
- •Фізичний практикум з механіки та молекулярної фізики
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях 9
- •§2. Лабораторні роботи з механіки 35
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики 223
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях
- •1.1. Визначення похибок вимірювань
- •1.1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.1.2. Прямі та непрямі вимірювання
- •1.1.3. Систематичні та випадкові похибки
- •1.1.3.1. Систематичні похибки
- •1.1.3.2. Випадкові (статистичні) похибки
- •1.2. Рекомендації щодо обробки результатів вимірювань та їхнього запису
- •1.2.1. Правила запису результатів
- •1.2.2. Правила визначення похибки прямих вимірювань
- •Коефіцієнти Стьюдента tp
- •Кількість вимірювань п, що гарантує величину обраної частки випадкової помилки
- •1.2.3. Визначення похибки непрямих вимірювань
- •Формули для оцінки похибок результату непрямого вимірювання
- •Різноманітних фізичних явищ. В ній також наведено вирази для розрахунків абсолютної та відносної похибок для цих функціональних залежностей.
- •1.3. Графічне представлення експериментальних результатів
- •1.3.1. Правила побудови графіків
- •1.3.2. Метод найменших квадратів
- •1.4. Правила поведінки студентів у фізичних лабораторіях
- •1.5. Правила оформлення лабораторного журналу
- •Лабораторний журнал
- •З Фізичного практикуму
- •Студента групи тп-11 фтф
- •Сидоренка Володимира
- •1.6. Зразок звіту про виконання лабораторної роботи
- •§2. Лабораторні роботи з механіки
- •2.1. Лабораторна робота «Вивчення рівноприскореного руху та визначення величини прискорення вільного падіння на машині Атвуда»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.2. Лабораторна робота «Дослідження закону збереження енергії та визначення моменту інерції механічного тіла відносно фіксованої осі обертання за допомогою маятника Максвела»
- •1.1. Робота з приладом
- •1.2. Параметри маятника
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.3. Лабораторна робота «Визначення прискорення сили тяжіння за допомогою фізичного та математичного маятників»
- •2.4. Лабораторна робота «Визначення моментів інерції твердого тіла за допомогою обертового маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.5. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів тертя за допомогою похилого маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.6. Лабораторна робота «Визначення швидкості польоту тіла за допомогою балістичного маятника»
- •2.1. Короткі теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •2.7. Лабораторна робота «Вивчення особливостей руху гіроскопа»
- •4. Порядок виконання роботи
- •2.8. Лабораторна робота «Вивчення будови терезів та техніки зважування»
- •2.9. Лабораторна робота «Вивчення основного закону динаміки обертального руху на хрестовому маятнику Обербека»
- •2.10. Лабораторна робота «Визначення роботи деформації, коефіцієнта відновлення, часу та сили взаємодії тіл при ударі»
- •2.11. Лабораторна робота «Вивчення вимушених механічних коливань»
- •2.12. Лабораторна робота «Вивчення параметричних механічних коливань»
- •3. Порядок виконання роботи
- •§3. Лабораторні роботи з молекулярної фізики
- •3.1. Лабораторна робота «Визначення довжини вільного пробігу та ефективного діаметра молекул повітря»
- •1. Ознайомлення з основами теорії стаціонарних процесів перенесення
- •2. Опис лабораторного устаткування
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.2. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини методом Стокса»
- •1. Короткі теоретичні відомості про стаціонарні явища перенесення
- •2. Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини
- •3. Опис лабораторного устаткування
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.3. Лабораторна робота «Визначення відношення величин теплоємностей газу за умов сталого тиску та сталого об’єму»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Визначення коефіцієнта Пуассона
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.4. Лабораторна робота «Визначення вологості повітря»
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Визначення вологості повітря методом психрометра
- •3. Опис приладу та вимірювання відносної вологості повітря
- •4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Лабораторна робота «Визначення швидкості звуку у повітрі інтерференційним методом»
- •1. Ознайомлення з основами теорії поширення звуку
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.6. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта теплопровідності металів»
- •1. Ознайомлення з основами класичної теорії теплопровідності
- •2. Теоретичне обґрунтування методики експерименту
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.7. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоємності твердих тіл методом адіабатичного калориметра»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.8. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів пружності при поздовжній та поперечній деформаціях»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки для визначення модуля Юнга
- •3. Порядок виконання роботи з визначення модуля Юнга
- •4. Визначення модуля зсуву g
- •5. Опис лабораторної установки з визначення модуля зсуву
- •6. Порядок виконання роботи з визначення величини g
- •3.9. Лабораторна робота «Вимірювання тиску газу в вакуумній камері, що відкачується форвакуумним насосом»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •1.3. Манометри, що вимірюють низький тиск
- •1.4. Вакуумметр віт-2 (призначення та правила роботи)
- •1.5. Вакуумметр термопарний
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.2. Вимикання установки та вимірювання натікання газу до вакуумного балону
- •3.10. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти пароутворення води»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.11. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти плавлення олова та побудова діаграми стану оловосвинець»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис установки
- •3. Визначення питомої теплоти плавлення олова
- •4. Оцінка похибки вимірювання
- •5. Побудова діаграми стану системи оловосвинець
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики
- •4.10. Густина рідин (, кг/м3)
- •4.11. Термодинамічні сталі газів (за нормальних умов): молярна маса, показник адіабати, коефіцієнт теплопровідності, коефіцієнт внутрішнього тертя,, діаметр молекул d
- •4.12. Сталі Ван-дер-Ваальса
- •4.17. Коефіцієнти теплопровідності, температура та питома теплота плавлення твердих тіл
- •4.18. Пружні сталі твердих тіл (величини вказаних коефіцієнтів пружності сильно залежать від технології виготовлення, наявності домішок таке інше )
- •4.19. Граничні коефіцієнти для твердих тіл та води
- •4.21. Коефіцієнти тертя ковзання
- •4.22. Коефіцієнти тертя кочення,, см
- •4.23. Швидкість звуку в газах
- •4.24. Швидкість звуку у повітрі при різних температурах
- •4.24. Швидкість звуку у рідинах
- •4.27. Психрометрична таблиця відносної вологості повітря
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
2. Опис лабораторного обладнання
До виходу звукового генератора, що задає частоту електричних коливань, підключено звичайний електродинамічний датчик, що перетворює ці електричні коливання на звукову хвилю. Цей датчик закріплено у трубці, по якій звукова хвиля йде від генератора до приладу Квінке.
Прилад Квінке (див. рис. 3.8) складається з двох U-подібних латунних трубок, покритих зверху шаром нікелю та вставлених одна в одну. Одна з трубок є нерухомою, а друга – рухомою; вона може частково висуватися з нерухомо закріпленої трубки. Переміщення цієї рухомої трубки здійснюється за допомогою стрижня з гвинтовою нарізкою та рукоятки. Разом із рухомою трубкою уздовж шкали, яку закріплено на спеціальній дерев’яній підставці, переміщується також і покажчик відстані, на яку висуваються обидва кінця рухомої трубки (зверніть на цю обставину додаткову увагу).
У тому місці трубки, де звукова хвиля надходить до приладу Квінке, вона розділяється на дві хвилі, що рухаються по різних колінах приладу назустріч одна одній. Проти цього першого патрубку (місця, де відбувається утворення двох хвиль) знаходиться другий патрубок, в який вмонтовано мікрофон,
Рис. 3.8. Прилад Квінке. Цифрами позначено: 1 – U-подібна латунна нерухома трубка, 2 – електричний динамік, 3 – U-подібна латунна рухома трубка, 4 – стрижень з гвинтовою нарізкою, 5 – підставка, 6 – рукоять, 7 – мікрофон (для перетворення звукового сигналу в електричний)
який зв'язано з осцилографом. Призначення мікрофону полягає у реєстрації амплітуди результуючої хвилі та перетворенні звукового сигналу в електричний; далі цей електричний сигнал спостерігається за допомогою осцилографа. Відлік розмаху (амплітуди) звукової хвилі ведеться безпосередньо по шкалі на екрані осцилографа.
Знаючи,
що швидкість звуку в повітрі за нормальних
умов S
=340 м/с (це відомо з табличних даних, див.
Розділ 4),
а «розумна», тобто прийнятна з технічної
точки зору величина довжини звукової
хвилі, яку можна поміряти стандартною
технічною лінійкою, становить величину
10÷30см,
можна визначити діапазон частот, де
слід виконувати дані експерименти. Це
приблизно 1200÷4000 Гц.
Відносна похибка
визначення частоти звуку становить
2%,
а абсолютна похибка при вимірюванні
різниці ходу становить 1 мм, з цього
видно, що відносна похибка визначення
швидкості звукуS/S
не перевищить 10%.
Для визначення
швидкості звуку шляхом дослідження
інтерференції двох монохроматичних
хвиль у приладі Квінке різниця ходу має
скласти значення не менше ніж 3/2,
бо сусідні максимуми (або мінімуми,
відповідно) інтерференційної картини
знаходяться на відстані довжини хвилі.
Таким чином, щоб у процесі досліджень
впевнено зареєструвати або два сусідніх
максимуми, або два сусідніх мінімуми,
необхідно, щоб покажчик різниці ходу
міг переміститися на відстань 3/4
,
що визначає найменшу довжину вимірювальної
шкали, яку слід застосувати у цьому
експерименті. Отже, довжина шкали має
бути не менше, ніж 3/4=3S/(4);
для =1700
Гц це складає
15 см.
3. Порядок виконання роботи
1. Покажчик
приладу Квінке встановити на нуль шкали.
Увімкнути звуковий генератор, якому
слід дати 20 хвилин на прогрівання (якщо
це прилад, побудований на електронних
лампах), потім задати певне значення
робочої частоти (рекомендуємо діапазон
25
кГц) та амплітуду вихідного сигналу (в
межах 1
5
В).
2. Увімкнути блок живлення мікрофона та встановити напругу живлення 5 В.
3. Увімкнути осцилограф та отримати впевнене зображення досліджуваного сигналу. Амплітуда сигналу на етапі налаштування не повинна перевищувати 1/4 висоти екрану.
4. Обертанням
рукоятки рухома трубка поступово
виводиться
з нерухомої трубки
(максимальне значення показника n
становить 160 мм). При цьому з кроком 2
ммвимірюють розмах результуючого сигналу
на екрані осцилографа та відлікn1
по
шкалі. Для точки максимуму сигналу, що
реєструється осцилографом, різниця
ходу становить:
S1=. (3.60)
5. Зсув
трубки продовжують до краю, знаходячи
наступний максимум електричного сигналу
за допомогою осцилографа. При виявленні
другого максимуму по шкалі визначається
значення n2.
Тоді відповідна різниця ходу дорівнює:
S2=2. (3.61)
Оскільки
покажчик різниці довжини двох
труб у
рухомому коліні приладу Квінке зсунувся
на (n2-n1),
то з рівнянь (3.61) та (3.60) одержуємо вираз
для довжини звукової хвилі:
=2(n2n1). (3.62)
6. Обертаючи ручку, зафіксувати значення амплітуди сигналу для вказаних вище значень частот коливань на всій шкалі приладу Квінке. Отримані данні занести до таблиці, в якій: I – амплітуда сигналу, I – апаратна помилка при вимірюванні амплітуди. За апаратну помилку вважати товщину променя на екрані осцилографа. Вигляд таблиці наведено нижче.
n, мм |
=2000 Гц |
=2500 Гц |
=3000 Гц |
=5000 Гц | |||||||
I, В |
I, В |
I, В |
I, В |
I, В |
I, В |
I, В |
I, В | ||||
0 |
|
|
|
|
|
|
|
| |||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
| |||
4 |
|
|
|
|
|
|
|
| |||
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Зменшити величину напруги до нуля, провернувши ручки проти годинникової стрілки в положення «0», вимкнути живлення усіх електричних приладів.