Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kursach.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
3.93 Mб
Скачать

1.2 Історія дослідження кріосфери. Науки, що досліджують кріосферу

З давніх часів людина пізнавала навколишній світ, не замислюючись над законами, визначеннями та самим фактом дослідження. З початку спілкування людей з різних регіонів стало зрозуміло, що на півночі клімат холодніше, що там люди живуть в умовах більш жорстких. Окрім того, усі бачили, що у холодну пору року вода замерзає, утворюючи лід.

Але по-справжньому наукові дослідження кріосфери (та взагалі її відкриття) почалися доволі пізно. Першим дослідником кріосфери можна справедливо вважати видатного вченого М. В. Ломоносова. Саме він у своїй праці "О слоях земных" викладає думки про так званий "морозный слой атмосферы": "Кому расстояние вечной зимы, то есть холодного слоя атмосферы от нижней земной, или от морской поверхности известно, тот не будет сомневаться о причине толь холодного растворения воздуха в Тибете, в рассуждении других мест на одной широте с ним положение имеющих. Не обинуясь скажет, что Тибет возвышен много далее равновесия морской поверхности; стоит в приближении морозного слоя атмосферы, в котором снег и град родится; и из коего, не взирая на летние жары, не токмо в наших краях, но и под самым жарким поясом сверьху упадают; за подлинно уверяя, что лютая зима беспрестанно господствует не далече над нашими головами. Отстояние ее показывают за всегда льдом и снегом покрытые высоких гор вершины. По сему искусные Астрономы и Географы измерили, что под Екватором морозной слой атмосферы отстоит близко четырех верст от равновесия морской поверхности. Около полярных поясов, то есть на 661/2 градуса, лежит уже на земли. Сие соединение переменяется, отдаляясь от оного пояса летом к северу, зимою к полудни; так что тут зима, где морозной слой атмосферы до земли досягает." [1 с. 21-22]

Як можна зрозуміти з вищенаведеного тексту, Михайло Васильович став першим, хто виділив у складі земних оболонок нову. Фактично це і була кріосфера, але по-іншому названа. До того ж, уже тоді Ломоносов не обмежив кріосферу лише атмосферною зоною, а приєднав до неї ще й елементи літосфери і гідросфери.

Варто визначити науки, що вивчають кріосферу (її компоненти). Основні науки – мерзлотознавство (геокріологія) та гляціологія.

Мерзлотознавство – наука про мерзлі зони літосфери (мерзлі породи, про які йшлося вище), про склад і властивості гірських порід при від'ємних температурах, про літогенез у таких умовах. [3 с. 5] Тобто мерзлотознавство вивчає один із компонентів кріолітозони – мерзлі породи, субаеральну кріолітозону.

Історія мерзлотознавства починається, як і було зазначено, у давні часи, коли племена регіонів з поширеною мерзлотою накопичували знання про ці зони у повсякденному житті. Але наукові дослідження почались у XIX столітті. Особливу цікавість викликала знахідка мамонта у льодовій породі, описана Адамсом. [3 с. 8] У 40-і роки XIX століття академік А. Ф. Міддендорф науково довів існування вічної мерзлоти. [3 с. 8] Важливим етапом у розвитку мерзлотознавства та дослідження кріосфери стало введення терміну "кріосфера" А. Б. Добровольським у 1923 році. [3 c. 8]

Інша важлива наука – гляціологія. Ця наука вивчає усі види природних льодів, що утворюються на земній поверхні. Вона також вивчає причини виникнення льодових утворень, їх дія на ландшафти. Також гляціологія розробляє міри захисту від негативної дії льоду. Згадуючи вже відомий термін "гляціосфера" об'єктом вивчення гляціології можна назвати саме її, бо гляціосфера містить у собі усі види наземного льоду, тоді як гляціологія займається вивченням того ж самого льоду. [3 с. 112], [2 с. 3]

Окрім М. В. Ломоносова значну роль у розвитку саме гляціології зіграв інший видатний російський вчений – Дмитро Іванович Менделєєв. Він багато уваги приділяв дослідженням Північного полюса та освоєнню Північного морського шляху. Менделєєв проектував експедицію у Арктику, розробляв завдання експедиції та методи боротьбу з льодом. [2 с. 5]

Тож, зрозуміло, що дослідження кріосфери з дійсно наукової точки зору почалося у XVIII столітті, але пізнання цієї оболонки людством почалося з розвитку племен, що жили у зонах багатолітньої мерзлоти, а також з обміну досвідом та інформацією між різними племенами та народами (вікінги, що жили у високих широтах та більш південні народи – греки або візантійці).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]