і на її основі розробити Національну програму розвитку агропромислового комплексу та відродження українського села, як відомо, до певного недалеко минулого часу, так і залишилися не доведеними до логічного кінця. Лише наприкінці 2007 року завдяки Президенту України був створений указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення аграрного сектору економіки» від З грудня 2007 року. В цьому нормативному акті йдеться насамперед про вільний вибір раціональних для конкретних умов господарської діяльності організаційно-правових структур, про передачу земель у приватну власність, про створення реальних умов розвитку агропромислового виробництва на ринкових засадах.