Латынь / 5_dlya_oznakomlenia_chast_4_krylatye_vyrazhenia_rasshirenny_spisok

DICTA ET SENTENTIAE

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ

1. Non tam praeclarum est scīre Latīne, quam turpe nescīre. Не так похвально знати латинську мову, як ганебно її не знати.

2. Ad bestias damnare. До звірів ( = Засуджувати).

3. Aeternum vale! Навіки прощай!

4. Amor tussisque non celatur. Любов і кашель не приховаєш.

5. Arbiter elegantiae. Арбітр (суддя) витонченості (вишуканості).

6. Aurea mediocritas. Золота середина.

7. Aurora Musis amica. Аврора – подруга музам.

8. Aut inveniam viam, aut faciam. Або знайду дорогу, або прокладу (її сам).

9. Avaritia neque copia, neque inopia minuitur. Скупість не зменшується ні нестатками, ні багатством.

10. Barba crescit, caput nescit. Борода росте, а голова – порожня.

11. Charta non erubescit. Папір не червоніє.

12. Cito inarescit lacrima. Швидко сльоза висихає.

13. Clavus clavum pellitur. Клин клином вибивають.

14. Cogito ergo sum (Carthesius). Мислю, отже, я існую.

15. Cognosce te ipsum  (Socrates)! Пізнай самого себе.

16. Consuetudo est altera natura. Звичка – друга натура.

17. Contra spem spero. Без надії сподіваюсь.

18. Contraria contrariis curantur. Протилежне лікується протилежним.

19. Cras, cras et semper cras et sic dilabitur aetas. Завтра, завтра і завжди завтра, – так спливає вік.

20. Cum tacent, clamant (Cicero). Коли мовчать, кричать.

21. Da dextram misero! Подай правицю нещасному!

22. De asini umbra disceptare. Сперечатись про тінь осла (= Даремно сперечатись).

23. Sub specie aeternitātis. З погляду вічності.

24. Delphinum natare doces! Дельфіна плавати вчиш.

25. Despice divitias! Нехтуй багатством!

26. De te fabula narratur. Про тебе байка мовиться.

27. Dicere non est facere. Говорити – не робити

28. Dum spiro spero (Ovidius). Поки дихаю, сподіваюсь.

29. Et tu autem, Brute, contra me? І ти, Бруте, проти мене?

30. Experientia est optima magistra. Досвід – найкращий учитель.

31. Fac et spera! Роби і сподівайся!

32. Facilius est dicere, quam agere. Легше говорити, ніж робити.

33. Ferrum ferro acuitur. Залізо гостриться залізом.

34. Festina lente! Поспішай поволі!

35. Fide, sed cui, vide! Довіряй, але дивись кому!

36. Hic Rhodus, hic salta (Aesopus)! Тут Родос, тут стрибай! (= Не бреши, а доведи!).

37. Historia est magistra vitae (Cicero). Історія – вчителька життя.

38. Historia est schola vitae. Історія – школа життя.

39. Hodie mihi, cras tibi. Сьогодні – мені, завтра – тобі.

40. Homo locum ornat, non hominem locus. Людина прикрашає місце, не місце – людину.

41. Ibi victoria, ubi concordia. Де згода, там перемога.

42. In aqua scribis. На воді пишеш.

43. In memoria. Напам’ять.

44. Inter arma silent Musae. Серед брязкоту зброї мовчать Музи.

45. Inter nоs. Поміж нами.

46. Magna est veritas et praevalebit. Істина велика і запанує.

47. Mala herba cito crescit. Погана трава швидко росте.

48. Manus manum lavat. Рука руку миє.

49. Mare interbibere. Випити море.

50. Dixi et animam levavi. Я сказав і зняв з душі тягар.

51. Experientia est optima rerum magistra. Досвід – найкращий учитель.

52. Memento vivĕre! Пам’ятай про життя.

53. Nec sibi, nec alteri. Ні собі, ні іншому.

54. Non mihi soli vivo, sed etiam patriae. Не для себе самого живу, але й для батьківщини.

55. Non vivere, sed valere vita est. Сенс життя не в тому, щоб жити, а щоб бути здоровим.

56. Nota bene! Добре затям! (= Зверни увагу!)

57. Noli me tangere. Не чіпай мене.

58. Nullum periculum sine periculo vincitur. Ніяка небезпека без небезпеки не перемагається.

59. Omnia mea mecum porto (Bias). Все своє ношу з собою.

60. Omne initium difficile est. Всякий початок – тяжкий.

61. O, sancta simplicitas! О, свята простота!

62. O tempora, o mores (Cicero)! О часи, о звичаї!

63. Pecuniae imperare oportet, non servire. Грошима треба розпоряджатися, а не служити їм.

64. Per aspera ad astra. Через терни до зірок.

65. Periculum in mora. Небезпека у зволіканні.

66. Persta atque obdura! Твердо стій i май витримку.

67. Philosophia est magistra vitae. Філософія – вчителька життя.

68. Primum discere, deinde docere. Спершу вчитись, а потім навчати [інших].

69. Primum vivere, deinde philosophari. Спочатку жити, потім

філософствувати.

70. Pro forma. Заради форми.

71. Quaerite et invenietis. Шукайте і знайдете.

72. Qui seminat mala, metet mala. Хто сіє зло, той зло і пожне.

73. Quod erat demonstrandum. Що і треба було довести (Q.E.D.)

74. Quod licet Iovi, non licet bovi. Що дозволено Юпітеру, то не дозволено бику.

75. Repetitio est mater studiorum. Повторення – мати навчання.

76. Saepe viri fallunt, tenerae non saepe puellae (Ovidius). Часто лицарів не помічають, а красивих дівчат помічають завжди.

77. Sanctum sanctorum. Святая святих.

78. Sapienti sat. Розумному достатньо.

79. Schola est via scientiarum. Школа є шляхом до знань.

80. Scientia potentia est. Знання – сила.

81. Sine macula et ruga. Без плями та зморшки.

82. Sic transit gloria mundi. Так минає земна слава.

83. Sine mora. Без зволікання.

84. Si valeas bene est, ego valeo. Якщо ти здоровий – добре, я – здоровий (S.V.B.E.E.V. – таку абревіатуру римляни часто писали в кінці листа).

85. Sol lucet omnibus. Сонце світить всім.

86. Stultorum numerus est infinitus. Число дурнів безмежне.

87. Tarde venientibus – ossa. Тим, хто пізно приходить, – кістки.

88. Tertium non datur. Третього не дається.

89. Tibi et igni. Тобі і вогню.

90. Timeo Danaos et dona ferentes. Боюся данайців, навіть і тих, що дари приносять.

91. Umbram suam timet. Своєї тіні боїться.

92. Unum castigabis, centum emendabis. Одного покараєш, сотню виправиш.

93. Ut salutas, ita salutaberis. Як ти вітаєшся, так і тебе привітають.

94. Vade mecum! Іди зі мною! (= Путівник)

95. Vae soli! Горе самотньому!

96. Vale et me ama! Прощай і люби мене!

97. Verae amicitiae sempiternae sunt. Правдива дружба – вічна.

98. Vox clamantis in deserto. Голос того, хто волає у пустелі.

99. Ab incunabulis. З пелюшок.

100. Ab ovo usque ad mala. Від яйця аж до яблук.

101. Ad Kalendas Graecas. До грецьких календ (= Ніколи).

102. Ad multos annos. На довгі роки.

103. Aetas senĭlis mala merx. Старість – не радість

104. Albae gallinae filius. Син білої курки (= Щаслива людина).

105. Aliena vitia in oculis habemus, a tergo nostra sunt. Чужі вади перед собою маємо, а свої – за спиною.

106. Alma mater. Мати-годувальниця.

107. Amantes – amentes. Закохані – шалені.

108. Amat pacem Phidias. Фідій любить мир (= Мистецтво любить мир).

109. Amicus certus in re incerta cernitur. Друга пізнаєш у біді.

110. Amicus Plato, sed magis amica veritas (Aristoteles). Платон – друг, але істина дорожча.

111. Amicus usque ad aras. Друг до могили.

112. Amor caecus est. Кохання сліпе.

113. Amor, ut lacrima, ab oculo oritur, in pectus cadit (Syrus). Кохання як сльоза: з’являється в оці, а западає в серце.

114. Arbor mala, mala mala. Погана яблуня – погані яблука.

115. Artes molliunt mores. Мистецтва роблять лагіднішими звичаї.

116. Asinus asinorum. Осел з ослів.

117. Asinus asinum fricat. Осел осла хвалить.

118. Asinus in tegulis. Осел на даху (= Небачене).

119. Auri sacra fames (Vergilius). Проклята жадоба золота.

120. Aut cum scuto, aut in scuto. Або зі щитом, або на щиті.

121. Barba non facit philosophum. Борода не робить філософом.

122. Bonis nocet, qui malis parcit (Seneca). Добрим шкодить, хто злим потурає.

123. Bonum initium est dimidium facti. Добрий початок – половина справи.

124. Cave canem! Стережись собаки!

125. Citius, altius, fortius. Швидше, вище, сильніше! (гасло Олімпійських ігор)

126. Cogitationes posteriores saepe sunt meliores. Пізніші думки часто кращі (від попередніх).

127. Consultor homini tempus utilissimus. Час – найкорисніший порадник людині.

128. Copia non est inopia. Запас не біда.

129. Crocodili lacrimae. Крокодилові сльози.

130. Cupido atque ira consultores pessimi. Пристрасть і гнів – найгірші порадники.

131. Currente calamo. Поспішним пером.

132. Curriculum vitae. Життєпис (= Біографія).

133. Dant saepe parvam magna nubila pluviam. 3 великої хмари часто малий дощ буває.

134. De caelo in caenum. З неба в болото.

135. De gustĭbus et colorĭbus non est disputandum. Про смаки та кольори не слід сперечатися.

136. Diabolus non est tam ater, ac pingitur. Диявол не такий страшний, як його малюють.

137. Divide et impera! Розділяй і володарюй!

138. Donec felix eris, multos numerabis amicos (Ovidius). Доки будеш щасливий, багатьох друзів матимеш.

139. Edimus, ut vivamus, sed non vivimus, ut edamus. Ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти.

140. Equi donati dentes non inspiciuntur. Дарованому коню у зуби не дивляться (заглядають).

141. Et fumus patriae dulcis. І дим батьківщини солодкий.

142. Unīus horae fortuna. Швидкоплинне (неміцне) щастя.

143. Ex arena funiculum nectis. З піску мотузку в’єш.

144. Extremis malis – extrema remedia. Для надмірного зла – надмірні засоби.

145. Facio, quod possum. Роблю, що можу.

146. Facta sunt verbis difficiliora. Вчинки важчі (вагоміші), ніж слова.

147. Fama bona rosa dulcior. Добра слава – приємніша, ніж троянда.

148. Fames est optimus coquus. Голод – найкращий кухар.

149. Ferro nocentius aurum. Золото – злочинніше від заліза.

150. Firmissima est inter pares amicitia. Між рівними дружба найміцніша.

151. Fortes fortuna adiuvat. Сміливим доля допомагає.

152. Gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo. Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням.

153. Honoris causa. Заради пошани (віддати заслужене).

154. Hoc sensu. У цьому значенні.

155. Amicus omnium horarum. Щирий друг за усіх обставин життя.

156. Hominem te esse memento! Пам’ятай, що ти людина!

157. Hominĭbus plenum, amiсis vacuum. Людей багато, друзів обмаль.

158. Hostium dona – mala dona. Дарунки ворогів – погані подарунки.

159. Ignorantia non est argumentum. Незнання – не доказ.

160. Imago animi vultus est. Обличчя є відображенням душі.

161. Imperare sibi – maximum imperium est. Наказувати собі – найвища влада.

162. In fidem. За дорученням, за довір’ям.

163. In poētis non Homero soli locus est. Серед поетів не одному лиш Гомерові є місце.

164. Inter caecos luscus rex est. Серед сліпих навіть одноокий – цар.

165. Iurare in verba magistri. Присягатися на слова вчителя.

166. Lacrima nihil citius arescit. Ніщо не висихає швидше за сльозу.

167. Linguam caninam comedi. Я з’їв собачий язик (собаку) (= Досвідчений).

168. Loco citato. У згаданому місці.

169. Lupum auribus tenēre. Тримати вовка за вуха (= Бути у скрутному становищі).

170. Lupus in fabula (Terentius). Вовк у байці.

171. Lupus malus ovium custos est. Вовк поганий пастух.

172. Lupus non mordet lupum. Вовк не кусає вовка.

173. Macta animo. Звеличуйся душею! (= Будь мужнім!)

174. Malo alieno saepe docemur. На чужій біді часто вчимося.

175. Mare verborum, gutta rērum. Багато слів, крапля справ.

176. Medicus curat, natūra sanat. Лікар лікує, природа зцілює.

177. Mel in ore, verba lactis, bel in corde, fraus in factis. Мед – на устах, слова – молоко, жовч – у серці, підступність – у вчинках.

178. Memento mori. Пам’ятай про смерть.

179. Mens sana in corpore sano. У здоровому тілі – здоровий дух.

180. Multum vinum bibĕre, non diu vivěre. Багато вина пити – не довго жити.

181. Nemo sapiens, nisi patiens. Ніхто не стає мудрим без терпіння.

182. Nihil fit sine causa. Ніщо не виникає без причини.

183. Nove, sed non nova. По-новому, проте не нове.

184. In horam vivĕre. Жити сьогоденням.

185. Novos amicos dum paras, veteres cole. Доки нових друзів набудеш, старих шануй.

186. Otium post negotium. Відпочинок після роботи.

187. Ovem in fronte, lupum in corde gerit. Зовні – вівця, всередині – вовк.

188. Per risum multum poteris cognoscĕre stultum. За надмірним сміхом можна пізнати дурня.

189. Plenus venter non studet libenter. Повний живіт не вчиться охоче.

190. Post cenam stabis aut mille passus meabis. Після обіду стань або відміряй тисячу кроків.

191. Post mortem medicina. Після смерті лікування.

192. Remedium irae est mora. Час лікує гнів.

193. Sero nunquam est ad bonos mores via. Ніколи не пізній шлях до добрих вчинків.

194. Si vis pacem, para bellum. Якщо прагнеш миру, готуйся до війни.

195. Sol lucet omnĭbus. Сонце світить усім.

196. Tempus vulnera sanat. Час лікує рани.

197. Una hirundo non facit ver. Одна ластівка не робить весни.

198. Vina bibunt homines, animalia cetera fontes. Люди п’ють вино, інші тварини – джерельну воду.

199. Vivĕre in aeterna rosа. Жити серед вічних троянд.

200. Lapsus linguae. Помилка на слові, обмовка.

201. Lapsus memoriae. Забудькуватість.

202. Lapsus calami. Описка, помилка в написанні.

203. Si duo faciunt idem, non est idem. Якщо двоє роблять одне й те саме, то це не є те саме.

204. Ante victoriam ne canas triumpum. До перемоги не говори про тріумф.

205. Prima felicitatis mater sapientia. Мудрість – рідна мати щастя.

206. Parvo est natura contenta. Природа вдовольняється малим.

207. Si vis amari, ama. Якщо хочеш, щоб тебе любили, люби сам.

208. Si vivis Romae, Romano vivito more. Якщо живеш у Римі, живи за римськими законами.

209. Docendo discimus. Коли ми навчаємо, ми вчимося самі.

210. Homo sum et nihil humani a me alienum puto. Я – людина і думаю, що ніщо людське мені не чуже.

211. Qui tacet, consentire videtur. Той, хто мовчить, очевидно погоджується.

212. In silva ligna ne feras. Не носи до лісу дрова.

213. Audiatur et altera pars. Нехай буде вислухана й інша сторона.

214. Sint ut sunt aut non sint. Хай лишається так, як є, або ніяк.

215. Veritas in profundo. Істина у глибині.

216. Ad horam. Точно, вчасно, акуратно.

217. Antequam inspicias, consulta. Перш, ніж розпочати щось, подумай.

218. Calvitium non est vitium, sed prudentiae indicium. Лисина – не вада, а ознака мудрості.

219. Sine prece, sine pretio, sine poculo. Без прохання, без хабарів, без чарки.

220. Malum consilium est, quod mutāri potest. Погане те рішення, яке може бути зміненим.

221. Pro captu lectōris habent sua fata libelli (Terentianus Maurus). Доля книг залежить від того, як вони сприймаються читачами.

222. Lectio delectat. Читання дає насолоду.

223. Liber est mutus magister. Книга – це німий учитель.

224. Nullus est liber tam malus, ut non aliqua parte prosit. Немає такої поганої книги, котра б хоч частково не виявилася корисною.

225. Tam fatuus, ut etiam regnāre possit. Такий дурний, що навіть може царювати.

226. Stultum facit fortuna, quem vult perdĕre. Доля робить дурнем того, кого хоче згубити.

227. Alter ego. Друге «я».

228. Vae victis. Горе переможеним.

229. Margaritas ante porcos. Перли перед свиньми.

230. Fiat lux! Хай буде світло!

231. Debēbas, ergo potĕras. Ти мусив, отже міг.

232. Semel scriptum, decies lectum. Один раз написано, десять разів прочитано.

233. Primus inter pares. Перший серед рівних.

234. Modus vivendi. Спосіб життя.

235. Vive valeque! Живи і будь здоровим!

236. Sustĭne et abstĭne! Тримайся й утримуйся! (девіз стоїків)

237. Errāre humanum est. Людині властиво помилятися.

238. Persona grata. Особа бажана.

239. Persona non grata. Особа небажана.

240. Terra incognita. Невідома земля.

241. Tabŭla rasa. Чиста дошка.

242. Sine cura. (укр. «сінекура») Без турботи.

243. Via est vita. Дорога – це життя.

244. Circŭlus vitiosus. Порочне коло.

245. Pium desiderium. Добре побажання.

246. Surdo fabŭlam narrāre. Розповідати глухому казку.

247. Somnus primam in horam. Сон допізна (до білого дня).

248. Hora quota est? Котра година?

249. Antiqua fuerunt olim nova. Старе було колись новим.

250. Qualis artifex pereo (Nero)! О, який артист в мені гине!

251. Militavi non sine gloria. Я боровся не без слави.

252. Ipse dixit. Сам сказав (про незапречний авторитет).

253. Caesar non supra grammaticos. Цезар не вище граматиків (про неприпустимість мовних помилок).

254. Hoc tibi prodĕrit olim. Це колись стане тобі у нагоді (піде на користь).

255. Calamitate doctus sum. Біда мене навчила.

256. Plaudīte, amīci, finīta est comoedia. Плескайте, друзі, комедія закінчена.

257. Post scriptum (P.S.). Після написаного, постскріптум.

258. Post factum. Після зробленого, постфактум, заднім числом.

259. Est modus in rebus. Є міра в речах.

260. Dies diem docet. День вчить день.

261. Suum cuīque. Кожному своє.

262. Oleo tranquilior (Plautus). Тихіше олії (пор.: тихіше води).

263. Qui habet aures audiendi, audiat. Хто має вуха, щоб слухати, нехай чує.

264. Fortuna variabilis. Доля мінлива.

265. Prosit! Хай буде корисним!

266. Factum abiit, monumentum manent (Ovidius). Подвиг минув, пам’ятники залишаються.

267. Quae volumus, id libenter credimus. Охоче віримо в те, чого прагнемо.

268. Nescimus, quid alter dies ferat. Ми не знаємо, що день прийдешній нам принесе.

269. Homo est animal mortale. Людина – істота смертна.

270. Verba veritatis. Слова правди.

271. Cura ut valeas! Піклуйся про своє здоров’я!

272. Horribile auditu. Страшно чути.

273. Horribile dictu. Страшно сказати.

274. Ianuis clausis. При зачинених дверях.

275. Volens – nolens. Волею – неволею.

276. Optimum medicamentum quies est (Cicero). Найкращі ліки – спокій.

277. Fac simile! Зроби подібне!

278. Si vis amāri, ama! Якщо хочеш, щоб тебе кохали, кохай сам!

279. Pecunia non olet (Vespasianus). Гроші не пахнуть.

246