53. Синтаксична омонімія. Причини виникнення. Види синтаксичної омонімії.

Омоніми — це слова, які мають однакову звукову форму, але зовсім різні значення.

Синтаксичні омоніми - звукові комплекси, однин з яких є словом, а другий словосполученням. Наприклад: потри - по три.

Омонімія утворюється внаслідок:

• звукових змін у слові у процесі розвитку мови;

• смислових змін у слові у процесі розвитку мови;

• випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;

• випадкового збігу звучання форми різних слів.

Синтаксична омонімія утворюється завдяки властивості граматичних форм передавати кілька граматичних значень.

Види синтаксичної омонімії:

• лексико-синтаксична омонімія (Лексико-синтаксичний омонім – слово, утворене поєднанням службового слова з іншим, і синтаксична конструкція з таким же складом, між якими, проте, існує семантичний розрив: назустріч і на зустріч, немає і не має, аякже і а як же?)

• морфолого-синтаксична омонімія (виникає, коли омонімами є слова з різними морфемними частками, наприклад, префіксами)

• власне синтаксична омонімія.

52. Визначення стилістичних прийомів: перифраз, ампліфікація, тавтологія. Їхня стилістичні можливості у функціональних стилях сучасної української літературної мови.

1. Перифраз  троп, що описово виражає одне поняття за допомогою декількох.

У перифразах назви предметів і людей замінюються вказівками на їх ознаки, наприклад, «зануритися в сон» замість «заснути», «цар звірів» — «лев», «однорукий бандит» — «гральний автомат», «чорне золото» — «вугілля» чи «нафта», «легені планети» — «ліси». Розрізняють логічні перифрази («автор „Мертвих душ“») і образні перифрази («сонце російської поезії»).

Окремим випадком перифрази є евфемізм — описовий вираз «низьких» або «заборонених» понять («нечистий» замість «чорт», «обійтися допомогою носової хустки» замість «висякатися»).

2. Ампліфікація — стилістична фігура, нагромадження однорідних елементів мови (сполучників, прийменників, порівнянь, епітетів тощо) для підсилення виразності та емоційності мови. Ампліфікація є стилістичним різновидом перелічення.

3. Тавтологія - використання повторювання або надлишковості у мові, коли одна частина висловлювання повністю або частково дублює зміст іншої.

Функції і стилістичні можливості:

• Ефект усного (народного) мовлення

• Особливого наголосу на чомусь (вік вічний)

• Ідейно-змістове та художньо-образне навантаження

• Нагнітання емоцій

• взаємопідсилюють зміст та емоційно-експресивне забарвлення

• є національно-забарвленими

ці стилістичні фігури є найбільш поширеними у розмовному, художньому та публіцистичному мовленні.

Вони з’являються у науковому стилі лише у термінологічних назвах.

56. Синтаксична синонімія. Види синтаксичної синонімії: синтаксичні можливості.

Синтаксична синонімія – конструкції, що мають спільне граматичне значення, однаковий лексичний склад, але відрізняються смисловими відтінками та стильовими особливостями.

Види синтаксичної синонімії:

• лексико-синтаксична синонімія (Лексичні синоніми — це подібні або тотожні за значенням слова. Абсолютних синонімів у мові мало: оплески — аплодисменти, доказ — аргумент, зодчий — архітектор, відтінок — нюанс, літак — аероплан, укол — ін'єкція, водограй — фонтан, вітрило — парус. Вони не мають якихось значеннєвих відтінків. Використовують їх у мовленні для того, щоб уникнути повторів. Абсолютні синоніми виникають, коли замість власне українського слова запозичується іншомовне з таким самим значенням)

• морфолого-синтаксична синонімія (морфолого-синтаксичні синоніми - Це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: гуляє — гуля, співає — співа, літає — літа, питає — пита, стрибає — стриба, лунає — луна. Перші компоненти цих синонімічних пар — нейтральні з погляду літературної нормативності, другі — літературні, але з обмеженим діапазоном уживання (поезія, розмовна мова). Або ще: ходить, носить, робить, бачить, любить і ходе, носе, робе, баче, любе, де в першому ряду стоять літературні варіанти, а в другому — діалектні. Форми прикметників на зразок: синьому — синім, білому — білім, великому — великім)

• власне синтаксична синонімія (Синтаксичні синоніми — це граматично різні конструкції, що виражають ту саму думку)

Лексичні синоніми є найвиразнішими й найпоширенішими образними засобами мови. З їхньою допомогою у мовленні можна не тільки уникнути неприємного повтору одних і тих самих слів, а й точніше передати інформацію, бо є можливість передати відтінки думки, уточнити деталі, ознаки, властивості. На віддалених асоціативних зв'язках між ознаками предметів і явищ відбувається перенесення або розширення значень слів, виникають образні назви.