Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МіністерствоАграрноїПолітикиУкраїн2.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
27.03.2016
Размер:
702.98 Кб
Скачать

30

ВСТУП

Молоко - унікальний продовольчий продукт, який досі не синтезований у світі. Цінність молока полягає в тому, що до його складу входить понад 100 компонентів: жири,- вуглеводи, вітаміни, ферменти, гормони, мінеральні речовини, тощо. За складом з ним не може конкурувати жоден з харчових продуктів. У коров’ячому молоці міститься 12,5-13% сухих речовин, з них жиру - 3,8, білку - 3,3, молочного цукру - 4,8, макро- і мікроелементів - 1%. Основні компоненти молока майже повністю

засвоюються організмом людини та не повторюються в жодному іншому продукті харчування. Молокопродукти є прекрасним лікувальним засобом від шлунково-кишкових захворювань, отруєнь. Дорослій людині необхідно споживати щодня таку кількість молокопродуктів: молока -500 г., масла -15 г, твердого сиру -18г, сиру - 20г, сметани та вершків - 18г, згущеного і сухого молока -11г, всього ж за добу в перерахунку на незбиране молоко -1,5 кг, а за рік близько - 500 кг (11). За науково обґрунтованими нормами молоко і молокопродукти повинні становити 1/3 харчового раціону людини.

Як відомо, Україна має один із найкращих умов у світі для виробництва молока та молокопродуктів, але проблему насиченості ринку ними нашій країні не вдалося повною мірою вирішити навіть у найсприятливіші для розвитку молочного господарства роки. За виробництвом та споживанням молокопродуктів на душу населення Україна відстає від високо розвинутих країн світу в 2-3,5 рази, а за асортиментом та якістю - ще більше.

Виробництво молока на душу населення протягом 2001 -2011 рр. Скоротилося на 197 кг, а споживання на 153 кг (мал. 1)

Зниження споживання молока і молокопродуктів пояснюється зменшенням валового виробництва молока, скороченням його надходжень до державних і регіональних фондів, а також зниженням товарних запасів на кінець року, збільшенням витрат під час зберігання, зменшенням обсягів промислової переробки молока, катастрофічним зниженням платоспроможності населення.

Для більшості країн Заходу, навпаки, початковою проблемою є проблема перевиробництв молока. Збільшення виробництва молока у приватному секторі протягом 2001 -2011 pp., майже не вплинуло на збільшення споживання молока міськими жителями, оскільки переробні підприємства мало заготовляли молока, виробленого цим сектором.

Проблема його збуту особливо поставлена гостро для господарств, віддалених від густонаселених пунктів. Нині ця проблема вирішується шляхом створення системи заготівлі молока молокопереробними заводами у приватних товаровиробників. Потрібно врахувати , що далеко не вся продукція надходить до споживача у зв’язку з її низькою товарністю та втратами при зберіганні, переробці і реалізації. У жодній з розвинених країн світу на виробничі потреби , як на Україні, не використовується тільки 20- 30% виробленого молока. Так у США, Нідерландах на промислову переробку йде 97-98% молока. Передбачається, що з розвитком ринкових відносин відбудуться суттєві зміни у сфері формування ресурсів молока і молокопродуктів та регіональних ринків, що зумовить певні зміни у спеціалізації та кооперації виробництва та переробки в окремих зонах держави, і дозволить вирівняти споживання молока та молокопродуктів до рекомендованих норм (13).

Слід зазначити, що при загальній тенденції до зменшення споживання молока та молокопродуктів існують регіональні особливості формування його рівня. Якщо прийняти середньорічне споживання молока і молокопродуктів в Україні за 2005 -2011 рр., в розмірі 275,9 кг за одиницю та відповідно до цього визначити коефіцієнти рівня їх споживання в областях, то отримаємо характеристику розвитку регіонів України (додаток 1).

Отже на молочну продуктивність корів впливає різноманітна кількість природних та штучних факторів, тому метою курсового проекту є дослідження впливу всіх факторів, їх кількісна і якісна сторони, а також виявлення шляхів підвищення ефективності виробництва молока в господарствах Верхньодніпровського району, на прикладі агрофірми „Мишурін Ріг”.

Дослідження проводиться на основі даних за останні п’ять років. При цьому застосовуються такі методи дослідження як: порівняння,

статистичного групування, кореляційного аналізу, індексної оцінки, графічний та монографічний методи.

Також при проведенні розрахунків окремі задачі обчислюються на електронно-обчислювальних машинах, які відображені у додатках.

1. Коротка організаційно-економічна характеристика агрофірми

Мишурін Ріг” Верхньодніпровського району.

    1. Місцезнаходження, земельні ресурси, інфраструктура агрофірми.

Вся територія Дніпропетровської області умовно поділена на агро

кліматичні райони:

  • Північний, недостатньо вологий , теплий.

  • Центральний, помірно засушливий, дуже теплий район.

  • Південний, засушливий.

Верхньодніпровський район відноситься до Північного недостатньо вологого теплого клімату. Це більш вологий район, ніж Центральний та Південний райони. Величина гідротермічного коефіцієнта 0,8-0,9. сума опадів за вегетаційний період 250-270 мм. Суми температур за період з температурою вищою за 10 С, становлять 2900-3100 С, продовженність цього періоду складає 165-170 днів. Останні весняні заморозки припиняються, в середньому, в третій декаді квітня, а перші осінні, починаються у першій декаді жовтня. Подовженість без морозного періоду в середньому 150 -185 днів. Середня з максимальних декадних рівнів снігового покрову 10-14 см. Переважають тут чорноземи, звичайні середньо гумусні та чорноземи звичайні мало гумусні.

Агрофірма „Мишурін Ріг” розташована у Верхньодніпровському районі на відстані 40 кілометрів від районного центру. Загальна земельна площа становить 6163,4 Га, в тому числі сільськогосподарські угіддя 5538,1 Га.

В сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва та тваринництва. Земля визначає темпи розвитку та рівень ефективності сільськогосподарського виробництва. Земля визначає темпи розвитку та рівень ефективності сільськогосподарського виробництва. Ефективність та використання залежать від структури земельних угідь та посівних площ. Раціональне розміщення виробництва, організація виробництва праці, забезпеченість великими ресурсами, сприяють збільшенню виробництва усіх видів сільськогосподарської продукції, збільшення її ефективності.

Природні властивості ґрунтів і кліматичні умови є важливими факторами сільськогосподарського виробництва. Тому знання особливостей грунтово- кліматичних умов дозволяє правильно, науково - обґрунтовано застосувати систему агрономічний прийомів, які забезпечують неухильне підвищення родючості та культурного стану ґрунтів, одержання високих врожаїв. (6)

Основний недолік грунтово-кліматичних умов господарства, недостатня збагаченість ґрунтів поживними речовинами і нестійке їх зволоження.

Розглянемо динаміку використання земельних угідь та їх структуру в агрофірмі „Мишурін Ріг” Верхньодніпровського району.

Таблиця 1

Динаміка складу та структури земельних угідь в агрофірмі „Мишурін Ріг" Верхньодніпровського району.

Показник

2006

2007

2008

2009

2011

2011 по

відношен ню до 2006

Га

%

Га

%

Га

%

Га

%

Га

%

%

Загальна площа

1906

100

6134

100

6164

100

6161

100

6163

100

104.3

Всього

сільськогоспо-

дарських угідь

53370

90,3

5492

89,5

5522

89,5

5538.1

89.9

5538.1

89.9

103.7

із них

рілля

3902

66.1

4295

70

4228

68.6

4232.2

68.7

4232.2

68.7

108.3

сінокоси

124.5

2,1

102

1,6

190.1

3.1

201.5

3.3

201.5

3.3

162.1

пасовища

1324.4

22.4

1093

17.8

1092

17.7

1092.1

17.7

1092.1

17.7

82.5

Площа лісу

232

3,9

232

3,7

232

3.8

229.4

3.7

231.6

3.7

100

Водоймища

26

0,4

26

0,4

26

0,4

25,6

0.4

25.6

0.4

100

Площа ріллі у короткостроковому користуванні

258

4.4

258

4.2

258

4.2

257.8

4.2

257.8

4.2

100

Наявність

зрошувальних

земель

330

5.6

330

5.3

330

5.3

330

5.3

330

5.3

100

Інші землі

368.3

6.2

368,3

6

368,3

6

368.3

6

368.3

6

100

Агрофірма „Мишурін Ріг” за 5 років змінювалась в сторону збільшення загальної земельної площі. Так в 2011 році загальна земельна площа

збільшилась на 4,3%. Збільшення земельної площі супроводжувалось збільшенням сільськогосподарських угідь на 3,7%, в тому числі рілля на 8,5%), сінокоси на 62,1%. Одночасно було зменшено площу природних пасовищ на 17,5%о. Всі структурні зміни свідчать про розширення посівних площ, а також збільшенню кормової бази за рахунок сінокосів. Земельна площа лісу, водоймищ, ріллі в короткостроковому користуванні, зрошувальні землі, інші землі змін у 2011 році не потерпіли і залишились на рівні 2007 року.

Для підвищення родючості грунтів потрібно більше вносити гною, а з мінеральних добрив вносити ті види і в такій кількості, у якій вони необхідні для вирощування тієї чи іншої культури.

Щоб забезпечити необхідну вологість грунтів у всі періоди року , слід нагромаджувати і зберігати вологу агротехнічними прийомами.

Незважаючи на деякі негативні явища, грунтово-кліматичні умови господарства дозволяють одержувати високі врожаї основних

сільськогосподарських культур, вирощуваних у даній зоні.

Раціональне використання земель, як засобу виробництва, виражається системою показників економічної ефективності використання земельних угідь. Ця система дає можливість отримання максимальної кількості продукції з 1 Га земельної площі, при найменших затратах праці на виробництво одиниці продукції.

Розглянемо ефективність використання земельних угідь в агрофірмі „Мишурін Ріг”

Таблиця 2.

Економічна ефективність використання земельних угідь в агрофірмі

„Мишурін Ріг” Верхньодніпровського району

Показники

2006

2007

2008

20009

2010

Вироблено на 100 га сільскогосподарських угідь

Зерно, ц

1298,5

713,2

706,4

917

510,6

Молоко, ц

632,4

441,5

432,8

366,1

201,4

Приріст живої маси

Свиней, ц

0.4

0.9

КРС, ц

32,3

39,7

27,7

18.9

10,7

Вартість валової продукції тис, грн

,

4000

2594

3213

3059

1546

Середня чисельність робітників, чол

456

442

415

403

294

Валова продукція на

одного середньорічного робітника, грн..

9756

6404

7742,2

7590,5

5528.5

Прибуток, тис.грн

55,263

326

85

-376

-427

Фондовіддача

0,33

0,33

0,96

0,55

0.21

Рівень рентабельності, %

60,3

85,8

3,5

-13.8

-14

За розрахунковими даними таблиці 2 можна зробити висновок про те, що за вивчаємий період виробництво зернових в 2011 році, в порівнянні з 2006 роком зменшилось на 61%, тільки у 2010 році спостерігається збільшення виробництва зерна в порівнянні з 2009 роком, це свідчить про спад урожайності зернових, на яку впливають як кліматичні фактори (ранні та пізні заморозки, мала кількість опадів та інші), так і економічна недостатність фінансування агротехнічних заходів. Слід виділити, що виробництво молока перебуває у щорічному його зменшенні, так у 2011 році валове виробництво молока скоротилося на 68%, це можна пояснити його високою собівартістю при низькій реалізаційній ціні.

Вартість валової продукції не стабільна, виникають коливання від збільшення до зменшення і навпаки від зменшення до збільшення, так вартість валової продукції в 2005 році у порівнянні з 2001 роком скоротилася на 62%, відповідно з фондовіддачею спостерігаються тіж самі коливання але зменшення значно нижче, 2005 році у порівнянні з 2001 роком вона скоротилась на 34%. Скоротилась також середньорічна чисельність працівників, у 2005 році в порівнянні з 2001 на 36%. В останні два роки досліджує мого періоду рівень рентабельності підприємства має від’ємні значення. Цей показник свідчить про те, що підприємство в сучасних ринкових умовах не може налагодити рентабельного виробництва і потребує кардинальних рішень, реформування.

    1. Спеціалізація і взаємозв’язок галузей.

При аналізі організаційної структури господарства, яке визначається кілкістю виробничих підрозділів (відділків, бригад, ферм), підсобних і допоміжних виробництв, дається характеристика розмірів виробничих одиниць за допомогою натуральних показників: посівних площ, поголів’я худоби та інше. Встановлюють, чи відповідає структура підприємства сучасним вимогам комерційного та внутрішньогосподарського розрахунку, наявності у структурі управління зайвих проміжних ланок, наскільки вона відповідає розмірам, спеціалізації, кількості населених пунктів, наявності засобів зв’язку, тощо.

Розміщення і спеціалізація - два боки єдиного процесу суспільного поділу праці. Перше відбиває кількісне розміщення виробництва різних видів сільськогосподарської продукції , галузей сільського господарства на території країни за природно-економічними законами, друга- суспільний поділ праці у виробництві продукції як галузями виробництва і окремими підприємствами, так і в середині них , тобто характеризує якісний бік виробництва.

В Україні розвиток і розміщення сільського господарства, формування сільськогосподарських зон та їх спеціалізація здійснюється згідно з дією об’єктивних економічних законів і спрямовані на збільшення виробництва високоякісної і дешевої продукції з метою повнішого задоволення зростаючих потреб суспільства. Таким чином, спеціалізація - це форма суспільного поділу праці як галузями і сферами суспільного виробництва, так і всередині галузі на всіх стадіях виробничого процесу. Наприклад, спеціалізація підприємств та їх підрозділів являє собою господарський, міжгосподарський, внутрішньогосподарський поділ праці.

Про глибину спеціалізації можна судити по її рівню, який визначається відношенням товарної продукції головних галузей (ТПг) до загальної суми вартості товарної продукції (ΣТП)

Рс= (1)

­­­­­­­­­­­­

Докладніше про рівень, глибину спеціалізації можна судити за коефіцієнтом спеціалізації (Кс), що розраховується за так званим ранжирним рядом, у якому галузі проставляються в послідовності по мірі спадання їх питомої ваги в товарній продукції. І якщо (Кс) нижче 0,2, то це поверхнева спеціалізація, якщо 0,2-0,4 - середня, а якщо 0,4-0,6 - висока, 0,6 і вище - поглиблена. (4)

Тоді коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:

Кс =(2)

де Пт - питома вага даної галузі у загальній вартості товарної продукції.

Н - порядковий номер галузі в ран жирному ряді.

Виробниче направлення вирішують ті галузі, які займають найбільшу питому вагу в загальному обсязі товарної продукції сільського господарства.

Розглянемо структуру товарної продукції агрофірми „Мишурін Ріг” за

2006-2009 роки.

Таблиця З

Структура товарної продукції агрофірми „Мишурін Ріг” 2008 - 2011 роки

2008

2009

2010

2011

Показники

Тис.

грн

Структура

%

Тис.

грн

Структура

%

Тис.

грн

Структура

%

Тис.

грн

Структура

%

Зернові

511,2

37,5

786

42

817,8

36,1

896

41,3

Соняшник

197,9

14,5

120

6,5

117

5,1

318

14,6

Картопля

-

-

12

0,6

16

0,7

8

0,4

Овочі

1,3

0,1

24

1,3

26

1

16

0,8

Інша

продукція

-

-

17

0,9

38

1,7

12

0,6

Разом по рослинництву

710,4

52

961

51,7

1030,3

45,5

1261

58

Велика рогата худоба

135,3

9,9

221

11,9

255,3

1 1,3

232

10,7

Свині

-

-

-

-

3

0,1

5

0,2

Молоко

327,7

24

438

23,5

458

20,3

256

1 1,8

Інша

продукція

-

-

54

3

1

0,04

0,2

0.01

Разом по тваринництву

341

25

723

38,9

725,3

32

543

25

Промислова

продукція,

надання

310

23

176

9,4

506

22,4

367,8

16,9

послуг

Всього:

1361

100

1860

100

2261,5

100

2172

100

На основі таблиці 3 можна зробити висновки, що агрофірма „Мишурін Ріг” Верхньодніпровського району являється господарством направленим на розвиток зернових і частково м’ясомолочних продуктів. Про це свідчить велика питома вага зернових 41,3%, м’яса та молока - 10,7%. Також

господарство має добру розвинену сітку у сфері переробки та наданню послуг, питома вага становить 16,9%. За вивчає мий період, виручка за

реалізацію продукції, робіт та послуг в основному збільшувався, що свідчить про налагодження товарно-грошових відносин.

У звітному році ранжирний ряд матиме вигляд:

  • Рослинництво - 58%;

  • Тваринництво - 25%;

  • Інші галузі - 16,9%;

  • Овочівництво - 0,1%;

Кс ==0,46

Отже, завдяки високому рівню спеціалізації і коефіцієнт стабілізації є високим, хоча більшість підприємств, прив’язуючись до кон’юнктури ринку, намагаються надавати перевагу багатогалузевому характеру, витісняючи поступово збиткові галузі.

  1. Матеріально-технічна база та її розвиток в господарстві

Матеріально-технічна база виробництва - це сукупність засобів виробництва. Технічна досконалість і раціональне поєднання різних елементів матеріально-технічної бази впливають на ефективність виробництва.

До матеріально-технічної бази АПК належать різні за конкретним призначенням засоби виробництва.

За функціональним призначенням засоби виробництва поділяють на засоби праці і предмети праці. Засоби праці - це сировина, насіння, добрива, паливо тощо, на які спрямована праця людини. В умовах виробництва засоби праці - як оборотні фонди.

Провідне місце у матеріально-технічній базі належить машинній техниці, засобам механізації, електрифікації та автоматизації виробничих процесів. Саме у машинах, насамперед, матеріалізуються наукові дослідження. (17)

Розглянемо забезпеченість основними фондами агрофірми „Мишурін Ріг” Верхньодніпровського району.

Таблиця 4

Динаміка і структура забезпеченості основними фондами агрофірми

„Мишурін Ріг” Верхньодніпровського району

Показник

2008

2009

2010

2011

Співві

дноше

ння

2011

року

до

2008

року.

%

Тис.

грн.

Струк

тура,

%

Тис.

грн.

Структу ра, %

Тис.

грн.

Структу ра, %

Тис.

грн.

Струк

тура,

%

Середньорічна вартість основних

фондів

сільськогосподарсь кого призначення

7309,8

94

7827,3

95,7

6983

95

7020

91.5

96

Середньорічна

вартість фондів інших галузей

415

5.3

304

3,7

312,8

4,3

593,9

7,7

143.1

Невиробничі основні фонди

41,2

0,7

44.2

0,6

44,2

0.7

59.1

0,8

144

Всього основних

фондів

7766

100

8175

100

7340

100

7673

100

98.8

За даними таблиці видно, що вартість основних фондів на протязі вивчає мого періоду мала як зростаючий ефект, так і навпаки, але взагалі за співвідношенням 2011 року до 2008 року зменшилась на 4%.

Зросла середньорічна вартість фондів інших галузей на 43,1%, що свідчить про розвиток підсобних переробних підприємств.

В Україні технічне забезпечення господарств усіх форм власності та готовність парку машин неухильно знижуються. Так, у сільському господарстві України налічувалось понад 361 тис тракторів, вантажних автомобілів - 268,1, зернозбиральних комбайнів - 74,3, кукурудзозбиральних - 10,4, бурякозбиральних - 16,2, картоплезбиральних комбайнів - 5,7 тис

одиниць, та багато багато інших машин і механізмів, що підвищують рівень механізації виробництва. Більшість з них відпрацювали амортизаційні строки.

На підтримання їх робото здатності витрачається значна кількість бензину, дизельного палива, мастил, електроенергії, газу, інших енергоносіїв. Витрати на ремонт і технічне обслуговування, тобто утримання машин у робочому стані, постійно зростають. Поставлена сільському господарству техніка дорога, не викуповується споживачами через диспаритет цін на сільськогосподарську промислову продукцію, низький рівень виготовлення, зниження платоспроможності господарств. (2)

Розглянемо ефективність використання основних фондів агрофірми „Мишурін Ріг” Верхньодніпровського району.

Таблиця 5

Ефективність використання основних фондів агрофірми „Мишурін Ріг” Верхньодніпровського району, %

Показник

2007

2008

2009

2010

2011

Фондозабезпеченість

1,2

1,27

1,17

1,19

1,13

Фондоозброєність

17,5

17,57

17,68

17,9

19,03

Фондовіддача

0,33

0,33

0,96

0,55

0,21

Фондоємкість

3,06

2,99

2,54

2,28

2,5

З розрахункових даних видно, що за період з 2008 року по 2011 рік зменшилась фондозабезпеченість агрофірми „Мишурін Ріг” на 6%, ці зміни відбулися в основному за рахунок високої ступені зносу основних засобів та низьких темпів надходження основних засобів.

Зросла фондоозброєність господарства, ці зміни насамперед визвані скороченням чисельності працівників. За названий період також значно коливались фондовіддача фондомісткість, так фондовіддача в 2011 році у порівнянні з 2007 роком знизилась на 36%, і фондоємкість на 19%, на що

вплинула низька питома вага активної частини основних засобів у загальній їх вартості, високий ступень зносу основних засобів, зростання темпів

фондозброєності при низькій продуктивності праці, різкого зниження

виробництва валової продукції.