Латынь / 4_chast_4_krylatye_vyrazhenia_i_originalnye_texty_dlya_zauchivania_naizust_pechatat

DICTA ET SENTENTIAE КРИЛАТІ ВИСЛОВИ

1. Non tam praeclarum est scīre Latīne, quam turpe nescīre. Не так похвально знати латинську мову, як ганебно її не знати.

2. Amor tussisque non celatur. Любов і кашель не приховаєш.

3. Aurora Musis amica. Аврора – подруга музам.

4. Barba crescit, caput nescit. Борода росте, а голова – порожня.

5. Cito inarescit lacrima. Швидко сльоза висихає.

6. Cogito ergo sum (Carthesius). Мислю, отже, я існую.

7. Consuetudo est altera natura. Звичка – друга натура.

8. Cras, cras et semper cras et sic dilabitur aetas. Завтра, завтра і завжди завтра, – так спливає вік.

9. De asini umbra disceptare. Сперечатись про тінь осла (= Даремно сперечатись).

10. Sub specie aeternitātis. З погляду вічності.

11. De te fabula narratur. Про тебе байка мовиться.

12. Dicere non est facere. Говорити – не робити

13. Dum spiro spero (Ovidius). Поки дихаю, сподіваюсь.

14. Et tu autem, Brute, contra me? І ти, Бруте, проти мене?

15. Festina lente! Поспішай поволі!

16. Hic Rhodus, hic salta (Aesopus)! Тут Родос, тут стрибай! (= Не бреши, а доведи!).

17. Historia est magistra vitae (Cicero). Історія – вчителька життя.

18. Historia est schola vitae. Історія – школа життя.

19. Ibi victoria, ubi concordia. Де згода, там перемога.

20. In memoria. Напам’ять.

21. Inter nоs. Поміж нами.

22. Mala herba cito crescit. Погана трава швидко росте.

23. Memento vivĕre! Пам’ятай про життя.

24. Nec sibi, nec alteri. Ні собі, ні іншому.

25. Nota bene! Добре затям! (= Зверни увагу!)

26. Omnia mea mecum porto (Bias). Все своє ношу з собою.

27. O tempora, o mores (Cicero)! О часи, о звичаї!

28. Per aspera ad astra. Через терни до зірок.

29. Periculum in mora. Небезпека у зволіканні.

30. Primum vivere, deinde philosophari. Спочатку жити, потім

31. філософствувати.

32. Pro forma. Заради форми.

33. Qui seminat mala, metet mala. Хто сіє зло, той зло і пожне.

34. Quod licet Iovi, non licet bovi. Що дозволено Юпітеру, то не дозволено бику.

35. Repetitio est mater studiorum. Повторення – мати навчання.

36. Sapienti sat. Розумному достатньо.

37. Scientia potentia est. Знання – сила.

38. Sine macula et ruga. Без плями та зморшки.

39. Sic transit gloria mundi. Так минає земна слава.

40. Sine mora. Без зволікання.

41. Sol lucet omnibus. Сонце світить всім.

42. Tibi et igni. Тобі і вогню.

43. Vade mecum! Іди зі мною! (= Путівник)

44. Vox clamantis in deserto. Голос того, хто волає у пустелі.

45. Ab ovo usque ad mala. Від яйця аж до яблук.

46. Ad Kalendas Graecas. До грецьких календ (= Ніколи).

47. Albae gallinae filius. Син білої курки (= Щаслива людина).

48. Amor, ut lacrima, ab oculo oritur, in pectus cadit (Syrus). Кохання як сльоза: з’являється в оці, а западає в серце.

49. Aut cum scuto, aut in scuto. Або зі щитом, або на щиті.

50. Citius, altius, fortius. Швидше, вище, сильніше! (гасло Олімпійських ігор)

Оригінальні латинські тексти

Orationes catholicae

Католицькі молитви

AVE, MARIA

(Радій, діво Маріє)

Ave, Maria, gratia plena ; Dominus tecum : benedicta tu in mulieribus, et benedictus fructus ventris tui Iesus. Sancta, Maria, Mater Dei, orā pro nobis peccatorĭbus, nunc et in hora mortis nostrae. Amen.

PATER NOSTER

(Отче наш)

Pater noster, qui es in caelis, sanctificētur nomen tuum. Advēniat regnum tuum. Fīat voluntas tua, sicut in caelo et in terra. Panem nostrum cotidianum dā nobis hodie. Et dimītte nobis debĭta nostra, sicut et nos dimīttimus debitorĭbus nostris. Et ne nos inducas in tentationem, sed liberā nos a malo. Amen.

GAIUS IULIUS CAESAR

Commentarii de bello gallico

I. Gallia est omnis divisa in partes tres, quarum unam incolunt Belgae, aliam Aquitani, tertiam qui ipsorum lingua Celtae, nostra Galli appellantur. Hi omnes lingua, institutis, legibus inter se differunt. Gallos ab Aquitanis Garumna flumen, a Belgis Matrona et Sequana dividit. Horum omnium fortissimi sunt Belgae, propterea quod a cultu atque humanitate Provinciae longissime absunt, minimeque ad eos mercatores saepe commeant atque ea, quae ad effeminandos animos pertinent, important, proximique sunt Germanis, qui trans Rhenum incolunt, quibuscum continenter bellum gerunt.

Est divisa – perfectum praesens, перекладаємо не «була розділена», а «розділена»;quarum – gen, partitivus;

Belgae, ārum m – бельги, мешканці північної Галлії;

Aquitani, ōrum m – аквітани, мешканці Аквітанії, тобто південно-західної частини Галлії між Гароною, Піренеями і Атлантичним океаном;

Qui – ei, qui – ті, котрі; is, відноситься до qui, як правило, не перекладається;

Lingua – Abl. Instrumenti перекласти «мовою»; nostra – мається на увазі lingua;

Celtae, ārum m – кельти, мешканці середньої (центральної) частини Галлії;

Hi omnes – доповнити: «племена» або «народи»;

Gallos ab Aquitanis – доcлівно: галлів від аквітанів, тобто території галлів від території аквітанів; те ж: a Belgis – від території бельгів;

Garumna, ae f – Гарумна, річка у Галлії, тепер Гарона;

Matrona, ae f – Матрона, річка у Галлії, тепер Марна;

Sequana, ae t – Секвана, річка у Галлії, тепер Сена;

Propterea (propter еa ) – внаслідок цього; propterea quod – внаслідок того, що; тому що;

A cultu atque humanitate – від матеріальної та духовної культури;

Provincia, ae f – провінція; південно-східна частина Галлії, що була підкорена римлянами ще у 121–118 рр. До н. Е., так звана Provincia Narbonensis (Нарбонська провінція), теперішній Прованс у Франції;

Minimeque saepe – надто рідко; mercatores – йдеться про купців, що приїжджали до Галлії виключно з Массілії (теперішній Марсель) – головного міста Нарбонської провінції;

Eа, quae – те, що (середній рід множина); тобто ті речі, які: ad effeminandos animos pertinent – сприяють зманіженню душі (предмети розкоші);

Germani, ōrum m – германці – племена, що населяли території між Рейном, Дунаєм, Одером і Північним морем;

Rhenum, i m – Рейн – річка, що відділяє галлів від германців.

QUINTUS HORATIUS FLACCUS

CARMINA

LIBER III

AD MELPOMENEN

Exegi monument(um) aere perennius

Regalique situ pyramid(um) altius,

Quod nоn imber edax, non Aquil(o) impotens

Possit diruer(e) aut innumerabilis

Annorum series et fuga temporum.

Non omnis moriar, multaque pars mei

Vitabit Libitin(am): usqu(e) ego postera

Crescam laude recens, dum Capitolium

Scandet cum tacita virgine pontifex,

Розмір – малий Асклепіадів вірш;

Горацій починає тему літературного пам’ятника, що потім розвинулась у російській літературі Державіним, Пушкіним, Брюсовим, Маяковським, в українській – Рильським;

Melpomene, es f – Мельпомена (муза трагедії та ліричної поезії);

Аеrе (от aes мідь) – Abl. Comparationis залежно від perennius;

Regali ... Situ pyramidum altius – дослівно: вище величної будівлі пірамід;

Quod – відноситься до monumentum; дослівно: який; оскільки у цьому реченні вживається кон’юнктив possit, необхідно перекласти з відтінком наслідку: такий що (enuntiatum relativum);

Edax – дослівно: їдкий, що роз’їдає;

Aquilo, onis m – Аквілон (північний вітер);

Impotens – лютий, що не володіє собою;

Multa ... Pars mei – більша (multa значенні magna) частина мого єства (мене);

Libitina, ae f – Лібітіна (богиня поховань); смерть;

Recens – свіжий, дослівно: що не в’яне;

Usque – прислівник, відноситься до crescam;

Postera ... Laude – дослівно: наступною славою, можна перекласти «славою нащадків» або «славою у нащадків»;

Usque ego postera crescam laude recens – під час перекладу laude трансформується у підмет: слава моя, що не в’яне, зростатиме у нащадків;

Capitolium, i n – Капітолій: 1) Капітолійський пагорб; 2) храм на південній верхівці Капітолійського пагорба, присвячений Юпітеру Капітолійському;

Cum tacita virgine – з мовчазною дівою, тобто весталкою, жрицею Вести, богинею домашнього вогнища;

Qua – де;

Violens, entis – бурхливий, стрімкий;

Aufidus, i m – Ауфід, ріка в Апулії (південно-східна частина Італії) на батьківщині Горація (місто Венузій на р. Ауфід – місце народження Горація);

Daunus, i m – Давн (міфічний цар Апулії; pauper aquae Daunus – дослівно: бідний водою Давн (метонімія), тобто місцевість, котрою правив Давн, вирізняється задушливістю через нестачу води; agrestium populor(um) – Gen. При дієслові regnavit (конструкція властива грецькій мові);

Ex humili potens – може бути розтлумачено двома способами: йдеться або про Давна, що був вигнаний з Іллірії, до того як став царем Апулії; або про самого Горація, що більш вірогідно: humili – з низького (пололження), оскільки поет був сином людини, яку відпустили на волю;

Princeps – вживається предикативно і = primus: перший; princeps ... Deduxisse – конструкція Nom. C. Inf. З ego, що залежить від dicar; deduxisse – від deduce – виводжу, переношу;

Aeolium carmen – еолійська (тобто грецька) пісня. Мається на увазі грецька лірика, що розквітла на острові Лесбос у VI1–VI ст. До н. Е. Горацій часто звертається до лірики Сапфо, Алкея та інших грецьких поетів;

Ad Italos dеduxisse modos – переклав на італійські лади (співи). Горацій вважає своєю заслугою збагачення римської поезії розмірами вірша еолійської лірики, тобто, що він підняв римську поезію на рівень грецької, оскільки вона здавалася Горацію вишуканою;

Sume superbiam quaesitam (від quaero) meritis – переймися (дослівно: візьми) гордістю, що була отримана заслугами. Горацій звертається до Мельпомени, музи трагедії і ліричної поезії; до музи поезії взагалі;

Delphica lauro – дельфійським лавром, тобто лавровим вінком Аполлона. У Дельфах знаходилася велична святиня греків – храм і оракул Аполлона, бога світла, науки, мистецтва та поезії. Священним деревом Аполлона був лавр, і лавровим вінком нагороджували поетів на Дельфійських змаганнях, що влаштовувалися на честь цього бога;

Volens – (від volo) вживається предикативно і перекладається прислівником «милостиво».

GAUDEAMUS (міждународна студентська пісня)

GAUDEAMUS (назва від початкового слова пісні) – популярна і в наш час. Вона стала традиційним гімном студентства у багатьох країнах світу. Пісня була складена у середні віки (ХІІІ ст.) У Західній Європі і, всупереч церковній аскетичній моралі, славила життя з його радощами, молодість і науку.

Gaudeamus igitur,

Juvenes dum sumus!

Post jucundam juventutem,

Post molestam senectutem

Nos habebit humus

Nos habebit humus.

Ubi sunt qui ante nos

In mundo fuere?

Vadite ad superos

Transite ad inferos,

Quos si vis videre!

Vita nostra brevis est,

Brevi finietur;

Venit mors velociter,

Rapit nos atrociter,

Nemini parcetur.

.

Vivat Academia,

Vivant professores!

Vivat membrum quodlibet,

Vivant membra quaelibet

Semper sint in flore!

Vivant omnes virgines,

Faciles, formosae!

Vivant et mulieries

Tenerae, amabilies,

Bonae, laboriosae.

Vivat et respublica

Et qui illam regit!

Vivat nostra civitas,

Maecenatum caritas,

Quae nos hic protegit!

Pereat tristitia!

Pereant dolores!

Pereat diabolus,

Quivis antiburschius

Atque irrisores!

Українська мова

Російська мова

Погуляймо юнаки, Поки в нас є сила. Мине молодість щаслива, Мине старість докучлива, Вкриє нас могила. Ми не довго живемо, Швидко вік минає. Смерть, не гаючись, прилине, Без розбору всіх поглине – Смерть жалю не знає. Хай живуть нам вузи всі, Вся наша еліта: Професори і доценти, Аспіранти і студенти, – «Многая їм літа!» Хай дівчата всі живуть, Негорді, красиві, Хай живуть нам молодиці, Наші добрі, ніжнолиці, Добрі, не ліниві! Хай живе республіка Й той, хто управляє; Хай живе наша спільнота Й благодійників щедрота, Що про всіх нас дбає. Всякий смуток геть від нас, Песимізму досить; Всякий біс нехай сконає, Що студентам не сприяє На глум їх підносить. Переклад Михайла Білика (Білик Михайло Йосипович (1889-1970 ) – відомий український літературознавець, мовознавець, перекладач, учений, педагог, професор Львівського університету імені Івана Франка)

Итак, будем веселиться, Пока мы молоды! После приятной молодости, После тягостной старости Нас возьмет земля. Где те, кто раньше Нас жили в мире? Подите на небо, Перейдите в ад, Где они уже были. Жизнь наша коротка, Скоро она кончится, Смерть приходит быстро, Уносит нас безжалостно, Никому пощады не будет. Да здравствует университет, Да здравствуют профессора! Да здравствует каждый студент, Да здравствуют все студенты, Да вечно они процветают! Да здравствуют все девушки, Изящные и красивые! Да здравствуют и женщины, Нежные, любяшие, Добрые и трудолюбивые! Да здравствует и государство, И тот, кто им правит! Да здравствует наш город, Милость меценатов, Нам покровительствующая. Да исчезнет печаль, Да погибнуть скорби наши, Да погибнет дьявол, Все враги студентов И смеющиеся над ними! Перевод С. И. Соболевского (Соболевский Сергей Иванович (1864–1963) – филолог-классик, преподаватель древних языков, переводчик, академик, профессор Московского университета до 1917 г., руководил созданием классического отделения в МИФЛИ.