- •Вінницький національний технічний університет
- •2. Зміст дисципліни
- •2.1. Лекційний курс і модуль
- •Література: [2-4, 6-8, 11, 17-18, 22, 24] іі. Економічна думка Давнього світу і середньовіччя
- •Література: [4, 7, 11, 22, 24] ііі. Меркантилізм
- •Література: [4, 7, 11, 22, 24]
- •IV. Класична політична економія: загальна
- •Література: [4, 7, 11, 22, 24]
- •V. Вчення а.Сміта
- •Література: [4, 7, 11, 20, 22, 24]
- •VI. Економічні вчення послідовників а.Сміта у
- •Література: [4, 7, 11, 17, 22, 24]
- •VII. Критика ринкових теорій класичної
- •Література: [1-4, 6-8, 11-13, 16, 17, 22, 24]
- •Література: [2-8, 10-12, 14-16, 17-19, 22-24]
- •Xіі. Неоліберальні концепції державного
- •Література: [2-4, 6-7, 11-12, 15, 17-19, 22-24]
- •Хіv. Розвиток економічної теорії в Україні
- •2.2. Плани семінарських занять Тема 1. Економічні вчення доринкової епохи
- •Тема 2. Класична політична економія
- •Тема 3. Завершення класичної політичної економії. Критика ліберальних доктрин “класичної школи”
- •Тема 4. Маржинальна революція
- •А. Маршалла. Теорія ціноутворення (“хрест Маршалла”). Вчення
- •Тема 5. Кейнсіанські доктрини державного регулювання економіки
- •Тема 6. Розвиток економічної теорії в Україні. Неолібералізм.
- •Тема 7. Інституціоналізм
- •3. Питання екзаменаційних білетів
- •Термінологічний мінімум
- •Контрольні питання для складання і модуля
- •Контрольні питання для складання іі модуля
- •7. Рекомендована література Може бути використана будь-яка література з даного курсу, передусім та, що видана в останні роки
- •8.Положення про модульно-рейтингову систему курсу
- •9.Структура курсу для студентів денної форми навчання
- •Структура курсу для студентів заочної форми навчання
- •Тематика контрольних робіт
Термінологічний мінімум
1. Гранична корисність |
Додаткова корисність, яку отримує споживач від додаткової одиниці товару та послуг (термін, введений маржиналістами) |
2. Диференціація продукту
|
Суттєва відмінна ознака товару чи послуг (теорія монополістичної конкуренції Е.Чемберліна) |
|
Економічна наука, яка вивчає шляхи досягнення економії або максималізації прибутку за умов обмеженості ресурсів (термін, введений А. Маршаллом у праці “Принципи економікс”) |
|
Людина-егоїст, прагматик, який намагається досягти у житті матеріального збагачення (термін, введений А. Смітом ) |
(політика laisser faire) |
Ідея класичної політекономії про невтручання держави в економіку. Передбачає принципи економічної свободи, вільної конкуренції, вільного підприємництва, вільних ринків, вільного ціноутворення, вільної торгівлі і т.ін. |
|
Реакція пропозиції на зміни цін(термін, введений А. Маршаллом) |
|
Реакція попиту на зміни цін (термін, введений А. Маршаллом)
|
|
Ситуація, за якої зниження ціни на товар сприймається покупцем як погіршення його якості чи втрата його престижності. За зростання ціни обсяги купівлі можуть зростати (термін, введений Т.Вебленом) |
|
Термін з концепції Дж. М. Кейнса про потенційно можливий і стимулюючий державою попит на інвестиції та засоби виробництва |
|
Концепція теорії народонаселення Т. Мальтуса, за якою вважається, що в силу природного зростання чисельності населення і відповідно випереджаючого приросту пропозиції робочої сили, а також зменшення родючості землі рівень заробітної плати у суспільстві не може зростати і завжди буде залишатися на відносно низькому рівні |
|
Концепція Ж.Б.Сея про безперешкодну і повну реалізацію суспільного продукту та безкризове економічне зростання. За цим законом при досягненні і дотриманні суспільством принципів економічного лібералізму виробництво (пропозиція) завжди буде породжувати прибутки, на які ці товари та послуги будуть вільно реалізовуватись завдяки вільному та гнучкому ціноутворенню |
|
Головні теоретичні принципи маржиналізму, одним з попередників якого був Г.Госсен. Розрізняють 2 закони Госсена. За першим, із збільшення даного блага його гранична корисність зменшується. Відповідно до другого, оптимальна структура споживання (попиту) досягається при рівності граничних корисностей всіх споживчих благ |
|
Одне з сучасних економічних течій, яке сформувалося на початку ХХ ст. як альтернатива неокласичній політекономії. Його головною особливістю є дослідження всієї сукупності соціально-економічних факторів (інститутів), які розглядаються в їх історичному контексті еволюції, а також ідея соціального контролю суспільства у сфері економіки |
|
Економічна течія, яка виникла у Німеччині у ХІХ ст. як альтернатива класичній політичній економії. Основними її ідеями стали створення “національної економіки”, визнання історичного розвитку економіки і суспільства, захист німецької промисловості від іноземної конкуренцію, об”єднання Німеччини
|
|
Економічні погляди раннього середньовіччя, головну роль в яких відігравали релігійні канони християнства, антидемократичні принципи організації суспільства, засудження збагачення та ін. |
Неокейнсіанство
|
Кейнсіанство – економічне вчення, започатковане Дж.М. Кейнсом про необхідність регулювання економіки шляхом широкого здійснення урядом фіскальної (податкової), грошово-кредитної політики та інших активних заходів державного впливу на ринковий механізм. Неокейсіанство – інтерпретована кейнсіанська доктрина другої половини ХХ ст., основними ідеями якої стали постійне втручання держави в економіку з метою забезпечення сталого економічного зростання |
|
Залежність зміни цін на товари виключно від кількості грошей в обігу (за ортодоксальною версією класичної політекономії) |
економія
|
Направлення економічної думки, яке виникло наприкінці XVII ст., представники якої засудили меркантиліські ідеї та створили теорії ринкової економіки. Головним принципом став економічний лібералізм. |
|
Емпірична крива, яка показує зв”язок між щорічною відсотковою динамікою заробітної плати у грошовому виразі та рівнем безробіття (зайнятістю) (показник, який широко використовується неокейнсіанцями та неолібералами) |
|
Сукупність ідей і концепцій, в основі яких покладений аналіз граничних економічних величин на макро- та мікрорівні. Економічна течія, яка змінила класичну політичну економію у середині ХІХ ст. |
|
Направлення економічної думки (XI-XVII ст.), представники якої ототожнювали багатство і засіб економічного зростання країни з грошима і коштовностями. Джерело багатства вбачалося у зовнішній торгівлі та забезпеченні активного торгівельного балансу. Головною ідеєю стало обгрунтування протекціонізму (державного управління господарською системою) . |
|
Економічна теорія, заснована на визначальній ролі грошової маси, яка знаходиться в обігу, при здійсненні політики стабілізації економіки, її функціонування і розвитку |
|
Поняття, введене А.Смітом, за яким намагання “економічної людини” до збагачення, незалежно від її бажання і намірів, призводить до збагачення та розвитку всього суспільства |
|
Економічна концепція державного регулювання економіки на принципах захисту і всебічного розвитку вільної конкуренції, вільних ринків та інших принципів економічного лібералізму. За своєю сутністю є альтернативною щодо кейнсіанських доктрин державного регулювання економіки |
|
Поняття, яке оцінює економічні зміни. При цьому вони або покращують матеріальний добробут всіх, або ж не погіршують добробут всіх за покращання добробуту щонайменше однієї людини; концепція, яка дозволяє прийняти оптимальне рішення щодо максималізації прибутку |
|
Політика, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції шляхом прямого чи опосередкованого обмеження імпорту товарів |
|
Положення про схильність людей до накопичення, згідно з яким із зростанням реального доходу суспільство бажає споживати все меншу його частину |
|
“шлях до економічного гуманізму” – концепція німецьких неолібералів про ідеальний тип вільного ринкового господарства, де будь-якому прояву анархії виробництва протиставляються відповідні міри державного втручання, що забезпечують синтез між вільним та соціально зобов”язаним суспільним устроєм та захист вільної конкуренції |
|
Неокейнсіанська теорія, згідно з якою зростання національного доходу за певних умов призводить до збільшення інвестицій (коефіцієнт, протилежний “мультиплікатору”) |
|
Теорія марксизму, за якою характер суспільства складають перш за все рівень розвитку виробничих сил і виробничих відносин (базис). Суспільно-по-літичне життя (надбудова) є похідною до базису |
|
Теорія ціноутворення класичної політекономії, згідно з якою ціни на товар обумовлюються переважно витратами на його виробництво (витратами праці або ж іншими витратами) |
|
Введена представниками класичної політекономії (Д. Рікардо) і розвинута К.Марксом, згідно з якою обгрунтовується експлуататорська сутність прибутку при капіталізмі: капіталіст привласнює частину праці найманого робітника, що і створює його прибутків. Такий розподіл суспільного продукту , як вважалося, є несправедливим |
|
Введена К.Марксом, згідно з якою розвиток суспільства обумовлений виключно боротьбою між основними класами суспільства, між якими мають місце антагоністичні протиріччя |
|
Кейнсіанська теорія, за якою зростання інвестицій призводить до збільшення національного доходу, при чому на величину значно більшу, аніж самі інвестиції; під мультиплікатором в даному випадку розуміється коефіцієнт, який характеризує зміни доходів від зміни інвестицій
|
|
Закон співвідношення приросту населення із економічним розвитком суспільства. Збільшення чисельності населення, яке наближається до геометричної прогресії, є негативним економічних фактором розвитку через відставання зростання виробництва благ, яке, в свою чергу, наближене до арифметичної прогресії |
|
Одне з витратних трактувань теорії вартості, згідно з якою цінність товару обумовлюється витратами в процесі виробництва на фактори “праця”, “капітал” і “земля”(введена представниками класичної політекономії – Ж.Б. Сеєм) |
37. Трудова теорія вартості |
Одне з витратних трактувань теорії вартості, згідно з якою цінність товару створюється кількістю витраченої праці (введена представниками класичної політекономії) |
38. Фізіократизм |
(в перекладі з грецької “влада природи”) течія класичної політекономії (друга половина XVIII ст.) у Франції, представники якої виходили з визначальної ролі в економіці і створенні національного багатства землі і сільського господарства |
39. “Хрест Маршалла” |
Графічне зображення пересічення кривих попиту і пропозиції, в місці пересічення яких встановлюється рівновага між ними, а також рівноважна реальна ринкова ціна на даний товар в даних умовах. Термін, введений А. Маршаллом в його теорії ціноутворення |