- •1. Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
- •2. Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон» та характеристику основних етапів формування українських історико-етнографічних регіонів.
- •3. Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу.
- •4.Політичний устрій та система управління держави антів.
- •5.Проблеми етнічного походження Київської Русі.
- •6.Назвіть суспільно-політичні, економічні й геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •7. Охарактеризуйте соц. Структуру і соц.. Відносини в Київській Русі.
- •8. Охарактеризуйте етапи розвитку Київської Русі, її державну організацію.
- •9. Висвітлість особливості розвитку освіти в Київській Русі.
- •10.Охарактеризуйте процес упровадження християнства як державної релігії та його вплив на подальший розвиток Київської Русі.
- •11.Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямовані на централізацію держави.
- •12.Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздрібненості Київської Русі.
- •13.Дайте порівняльну характеристику соціальної структури та соціальних відносин у Київській Русі та Галицько-Волинському Князівстві.
- •14. Визначте передумови обєднання Галичини і Волині в єдину державу, дайте характеристику станів її розвитку.
- •15. Висвітліть соціальну структуру та соціальні відносини на українських землях в період литовсько-польської доби.
- •16.Проаналізуйте суть змін у стані освіти на українських землях з середини хіv ст. До середини хvіі ст.
- •17.Охарактеризуйте роль братських шкіл та Києво-Могилянської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці хvі-хvіі ст.
- •18.Окресліть комплекс факторів ,які спричинили національно – визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •19 Питання. Утворення Української козацько-гетьманської держави.
- •20 Питання. Українська політична думка козацько-гетьманської доби (друга половина XVII — кінець XVIII ст.)
- •21 Питання. У роки незалежної української держави відкрилися широкі можливості дослідження козацької проблематики.
- •27.З’ясуйте якими були особливості процесу українського національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці 18 – у першій половині 19 століть.
- •28. Головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль»
- •29. Особливості етнополітики Російської та Австрійської імперій щодо України
- •30.Аналіз соціальної модернізації в Російській та Австрійській...
- •31. Передумови створення політичних партій в Наддніпрянській Україні на початку 20 століття.
- •32. Визначте, у чому полягала своєрідність політичної обстановки в Україні після повалення самодержавства у 1917 році.
- •33. Назвіть та проаналізуйте етапи українського державотворення 1917-1920 років.
- •34. Визначити основні напрямки державотворення за часів Директорії унр , наскільки вони були ефективними?
- •35. Визначте роль і місце цр в процесі українського державотворення
- •11.01.18 Проголошено 4 Універсал
- •36. Внутрішня політика Скоропатсько, її здобутки та недоліки
- •40.Причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918-1919рр.
- •41. Причини поразки українського національного руху 1917-1920рр.
- •42.Особливості процесу входження україни до складу срср
- •43. Охарактеризуйте політичне і соціально-економічне становище України у перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •44. Визначте причини проведення політики українізації в урср у 1920-ті на початку 1930-их рр.. Та проаналізуйте її основні наслідки.
- •45. Проаналізуйте особливості проведення індустріалізації та колективізації сільського господарства в Україні, якими змінами у соціальній структурі суспільства позначилися ці процеси?
- •46. Назвіть причини, охарактеризуйте розмах політичних репресій в Україні у 1930-их рр..
- •47. Визначте особливості суспільно-політичного і національного руху на західноукраїнських землях у складі Польської держави в 1920-ті – 1930-ті роки.
- •52.Розкажіть про умови відновлення та розвиток освіти в Радянській Україні після звільнення її від німецько-фашистських окупантів.
- •53.Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в урср у перші післявоєнні десятиріччя (1945-1964 рр.).
- •54.ІІроаналізуйте особливості та наслідки проведення економічних реформ у Радянській Україні наприкінці 1950-х -у першій половині 1960-х рр.
- •55 Розкажіть про особливості соціальної політики в Україні за часів перебування при владі Микити Хрущова
- •56 Розкажіть про дисидентський рух в Радянській Україні у 1960-1980-ті роки, у чому на вашу думку, полягає його значення в контексті процесу Українського державотворення.
- •57 Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його значення в контексті українського державотворення
- •58. Розкажіть про особливості нтр в срср і урср в 60-ті – 80-ті рр
- •62. Громадські організації
- •64. Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х років.
- •65. Окресліть головні напрямки розвитку середньої та вищої освіти в Україні після проголошення її державної незалежності.
- •66. Розкажіть про стан релігійних і міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності.
57 Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його значення в контексті українського державотворення
Шістдесятництво - частина української інтелігенції 1960-х років ХХ століття, які проявили національну свідомість і моральну опозицію тоталітарному державному режиму. Даний феномен у культурі був характерним не лише для України, але і Радянського союзу загалом. Він виражався у створенні моральної опозиції до тоталітарного державного режиму.
Чи не найважливішою подією українського суспільно-політичного життя періоду " відлиги " стала поява нового покоління талановитих літераторів та митців, які одержали назву "шістдесятників" . Вони виступали за оновлення тодішнього суспільства, протестували своєю творчістю проти пануючої задушливої атмосфери, вимагали припинити втручання партії у справи літератури й мистецтва, боролися за справжні культурні цінності, провідну роль української мови, національну свободу, людську гідність. Серед провідних постатей пової плеяди були поети В.Симоненко, І.Драч, М.Вінграновський, Л.Костенко, літературні критики І.Дзюба, Є.Сверстюк, І.Світличний, художники П.Заливаха, А.Горська, кінематографісти Ю.Іллєнко, Л.Осика, журналіст В. Чорновіл та ін. Характеризуючи шістдесятництво, один із його представників Валентин Мороз зазначав: "То було молоде покоління, яке пішло в університети, яке могло вже подумати про щось інше, а не тільки про елементарні умови існування..."
Своєрідним організаційним осередком руху шістдесятників став київський клуб творчої молоді "Сучасник", що виник у 1959 р. під егідою міського комсомолу. Його очолив Л.Танюк, а найактивнішими учасниками були А.Горська, М.Коцюбинська, М.Вінграновський, І. Драч та ін. Серед основних форм їхньої багатогранної діяльності були: відродження різдвяних вертепів; організація різноманітних мистецьких гуртків; пошук місць масових поховань сталінських жертв; вечори пам'яті відомих діячів: Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки, М.Куліша, Л.Курбаса; виступи у пресі тощо.
Під впливом київського осередку було створено клуб творчої молоді "Пролісок" у Львові, керівником якого став М.Косів, а діяльними членами — брати Горині, подружжя Каливців, М.Осадчий та ін. Діяльність львівського гуртка вирізнялася більшим радикалізмом, зокрема його учасники пропонували скористатися досвідом оунівського підпілля.
Значну роль у пробудженні національної гідності української інтелігенції відіграла поезія В.Симоненка, Л.Костенко, І.Драча, М.Вінграновського та ін. їхні поетичні вечори користувалися великою популярністю, збирали тисячні аудиторії.
Вбачаючи у пошуках творчої молоді зародки опозиційності, відступ від основних канонів, можновладці перейшли у наступ па шістдесятників. Сигнал надійшов з Москви, де М.Хрущов піддав брутальному цькуванню представників творчої інтелігенції. Побувавши наприкін. 1962 р. на виставці молодих художників, він не зрозумів і різко розкритикував модерністське мистецтво. Вердикт був однозначним: "Заборонити! Все заборонити! Припинити неподобство! "Українські яничари тільки й чекали такого розвитку подій. У1963 р. за перевиховання молодого покоління взявся ідеологічний партійний бос А.Скаба. Він піддав нищівній критиці твори Є. Сверстюка, І.Світличного, І. Дзюби. Розгорнулася кампанія проти тих, хто приділяв "надмірну увагу" негативним явищам сталінської доби. До непокірних почали застосовувати адміністративні заходи: їм не дозволяли друкуватися у журналах та газетах; розганяли літературно-мистецькі вечори; закривали клуби творчої молоді. У сер. грудня 1963 р. сталася загадкова смерть 28-річного Василя Симоненка, який в останні роки зазнавав переслідувань від влади.
Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості.
Гоніння на шістдесятників привели до того, що частина з них "переорієнтувалася", ставши покірною режимові, інші відійшли від громадської діяльності й зайнялися суто фаховими справами, але були й такі, хто не відмовився від своєї позиції і пішов на загострення стосунків із владою. Передусім останні вдалися до розповсюдження "самвидаву" — офіційно не визнаної або забороненої літератури. Поширювалися твори Л.Костенко, В.Симоненка, Є.Сверстюка та ін. На зміну шістдесятництву, як правило, культурницькому, йшов дисидентський рух.