2.5 Шляхи протидії глобальним змінам клімату. Варіанти адаптації до них

Аспект антропогенного фактору у сучасних змінах клімату – спірне питання. Однак цілком відкидати його не досить розумно. Тож, за відправну точку для розробки шляхів адаптації взята думка, що зміни клімату – наслідок природних циклів, але і антропогенний фактор наявний. [7 с. 3] Шляхи протидії та адаптації розроблені за матеріалами доповіді МГЕЗК. [9 с. 56-57]

Головним шляхом сповільнення змін клімату логічно буде вказати зменшення антропогенного фактору. Звісно, це не зупинить зміни, бо основою є природні цикли, але, як мінімум, це зменшить фактор людини та сповільнить природний процес. До того ж, зменшення викидів парникових газів (що є основним прискорюючим фактором змін) зменшить можливі наслідки змін клімату. Певні шляхи зменшення антропогенного впливу вже проаналізовані та із високою вірогідністю будуть ефективними: лояльна та заохочувальна політика щодо використання альтернативного палива, державні обмеження на використання автомобільного палива та автотранспорту взагалі, фінансові заохочення для покращення норм землеустрою та раціонального використання добрив, державні та фінансові стимули та стандарти у лісовому господарстві (збільшення площ лісів, їх охорона), нормативні акти щодо обробки та утилізації відходів.

Адаптація до зазначених змін полягає, загалом, також у людській діяльності. Нерозумно просто чекати закінчення природного циклу – потрібні конкретні дії, що направлені на мінімізацію або взагалі ліквідацію негативних наслідків. Основними шляхами адаптації є: раціональне використання води та розробка простих методів її опріснення, зміна зон сільськогосподарських культур у відповідності зі змінами та модернізація землеустрою (боротьба з ерозією), корекція розміщення населення та комплекс дій проти підвищення рівня моря, комплексний контроль за хворобами, пов'язаними зі змінами клімату, зміна пріоритетів у туризмі, зміна стандартів проектування будівель та шляхів сполучення відповідно до змін клімату (залежно від регіону).

ВИСНОВКИ

Отже можна підбити підсумки проведеного дослідження. Кріосфера – надзвичайно важлива оболонка Землі, що містить у собі, зокрема, увесь лід нашої планети. Важливість цієї оболонки особливо зросла у останні роки, через природні процеси глобальних змін клімату.

Тож сформульовані у вступі до роботи завдання були виконані у повному обсязі, зокрема:

1. Кріосфера, як окремий компонент земної оболонки, була проаналізована. Розглянуті основні складові кріосфери, її вплив на земну поверхню (у вигляді особливих форм рельєфу),

2. Були визначені сфери взаємодії кріосфери з іншими оболонками Землі, зокрема з атмосферою, гідросферою та літосферою. Ця взаємодія проявляється у окремих елементах кріосфери, які існують у одночасно у двох або більше сферах.

3. Допущення глобальних змін клімату підтверджено науково – сучасні глобальні природні процеси дійсно підтверджують теорію глобального потепління. Антропогенний фактор теж грає свою роль у прискоренні цих змін. Одночасно, глобальне танення льодовиків досі залишається доволі фантастичним прогнозом.

4. Оброблені прогнози науковців відносно близького майбутнього планети та людства у випадку збереження темпів змін у кліматі. Окремо виділені наслідки для сфер та регіонів.

5. Наведені варіанти протидії та адаптації до глобальних змін за сферами людського життя.

Отже, підсумовуючи усе написане, можна однозначно заявити, що одна з найважливіших оболонок зараз знаходиться під серйозною загрозою, бо природні фактори зміни клімату підсилюються антропогенними. Прогнози темпів цих змін невтішні і, якщо вони підтвердяться, людство у майбутньому цілком імовірно серйозно постраждає.

ДОДАТКИ

Карти, що показують стан земної поверхні та рівень океану у випадку танення усіх льодів на Землі, змодельовані журналом National Geographic. За прогнозами вчених рівень океану підвищиться більше ніж на 65 метрів.

Блакитна лінія на картах – це сучасна берегова лінія, блакитні зони – сучасний суходіл, який буде затоплений. Як можна побачити, прогнози невтішні.

Звісно, такий сценарій – майже фантастика, однак, за умови збереження сучасних темпів природокористування, і настільки фантастичний та жахаючий прогноз може стати реальністю. [6]

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Книги:

Один автор 1. М. Ломоносов. О слоях земных и другие работы по геологии. / Ломоносов Михаил Васильевич – Госгеолиздат, 1949. - 212 с.

2. Савельев Б. А. Гляциология: Учебник / Савельев Борис Александрович. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 288 с.: ил.

Два автори 3. Попов А. И. Тушинский Г. К. Мерзлотоведение и гляциология. Учеб. пособие для ун-тов СССР. М., "Высшая школа", 1973. 272 с. ил., рис., табл.

Електронні енциклопедії:

4. Горная энциклопедия онлайн [Електронний ресурс]: за даними Великої Радянської Енциклопедії 1984-1990 років. / Горная энциклопедия, © 2008—2013 – http://www.mining-enc.ru/

5. Большая Советская Энциклопедия, БСЭ [Електронний ресурс]: за даними 3-го видання ВРЕ 1969-1978 годов. / Большая Научная Библиотека – http://sci-lib.com, http://bse.sci-lib.com/

Електронні ресурси:

6. Інтерактивна карта "Якщо увесь лід розтане" / SEPTEMBER 2013 NATIONAL GEOGRAPHIC SOCIETY – © 1996-2013 National Geographic Society. All rights reserved – http://ngm.nationalgeographic.com/2013/09/rising-seas/if-ice-melted-map

Матеріали доповідей, науково-популярні брошури:

7. 10 самых популярных заблуждений о глобальном потеплении и Киотском протоколе / Добролюбова Ю. С. Жуков Б. Б. Российский региональный экологический центр – Москва, 2008 – 11 с.

8. Тающая красота. Изменение климата и его последствия. / Под редакцией Добролюбовой Ю.С. – М.: Фонд им. Генриха Бёлля, Российский региональный экологический центр – Москва, 2009 – 26 с.

9. МГЭИК, 2007: Изменения климата, 2007 г.: Обобщающий доклад. Вклад рабочих групп I, II и III в Четвертый доклад об оценке Межправительственной группы экспертов по изменению климата [Пачаури, Р. К., Райзингер, А. и основная группа авторов (ред.)]. МГЭИК, Женева, Швейцария, 104 с.