ЛР Модуль 2

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА МЕХАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ У ТВАРИННИЦТВІ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ

“МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА”

Модуль 2. Механізація доїння корів та первинної обробки молока

Дніпропетровськ 2012

2

Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни “Машини та обладнання для тваринництва”, Модуль 2. Механізація доїння корів та первинної обробки молока. Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ, 2011, 29 с.

Приведені зміст і методика самостійної підготовки до лабораторних робіт та їх безпосереднього виконання, використовуючи підручники, матеріал лекцій, методичні вказівки.

Матеріал викладено згідно типової та робочої навчальних програм з дисципліни “Машини та обладнання для тваринництва” і призначений для студентів факультету “Механізація сільського господарства”, напрям підготовки 6.100102 «Процеси, машини і обладнання агропромислового виробництва».

Методичні вказівки ухвалено на засіданні кафедри “Механізація виробничих процесів у тваринництві” (протокол № 7 від 19.01.2012 р.) і рекомендовано до видання науково-методичною радою факультету механізації сільського господарства (протокол № 6 від 16.02.2012 р.).

3

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………… 6 Лабораторна робота №1. Доїльні апарати……………………………………..…. 8 Лабораторна робота №2. Лінійні доїльні установки…………………………… 12 Лабораторна робота №3. Доїльні установки для доїння на доїльних

майданчиках і доїльних залах……………………… 15 Лабораторна робота №4. Механізація первинної обробки молока…………… 18 Лабораторна робота №5. Машини для пастеризації і сепарації молока……… 22 Бібліографічний список………………………………………………………… 25

4

ВСТУП

Успішне виконання лабораторних робіт потребує від кожного студента попередньої підготовки шляхом вивчення літератури, рекомендованої викладачем за темою.

Перед початком виконання лабораторних робіт викладач або завідуючий лабораторією зобов'язані ознайомити студентів з основними правилами техніки безпеки та безпеки праці. Пройшовши інструктаж з техніки безпеки, всі присутні студенти розписуються в спеціальному журналі за знання правил та зобов'язання їх виконувати. Починаючи кожну лабораторну роботу, необхідно виконати перевірку технічного стану та комплектності обладнання (надійність кріплення та фіксація замків, кришок, кожухів, огородження, стан трансмісій, з'єднувальних муфт, тяг і інші), усунути помічені несправності.

Основні правила безпеки при виконанні лабораторних робіт такі.

Під час занять вхід та вихід з лабораторії без дозволу викладача забороняється. Не дозволяється присутність сторонніх поблизу працюючих машин та електроустановок.

За одним робочим столом можуть одночасно працювати не більше чотирьох чоловік. На ньому не повинно бути зайвих предметів та обладнання. Кожний студент повинен знати, як при необхідності можна вимкнути напругу.

Електрообладнання, змонтоване на машинах, повинно мати надійне заземлення, закрите кожухами та кришками, причому без дозволу викладача знімати їх не дозволяється.

Монтаж та демонтаж електричних кіл виконувати тільки при вимкненому рубильнику. Подавати струм до машини чи схеми дозволяється тільки після детальної перевірки викладачем схеми підключення. При кожному вмиканні схеми студент повинен попередити напарників з виконання роботи про свої дії. Перед пуском машини чи агрегату в дію студенти обов’язково повинні перевірити регулювання машини, наприклад, натяг стрічки транспортеру, приводних пасів, ланцюгів і ін. Пускають машину в дію за попередньо встановленим сигналом і без її навантаження. Перед пуском необхідно впевнитись у відсутності сторонніх предметів у машині.

Після подачі напруги на установку не дозволяється торкатися затискачів, проводів та іншого обладнання, що знаходиться під струмом. Не дозволяється залишати без нагляду працюючі машини та установки.

Виявивши в процесі роботи які-небудь несправності в електричній установці (підвищений шум, нагрів обмоток, проводів, іскріння) необхідно якомога

5

скоріше вимкнути напругу та запросити викладача чи лаборанта.

Несправні запобіжники замінювати можна тільки знявши напругу. Конденсатори, які використовують в електричній схемі, після виконання роботи необхідно вимкнути і розрядити шляхом з'єднання провідником їх виводів на 2- 3 с. При роботі з джерелами ультрафіолетового проміння необхідно використовувати спеціальні окуляри, а при роботі з інфрачервоними опромінювачами уникати прямої дії променів на очі.

По закінченню лабораторної роботи машини та агрегати відключають від електромережі. Виконання роботи завершується складанням звіту, зміст якого надається до кожної лабораторної роботи. При складанні звіту необхідно враховувати такі вимоги: скорочення слів, за виключенням одиниць виміру, не дозволяється; в формулах, що використовуються для розрахунків, необхідно давати пояснення числовим та буквеним величинам тут же під формулою; усі фізичні величини повинні бути надані в Міжнародній системі одиниць; необхідний ілюстративний матеріал (малюнки, графіки, схеми, таблиці) виконувати акуратно, чітко, згідно вимог ЄСКД та ДСТУ.

Звіт про виконання лабораторної роботи здається викладачеві для перевірки, самоконтроль засвоєння вивченого матеріалу студент може виконати за допомогою контрольних питань, які рекомендовані в кожній лабораторній роботі.

6

Лабораторна робота 1

ДОЇЛЬНІ АПАРАТИ

Мета роботи: вивчити призначення, будову, принцип дії та правила експлуатації тритактних та двотактних доїльних апаратів.

Матеріальне забезпечення: доїльні апарати "Волга", ДА-2 "Майга", АДУ-1 та зарубіжні аналоги, основні вузли апарату, учбові плакати і інструкції, набір слюсарних та вимірювальних інструментів, навчальні фільми.

Роботу починають з вивчення принципів машинного доїння корів. Встановлюють призначення доїльних апаратів різних типів. Визначають їх основні вузли, їх призначення, будову, роботу, а потім всього апарату в цілому. Вивчити переваги та недоліки доїльних апаратів різних типів. З’ясувати необхідність

угерметизації камер, чистоті деталей та камер, правила складання доїльного апарату, під'єднання та знімання доїльних стаканів з дійок, вплив змін величини вакууму на роботу доїльного апарату.

При складанні принципової схеми роботи тритактного доїльного апарату необхідно з'ясувати, за допомогою якого із вузлів доїльного апарату створюється такт відпочинку та взаємодія різних вузлів доїльного апарату між собою під час роботи. Вивчаючи будову двотактних доїльних апаратів, необхідно врахувати їх конструктивні відміни однин від одного і їх відміни від аналогічних вузлів доїльного апарату "Волга". Розглядають принципові особливості роботи доїльного апарату АДС – 1 у порівнянні з "Майга".

Таблиця повітряних режимів у камерах доїльного апарату допомагає наочно уявити взаємодію вузлів доїльного апарату один з одним та з'єднання камер між собою. Повітряні режими потрібно відмічати індексами: "в" – повітря

укамері близько до величини робочого вакууму; "а" → "в" – йде процес відкачування повітря із камери; "в" → "а" – йде процес надходження повітря," а" - атмосферний тиск.

Потім зробити розрахункову частину роботи.

Постановка задачі. Дано: доїльний апарат "Волга", об’єм камер та трубок змінного вакууму якого дорівнює V = 0,0007 м3. Визначити теоретичний об’єм повітря, який відкачують при роботі доїльного апарату "Волга".

7

Таблиця 1

Варіанти індивідуального завдання

Теоретичний об’єм повітря, котрий необхідно відкачати за годину роботи доїльних апаратів, визначають по формулі, м3/год.,

V 60 V1 Ph k z f ,

де V1 – об’єм камер та трубок змінного вакууму доїльного апарату, м3; h – величина робочого вакууму, кПа;

Р – величина атмосферного тиску, кПа; k – частота пульсацій, пульсації/хв.;

z – число одночасно працюючих доїльних апаратів у доїльному обладнанні; f – коефіцієнт режиму, f = 1,35.

Таблиці повітряних режимів потрібно подати у наступному вигляді:

шланг стакану; 3 - гвинт регулювання числа пульсів; 4 - з’єднувальний канал; 5 - клапан пульсатора; 6 – зворотний клапан; 8 - мембрана колектора; К-1, К-ІІ, К-ІІІ і К-IV - камери колектора (відповідно постійного вакууму, змінного вакууму, постійного атмосферного тиску й змінного вакууму); П-І, П-ІІ, П-ІІІ, П- IV - камери пульсатора (аналогічні камерам колектора).

Рис. 2. Схема роботи двотактного доїльного апарату: а - такт сосання; б - такт стиску; 1 - мембрана пульсатора; 2, 4 - патрубки; 3 - клапан; 5 - повітряний шланг; 6 - дійкова гума; 7 - гільза стакана; 8 - оглядовий конус стакана; 9 - молочний шланг; 10 - клапан; 11 - молочний патрубок; 12 - повітряний шланг; 13 - калібрований канал; 14 - регулювальний гвинт; С-1 і С-2 - піддійковий та міжстінний простори стакана; К-І, К-ІІ - камери колектора; П-І, П-ІІ, П-ІІІ, П- IV - камери пульсатора (відповідно постійного вакууму, змінного вакууму, постійного атмосферного тиску й змінного вакууму)

9

Зміст звіту

1.Короткий опис тритактного доїльного апарату "Волга" (призначення, будова, принцип роботи).

2.Опис роботи двотактних доїльних апаратів та їх регулювань.

3.Принципова схема роботи трита двотактних доїльних апаратів з позначенням основних деталей та камер.

4.Таблиця повітряних режимів у камерах при роботі доїльних апаратів.

5.Розрахунок згідно індивідуального завдання з визначення теоретичного об’єму повітря, який відкачують при роботі доїльного обладнання.

Контрольні питання

1.Призначення доїльних апаратів.

2.Будова пульсатору, колектору, доїльного стакану.

3.Принцип роботи 3-тактного доїльного апарату "Волга".

4.Чому і як відбувається зміна тактів при роботі доїльного апарату?

5. Як позначиться на роботі доїльного апарату неправильне збирання (порушування герметизації камер)?

6.Як впливають на роботу доїльного апарату зміни величини вакууму у системі?

7.Чи можливо змінити співвідношення тактів у доїльному апараті?

8.Чи можливо змінити частоту пульсацій доїльного апарату?

9.Будова пульсатору, колектору, доїльних стаканів, двотактних доїльних апаратів;

10.Принципові відмінності при роботі доїльних апаратів ДА-2 "Майга", АДС-1.

11.Які фактори впливають на частоту пульсацій?

12.Аналіз впливу порушення герметизації камер доїльного стакану, колектору та пульсатору на роботу доїльного апарату.

13.Технологія машинного доїння корів.

Бібліографічний опис: [1, 2,6...13].

10