Заняття 2.

Тема: М′язи хребетного стовпа. Вентральні м′язи шиї. Видові особливості будови та розташування м′язів хребта та вентральних м′язів шиї.

Мета заняття: Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу за функціональними групами м′язів хребетного стовпа та вентральних м′язів шиї. Вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографії м′язів хребетного стовпа (дорсальних і вентральних) і вентральних м′язів шиї.

Матеріальне забезпечення: цілі дрібні трупи телят, собак, свиней з від-препарованими м′язами хребетного стовпа (дорсальні та вентральні) та вент-ральними м′язами шиї (з одного боку грудна кінцівка частково відокремлена шляхом перерізання поверхневого, глибокого грудних та зубчастого вент-рального м′язів на відстані 3-5 см від місця їх фіксації на скелеті кінцівок, грудна клітка розітнута за реберно-хрящовою лінією); скелети, муляжі, схеми закріплення м′язів.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторно-практичних занять під керівництвом викладача. Акцентувати увагу, що м′язи хребетного стовпа, насамперед, поділяються на два великих тяжа: дорсальний та вентральний. Підкреслити, що дорсальний м′язовий тяж у ділянках шиї та попереку розташований між поперечноребер-ними та остистими відростками відповідних хребців, а в ділянці грудної клітки - між поперечними та остистими відростками грудних хребців і проксимальними кінцями реберних кісток. Вентральний тяж знаходиться на вентральній поверхні тіл хребців та їх поперекових відростків у ділянках шиї, попереку та хвоста. Звернути увагу на функціональне значення м′язів дор-сального та вентрального тяжів: дорсальні м′язи підіймають шию та голову, розгинають, вигинають у бік та обертають хребет, фіксують хребетний стовп; вентральні – згинають та фіксують хребет.

Відмітити, що враховуючи напрямок ходу м′язових волокон, м′язи дор-сального тяжа можна умовно поділити на дві групи – латеральну та меді-альну (схема 4). Окрім того, для зручності вивчення м′язів хребта, в окремі групи виділяють дрібні м′язи, які розташовані в найбільш рухливих відділах хребетного стовпа (короткі м′язи голови та хвоста, короткі міжостисті та між-поперечні м′язи). Підкреслити, що короткі м′язи хребетного стовпа розташо-вані в найбільш рухливих його ділянках: короткі м′язи голови забезпечують роботу атланто-потиличного та атланто-осьового суглобів; м′язи хвоста – різ-номанітність рухів останнього; міжостисті та міжпоперечні м′язи – рухли-вість окремих хребців. Нагадати, що в найменш рухливих відділах хребта – грудному, поперековому - міжостисті та міжпоперечні м′язи в деяких видів тварин (кінь, велика рогата худоба) перетворюються на зв′язки.

Схема 4.

М′язи хребетного стовпа.

Дорсальний тяж			Вентральний тяж
Латеральна група (напрям волокон краніовентрально від остистих до поперечних відростків)	Медіальна група (напрям волокон краніодорсально від поперечних до остистих відростків)		Довгий м′яз шиї Довгий м′яз Голови Квадратний м′яз попереку Поперековийбільшийм′яз Поперековийменшийм′яз
1. Найдовший м′яз: а) попереку; б) грудної клітки; в) шиї; г) голови й атланта	1. Остистий м′яз
2. Клубово-реберний м′яз: а) попереку; б) грудної клітки; в) шиї.	2. Напівостистий м′яз
3. Пластироподібний м′яз	3. Багатороздільні м′язи
Короткі м′язи голови та шиї
Прямі		Косі
Прямий дорсальний більший м′яз голови		Косий краніальний м′яз голови
Прямий дорсальний менший м′яз голови		Косий каудальний м′яз голови
Латеральний прямий м′яз голови
Вентральний прямий м′яз голови

Відмітити, що м′язи латеральної групи розташовані більш поверхнево: безпосередньо під шкірою або під шкірними м′язами, або м′язами, що при-кріплюють грудні кінцівки до тулуба та шиї. Вони, як правило, починаються від остистих відростків, їх волокна прямують краніовентрально та закінчу-ються на поперечних відростках хребців попередніх сегментів. Деякі м′язи цієї групи (наприклад, клубово-реберний м′яз) розташовані між поперечними відростками та проксимальними ділянками реберних кісток або лише на по-перечних відростках. При цьому, краніовентральний напрямок ходу їх воло-кон зберігається, як і в інших м′язах цієї групи.

Підкреслити, що медіальна група м′язів дорсального тяжу розташована під латеральною групою. Напрямок волокон у м′язах цієї групи краніодор-сальний – від поперечних відростків до остистих або по остистих відросткам.

Звернути увагу, що вентральний м′язовий тяж на протязі хребетного стовпа виражений нерівномірно. Підкреслити, що найбільшою мірою розви-нуті вентральні м′язи в ділянці попереку, серед яких виділяють власне м′язи попереку (квадратний м′яз попереку та менший поперековий м′яз) та м′язи, що додатково діють на суглоби тазової кінцівки (більший поперековий м′яз). Нагадати, що в ділянці шиї вентральний м′язовий тяж представлений двома м′язами (довгий м′яз шиї та довгий м′яз голови) (схема 4).

Відмітити, користуючись схемою 4, що короткі м′язи голови представ-лені парними м′язами (двома косими та чотирма прямими), які розташовані на відповідних поверхнях хребців, що формують атланто-потиличний та атланто-осьовий суглоби. Відповідно до напряму м′язових волокон їх можна віднести до дорсального або вентрального тяжів м′язів хребетного стовпа. Функціональне значення коротких м′язів голови полягає у забезпеченні рухів голови відносно шиї (праворуч, ліворуч, доверху, донизу), а також рухів голови з атлантом відносно осьового хребця (праворуч-ліворуч, донизу-доверху). Вказати, що м′язи хвоста майже рівномірно розвинуті по всьому його периметру, поділяючись на підіймачі та опускачі. Вони забезпечують активні різноманітні рухи хвоста у всіх чотирьох напрямках.

Звернути увагу, що вздовж вентролатеральної поверхні шиї, під дов-гими м′язами голови, шиї та плечоголовним м′язом, лежать м′язи, які фор-мують вентральний контур шиї. Ці м′язи мають стрічкоподібну форму, почи-наються переважно від ручки груднини, а закінчуються на голові, впливаючи на рухи нижньої щелепи, гортані та язика (схема 5).

Схема 5.