Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФИЛОСОФИЯ_экз.docx
Скачиваний:
159
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
381 Кб
Скачать

50. Визначте особливості розвитку філософії Середньовіччя: патристика, апологетика, схоластика, містика.

Патристика – напрям, заснований отцями церкви. Спочатку патристика відстоювала догмати християнської релігії в боротьбі проти міфології та язичництва. Але пізніше отці церкви намагалися пристосувати філософські ідеї платонізму для обґрунтування принципів пізнання Бога. Аврелій Августин. Схоластика – сегмент філософії, основним постулатом якого було те, що теологія це пануюче вчення над всіма іншими формами пізнання. Фома Аквинський.

Номіналізм – напрям, за яким універсальні поняття є неіснуючими, їх в природі немає – існують лише поодинокі речі, судження. Представники: Окамм, Целін.

Реалізм – протилежність до номіналізму: загальні, родові поняття існують в природі, вони не є лише знаками або іменами. Ансельм Кентерберійський.

Геоцентризм – вчення про землю і світобудову, за яким Земля знаходиться в центрі Всесвіту. Анаксімандр, Анаксімен, Демокріт, Птолемей.

51. Охарактеризуйте специфіку антропоцентризму філософії доби Відродження.

Філософія Відродження ставила і прагнула вирішити важливі філософські проблеми. В цілому філософське мислення цього періоду прийнято називати антропоцентричним, в центрі уваги якого була людина, тоді як античність зосереджувала увагу на природно-космічному житті, а в середні віки в основу брався Бог та пов'язана з ним ідея спасіння.

Звідси — характерна риса світогляду епохи Відродження: орієнтація на мистецтво. Якщо середньовіччя можна назвати епохою релігійною, то Відродження — епохою художньо-естетичною.

Адже саме за допомогою мистецтва змальовується розмаїтий світ людського почуття та його величезна цінність. Саме людина з й тілесністю почуття вперше в епоху Відродження усвідомлюється і змальовується такою, якою вона є насправді: не носієм гріховності, а як вища цінність і онтологічна реальність.

Розвиток виробництва, нові суспільні відносини вимагали нової, ініціативної людини, яка почувала б себе не часткою, представником певного соціального стану чи корпорації, а самостійною особистістю, що представляє саму себе.

Формується нова самосвідомість людини, її активна життєва позиція, з'являється відчуття особистої сили та таланту. Ідеалом людини епохи Відродження є її різнобічна діяльність.

Виникає тип культурного, гуманістичного індивідуалізму, який орієнтується не на практичну економічну діяльність (буржуазний індивідуалізм), а на культуру. Пріоритетним в ієрархії духовних цінностей стає не походження чи багатство, а особисті достоїнства та благородство. Метою життя виступає тепер не спасіння душі, а творчість, пізнання, служіння людям, суспільству, а не Богу.

52. Поясніть зміст основних принципів філософії доби Відродження: антропоцентризм, геліоцентризм, пантеїзм.

Риси:

  • повернення до античності

  • обґрунтування права науки і розуму на незалежність від церкви

  • світський характер культури

Антропоцентризм – вчення, в основі якого лежить те, що людина знаходиться в центрі Всесвіту, створена Богом за своїм образом і подобію. Тому діяльність людини в дечому є рівною з діяльністю Бога.

Геліоцентризм – вчення, за яким Сонце знаходиться в центрі Всесвіту. Коперник.

Пантеїзм – вчення, яке відкидає Бога-творця, і вважає, що Бог втілений у всьому, тобто є єдиним началом. Тому потрібно шанобливо відноситись людині до людини, до природи і т.д.