Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

При вивченні м'язів кінцівок зверніть увагу на розподіл кінцівок на ді-лянки, а їх скелета - на ланки. Повторіть будову суглобів кінцівок. Вивчайте м'язи кінцівок за ділянками з урахуванням характеру їх дії під час динаміч-ного навантаження (схема 10, 11).

На грудній кінцівці в ділянці лопатки розташовані чотири групи м'язів, що діють на плечовий суглоб. Знайдіть екстезори (передостний м'яз), флек-сори (більший та менший круглі м'язи, дельтоподібний м'яз), абдуктори (за-остний м'яз) та аддуктори (підлопатковий та дзьобо-плечовий м'язи) плечо-вого суглоба. Визначте особливості розташування та точки закріплення цих м'язів на лопатці та плечовій кістці відповідно до загальної схеми розподілу м'язів на кінцівках.

Визначте межі ділянки плеча (від плечового до ліктьового суглобів). Знайдіть дві основні групи м'язів, що в ній розташовані – екстензори (триго-ловий м'яз плеча, ліктьовий м'яз, напружувач фасції передпліччя) та флек-сори (плечовий м'яз, двоголовий м'яз плеча) ліктьового суглоба. Визначте проксимальні та дистальні точки закріплення цих м'язів. Зверніть увагу, що всі розгиначі ліктьового суглобу дистально закінчуються на ліктьовому горбі. Особливу увагу приділіть вивченню будови та топографії окремих го-лівок тріцепса (триголового м'яза плеча), довга голівка якого, окрім ліктьо-вого суглоба, діє на плечовий - як флексор, а також специфічним рисам бу-дови двоголового м'яза плеча. У копитних ссавців м'язове черевце двоголо-вого м'яза плеча пронизане сухожилковими стрічками, які, відокремлючись від нього в дистальній третині передпліччя, утворюють сухожилковий тяж (lacertus fibrosus), що продовжується на краніомедіальну поверхню промене-вого розгинача запястка та зливається з його дистальним сухожилком. Сухожилкові компоненти вищеназваних м'язів відносяться до статичного апарату грудних кінцівок, який забезпечує фіксацію ліктьового та плечового суглобів у стані флексії в період стояння тварини.

Зверніть увагу, що у собак і, меншою мірою, свиней на ліктьовий суглоб діють групи м'язів-обертачів: супінаторів і пронаторів. До першої групи відносяться плечопроменевий м'яз (довгий супінатор) та короткий су-пінатор, до другої – круглий та квадратний пронатори. Знайдіть ці м'язи в ділянках ліктьового суглобу та передпліччя, визначте особливості точок їх закріплення та ступінь розвитку в свиней та собак.

На дорсолатеральній поверхні передпліччя визначте послідовність розташування м'язів-екстензорів запясткового суглобу та суглобів пальців. Знайдіть найбільш розвинутий екстензор у ділянці передпліччя – променевий розгинач запястка - на її краніальній (дорсальній) поверхні. Латерально від цього м'яза у каудальному напрямку послідовно розміщені загальний і бічний розгиначі пальців та ліктьовий розгинач запястка, безпосередньо під якими у вигляді трикутної м'язової пластинки лежить довгий абдуктор великого пальця, що відноситься до групи розгиначів запясткового суглоба.

На медіальній поверхні передпліччя знайдіть променевий згинач за-пястка, каудально від якого розташований відповідний ліктьовий згинач за-пястка та згиначі пальців (поверхневий та глибокий). Визначте точки закріп-лення мязів ділянки передпліччя. Зверніть увагу, що більшість розгиначів запясткового суглоба та суглобів пальців проксимально закріплюються на латеральному надвиростку плечової та латеральній поверхні голівки проме-невої кісток, а згиначів - на медіальному надвиростку плечової кістки та ме-діальній поверхні епіфізів кісток передпліччя. Запамятайте, що дистальні точки закріплення мязів, які діють тільки на запястковий суглоб, знахо-дяться на кістках запястка та пястка, а багатосуглобові розгиначі та згиначі пальців - на фалангах пальців. При цьому бічний розгинач та поверхневий згинач пальців доходять тільки до другої фаланги пальців, а загальний розги-нач та глибокий згинач - до третьої фаланги. Зверніть увагу, що загальний розгинач та глибокий згинач суглобів пальців поділяються на чітко розмежо-вані частини (голівки), кількість яких залежить від кількості пальців у того чи іншого виду тварин. Знайдіть на препараті окремі частини загального роз-гинача та глибокого згинача пальців і визначте особливості закріплення їх проксимальних та дистальних точок у різних видів тварин.

У розташованій дистально від передпліччя ділянці кисті, яка, в свою чергу, поділяється на запясток, пясток та пальці, у копитних ссавців мязи зі всіма характерними структурними елементами відсутні. Мязові компоненти кисті у цих видів тварин представлені сухожилками розгиначів та згиначів пальців, мязові черевця яких розташовані в ділянці передпліччя, та спеціаль-ними мязами, які виконують статичну функцію (міжкісткові мязи), оскільки втратили мязові волокна і за структурою подібні до звязок. На дорсальній (краніальній) поверхні препарату мязів грудної кінцівки великої рогатої худоби або коня знайдіть сухожилки розгиначів пальців, а на пальмарній (каудальній) – згиначів, які розташовані пошарово. Найбільш глибокий шар представлений сухожилком середнього (третього) міжкісткового мяза, середній – сухожилком глибокого, а зовнішній – поверхневого згинача пальців. На препаратах грудних кінцівок собак визначте особливості розташування точок закріплення коротких мязів кисті: міжкісткових, червоподібних та згиначів, абдукторів та аддукторів окремих пальців. Використовуючи схему 12 визначте топографію та особливості розташування основних бурс і сухожилкових піхв на грудній кінцівці.

При вивченні мязів тазових кінцівок зверніть увагу, що в звязку зі специфікою їх функції в реалізації локомоції (виштовхування тулуба вперед під час прямолінійного поступального руху за рахунок різкого одночасного розгинання суглобів) особливо розвиненими групами є мязи-розгиначі, насамперед, у ділянках крупа та стегна (сіднична та задньостегнова групи розгиначів кульшового суглоба та розгиначі колінного суглоба).

Знайдіть групу сідничних мязів, що розташована в ділянці крупа (по-верхневий, середній, глибокий сідничні та грушоподібний мязи). Зверніть увагу на точки закріплення цих мязів, які, будучи односуглобовими, вико-нують функцію розгинання кульшового суглобу, фіксуючись на крижовій кістці та кістках таза, а дистально – на вертлюгах стегнової кістки.

Визначте межі ділянки стегна від кульшового до колінного суглобів. Знайдіть дві основні групи мязів стегна, що розташовані на протилежних (краніальній та каудальній) поверхнях. При цьому каудальна група мязів відноситься до задньостегнової групи розгиначів кульшового суглоба. Звер-ніть увагу, що мязи задньостегнової групи розгиначів представлені комплек-сом окремих мязів, до якого відносяться розташований латерокаудально двоголовий мяз стегна, каудально – напівсухожилковий мяз та медіокау-дально – напівперетинчастий мязи. Окрім того, до цієї групи відносяться глибоко розташований квадратний мяз стегна та каудальний абдуктор гомілки, характерний лише для собак.

Визначте інші групи мязів, що діють на кульшовий суглоб: згиначі (напружувач широкої фасції стегна, кравецький, клубово-поперековий та гребінчастий мязи); аддуктори (стрункий та привідний мязи) та супінатори (внутрішній та зовнішній затульні й подвійний мязи).

Запамятайте точки закріплення мязів кульшового суглоба. Зверніть увагу, що більшість мязів задньостегнової групи розгиначів є багатосугло-бовими, закріплюючись проксимально на крижовій кістці та кістках таза. Дистально вони простягаються до кісток гомілки та пяткової кістки та додат-ково діють на колінний (як згиначі) та заплесновий (як розгиначі) суглоби.

Окрім мязів кульшового суглоба в ділянці стегна знаходяться мязи, що переважно діють на колінний суглоб. На краніальній поверхні стегна знайдіть сильно розвинений чотириголовий мяз стегна, визначте особливості закріплення його голівок. Зверніть увагу, що дистально всі чотири головки зростаються і разом закінчуються на надколінку та через його звязки на горбистості та передньому краї великогомілкової кістки. Визначте особли-вості розташування та закріплення відносно слабо розвиненого підколінного мяза, що згинає колінний суглоб.

На медіальній поверхні стегна знайдіть стегновий канал та повторіть мязи, що його формують.

У ділянці гомілки, що розташована між колінним та заплесновим суг-лобами, визначте дві основні групи мязів – флексори заплеснового суглоба та екстензори суглобів пальців на краніолатеральній поверхні та екстензори заплеснового суглоба і флексори суглобів пальців - на каудальній. Зверніть увагу, що екстензори заплеснового суглоба в ділянці гомілки розподіляються на дві групи. Перша група – великогомілковий краніальний та малогомілко-вий третій мязи - розташована на краніальній (дорсальній) поверхні гомілки, а друга – малогомілкові довгий та короткий мязи – на латеральній. У про-міжку між ними знаходяться розгиначі пальців (довгий та бічний).

На каудальній поверхні гомілки знайдіть екстензори заплеснового суг-лоба (триголовий мяз гомілки, великогомілковий каудальний мяз (у мясо-їдних)), що дистально закріплюються на пятковому горбі та кістках запястка, та флексори суглобів пальців (поверхневий та глибокий згиначі), сухожилки яких спрямовані до кісток пальців.

Зверніть увагу на особливості закріплення мязів, що діють на заплес-новий суглоб та суглоби пальців. Запамятайте, що флексори заплеснового суглоба та екстензори суглобів пальців починаються в розгинальній ямці стегнової кістки або на голівці малогомілкової кістки, а закінчуються перші, відповідно, на кістках заплесни і плесни, другі – кістках пальців (довгий – на третій фаланзі, бічний – на другій).

Екстензори заплеснового суглоба та флексори суглобів пальців почина-ються на каудальній поверхні стегнової кістки (надвиросткова ямка) або латеральному виростку великої гомілкової кістки, а закінчується перший переважно на пятковому горбі, а другий – на кістках пальців (поверхневий згинач пальців – на другій фаланзі, а глибокий – на третій).

На тазовій кінцівці, як і на грудній, найбільш розвинені довгий розги-нач та глибокий згинач пальців, що складаються з декількох частин (голі-вок). Знайдіть на препараті окремі голівки довгого розгинача та глибокого згинача пальців і визначте особливості їх закріплення залежно від кількості пальців у того чи іншого виду свійських тварин. На каудальній поверхні гомілки знайдіть пятковий (ахіллов) сухожилок та повторіть мязи, що беруть участь у його формуванні.

У ділянці стопи, що поділяється на заплесну, плесну та пальці, як і в автоподії грудної кінцівки, в копитних ссавців розташовані лише сухожил-кові частини мязів та мязи, що виконують статичну функцію (міжкісткові). При цьому закономірність розміщення цих компонентів відповідає такому на грудній кінцівці – на дорсальній (краніальній) поверхні стопи проходять сухожилки розгиначів пальців, на плантарній (каудальній) – згиначів пальців та міжкісткового мяза.

На препаратах тазових кінцівок собак визначте особливості розмі-щення та закріплення коротких мязів стопи – короткого розгинача (як час-тина довгого розгинача пальців є в коней та великої рогатої худоби) та зги-нача пальців, міжкісткових, міжзгинальних, червоподібних та квадратного мяза підошви. Користуючись схемою 12 визначте топографію та особливості розташування основних бурс та сухожилкових піхв на тазовій кінцівці.

Схема 12.