Точки закріплення та видові особливості вентральних м′язів шиї

Назва м′яза	Вид тварини				Функція м′яза
	корова	кінь	свиня	собака
1. Плечо-атлантний м′яз	Від крила атланта до акроміону лопатки			відсутній	Опускає голову та шию
2. Груднино-головний м′яз: 2.1. груднино-соскоподібний	Від ручки груднини до соскоподібного відростка кам′янистої кістки				Опускає голову та шию
2.2. груднино-нижньощелеп-ний	Від ручки груднини до нижньої щелепи		відсутній	відсутній
3. Лопатково-під′язиковий м′яз.	Від підлопаткової фасції або поперечнореберних відростків 3-5 шийних хребців до під′язикової кістки			відсутній	Відтягує назад під′язикову кістку
4. Груднино-щитоподібний м′яз	Від ручки груднини до щитоподібного хряща гортані				Відтягує назад гортань
5. Груднино- під′язиковий м′яз	Від ручки груднини до під′язикової кістки				Відтягує назад під′язикову кістку

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

Перед вивченням м′язів хребетного стовпа повторіть будову кісток, що його формують, особливості з′єднання хребців між собою в різних відділах скелета. З використанням анатомічних препаратів, схем 4 та 5, підручників і атласів з′ясуйте розташування, точки закріплення та функції дорсальних м′я-зів хребетного стовпа, враховуючи їх розподіл на латеральну та медіальну групи. Зверніть увагу на ступінь розвиненості дорсальної групи м′язів за-лежно від рухливості того чи іншого відділу хребетного стовпа. Найбільшою мірою дорсальні м′язи хребетного стовпа розвинуті в ділянці шиї та холки, де вони зовні вкриті м′язами, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови.

Для кращого засвоєння взаємовідношення з м′язами, що прикріплюють грудні кінцівки, та топографії дорсальних м′язів хребетного стовпа в ділянці шиї, розділіть їх пошарово (на п′ять шарів по два м′яза у кожному), згідно схеми 6.

Схема 6.

Перший шар:

1. Шийна частина трапецієподібного м’яза – тягнеться від атланта та серединного сухожилкового шва шиї до ості лопатки.

2. Плечоголовний м’яз - розташований вентрально від попереднього, тягнеться від потиличного гребеня до гребеня плечової кістки.

Другий шар:

3. Шийна частина ромбоподібного м’яза – від дорсального гребеня епістро-фея та серединного сухожилкового шва шиї до медіальної поверхні хряща лопатки.

4. Шийна частина зубчастого вентрального м’яза – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечнореберних відростків шийних хребців до медіальної поверхні лопатки.

Третій шар:

5. Пластироподібний м’яз – тягнеться від голови та перших шийних хребців до поперечних відростків перших грудних хребців.

6. Найдовший м’яз шиї – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечних відростків перших грудних до поперечних відростків

6-3-го шийних хребців.

Четвертий шар:

7. Напівостистий м’яз голови – від поперечних відростків перших 4-8-ми грудних хребців до луски потиличної кістки.

8. Найдовший м’яз голови – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечних відростків перших 2-х грудних хребців до крила атланта та вискової кістки.

П’ятий шар:

9. Остистий м’яз шиї – від останніх грудних хребців до остистих відростків останніх 4-х шийних.

10. Багатороздільні м’язи – від 1-го грудного хребця до гребеня епістрофея.

Аналогічно розділіть пошарово м’язи в ділянці холки (схема 7):

Схема 7.

М’язи холки

Перший шар:

1. Грудна частина трапецієподібного м’яза – тягнеться від надостистої зв′язки до ості лопатки.

2. Найширший м’яз спини – від грудопоперекової фасції, останніх ребер або надостистої фасції до плечової кістки.

Другий шар:

3. Лопатковий хрящ.

Третій шар:

4. Грудна частина ромбоподібного м’яза – від надостистої зв′язки до медіальної поверхні хряща лопатки.

5. Грудна частина зубчастого вентрального м’яза – від бокової поверхні перших 8-9-ти ребер до медіальної поверхні лопатки.

Четвертий шар:

6. Дорсальний зубчастий краніальний м’яз – від верхньої треті ребер (5 – 8 (12)) до остистих відростків грудних хребців (відноситься до м’язів груд-них стінок, вивчається в наступній темі).

П’ятий шар:

5. Найдовший м’яз грудної клітки та шиї – від остистих відростків грудних хребців до поперечних відростків перших грудних та останніх шийних хребців.

6. Клубово-реберний м’яз грудної клітки – від поперечнореберних відростків поперекових хребців до проксимальних кінців ребер.

7. Остистий м’яз – від остистих відростків перших грудних до остистих відростків останніх шийних хребців.

Шостий шар:

5. Багатороздільні м’язи – у вигляді окремих зубців розташовані між соскоподібними або поперечними та остистими відростками грудних хребців.

Знайдіть на препаратах м’язи вентрального м’язового тяжу, які розташо-вані на вентральній поверхні тіл хребців і поперечних відростків у ділянці шиї, попереку та хвоста (схема 4). Зверніть увагу, що в ділянці шиї довгий м’яз голови розташований латерально від довгого м’яза шиї, а в ділянці попереку, відповідно, поперековий більший м’яз від поперекового меншого м’яза.

Запам’ятайте, що короткі м’язи голови розташовані навколо двох перших суглобів шиї – атланто-потиличного та атланто-осьового. Користуючись схе-мою 4, атласами та підручниками знайдіть широкі каудальні та вузькі крані-альні косі м’язи голови, які формують ромб на дорсальній поверхні атланта; медіокраніально від них відшукайте більший, середній та менший дорсальні прямі м’язи голови, що починаються, відповідно, або від дорсального гре-беня епістрофея, або від дорсального горбика атланта, а закінчуються на по-тиличній кістці. Відшукайте латеральний та вентральний прямі м’язи голови, які починаються від вентрального горбика атланта, а закінчуються, відпо-відно, на яремних відростках або на тілі потиличної кістки.

При вивченні вентральних м’язів шиї зверніть увагу на послідовність їх розташування у дорсовентральному напрямку (від груднино-нижньощелеп-ного до груднино-щитоподібного). Використовуючи схему 6 визначте та запам’ятайте точки закріплення та топографію м’язів шиї.

Найбільшу увагу приділіть особливостям формування яремного жолоба у тварин різних видів, пам’ятаючи, що найкраще він виражений у коней. Він утворений нижнім краєм плечоголовного м’яза (верхня стінка жолоба) і верх-нім краєм груднино-нижньощелепного м’яза (нижня стінка жолоба). У вели-кої рогатої худоби дно жолоба на всьому його протязі формує груднино-сос-коподібний м’яз; у коня в передній половині шиї  плечо-під’язиковий м’яз, у задній половині шиї жолоб не має м’язового дна. В яремному жолобі розмі-щена зовнішня яремна вена.

Визначте особливості анатомії та топографії м’язів за темою у різних видів свійських тварин.

Питання до самоконтролю.

1. На які м’язові тяжі поділяються м’язи хребетного стовпа?

2. На які дві групи поділяється дорсальний м′язовий тяж?

3. Перерахуйте м′язи латеральної групи дорсального м′язового тяжа. Який напрям їх м′язових волокон?

4. Перерахуйте м′язи медіальної групи дорсального м′язового тяжа. Який напрям їх м′язових волокон?

5. Які м′язи відносяться до вентрального м′язового тяжа хребетного стовпа?

6. Яке пошарове розташування дорсальних м′язів в ділянці шиї?

7. Назвіть м′язи атланто-потиличного та атланто-осьового суглобів, укажіть, де розташовані ці м′язи?

8. Яке пошарове розташування м′язів в ділянці холки?

9. Які м’язи формують краї та дно яремного жолоба у різних тварин?

10. Перерахуйте м′язи, які формують вентральний контур шиї?

11. Вкажіть точки закріплення вентральних м′язів шиї?

12. В яких відділах хребетного стовпа найбільш розвинуті м′язи ? З чим це пов′язано?

13. На які групи за функцією поділяються м′язи у ділянці шиї?