40. Оказіоналізми. Стилістичні функції оказіоналізмів. Оказіональні іменники та дієслова.

Оказіоналізм – слово, що утворюється за наявними в мові моделями, але не вживається у загальновживаному словнику.

Оказіоналізми виконують такі функції:

• емоційно-експресивну

• динаміки

• увиразнення твору

• оновлення думки

• образотворення

• комічний ефект

Оказіональні іменники поділяють на слова з абстрактним (Гомеріада) і конкретним значеннями (прателефон).

Оказіональні дієслова (вівальдизувати, фрейдисти, блогувати, перевіршувати, (заярмаркувати, за бронзовіти, поваркрафтитися, есемесити, блютузити) виконують такі функції:

• сприяють активізації подій

• увиразнюють зміст твору

• відображають експресивно-інформативне навантаження

• впливають на психічний стан людини

• уточнюють, розвивають, збагачують ідейно-художній засіб.

17. Лексика за сферою вживання (визначення, класифікація).

Лексика – це всі слова, які існують у мові.

За сферою вживання лексика поділяється на групи:

1)загальновживана стилістично нейтральна лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів. До загальновживаної лексики належать слова, що називають основні поняття, речі та явища навколишньої дійсності: рука, нога, небо, хліб тощо.

2)побутова лексика відбиває побут укр народу. Це назви одягу, речей, їжі, розваг, звичаїв тощо.

3) виробничо-професійна лексика вживається при визначенні спеціальних виробничих процесів, знарядь, продуктів виробництва. Кожна професія має своє коло виробничо-професійної лексики. Наприклад, для педагогічної професії –це слова вчитель, клас.

4)науково-термінологічна обслуговує сферу науки й наукової й професійно-виробничої діяльності. Наприклад, крило автомобіля, лампа дугова.

5)суспільно-політична включає слова, які характеризують політичне життя країни.

6)адміністративно-ділова - це лексика, що вживається у ділових паперах.

7)емоційно-забарвлена лексика служить для інтенсивного вираження почуттів, емоцій. До таких слів належать: любов, ласка, втіха.

Класифікація за Побідаш:

• загальновживана

• терміни (філософські, загальнонаукові, спеціальні)

• поетизми

• розмовна

• просторічна

• емоційно-експресивна

• жаргони-арго

• діалектизми.

15. Змінність лексичного складу (архаїзми, історизми, неологізми). Різнорідність функціонування таких лексем у стилях сучасної української мови.

Архаїзми -  слова, що вийшли з широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики національної мови.

Архаїзми зовсім не вживають в офіційно-діловому стилі.

Архаїзми виконують такі функції:

• відтворення специфіки доби

• історичний колорит

• величний тон

• фальшивий пафос

• створення характеристики суспільства.

Історизми - слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети, які вони позначали, наприклад: мушкет, кунтуш, опанча, шеляг, челядь і т. д. З цієї ж причини історизми інколи називають матеріальними архаїзмами. На відміну від останніх історизми не мають у сучасній мові синонімів. Історизми трапляються переважно в худож­ніх творах історичної тематики, де вони позначають реалії доби, про яку йдеться, а також слугують засобом відтворення колориту мови тих часів.

Архаїзми від історизмів відрізняються тим, що вони позначають поняття, які зараз існують, проте назва яких замінена іншим словом. А історизми – поняття, які вже не використовуються.

Неологізми – слова, та їх окремі значення, які з’явилися в мові на даному етапі, новизна яких ще усвідомлюється мовцями.

Авторські неологізми:

• створюють урочистий тон

• іронічні відтінк

• опоетизація людини, природи тощо

• емоційно-експресивна функція

Фактори утворення неологізмів у мові:

• позамовні

• лексичні і граматичні

• анонімні

• індивідуальні