Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема №8 (2 частина) Припинення труд договору.docx
Скачиваний:
23
Добавлен:
23.03.2016
Размер:
49.29 Кб
Скачать

3. Загальнi та додатковi пiдстави розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу.

Загальнi пiдстави розiрвання трудового договору(ст. 40 КЗпП України):

1) змiна в органiзацiї виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiя, реорганiзацiя, банкрутство або перепрофiлювання пiдприємства, установи, органiзацiї, скорочення чисельностi або штату працiвникiв;

2) виявлена невiдповiднiсть працiвника займанiй посадi або виконуванiй роботi внаслiдок недостатньої квалiфiкацiї або стану здоров’я, якi перешкоджають продовженню даної роботи, скасування допуску до державної таємницi, якщо виконання покладених на нього обов’язкiв, вимагає доступу до державної таємницi;

3) систематичне невиконання працiвником без поважних причин обов’язкiв, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрiшнього трудового розпорядку, якщо до працiвника ранiше застосовувалися заходи дисциплiнарного чи громадського стягнення;

4) прогул (у тому числi вiдсутнiсть на роботi бiльше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез’явлення на роботу протягом бiльш як чотирьох мiсяцiв пiдряд внаслiдок тимчасової непрацездатностi, не враховуючи вiдпустки по вагiтностi i пологах, якщо законодавством

не встановлений тривалiший строк збереження мiсця роботи (посади) при певному захворюваннi. За працiвниками, якi втратили працездатнiсть у зв’язку з трудовим каліцтвом або професiйним захворюванням, мiсце роботи (посада) зберiгається до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi;

6) поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу;

7) поява на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп’янiння;

8) вчинення за мiсцем роботи розкрадання (в тому числі дрiбного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили чи постановою органу, до компетенцiї якого входить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв громадського впливу.

Звiльнення з пiдстав, зазначених у пунктах 1,2 i 6 ст.40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працiвника, за його згодою, на iншу роботу. Не допускається звiльнення працiвника з iнiцiативи роботодавця в перiод його тимчасової непрацездатностi (крім звiльнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у перiод перебування працiвника у вiдпустцi.

Додатковi пiдстави розiрвання трудового договору(ст. 41 кЗпП України):

1) одноразове грубе порушення трудових обов’язкiв керівником пiдприємства, установи, органiзацiї всiх формвласностi (фiлiї, представництва, вiддiлення та iншого відокремленого пiдроздiлу), його заступниками, головним бухгалтером пiдприємства, установи, органiзацiї, його заступниками, а також службовими особами митних органiв, державних податкових iнспекцiй, яким присвоєно персональнi звання, i службовими особами державної контрольно-ревiзiйної служби та органiв державного контролю за цiнами;

2) виннi дiї керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, внаслiдок чого заробiтна плата виплачується несвоєчасно або в розмiрах нижчих вiд установленого законом розмiру заробiтної плати;

2) виннi дiї працiвника, який безпосередньо обслуговує грошовi, товарнi або культурнi цiнностi, якщо цi дiї дають пiдстави для втрати довiр’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

3) вчинення працiвником, який виконує виховнi функцiї, аморального проступку, не сумiсного з продовженням даної роботи.

Розiрвання договору у випадках, передбачених цiєю статтею, провадиться з додержанням вимог ч. 3 ст. 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 i 3 — також вимог ст. 43 КЗпП України (за попередньою згодою виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника)).

Обмеження звiльнення з роботи окремих категорiй працiвникiв.

Заборонено звiльняти працiвникiв з iнiцiативи власника:

— у разi їх тимчасової непрацездатностi, крiм п. 5 ст. 40 КЗпП України — вiдсутнiсть на роботi працiвника бiльше чотирьох мiсяцiв пiдряд внаслiдок тимчасової непрацездатностi та iн.;

— пiд час перебування працiвникiв у вiдпустцi, на вiйськових зборах, вiдрядженнi та в iнших випадках, коли за ними зберiгається робоче мiсце;

— вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох (до шести) рокiв (за ст. 184 КЗпП України), крім випадкiв лiквiдацiї пiдприємства з працевлаштуванням;

— одиноких матерiв та батькiв при наявностi дитини віком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда, крім випадкiв лiквiдацiї пiдприємства з обов’язковим працевлаштуванням;

— неповнолiтнiх осiб без згоди вiдповiдного органу в справах неповнолiтнiх;

— працiвникiв, обраних до вибраних органiв первинної профспiлкової органiзацiї (без дозволу вiдповiдних профспілкових органiв);

— депутатiв мiсцевих рад (без згоди вiдповiдних органiв).

Особливостi розiрвання трудового договору з iнiцiативи роботодавця за загальними пiдставами (ст. 40 КЗпП України):

Розiрвання трудового договору допускається лише за попередньою згодою профспiлкового органу, крім випадкiв лiквiдацiї пiдприємства (ст. 43 КЗпП України).

Про вивiльнення працiвникiв персонально попереджають не пiзнiше нiж за два мiсяцi (ч. 3. ст. 32 та ч. 1 ст. 492 КЗпП України).

Трудовий договiр, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договiр до закiнчення строку його чинностi можуть бути розiрванi власником або уповноваженим ним органом у разi виявленої невiдповiдностi працiвника займанiй посадi або виконуванiй роботi внаслiдок недостатньої квалiфiкацiї або стану здоров’я, якi перешкоджають продовженню даної роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП України).

Розiрвання трудового договору допускається лише за попередньою згодою профспiлкового органу та скасування допуску до державної таємницi (ст. 43 КЗпП України).

Невiдповiднiсть займанiй посадi — це нездатнiсть працiвника внаслiдок недостатньої квалiфiкацiї, стану здоров’я чи з iнших причин належним чином виконувати свої функцiональнi обов’язки, зазначенi у трудовому договорi чи контрактi. Цi причини не залежать вiд волi працiвника, є об’єктивними i не можуть бути поставленi йому за провину.

Доказування невiдповiдностi працiвника займанiй посадi чи виконуванiй роботi покладається на роботодавця. Доказами можуть бути: брак продукцiї, яку виготовляє працiвник, грубi помилки та недолiки в роботi, медичний висновок про стiйке зниження працездатностi особи iз зазначенням протипоказання за станом здоров’я виконувати Особливостi звiльнення з роботи працiвника в разi систематичного невиконання ним без поважних причин трудових обов’язкiв.

Обов’язковою умовою є вимога власника до працiвника щодо письмового пояснення причин невиконання обов’язкiв (поважна чи нi). Про звiльнення видається наказ, який може бути оскаржений до суду.

Особливостi звiльнення з роботи працiвника у разi прогулу (в тому числi вiдсутностi на роботi бiльше трьох го дин протягом робочого дня) без поважних причин.

Пiдставою звiльнення працiвника за iнiцiативою власника або уповноваженого ним органу є вчинений працівником прогул або вiдсутнiсть на роботi бiльше трьох годин (протягом робочого дня) без поважних причин(п. 4 ст. 40 КЗпП України).

Прогул —це вiдсутнiсть без поважних причин працiвника на роботi протягом робочого дня або залишення роботи без попередження власника чи безпосереднього керiвника в тому числi більш як на три години (безперервно чи сумарно).

Пiдставою для звiльнення працiвника за iнiцiативою власника або уповноваженого ним органу є також нез’явлення його на роботу протягом бiльш як чотирьох мiсяцiв пiдряд внаслiдок тимчасової непрацездатностi, крім випадкiв вiдпустки по вагiтностi i пологах, тимчасової втрати працездатностi у зв’язку з трудовим каліцтвом або професiйним захворюванням та iнших випадкiв, коли законодавством встановлений бiльш

тривалий строк збереження мiсця роботи чи посади за працівником пiд час захворювання (п. 5 ст. 40 КЗпП України). На практицi вирiшального значення при звiльненнi працiвника за цiєю пiдставою набуває не строк хвороби, а потреба в ньому як у фахiвцевi на пiдприємствi та конкретнi обставини, зазначенi вище.

Ще однiєю пiдставою звiльнення працiвника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу є поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП України). Це буває у випадках: неправомiрного звiльнення працiвника, поновлення якого на роботi провадиться за рішенням суду чи вищестоящої органiзацiї; встановленої законом переваги прав поновлюваного працiвника, який ранiше виконував цю роботу до призову на службу у Збройнi Сили, до вiдпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку (наприклад, звiльнення з вiйськової служби за станом здоров’я чи сiмейними обставинами протягом трьох мiсяцiв з дня призову, не враховуючи часу проїзду до мiсця постійного проживання (ст. 86 Закону України «Про загальний вiйськовий обов’язок та вiйськову службу»); повернення на роботу незаконно осуджених i реабiлiтованих осiб (робота надається не пiзнiше одного мiсяця з моменту звернення, якщо таке надiйшло протягом трьох мiсяцiв з часу вступу в законну силу виправдувального вироку). За таких обставин новоприйнятому працiвниковi пропонується iнша робота на даному пiдприємствi (в установi, органiзацiї), а в разi його вiдмови вiд такого переведення власник має право звiльнити його на пiдставi п. 6 ст. 40 КЗпП України.

В iнших випадках, передбачених законодавством, особи мають право на попереднє мiсце роботи лише тодi, коли воно є вакантним. У разi вiдсутностi вакансiї їх попереднього робочого мiсця, посади вони мають право на працевлаштування на тому ж або (за згодою) на iншому пiдприємствi. Цi умови поширюють на: звiльнених пiсля закiнчення вiйськової чи альтернативної строкової служби; осiб, в яких закiнчився строк виборної роботи та якi повернулися із-за кордону пiсля закiнчення строку договору. При звiльненнi за цiєю пiдставою попередня згода профспiлкового працiвника законодавством не передбачена.

Власник або уповноважений ним орган може звiльнити працiвника за появу на роботi в нетверезому станi, у ста нi наркотичного або токсичного сп’янiння(п. 7 ст. 40 КЗпП України). Для звiльнення працiвника за цiєю пiдставою досить i одноразового факту такого порушення трудової дисциплiни. Пiдтвердженням факту появи на роботi в нетверезому станi, станi токсичного чи наркотичного сп’янiння слугує медичний висновок за результатами огляду працiвника або акт, складений роботодавцем за участю профспiлкового представника, показання свiдкiв та iншi докази в день здiйснення проступку. Умовами звiльнення за цiєю пiдставою вважається поява працiвника в нетверезому станi в робочий час або час перебування на роботi понад його встановлену тривалiсть (надурочнi роботи, ненормований робочий час), на мiсцi виконання ним своїх трудових обов’язкiв або на територiї, де йому доручено виконувати трудовi обов’язки. При розiрваннi трудового договору за цiєю пiдставою обов’язкова попередня згода виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) первинної профспiлкової органiзацiї, членом якої є працiвник. Законодавством передбачено звiльнення зазначеної категорiї працiвникiв як виправданий захiд з метою запобігання нещасним випадкам i травматизму на виробництвi, аварiямi заподiянню матерiальної шкоди пiдприємствам. Розiрвання договору у випадках, передбачених цiєю пiдставою, провадиться з додержаннямвимог ч. 3 ст. 40.

Особливостi розiрвання трудового договору з iнiцiати ви роботодавця за додатковими пiдставами (ст. 41 КЗпП України):

1) одноразове грубе порушення трудових обов’язкiв керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї всiх форм власностi (фiлiї, представництва, вiддiлення та iншого вiдокремленого пiдроздiлу), його заступниками, головним бухгалтером пiдприємства, установи, органiзацiї, його заступниками, а також службовими особами митних органiв, державних податкових iнспекцiй, яким присвоєно персональнi звання, i службовими особами державної контрольно-ревiзiйної служби та органiв державного контролю за цiнами (п. 1 ст. 41 КЗпП України).

Особливостями розiрвання трудового договору за зазначеною пiдставою є:

— чiтко передбачено перелiк суб’єктiв, до яких може бути застосовано розiрвання трудового договору. До них вiдносяться: керiвники пiдприємства, установи, органiзацiї всiх форм власностi (фiлiї, представництва, вiддiлення та iншого вiдокремленого пiдроздiлу), їх заступники, головнi бухгалтери пiдприємства, установи, органiзацiї, їх заступники, службовi особи митних органiв, державних податкових iнспекцiй, яким присвоєно персональнi звання, службовi особи державної контрольно-ревiзiйної служби та органiв державного контролю за цiнами. Пiд цю пiдставу пiдпадають лише штатнi заступники, якi зобов’язанi виконувати обов’язки керiвника у випадку його тимчасової вiдсутностi;

— розiрвання трудового договору за цiєю пiдставою вважається дисциплiнарним звiльненням, а тому повиннi застосовуватись правила накладення дисциплiнарних стягнень. Тобто роботодавець повинен дотримуватись строкiв — один мiсяць з дня виявлення одноразового грубого порушення трудових обов’язкiв та шести мiсяцiв з дня його скоєння;

— достатньо вчиненняодноразового грубогопорушення трудових обов’язкiв на вiдмiну вiд п. 3 ст. 40 КЗпПУ — систематичне. Визначення ступеня важкостi проступку в кожному конкретному випадку належить до компетенцiї посадових осiб, якi мають право на призначення i звiльнення з посади керiвних працiвникiв. Законодавець не дає визначення термiна «грубе порушення», тому власник, вирiшуючи питання, чи є порушення трудових обов’язкiв грубим, повинен виходити з факту дій чи бездiяльностi спецiального субєкта, суттєвостi наслiдкiв порушення трудових обовязкiв, а при вирiшеннi спiрних питань —враховувати роз’яснення ПВСУ — характер проступку, обставин за яких його вчинено та яку завдано (могло бути завдано) шкоду (п. 27 постанови Пленуму ВСУ вiд 6 листопада 1992 р. № 9).

2) виннi дiї керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, внаслiдок чого заробiтна плата виплачується несвоєчасно або в розмiрах нижчих вiд установленого законом розмiру заробiтної плати (п. 11 ст. 41 КЗпП України).

Пiд звiльнення за цiєю пiдставою пiдпадає лише керівник пiдприємства, установи, органiзацiї всiх форм власностi. Не може бути поширена ця норма на всiх iнших суб’єктiв, передбачених п. 1 ст. 41 КЗпП України. Пiдставою для звiльнення є несвоєчасна виплата заробiтної плати або виплата її у розмiрах, нижчих за розмiр мiнiмальної заробiтної плати (при виконаннi норм працi).

3) виннi дiї працiвника, який безпосередньо обслуговує грошовi, товарнi або культурнi цiнностi, якщо цi дiї дають пiдстави для втрати довiр’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (п. 2 ст. 41 КЗпП України).

4) вчинення працiвником, який виконує виховнi функцiї, аморального проступку, не сумiсного з продовженням даної роботи (п. 3 ст. 41 КЗпП України).

Крiм вказаних пiдстав, передбачених КЗпП, окремими законодавчими актами встановлені iншi додатковi пiдстави припинення трудових правовiдносин з окремими категорiями працiвникiв.

Наприклад, Законом України «Про державну службу» передбачено перелiк додаткових порiвняно з КЗпПУ пiдстав. Серед них:

1) порушення умов реалiзацiї права на державну службу (ст. 4 Закону);

2) недотримання пов’язаних з проходженням державної служби вимог, передбачених ст. 16 Закону;

3) досягнення державним службовцем граничного вiку проходження державної служби (ст. 23 Закону);

4) вiдставка державних службовцiв, якi займають посади першої або другої категорiї (ст. 31 Закону);

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державнiй службi (ст. 12 Закону);

6) вiдмова державного службовця вiд прийняття або порушення присяги;

7) неподання або подання державним службовцем неправдивих вiдомостей та iншi випадки, що стосуються спеціальних суб’єктiв.

Виборний орган (профспiлковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рiшеня у письмовiй формi в триденний строк пiсля його прийняття. У разi пропуску цього строку вважається, що профспiлковий орган дав згоду на розiрвання трудового договору.

Якщо працiвник є одночасно членом кiлькох професiйних спiлок, якi дiють на пiдприємствi, згоду на його звiльнення дає виборний орган тiєї профспiлкової органiзацiї, до якої звернувся власник. Рiшення профспiлкового органу про ненадання згоди на розiрвання повинно бути мотивованим. Якщо в рішенні не має згоди на розiрвання трудового договору, роботодавець має право звiльнити працiвника без згоди.

Роботодавець має право розiрвати трудовий договiр не пiзнiш як через мiсяць з дня одержання згоди профспiлкового органу. Якщо розiрвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспiлкового органу, суд зупиняє провадження по справi, запитує згоду профспiлкового органу i пiсля її одержання або вiдмови в дачi згоди на звiльнення працiвника розглядає спiр по сутi.

Розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї допускається у випадках: лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї; незадовiльного результату випробування, зумовленого при прийнятті на роботу; звiльнення з роботи за сумiщенням у зв’язку з прийняттям на роботу iншого працiвника, який не є сумiсником, а також у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумiсництвом, передбаченими законодавством; поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу; звiльнення працiвника, який не є членом первинної профспiлкової органiзацiї, що дiє на пiдприємствi, в установi, органiзацiї; звiльнення з пiдприємства, установи, органiзацiї, де немає первинної профспiлкової органiзацiї; звiльнення керiвника пiдприємства, установи, організації (фiлiї, представництва, вiддiлення та iншого вiдокремленого пiдроздiлу), його заступникiв, головного бухгалтера пiдприємства, установи, органiзацiї, його заступникiв, а також службових осiб митних органiв, державних податкових iнспекцiй, яким присвоєно персональнi звання, i службових осiб державної контрольно-ревiзiйної служби та органiв державного контролю за цiнами; керiвних працiвникiв, якi обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами мiсцевого та регiонального самоврядування, а також громадськими органiзацiями та iншими об’єднаннями громадян; звільнення працiвника, який вчинив за мiсцем роботи розкрадання (в тому числi дрiбне) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенцiї якого входить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв громадського впливу.

Законодавством можуть бути передбаченi й iншi випадки розiрвання трудового договору з iнiцiативи роботодавця без згоди вiдповiдного виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) .