Соціально-економічні умови Донецької області
Населення Донецької області на 1 березня 2015 року – 4291809осіб [18].
В національний склад населення Донецької області входить понад 50% українців. Живуть також росіяни, греки, білоруси, євреї, татари та ін. Пересічна густота населення 203,9 чоловік на 1 км2. Високий рівень урбанізації, міське населення становить 91% загальної його кількості. За питомою вагою міського населення і чисельністю міських поселень Донецька область посідає перше місце в Україні. Більшість міських поселень утворюють міські агломерації: Донецько-Макіївську (одну з найбільших у країні), Горлівсько-Єнакіївську, Приторецьку, Західно-Донбаську та ін. Для області характерні маятникові трудові поїздки населення, переважно внутрішньообласні. Найбільші міста: Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Горлівка, Краматорськ, Слов’янськ, Єнакієве, Констянтинівка, Артемівськ, Димитров, Дружківка, Красноармійськ, Сніжне, Торез, Харцизьк, Шахтарськ, які є, в основному, багатогалузевими промисловими центрами. Частка трудових ресурсів у промисловості 42,4% (більша частина у вугільній, машинобудівній, металургійній промисловостях), у сільському господарстві – 8,3%, невиробничій сфері – 24,7% [20].
Донецький кам’яновугільний басейн – найважливіший кам’яновугільний басейн Європи. Розміщений у Луганську, Донецьку, Дніпропетровську, частково у Полтаві і Харкові та в Ростовській області. природними межами Донецького кам’яновугільного басейну на південному заході є виходи нижніх вугільних пластів на поверхню товщі карбонового віку, на сході – їхнє вклинювання, на північному заході – глибоке залягання пластів нижче 1800 м (за міжнародною нормою – межа підрахунку запасів), на півдні – зчленування з Українським щитом. Перші родовища відкрила організована в 1721 р. експедиція під керівництвом Г.Г.Капустіна. першу шахту закладено 1795, перші карти басейну створено 1964-1969 рр. За дорученням Геологічного комітету систематичне вивчення басейну проводили російські геологи Л.І.Лутугін, Ф.М.Чернишов, П.І.Лебедєв.
Донецький кам’яновугільний басейн розташований у межах Донецької складчастої споруди. В геологічній будові басейну беруть участь палеозойські відклади. Більшу частину розрізу становлять породи кам’яновугільного віку, що містять 330 вугільних пластів, з яких 120 досягають на окремих площах робочої потужності 0,6 м. Основні запаси пов’язані з 27 пластами середнього карбону і з 8 – нижнього карбону. Запаси вугілля в пластах робочої потужності до глибини 1800 м – 109 млрд. т. У Донецькому кам’яновугільному басейні є всі типи викопного вугілля – від бурого до антрацитного. Найменш метаморфізоване вугілля залягає на заході і північному заході, антрацит – на південному сході; характерний вищий ступінь метаморфізму нижніх пластів вугленосної площі [20].
Економічне районування Донецької області:
Донецько-Придніпровський економічний район – розташований на території Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Сумської, Полтавської Харківської областей.
Донецький рекреаційний район – частина Дніпровсько-Дністровського рекреаційного району, в межах Харківської, Донецької, луганської областей [19].