2.2. Огляд літератури

При розробці та написанню свого курсового проекту, я використав ряд літературних наукових, економічних джерел.

Зокрема в книзі В.К. Горькавого, висвітлена предмет і завдання статистики в умовах переходу економіки до ринкових відносин, організацію статистичного спостереження, а також застосування статистичних ґрунтувань, середніх і відносин величин, рядів динаміки, індексів, вибірково, кореляційного і дисперсного аналізу при вивчені розвитку сільськогосподарського виробництва. Значну увагу приділено формуванню інформаційної бази системи статистичних показників і вдосконалення аналізу рослинництва, тваринництва та ефективності сільськогосподарського виробництва.

У підручнику В.К. Савчука висвітлено аналіз господарювання в умовах становлення ринкових відносин, аграрного бізнесу, наведено методику застосування персональних електронно-обчислювальних машин для оцінки господарських ситуацій з метою своєчасного прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

А.Т.Опря, висвітлює питання математичної статистики і загальної теорії статистики з програмованою формою контролю знань: предмет і метод науки, статистичне спостереження, зведення і групування даних, середні величини, показники варіації, вибіркове спостереження, оцінка параметрів розподілу, закони розподілу, перевірка статистичних гіпотез, дисперсійний і кореляційний аналіз, ряди динаміки, індекси, статистичні графіки.

Теоретичний матеріал проілюстрований конкретними розрахунками, схемами, графіками, статистичними і математичними таблицями та алгоритмами рішень.

С.С. Сергєєв розглядає питання статистики землекористування, рослинництва, тваринництва. Викладається методологія аналізу показників сільськогосподарського виробництва. Розширений матеріал по статистиці агропромислового комплексу та соціальній статистиці.

В.П. Волинський, висвітлює основні аспекти теорії економічного аналізу, аналізу ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, виробництва сільськогосподарської продукції та допоміжних і підсобних галузей. Викладено методику аналізу складських економічних явищ, собівартості продукції, фінансового стану підприємства та пошуків резервів

підвищення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств різних форм власності і господарювання.

У книзі A.B. Головача, розглянуто комплекс статистичних методів збору, обробки та аналізу статистичної інформації. Детально подано методи вибіркових обстежень і поширення вибіркових даних. Висвітлено методологію та методику статистичного аналізу діяльності окремих галузей народного господарства, методи статистичного аналізу ринкових відносин на прикладі товарного ринку, ринків праці, а також побудови і використання системи національних рахунків.

Професор В.Н. Зимовець у своїй статті “ Ціноутворення в молочно- продуктовому під комплексі АПК” розглядає питання виробництва молока в Україні, його собівартість, канали реалізації, ціни реалізації та фактори, які впливають на їх рівень. Основну увагу звертає на ринок молочних продуктів, а саме динаміку цін по видам продукції в розрізі регіонів України.

3. Статистичний аналіз динаміки впливу факторів на показники економічної ефективності виробництва молока.

1. Статистико-економічний аналіз динаміки та формуючих факторів виробництва молока.

Під час аналізу динаміки суспільно-економічних явищ визначають абсолютний приріст, темпи зростання і приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки. Рівень, який порівнюють, називається поточним, а рівень, з яким порівнюють, - базисним. Крім того, розрізняють початковий рівень, за яким приймають величину першого члена ряду, і середній рівень - середня величина з усіх рівнів ряду.

Абсолютний приріст називають ланцюговим, якщо кожний рівень ряду динаміки порівнюється з попереднім рівнем і обчислюється:

А_л = У ₁ –У_1-і, (5)

де У_i - поточний рівень ряду динаміки.

У_i-1 - попередній рівень ряду динаміки.

Якщо всі рівні ряду порівнювати з попереднім, який являється постійною базою порівняння, то такий абсолютний приріст називається базисним і обчислюється по формулі:

А₀ = У_i-У₀,(6)

де У і - поточний рівень ряду динаміки,

У₀ — початковий рівень ряду динаміки.

Темп зростання ланцюгової (К_л) - це відношення поточного рівня ряду динаміки до попереднього (У_i-1)

К_л=, (7)

Темп зростання базисний (К₀) - це відношення поточного рівня ряду динаміки (У_i) до початкового рівня (У₀)

К₀₌, (8)

Темп зростання виражають у відсотках або у вигляді коефіцієнта.

Темп приросту (зниження) (7) можна визначити, віднімаючи від темпу зростання (К) базисного або ланцюгового, вираженого у відсотках

Т = К -100, (9)

Абсолютне значення 1% приросту - це відношення абсолютного приросту за певний період до темпу приросту за той же період. Розрахунок абсолютного значення 1% приросту доцільно лише при визначені ланцюгових абсолютних приростів та темпів приросту.

Розглянемо динаміку середньорічного надою молока від однієї корови в агрофірмі “Мишурін Ріг” Верхньодніпровського району.

Таблиця 8

Показники динаміки середньорічного надою молока від однієї корови в

агрофірмі “Мишурін Ріг” Верхньодніпровського району.

Роки	Середньор ічний надій, кілограм	Абсолютний приріст, кг		Темп росту, %		Темп приросту, %		Абсолютне значення 1 % приросту, кг
		базис ний	ланцюг овий	базис ний	ланцю говий	базис ний	ланцю говий
2007	3013	-	-	100	-	-	-	-
2008	2245	-768	-768	74,5	74,5	-25,5	-25,5	30
2009	2988	-25	-743	99,2	133,1	-0,8	33,1	31
2010	2600	-413	-388	86,3	87	-13,7	-13	30
2011	1806	-1207	-794	59,9	69,5	-40,1	-30,5	30

Аналізуючи дані таблиці 8 можна зробити висновок, що за період 2007- 2011 років, середньорічний надій молока від 1 корови значно знизився, це зниження спостерігалося як по відношенню до базисного року, так і кожного попереднього, лише в 2009 році по відношенню до 2008 року темп приросту мав додатне значення. Ці данні свідчать про катастрофічне положення тваринницької галузі, як в господарстві, так і в регіоні в цілому, цьому передували такі фактори, як недостатньо збалансована кормова база, яка б відповідала зоотехнічним нормам, слаба профінансованість, а в деяких взагалі відсутня, по відношенню до введення нових високопродуктивних порід корів.

Однією з найбільш важливих задач динаміки та його аналізу являється визначення та кількісна характеристика основної тенденції розвитку явища, тобто загального рівня явища с плином часу. Найбільш досконалим способом визначення динаміки продуктивності корів являється аналітичне вирівнювання рядів динаміки.

Найбільш вдала для цього пряма лінія. Рівняння якої має вигляд:

ŷ_t=a₀±a₁t,(10)

де ŷ , - вирівняні рівні ряду динаміки,

а₀ - вирівняний рівень продуктивності при умові, що і = 0, тобто передуючи початку вивчаємого періоду,

а₁ - середній щорічний приріст (зниження) продуктивності корів,

t- порядковий номер року.

Параметри рівняння визначають за формулами:

а₀₌, (11)

а₀=, (12)

де п - кількість років в періоді,

у - практична урожайність зернових, в даному випадку продуктивність корів.

По розрахункам, які приведені в додатку 3, параметр а₀ = 3148, а параметр a₁= -205,9, звідси рівняння прямої має вигляд:

ŷ =3148-205,9t

Це означає, що в 2000 році, тобто в році, який передує досліджуваному періоду, вирівняний середньорічний надій від однієї корови становив 3148 кг, а середній щорічний приріст середньорічного надою дорівнює -205,9 кг.

Динаміку середньорічного надою молока на одну корову в агрофірмі “Мишурін Ріг” Верхньодніпровського району й підтвердження отриманих результатів розрахунку можна на малюнку 2 (див. Додаток 2).

При вивчені динаміки середньорічного надою молока на одну корову та впливу факторів на формування валового надою молока в сільськогосподарській статистиці широко використовується метод індексів.

Рівень валового надою визначають по середньорічному надою за рік, який виражається в центнерах, а також середньорічне поголів’я.

Використовуючи індексний метод визначимо в продуктивності корів в звітному періоді в порівнянні з базисним по сукупності господарств Верхньодніпровського району. Для цього розглянемо поголів’я корів, середні надої та валовий надій в господарствах Верхньодніпровського району.

Таблиця 9

Поголів’я корів, середні надої та валовий надій молока, структура поголів’я в господарствах Верхньодніпровського району

№ п/п	Середньорічне поголів’я, гол		Середньорічний надій за рік на 1 гол,ц		Валовий надій молока, ц			Структура поголів’я. %
	2007	2011	2007	2011	2007	2011	умовний	2007	2011
	q0	q1	P0	Р1,	Р0 q0	Р1q1	Роq1
1	1330	1200	29,3	24,2	38969	29040	35160	95	91
2	864	753	30,1	29,6	26006	22288,8	22665,3	88	90
3	1238	980	33,6	31,8	41596	31164	32928	94	83
4	1090	1010	25	22,3	27250	22523	25250	92	91
5	845	650	23,3	20,4	19688,5	13260	15145	93	93
6	560	110	24,7	19,3	13832,0	2123	2717	85	82
7	910	858	26	17,2	23660	14757,6	22308	86	89
8	1023	988	31,8	30,4	32531,4	30035,2	31418,4	93	84
9	1100	676	30,13	18,06	33143	12208,6	20347,6	84	79
10	860	750	29,6	21	25456	15750	22200	90	91
11	750	734	22,1	14,3	16575	10496,2	16221,4	92	83
12	630	596	20,3	12,2	12789	7271,2	12098,8	91	80
Разом	11200	9305	-	-	311495,5	210917,6	258459,5	90	86

На основі даних таблиці проаналізуємо зміну виходу продукції тваринництва, а саме молочного скотарства в залежності від їх чисельності та продуктивності, використовуючи взаємозв’язок показників:

ВИХІД ПРОДУКЦІЇ = ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТВАРИН х СЕРЕДНЯ ПРОДУКТИВНІСТЬ 1 ГОЛ.

Для оцінки окремих складових впливають на вихід валової продукції використовують індивідуальні індекси:

, (13)

±Δ= , (14)

де q₀ - поголів’я тварин в базисному періоді,

q_I - поголів’я тварин в звітному періоді.

± Δ= 9305 -11200 = -1895 (голів)

, (15)

±Δ= р₁ -р , (16)

де р₁ - середньорічний удій на 1 корову в звітному періоді, р₀- середньорічний удійна 1 корову в базисному періоді.

0,918

Δ = 27,2 - 29,6 = -2,4 (ц)

Для оцінки загальної зміни виходу продукції використовуємо індексний метод аналізу по

І _{виходу продукції}= І _{чисельності та структури} х І _{продуктивності тварин}

, (17)

Так, розрахуємо індекс валового надою молока змінного складу

І_в.п.=,(18)

±Δ=, (19)

де - валовий надій молока в звітному періоді, д₀р₀ - валовий надій молока в базисному періоді.

І_в.п.=

±Δ= 210917,6-311495,5=100577,9

В звітному році об’єм валового надою молока зменшився на 32,4%, або на 100577,9 центнерів.

Індекс валового надою молока змінного складу не відображає повної картини подій, а саме яким чином вплинули на зміну валового надою молока, продуктивність та поголів’я худоби, для цього індекси продуктивності і чисельності тварин.

Отже розрахуємо індекс загальний постійного складу продуктивності тварин:

І=, (20)

±Δ=, (21)

І=

± Δ = 210917,6 - 258459,5 = -47541,9

З розрахунків слід відмітити, що за рахунок продуктивності тварин валовий надій молока в звітному періоді зменшився на 18,4%, або на -47541,9 центнерів.

Загальний індекс чисельності та структури стада постійного складу матиме вигляд:

І=, (22)

±Δ=, (23)

І=

±Δ=258459,5-311495,5=-53036

Звідси можна зробити висновок, що за рахунок чисельності структури поголів’я валове виробництво молока зменшилось на 17,1%), або на -53036 центнерів. Отже на валове виробництво взагалі вплинули в рівній мірі, як зменшення поголів’я худоби так і зниження продуктивності.

Для визначення вірності проведених розрахунків зробимо перевірку:

676 = 0,816 * 0,829

- 100577,9 = -47541,9-53046

Тепер ми можемо побачити , що приведені розрахунки вірні, отримані значення достовірні.

2. Дисперсійний аналіз при ґрунтуванні даних господарств Верхньодніпровського району.

Дисперсійний аналіз - це метод оцінки впливу одного чи кількох факторів, що одночасно діють на певну результативну ознаку. Застосовують його під час статистичної обробки масового матеріалу для виявлення впливу окремих факторів та їх взаємодії на рівень показників ефективності сільськогосподарського виробництва.

Проведемо дисперсний аналіз та виявимо вплив середнього надою молока від однієї корови на зміну трудоємкості.

На основі даних додатку 5 проведемо групування господарств Верхньодніпровського району за цією ознакою (таблиця 10).

Таблиця 10

Групи господарств за середніми надоями молока від однієї корови Верхньодніпровського району

Номер групи	Групи	Кількість	Затрати праці по кожному господарству	Всього затрат праці
1	До 18,7	4	13, 13, 14,20	60
2	Від 18,7 до 25,3	6	17, 15, 17, 15, 19, 19	102
3	Від 25,3 і вище	2	21,18	39

Зміна та аналіз варіації мають велике значення для оцінки стійкості вивчаємих явищ, а також різних факторів на відхилення всіх значень.

Дисперсія - середній квадрат відхилення всіх значень від її середньої величини:

, (24)

де у_i - затрати праці на виробництво 1ц молока по кожному господарству,

У_заг - середні затрати праці по всіх господарствах,

п - кількість господарств.

Об’єм факторної дисперсії, обумовленої впливом затрат праці на продуктивність корів можливо розрахувати за допомогою формули:

, (25)

де - середні затрати праці по групі.

Залишкова дисперсія розраховується по формулі:

, (26)

таким чином загальна дисперсія розраховується:

, (27)

Ступінь тісноти зв’язку визначаємо по формулі:

, (28)

для визначення сутності зв’язку між затратами праці та продуктивністю корів вираховують критерії Рішара. Для цього визначають число ступіней свободи для загальної, факторної та залишкової дисперсії за допомогою формули:

К_раг =п-1, (29)

К_факт= т - 1, (ЗО)

К_залишк = (n-1)-(m-1), (31)

де п -кількість господарств,

т- кількість груп.

Далі визначають величини дисперсії на 1 ступінь свободи або варіації по формулам:

d_факт=, (32)

d_залиш=, (33)

Розрахунки, проведені на основі даних допоміжної таблиці (додаток 7), проведені в додатку 6, довели, що продуктивність корів на 37% залежить від затрат праці, а на 63% від інших факторів. Отримане значення критерія Рішара (2,6) значно менше від табличного (4,26). Це дає змогу зробити висновок, що вірогідність впливу середньорічного надою молока від корови на трудоємкість малоістотна. Отже підвищення продуктивності корів не має істотного впливу на зменшення трудоємкості продукції, це свідчить про те, що підвищення продуктивності корів супроводжується збільшенням затрат праці.

3. Вплив рівня годівлі корів на їх продуктивність та аналіз за допомогою кореляції.

Продуктивність корів та якість молока в першу чергу залежить від рівня годівлі.

Для дослідження цієї цієї залежності використовується прямий кореляційний зв’язок, при якому факторна ознака зменшується в тому ж самому напрямі що й результативна, так продуктивність корів збільшується із збільшенням рівня годівлі.

Прямолінійну форму зв’язку визначають рівнянням прямої:

y_x = а₀ + а_1х, (35)

де у_х - теоретичне значення результативної ознаки,

а₀ - початок відліку, чи значення у_х при умові, що х = 0,

a₁ - коефіцієнт регресії,

х - значення фактичної ознаки.

Вихідні і розрахункові дані для обчислення параметрів рівняння, далі в додатку 8.

Обчислимо параметри, а₀ і а і рівняння регресії з допомогою способу найменших квадратів.

а₀= , (36)

а₁= , (37)

Фактичне значення параметрів а₀ та а₁ дорівнює:

а₀=

а₁=

у_х=6,8+0,24х

Коефіцієнт регресії (0,24) показує, що при збільшенні норми годівлі на 1 корову на 1 к. од. продуктивність зростає на 0,27ц.

Так, як кореляційний аналіз показує цільність зв’язку між корелюючими величинами, то необхідно визначити кількісний показник щільності - коефіцієнт парної кореляції за формулою:

r=, r=

Коефіцієнт кореляції (0,91) показує, що між нормою годівлі і продуктивністю корів у досліджених господарствах щільність зв’язку висока, тобто виробництво молока у Верхньодніпровському районі супроводжується надійним забезпеченням кормової бази.

Коефіцієнт детермінації розраховується по формулі

K_дет=ч²·100,(39)

Коефіцієнт детермінації склав 82,81, що вказує на те, що вплив кормової бази та продуктивність корів оцінюється в 82,8%, а вплив інших факторів оцінюється в 17,2%.

Середня похибка вибіркового коефіцієнта парної кореляції розраховується за формулою:

, (40)

де ч - коефіцієнт кореляції,

п - вибіркова сукупність.

За допомогою отриманого значення середньої похибки вибіркового коефіцієнту парної кореляції (0,05), знайдемо вірогідність або надійність коефіцієнта кореляції, яка визначається як відношення коефіцієнта кореляції до його середньої похибці:

t_кр=, (41)

t_кр=

Отриманий ї _кр в нашому випадку вищій табличного, а також більший

трьох дисперсій, це означає, що коефіцієнт кореляції надійний, тобто зв’язок між кормовою базою та продуктивністю корів значний.