
- •Фізичний практикум з механіки та молекулярної фізики
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях 9
- •§2. Лабораторні роботи з механіки 35
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики 223
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях
- •1.1. Визначення похибок вимірювань
- •1.1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.1.2. Прямі та непрямі вимірювання
- •1.1.3. Систематичні та випадкові похибки
- •1.1.3.1. Систематичні похибки
- •1.1.3.2. Випадкові (статистичні) похибки
- •1.2. Рекомендації щодо обробки результатів вимірювань та їхнього запису
- •1.2.1. Правила запису результатів
- •1.2.2. Правила визначення похибки прямих вимірювань
- •Коефіцієнти Стьюдента tp
- •Кількість вимірювань п, що гарантує величину обраної частки випадкової помилки
- •1.2.3. Визначення похибки непрямих вимірювань
- •Формули для оцінки похибок результату непрямого вимірювання
- •Різноманітних фізичних явищ. В ній також наведено вирази для розрахунків абсолютної та відносної похибок для цих функціональних залежностей.
- •1.3. Графічне представлення експериментальних результатів
- •1.3.1. Правила побудови графіків
- •1.3.2. Метод найменших квадратів
- •1.4. Правила поведінки студентів у фізичних лабораторіях
- •1.5. Правила оформлення лабораторного журналу
- •Лабораторний журнал
- •З Фізичного практикуму
- •Студента групи тп-11 фтф
- •Сидоренка Володимира
- •1.6. Зразок звіту про виконання лабораторної роботи
- •§2. Лабораторні роботи з механіки
- •2.1. Лабораторна робота «Вивчення рівноприскореного руху та визначення величини прискорення вільного падіння на машині Атвуда»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.2. Лабораторна робота «Дослідження закону збереження енергії та визначення моменту інерції механічного тіла відносно фіксованої осі обертання за допомогою маятника Максвела»
- •1.1. Робота з приладом
- •1.2. Параметри маятника
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.3. Лабораторна робота «Визначення прискорення сили тяжіння за допомогою фізичного та математичного маятників»
- •2.4. Лабораторна робота «Визначення моментів інерції твердого тіла за допомогою обертового маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.5. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів тертя за допомогою похилого маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.6. Лабораторна робота «Визначення швидкості польоту тіла за допомогою балістичного маятника»
- •2.1. Короткі теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •2.7. Лабораторна робота «Вивчення особливостей руху гіроскопа»
- •4. Порядок виконання роботи
- •2.8. Лабораторна робота «Вивчення будови терезів та техніки зважування»
- •2.9. Лабораторна робота «Вивчення основного закону динаміки обертального руху на хрестовому маятнику Обербека»
- •2.10. Лабораторна робота «Визначення роботи деформації, коефіцієнта відновлення, часу та сили взаємодії тіл при ударі»
- •2.11. Лабораторна робота «Вивчення вимушених механічних коливань»
- •2.12. Лабораторна робота «Вивчення параметричних механічних коливань»
- •3. Порядок виконання роботи
- •§3. Лабораторні роботи з молекулярної фізики
- •3.1. Лабораторна робота «Визначення довжини вільного пробігу та ефективного діаметра молекул повітря»
- •1. Ознайомлення з основами теорії стаціонарних процесів перенесення
- •2. Опис лабораторного устаткування
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.2. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини методом Стокса»
- •1. Короткі теоретичні відомості про стаціонарні явища перенесення
- •2. Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини
- •3. Опис лабораторного устаткування
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.3. Лабораторна робота «Визначення відношення величин теплоємностей газу за умов сталого тиску та сталого об’єму»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Визначення коефіцієнта Пуассона
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.4. Лабораторна робота «Визначення вологості повітря»
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Визначення вологості повітря методом психрометра
- •3. Опис приладу та вимірювання відносної вологості повітря
- •4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Лабораторна робота «Визначення швидкості звуку у повітрі інтерференційним методом»
- •1. Ознайомлення з основами теорії поширення звуку
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.6. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта теплопровідності металів»
- •1. Ознайомлення з основами класичної теорії теплопровідності
- •2. Теоретичне обґрунтування методики експерименту
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.7. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоємності твердих тіл методом адіабатичного калориметра»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.8. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів пружності при поздовжній та поперечній деформаціях»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки для визначення модуля Юнга
- •3. Порядок виконання роботи з визначення модуля Юнга
- •4. Визначення модуля зсуву g
- •5. Опис лабораторної установки з визначення модуля зсуву
- •6. Порядок виконання роботи з визначення величини g
- •3.9. Лабораторна робота «Вимірювання тиску газу в вакуумній камері, що відкачується форвакуумним насосом»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •1.3. Манометри, що вимірюють низький тиск
- •1.4. Вакуумметр віт-2 (призначення та правила роботи)
- •1.5. Вакуумметр термопарний
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.2. Вимикання установки та вимірювання натікання газу до вакуумного балону
- •3.10. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти пароутворення води»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.11. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти плавлення олова та побудова діаграми стану оловосвинець»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис установки
- •3. Визначення питомої теплоти плавлення олова
- •4. Оцінка похибки вимірювання
- •5. Побудова діаграми стану системи оловосвинець
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики
- •4.10. Густина рідин (, кг/м3)
- •4.11. Термодинамічні сталі газів (за нормальних умов): молярна маса, показник адіабати, коефіцієнт теплопровідності, коефіцієнт внутрішнього тертя,, діаметр молекул d
- •4.12. Сталі Ван-дер-Ваальса
- •4.17. Коефіцієнти теплопровідності, температура та питома теплота плавлення твердих тіл
- •4.18. Пружні сталі твердих тіл (величини вказаних коефіцієнтів пружності сильно залежать від технології виготовлення, наявності домішок таке інше )
- •4.19. Граничні коефіцієнти для твердих тіл та води
- •4.21. Коефіцієнти тертя ковзання
- •4.22. Коефіцієнти тертя кочення,, см
- •4.23. Швидкість звуку в газах
- •4.24. Швидкість звуку у повітрі при різних температурах
- •4.24. Швидкість звуку у рідинах
- •4.27. Психрометрична таблиця відносної вологості повітря
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
4. Обробка здобутих результатів вимірювань
1. Знайти середнє значення коефіцієнта Пуассона ср за формулою:
.
(3.47)
2. Визначити абсолютну похибку для ср. Абсолютна похибка для ср обчислюється за формулою:
,
(3.48)
де tp це коефіцієнт Стьюдента.
5. Представлення здобутих результатів
1. Порівняти отримане значення для повітря з табличним значенням, знайти відносне відхилення отриманого результату від табличного за формулою:
.
(3.49)
2. Знайти відносну помилку для отриманого коефіцієнта Пуассона.
3. Порівняти відносне відхилення та відносну помилку.
Контрольні питання
1. Яким рівнянням описується процес нагнітання повітря до балона? Побудуйте графік цього процесу в координатах T,S.
2. Накреслити на графіку P,Т усі наявні в роботі процеси (послідовно).
3. У чому причина розходження значень теплоємностей Cp та CV для ідеального газу?
4. Як визначається робота ідеального газу для політропічних процесів?
5. Сформулюйте перший закон термодинаміки?
6. Сформулюйте закон Джоуля для ідеальних газів.
7. Намалюйте графіки ізотермічного, ізохоричного та ізобаричного процесів на діаграмі V,T.
3.4. Лабораторна робота «Визначення вологості повітря»
Мета роботи: навчитися експериментально визначати вологість повітря.
Обладнання: стандартний аспіраційний психрометр, барометр.
1. Короткі теоретичні відомості.
Як відомо, атмосферне повітря містить деяку кількість водяної пари. Кількість цієї пари може змінюватися як за абсолютною величиною, так і за ступенем насичення, що характеризується абсолютною і відносною вологістю. Саме визначення цих величин для повітря, яке заповнює лабораторне приміщення, і становить основну мету даної лабораторної роботи.
Абсолютна вологість – це парціальний тиск водяної пари, або кількість водяної пари, що знаходиться в одному кубічному метрі повітря. Оскільки маса пари є малою, то абсолютну вологість обчислюють у г/м3 (тобто це така собі несистемна одиниця вимірювання). За природних умов цей показник збільшується з температурою, змінюючись від ~ 0.1 г/м3 (при ~ 25C) до ~ 70 г/м3 (при ~ + 40C) залежно від сезону року, географічного розташування, тощо. Зазначимо, що маса 1 м3 сухого повітря за температури 0°С та тиску 760 мм рт. ст. дорівнює 1293 г. На підставі рівняння КлапейронаМенделєєва маса М повітря, яке міститься в об’ємі 1 м3 за температури tС та тиску Р мм рт. ст., дорівнює (в грамах):
,
(3.50)
де α=1/273 – це температурний коефіцієнт розширення повітря.
Зазначимо, що застосування до водяної пари рівняння КлапейронаМенделєєва є справедливим лише для пари, яка знаходиться у станах, що є далекими від стану насичення. Використовуючи вираз (3.50), можна визначити абсолютну вологість повітря, якщо відомим є парціальний тиск водяної пари. Для цього у вираз (3.50) слід підставити саме парціальний тиск замість Р. З формули (3.50) видно, що при малих значеннях t величина абсолютної вологості мало відрізняється від величини пружності (парціального тиску) водяної пари, якщо виражати її у міліметрах ртутного стовпчика.
Відносна вологість визначається в наступний спосіб:
, (3.51)
де Pнас це тиск пари, що насичує повітряний простір за даної температури T, P це парціальний тиск водяної пари при тій же температурі T. Таким чином, відносна вологість характеризує ступінь насичення повітря водяною парою. Визначення вологості повітря робиться, зазвичай, з використанням табличних даних або шляхом визначення точки роси психрометричним методом.
Пристрої, які визначають вологості повітря, називають гігрометрами, вони використовуються для обчислення вологості речовин у газоподібному стані. Конденсаційний гігрометр називають психрометром. Сучасні гігрометри – це інструменти, які використовують електронні датчики для вимірювання вологості. Найпоширеніші датчики вимірюють зміну ємності або електричного опору датчика під дією вологи. В ємнісних датчиках на дві пластини подається змінна напруга. Залежно від кількості водяної пари між пластинами змінюється діелектрична проникність і відповідно ємність, яка впливає на реактивний опір конденсатора. В електро-резисторних датчиках вимірюється активний опір полімерної мембрани, який змінюється залежно від кількості поглинутої вологи. При вимірюваннях вологості також необхідно вимірювати температуру, оскільки вона впливає на калібрування електронних датчиків. Для перевірки гігрометра застосовується гігростат.
Психрометр
це метеорологічний прилад для вимірювання
вологості повітря. Психрометр є простим
типом гігрометра. У найпростішому
випадку він складається з сухого та
вологого термометрів (резервуар
термометричної рідини
у термометрі
обгортається змоченим батистом). За
різницею показів цих термометрів,
підставляючи ці дані до відповідних
таблиць, номограм, визначають абсолютну
і відносну вологість повітря. Крім того,
за показаннями термометрів знаходять
точку роси. Розрізняють стаціонарні,
аспіраційні та дистанційні психрометри.
При температурах нижче 5C
для
визначення вологості повітря користуються
гігрометром.