30. Розкрийте сутність практики як способу людського буття у природному і соціальному світі.

Практика є основою пізнання, тому що пізнання формується на грунті предметно-практичної

діяльності суспільства з перетворення природи і спочатку виступає одним із моментів цієї діяльності.

Пізнавальне ставлення суб’єкта і об’єкта зароджується в межах практики, успішний розвиток якої

неможливий без освоєння об’єктивних закономірностей дійсності.

Практика виступає джерелом і рушійною силою розвитку пізнання, бо пізнання розвивалось і

розвивається відповідно до того як людина навчається змінювати дійсність. Потреби практичної

діяльності породжують конкретні наукові напрямки. Практика виконує функцію критерію істинності

наших знань. Практика як критерій істини діалектична за своїм характером: вона є єдністю абсолютного і

відносного. Якщо її розглядати як історичний процес, то вона є абсолютним критерієм істини, якщо ж її

взяти як окрему практичну дію – відносним критерієм істини.

Основою практики є праця, матеріальне виробництво, в процесі якого людина змінює себе, а також у відповідності зі своїми цілями та інтересами природну та соціальну реальність. Та зміст практики не вичерпується лише матеріальним, суспільним виробництвом. До неї включається соціально-політична діяльність людей, яка регулює взаємостосунки між державами, націями, народами і націлена на постійну зміну та оновлення суспільного життя.

31. Порівняйте різні історичні форми сім’ї (за працею ф. Енгельса «Походження сім’ї, приватної власності та держави»).

В своїй роботі «Походження сім'ї, приватної власності і держави» Енгельс достовірно довів історично перехідний характер різних форм шлюбу і сім'ї, показав, що зміни сім'ї та шлюбу завжди викликались змінами в матеріальному житті суспільства, а становище чоловіка і жінки в суспільстві визначалося положенням їх в сім'ї.

Так, сім'я заснована на груповому шлюбі, на думку Енгельса, була результатом дуже низького рівня розвитку продуктивних сил, коли в силу цього люди були змушені жити первісною комуною. Відносини, які складались в такій сім'ї між чоловіками і жінками, з усіма привілеями жінок, з пануванням «материнського права», визначались тим положенням, яке займали чоловік і жінка в первісному суспільстві.

Таким чином, зміна становища чоловіка і жінки в сім'ї не може бути пояснена фізіологічними відмінностями між статями, бо вони існували з перших днів людського життя і не приводили досить довгий період доісторичної епохи до поневолення жінок чоловіками.

Енгельс довів, що причиною першого економічного закабалення жінки явилося те, що жінка разом з ростом виробничих сил була відсторонена від суспільної продуктивної праці, а ведення домашнього господарства втратило свій суспільний характер і стало приватною справою кожної окремої сім'ї.

Енгельс показав, що перехід від полігамії до моногамного шлюбу був викликаний економічними причинами. Досягти правового закріплення своєї влади над жінкою чоловік зміг лише тоді, коли він економічно піднявся над нею.

Проте і жінка не добровільно відмовилась від своїх привілеїв і переваг. Так Енгельс писав, що «одношлюбність з'являється в історії зовсім не як примирення між чоловіком і жінкою і ще менше, як

найвища форма шлюбу. Навпаки, вона з'являється як поневолення однієї статі іншою, як проголошення невідомого до того часу в усій попередній історії антагонізму статей».