М'язи живота (черевної стінки).

Нагадати, що чотири м'яза черевної стінки разом із діафрагмою фор-мують черевний прес. Троє з цих м'язів (зовнішній косий, внутрішній косий та поперечний м'язи живота), зростаючись вентрально своїми широкими пластинчастими сухожилками (апоневрозами), формують серединну лінію живота (білу лінію), яка тягнеться від мечоподібного відростка груднини до лобкового горба лобкової кістки.

Звернути увагу, що в ділянці білої лінії в плодів та новонароджених тварин є пупкове кільце, через яке проходять пупкові судини. Після народ-ження воно поступово заростає.

Привернути увагу до того, що м'язи живота пластинчасті, розміщені пошарово, а пучки м'язових волокон кожних двох сусідніх м'язів пере-хрещуються між собою майже під прямим кутом (схема 9).

Схема 9.

М′язи живота

Зовнішні косі м'язи –напрям воло-кон - назад і донизу до бі-лої лінії і тазу (каудо-вентрально)

Внутрішні косі м'язи  вперед і донизу до білої лінії і реберної дуги (краніо-вентрально)

Поперечні м'язи  донизу до білої лінії (дорсо-вентрально)

Прямі м'язи  вздовж білої лінії (краніо-каудально)

Діафрагма – грудо-черевна перетинка

Відмітити, що в звязку з пластинчастою будовою мязів живота їх су-хожилки мають вигляд сполучно-тканинних широких пластин, які схожі за структурою з фасціями та мають назву апоневрози. При цьому найбільш роз-винений апоневроз характерний для зовнішнього косого мяза, який додат-ково поділяється на три пластини (черевну, тазову та стегнову) залежно від місця їх закріплення: черевна – на білій лінії живота, тазова – на кістках таза, стегнова – на фасціях стегна. Потовщення тазової пластинки в місці її закріп-лення визначається як пахвинна звязка, що тягнеться від маклака до лобко-вого горба. Апоневрози внутрішнього косого та поперечного мязів живота розвинені меншою мірою, не мають спеціальних назв та обидва закінчуються на білій лінії живота.

Підкреслити, що прямий м'яз живота починається від латеральної по-верхні реберних хрящів як продовження апоневрозу прямого м'яза грудної клітки, а закінчується на лобковому гребені та лобковому горбі лобкової кістки та має на всьому протязі сухожилкові перетинки. Цей м'яз лежить латерально від білої лінії живота всередині сполучно-тканинної піхви, яка утворена апоневрозами трьох м'язів черевної стінки (зовнішній косий, внутрішній косий та поперечний м'язи живота). Звернути увагу, що в каудальній частині черевної стінки м'язи живота формують біологічну щілину - парний пахвинний канал (коса щілина між зовнішнім та внутрішнім косими м'язами живота), через який у плодів або в новонароджених тварин сім'яники мігрують із черевної порожнини в сім'яниковий мішок, а після закінчення процесу міграції проходить сім'яний канатик. У самок пахвинний канал слабо виражений.

Підкреслити, що пахвинний канал утворений зовнішнім та глибоким пахвинними кільцями: зовнішнє кільце розмішене між черевною та тазовою пластинками апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота; глибоке кільце – між заднім вільним краєм внутрішнього косого м'яза живота та пахвинною зв'язкою, яка є сухожилковим краєм зовнішнього косого м'яза живота, що закріплюється по краях кісток таза.

Звернути увагу, що під час скорочення м'язи живота сприяють зги-нанню хребта, актам видиху, сечовипусканню, дефекації, пологам. Узгодженій роботі м'язів черевного преса сприяє їх розташування між двома міцними фасціями - жовтою черевною з латеральної поверхні та поперечною черевною – з медіальної.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

При вивченні м'язів грудних стінок на анатомічних препаратах з вико-ристанням підручника, практикуму, атласу зверніть увагу на функцію та топографію м'язів, які забезпечують вдих та видих, розгляньте напрям їх волокон, зрозумійте причини такого напряму та запам'ятайте м'язи за парами-антагоністами (експіратор - інспіратор) (схема 8).

Обов'язково згадайте будову грудної клітки та з'єднання кісток, що її формують. З'ясуйте точки закріплення м'язів грудних стінок та видові особ-ливості їх будови та розміщення.

Зверніть увагу, що в коней є лише один драбинчастий м'яз - середній, або першого ребра. У великої рогатої худоби, свиней та собак, окрім того, ще є дорсальний (надреберний) драбинчастий м'яз, що починається на дорсаль-ній поверхні реберних кісток і прямує до поперечнореберних відростків ос-танніх шийних хребців.

Запамятайте, що вентральний драбинчастий м'яз є тільки в жуйних. Він лежить вентрально від середнього драбинчастого м'яза, що відокремлю-ється від нього пахвинними артерією та веною.

Майте на увазі, що в собак, на відміну від інших свійських тварин, попереково-реберний м'яз знаходиться медіально від поперечного м'яза живота, прикритий поперечною фасцією живота та парієтальним листком очеревини.

Розгляньте будову діафрагми і знайдіть на ній мязову периферію (поперекові, реберні та груднинні частини) та сухожилковий центр. З'ясуйте розташування та точки закріплення правої та лівої ніжок поперекової частини, а між ними знайдіть отвір для аорти та грудного протоку (в жуйних та собак – у лівій ніжці), в правій ніжці (в жуйних – між ніжками)  отвір для стравоходу та блукаючого нерва, нижче від них, у сухожилковому центрі – отвір для каудальної порожнистої вени.

Розберіться з видовими відмінностями в будові діафрагми, в тому числі, закріпленні реберної частини діафрагми та розташуванні отворів.

Повторіть будову кісток таза, поперекових хребців та їх зєднань. Вивчаючи м'язи живота (черевного преса) визначте напрям м'язових волокон (згадайте, що м'язові волокна м'язів живота, по відношенню один до одного, йдуть майже під прямим кутом, що допомагає утриманню великої ваги внут-рішніх органів, особливо в травоїдних тварин). Подивіться, які елементи і яких саме м'язів приймають участь у формуванні білої лінії живота (схема 9); з'ясуйте точки закріплення м'язів черевної стінки; розберіться, які з них фор-мують пахвинний канал та з місцем його розташування. Визначте на препа-ратах особливості топографії та закріплення апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота, який складається з трьох пластин: черевної, що з одноименною пластиною протилежного боку приймає участь в утворенні білої лінії живота; тазової - до складу якої входить пахвинна зв'язка як потовщення цієї плас-тинки вздовж лінії закріплення на кістках тазу (сухожилок тазової пластинки) та стегнова пластинка – продовження черевної пластини на медіальну поверхню стегна.

На препараті самця знайдіть пахвинні канали, що мають вигляд косо поставлених щілин у каудальній частині черевної стінки латерально від білої лінії живота. Ці щілини з одного боку відкриваються під шкіру, а з іншого – в черевну порожнину. Визначте зовнішній (підшкірний) отвір каналу, який утворений апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота - щілина між його черевною і тазовою пластинами. Знайдіть вихід пахвинного каналу в черевну порожнину – глибоке (черевне) пахвинне кільце, утворене вільним каудальним краєм внутрішнього косого м’яза живота та сухожилковим краєм зовнішнього косого м'яза живота (пахвинна зв'язка), що закріплюється по передньому краю кісток таза.

У самок пахвинні канали слабо розвинуті, лише в сук у них проходять судини та нерви.

Визначте особливості анатомії та топографії м’язів грудних стінок та живота за темою у різних видів свійських тварин.

Питання до самоконтролю.

1. На які функціональні групи поділяються м′язи грудної стінки?

2. Перерахуйте попарно інспіратори та експіратори, назвіть точки їх закріплення та видові особливості будови.

3. Який м′яз відокремлює грудну порожнину від черевної? Його будова та особливості закріплення.

4. Перерахуйте м′язи черевної стінки, вказуючи напрям їх м′язових волокон та точки їх закріплення.

5. Які з м′язів черевної стінки беруть участь у формуванні пахвинного каналу? Яке його призначення?

6. Які м′язи черевної стінки утворюють білу лінію живота?

7. Який м′яз проходить вздовж білої лінії живота і де він закріплюється?

Заняття № 4.

Тема: М'язи грудних кінцівок: плечового, ліктьового, зап'ясткового сугло-бів та суглобів пальців кісті. М'язи тазових кінцівок: кульшового, колінного, заплеснового суглобів та суглобів пальців стопи. Особливості будови та розташування м'язів кінцівок.

Мета заняття: Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу за функціональними групами мязів кінцівок, вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографії м′язів грудних і тазових кінцівок.

Матеріальне забезпечення: на кожному столі – відчленовані грудні кінцівки тварин із залишками мязів, що прикріплюють грудні кінцівки до голови та тулуба, тазові кінцівки, які відчленовані разом з попереком та мязами черевних стінок, цілі та розрізані сагітально вздовж хребта на дві рівні половини.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторно-практичних занять під керівництвом викладача.Звернути увагу на те, що мязи, які діють на суглоби кінцівок, витримують навантаження подвійного характеру – під час руху тварини (динамічні) і в період стояння (статичні).

Нагадати, що для більш ефективного засвоєння топографії та характеру дії м'язів кінцівок за основу взяли їх дію у період висіння, тобто у фазі дина-мічної роботи. При цьому багатосуглобові мязи умовно віднесені до того суглоба, на який приходиться більша частина їх роботи під час динамічного навантаження.

Акцентувати увагу на розподіл мязів кінцівок за групами залежно від положення в тій або іншій їх ланці та характеру динамічної дії на відпо-відні суглоби. Підкреслити, що мязи в кожній із кінцівок розподіляються на три основні групи. В грудній кінцівці виділяють мязи лопатки, які пере-важно діють на плечовий суглоб; мязи плеча – на ліктьовий суглоб; мязи передпліччя – на запястковий та суглоби пальців кисті. В тазовій кінцівці розрізняють мязи ділянки крупа (сідничні розгиначі кульшового суглоба); ділянки стегна, які переважно діють на кульшовий та колінний суглоби; ділянки гомілки – на заплесновий суглоб та суглоби пальців стопи.

Перерахувати основні закономірності розташування мязів на кінцівках:

1. У середині кутів суглобів проходять мязи-згиначі (флексори), через верхівку кута – розгиначі (екстензори), латерально розташовані мязи, що відводять кінцівку від тулуба - абдуктори, медіально – ті, що приводять до тулуба  аддуктори.

2. М'язи кінцівок, переважно, розташовані вище тих суглобів, на які вони діють.

3. Дистальні точки закріплення м'язів, які діють на суглоб, як правило, знаходяться на проксимальному кінці кістки, яка лежить нижче суглоба (мязів плечового та кульшового суглобів – на прокси-мальних кінцях, відповідно, плечової та стегнової кісток; мязів ліктьового та колінного суглобів – на проксимальних кінцях кісток передпліччя та гомілки; мязів запясткового та заплеснового суглобів – на проксимальних кінцях пясткових та плеснових кісток; мязів, що діють на суглоби пальців – на проксимальних ділянках фаланг пальців).

4. На краніолатеральній поверхні передпліччя розташовані екстензори не тільки запясткового суглоба, але і суглобів пальців; а з медіо-каудальної поверхні передпліччя – флексори цих суглобів.

5. На дорсолатеральному боці гомілки, на відміну від передпліччя, разом з екстензорами пальців розташовані флексори заплеснового суглоба, а на медіоплантарному боці, разом з флексорами пальців, лежать екстензори заплеснового суглоба.

Підкреслити, що у свійських фалангоходячих тварин всі суглоби віль-них кінцівок одновісні, тому мязи, що на них діють, поділяються тільки на згиначі та розгиначі; оскільки між поясами та вільними кінцівками суглоби, як правило, багатовісні, то серед діючих на ці суглоби мязів виділяються ще абдуктори, аддуктори та мязи-обертачі. Звернути увагу, що в собак та свиней на ліктьовий суглоб, окрім флексорів та екстензорів, також діють мязи- обертачі: супінатори та пронатори (назовні та всередину, відповідно).

Акцентувати увагу на те, що в копитних ссавців (насамперед, у коней та великої рогатої худоби) мязи в ділянках кисті та стопи перетворилися в статичні компоненти кінцівок (сухожилкові тяжі), найбільш розвинутим з яких є середній (третій) міжкістковий мяз. У собак та свиней цей мяз зберігає мязові волокна. Окрім того, у собак, і, меншою мірою, в свиней у ділянці кисті та стопи чітко виділяються групи коротких мязів, що забезпечують рухливість окремих пальців.

Під час характеристики мязів грудної кінцівки підкреслити, що мязи в ділянці лопатки діють переважно на плечовий суглоб і поділяються на чотири групи (екстензори, флексори, абдуктори та аддуктори відповідного суглоба) (схема 10). У ділянці плеча розташовані дві основні групи мязів: екстензори та флексори ліктьового суглоба. Звернути увагу, що всі екстензори ліктьового суглоба дистально закінчуються на ліктьовому горбі. Нагадати, що дистальні точки закріплення мязів, які знаходяться в ділянці передпліччя та діють на запястковий суглоб, розташовані на кістках запястка та пястка, а мязів, які діють на суглоби пальців – на проксимальних кінцях кісток їх другої та третьої фаланг. При цьому, проксимальні точки фіксації більшості мязів передпліччя знаходяться на дистальному кінці плечової кістки (латеральний та медіальний надвиростки).

Підкреслити, що на тазовій кінцівці в ділянці крупа розташована сід-нична група розгиначів, які дистально закінчуються на вертлюгах стегнової кістки. Відмітити, що в ділянці стегна мязи розвинуті найбільшою мірою і діють як на колінний, так і на кульшовий суглоби. Особливо розвинутими в ділянці стегна є задньостегнова група розгиначів кульшового суглоба та екс-тензорів колінного суглоба. Окрім того, в цій ділянці виділяють групи аддук-торів та флексорів кульшового та колінного суглобів, а також групу мязів-супінаторів (схема 11). Звернути увагу, що проксимальні точки фіксації мязів, які розташовані в ділянці гомілки, як і в зейгоподії грудної кінцівки, знаходяться на дистальному кінці кісток стилоподію, а дистальні точки фіксації мязів, які діють на заплесновий суглоб, знаходяться на кістках заплесни та плесни, а мязів, що діють на суглоби пальців – на другій та третій фалангах пальця.

Зробити акцент на топографії та будові пяткового (ахіллового) сухо-жилка та стегнового канала, які мають значення в хірургічній практиці. Вка-зати, що основою пяткового сухожилка є сухожилок триголового мяза го-мілки, який закріплюється на пятковому горбі та додатково підкріплюється сухожилками двоголового мяза стегна, напівсухожилкового мяза та поверх-невого згинача пальців. Стегновий канал розташований на медіальній по-верхні стегна між кравецьким, струнким і гребінчастим мязами. Дно стегно-вого каналу формують медіальна голівка чотириголового мяза стегна та клубово-поперековий мяз.

Підводячи підсумки, підкреслити, що в цілому мязи на тазових кінців-ках розвинуті більшою мірою, ніж на грудних, що зумовлено їх функ-ціональною спеціалізацією під час локомоції. При цьому ступінь розвитку мускулатури кінцівок зменшується в дистальному напрямку від поясів до зейго- і автоподіїв, де переважають статодинамічні та статичні мязи, що особливо характерно для ссавців з високим ступенем спеціалізації кінцівок до прямолінійного поступального руху.

Нагадати, що допоміжні пристосування мязів – синовіальні піхви – на кінцівках найбільшою мірою виражені у ділянках запясткового, заплес-нового суглобів та суглобів пальців, де вони оточують довгі сухожилки мя-зів, що проходять понад суглобами (схема 12).

Підкреслити, що допоміжні пристосування мязів найбільш численні у копитних тварин у звязку з переважанням у дистальних відділах кінцівок статичних та статодинамічних мязів зі значним розвитком сухожилкових компонентів. Більшість з останніх безпосередньо контактує з періостом та фіброзним шаром капсули суглобів.

Схема 10.