МЕТОДИКА

ГРАМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ПЕРЕКЛАДУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

Просте непоширене речення складається лише з головних членів: підмета (subiectum) і присудка (praedicatum).

Підмет – це головний член речення, який відповідає на питання хто?, що? та зв’язаний з присудком за змістом і граматично. Він виражається іменником або займенником у називному відмінку.

Magister ^(хто?) legit. Учитель читає.

Підметом у латинській мові може бути також числівник, прикметник, інфінітив дієслова. У деяких випадках підметом може бути ціле речення.

Cicero orator clarissimus Romanōrum erat.

Цицерон – найвизначніший римський оратор.

Присудок – головний член речення, який зв’язаний із підметом і відповідає на питання що робить предмет? що робиться з предметом? який предмет? Він виражається дієсловом, іноді прикметником або іменником.

Luna formam mutat ^{(що робить?)}. Місяць змінює форму.

Складений присудок має дієслово-зв’язку esse – бути у будь-якій формі й іменну частину, виражену відмінюваною частиною мови – іменником, прикметником, а також дієприкметником у називному відмінку.

Terra est ^{(є що?)} sphaera. Земля є кулею.

Поширеним називається речення, в якому, окрім головних, є ще й другорядні члени – додаток (obiectum), означення (attribūtum), обставина (adverbiāle).

СХЕМА ПРОСТОГО ПОШИРЕНОГО РЕЧЕННЯ

прямий додаток

кого? що?

ПІДМЕТ

хто? що?

Присудок

що робить?

Додаток (прямий/непрямий) – другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Прямий додаток залежить від присудка та завжди вимагає вживання знахідного відмінка (Accusativus).

Додаток виражається іменником або займенником у непрямому відмінку.

NB! Непрямий відмінок – це будь-який відмінок, крім називного.

Natūra terram ^{(кого?що?)} plantis ^{(ким?чим?)} vestit. Природа вкриває землю рослинами.

Означення – другорядний член речення, що означає ознаку предмета та відповідає на питання який? чий? котрий? Він виражається прикметником:

Litterae varias ^(які?) formas habent. Букви мають різні форми.

NB! У латинській мові вживається неузгоджене означення, яке виражене не прикметником, а іменником у родовому відмінку однини або множини.

Українською мовою таке означення перекладається або узгодженим означенням, або родовим відмінком:

In Africa silvae palmārum ^(які?) sunt. В Африці є ліси пальм (= пальмові ліси).

Обставина – другорядний член речення, який означає місце, час, спосіб дії та відповідає на питання де? куди? звідки? коли? як?

Обставини виражаються прислівниками або іменниками у непрямих відмінках.

In aqua ^(де?) et in terra ^(де?) magnae et parvae bestiae vivunt.

На землі і у воді живуть маленькі та великі тварини.

Antiquis temporibus ^(коли?) opera poētārum servi transcribebant.

За античних часів твори поетів переписували раби.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ

ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

ІЗ ПРИСУДКОМ У ПАСИВНОМУ СТАНІ

У латинських текстах часто спостерігаються речення із присудком у пасивному стані. Дослівний переклад таких речень українською мовою часто звучить дуже вимушено, у деяких випадках від взагалі неможливий, тому замінюється активною конструкцією.

Praecepta magistri attente a discipŭlis bonis audiuntur.

Присудок audiuntur (що робиться?) – це дієслово, 3 особа множини, теперішній час дійсного способу пасивного стану (стан визначаємо за закінченням -ntur). Оскільки присудок вжитий у 3 особі множини, підмет має бути у називному відмінку множини praecepta (хто? що?). Непрямий додаток magistri (кого?) залежить від підмета praecepta. Аблятив з прийменником a discipŭlis (ким? чим?) при присудку у пасивному стані розглядають як ablatīvus auctoris. Означення bonis (якими?) належить до додатка discipŭlis. Обставина attente (яким чином?) характеризує дію (присудок audiuntur).

ПЕРЕКЛАД

а) Настанови (вказівки) учителя слухаються уважно добрими учнями.

б) Добрі учні слухають уважно настанови учителя.

Тексти для перекладу та граматичного аналізу

1. De italia

Italia est magna paeninsula Europae. Italia est terra Europae et patria linguae Latinae. Lingua Latina est lingua poētārum Romae antiquae. Poētae terram fecundam Italiae laudant. Incolae Italiae plerumque sunt nautae. Nota est audacia nautārum. Nautae procellas non timent. Stellae noctu nautis viam indicant.

In Italia est Roma. Vias Romae statuae ornant. In viis Romae sunt area et statuae deārum. Roma est patria litterārum Latinārum. Iam antiquitus ibi eloquentĭa et historia florent. Agricolae et nautae saepe de Italia et de historia Romae familiis suis narrant.

Italia insulas habet. Sicilia est insula Italiae. In ora Siciliae est Aetna. Aetnam ornant silvae.