Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФИЛОСОФИЯ_экз.docx
Скачиваний:
158
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
381.36 Кб
Скачать

4. Загальна характеристика релігійного світогляду.

Це більш зріла форма світогляду, ніж міфологія. У ній буття осягається не міфічними, а іншими способами. Вирізнимо такі: а) у релігійній свідомості вже чітко розділяються суб'єкт і об'єкт, а отже, долається характерна для міфу неподільність людини і природи; б) світ роздвоюється на духовний та тілесний, земний і небесний, природний і надприродний, до того ж земний починає розглядатися як наслідок надприродного. Міфологічні ж персонажі живуть у феноменальному світі (на горі Олімп, на горі Меру тощо); в) у релігії надприродний світ недоступний органам чуття, а тому - в об'єкти цього світу треба вірити. Віра і виступає головним засобом осягнення буття; г) особливістю релігійного світогляду є також його практичність, оскільки віра без справ мертва. А у зв'язку з цим віра в Бога та надприродний світ взагалі викликає своєрідний ентузіазм, тобто життєву енергію, яка надає розумінню цього світу життєвого характеру; д) якщо для міфу головним є обґрунтування зв'язку індивіда з родом, то для релігії головним є досягнення єдності людини з Богом як втіленням святості та абсолютною цінністю.

  1. Охарактеризуйте науково-філософський тип світогляду.

Філософський світогляд - вищий теоретичний тип світорозуміння, який прагне осягнути світ у єдності його виявів, представити найзагальніше, універсальне, раціональне (розумове) його усвідомлення.

Головна проблема філософського світогляду - з'ясування місця людини в системі "людина - світ", її призначення.

Попередні світоглядні форми (міфологія, релігія) також містили в собі елементи філософського ставлення до світу (йдеться про міфологію як "філософію" первісної людини). Але вони вже не задовольняли духовні потреби людства у розумінні глибинних сутностей і закономірностей світу природи, людини, людського мислення. Унаслідок цього виникла потреба у такому світосприйнятті і поясненні світу, яке давні греки назвали філософським, тобто мудрим. Виникнення філософського пізнання світу зумовлене необхідністю пошуку нових світоглядних орієнтирів, які регулюють і спрямовують людську діяльність.

Відповіді на світоглядні запити людина відтепер шукала не в давніх примітивних віруваннях (магія), не в переказах заповітів предків (міфологія), не у вірі у священний авторитет (релігія), а в доказах і умовиводах розуму. Такий пошук засновується саме на глибинному, сутнісному знанні. Якщо магія та міфологія обмежувалися зображенням чуттєво-наочних образів прояву природних та суспільних сил, а релігія пояснювала їх причину надприродними чинниками, то філософія прагнула збагнути їх сутність і пояснити аргументами не відчуття (міфологія) або вірування (релігія), а розуму (раціоналізм).

З'ясування сутності речей, пошук їх метафізичних, тобто надчуттєвих, принципів і першопричин - найхарактерніша ознака філософського світогляду.

Замислюватися над філософськими проблемами (першоначало, сутність, єдине, універсальне, мудре, належне, благо) люди почали тисячоліття тому. З появою і зміцненням у людській культурі зачатків науки відбувалося становлення раціонального (розумного, обґрунтованого, доцільного) знання, поглиблення процесу розподілу праці (відокремлення розумової праці від фізичної), поява соціальних груп людей, які професійно займалися розумовою роботою, що потребувало теоретичного, абстрактного мислення, постановки і розв'язання філософських проблем.