
- •Фізичний практикум з механіки та молекулярної фізики
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях 9
- •§2. Лабораторні роботи з механіки 35
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики 223
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях
- •1.1. Визначення похибок вимірювань
- •1.1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.1.2. Прямі та непрямі вимірювання
- •1.1.3. Систематичні та випадкові похибки
- •1.1.3.1. Систематичні похибки
- •1.1.3.2. Випадкові (статистичні) похибки
- •1.2. Рекомендації щодо обробки результатів вимірювань та їхнього запису
- •1.2.1. Правила запису результатів
- •1.2.2. Правила визначення похибки прямих вимірювань
- •Коефіцієнти Стьюдента tp
- •Кількість вимірювань п, що гарантує величину обраної частки випадкової помилки
- •1.2.3. Визначення похибки непрямих вимірювань
- •Формули для оцінки похибок результату непрямого вимірювання
- •Різноманітних фізичних явищ. В ній також наведено вирази для розрахунків абсолютної та відносної похибок для цих функціональних залежностей.
- •1.3. Графічне представлення експериментальних результатів
- •1.3.1. Правила побудови графіків
- •1.3.2. Метод найменших квадратів
- •1.4. Правила поведінки студентів у фізичних лабораторіях
- •1.5. Правила оформлення лабораторного журналу
- •Лабораторний журнал
- •З Фізичного практикуму
- •Студента групи тп-11 фтф
- •Сидоренка Володимира
- •1.6. Зразок звіту про виконання лабораторної роботи
- •§2. Лабораторні роботи з механіки
- •2.1. Лабораторна робота «Вивчення рівноприскореного руху та визначення величини прискорення вільного падіння на машині Атвуда»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.2. Лабораторна робота «Дослідження закону збереження енергії та визначення моменту інерції механічного тіла відносно фіксованої осі обертання за допомогою маятника Максвела»
- •1.1. Робота з приладом
- •1.2. Параметри маятника
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.3. Лабораторна робота «Визначення прискорення сили тяжіння за допомогою фізичного та математичного маятників»
- •2.4. Лабораторна робота «Визначення моментів інерції твердого тіла за допомогою обертового маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.5. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів тертя за допомогою похилого маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.6. Лабораторна робота «Визначення швидкості польоту тіла за допомогою балістичного маятника»
- •2.1. Короткі теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •2.7. Лабораторна робота «Вивчення особливостей руху гіроскопа»
- •4. Порядок виконання роботи
- •2.8. Лабораторна робота «Вивчення будови терезів та техніки зважування»
- •2.9. Лабораторна робота «Вивчення основного закону динаміки обертального руху на хрестовому маятнику Обербека»
- •2.10. Лабораторна робота «Визначення роботи деформації, коефіцієнта відновлення, часу та сили взаємодії тіл при ударі»
- •2.11. Лабораторна робота «Вивчення вимушених механічних коливань»
- •2.12. Лабораторна робота «Вивчення параметричних механічних коливань»
- •3. Порядок виконання роботи
- •§3. Лабораторні роботи з молекулярної фізики
- •3.1. Лабораторна робота «Визначення довжини вільного пробігу та ефективного діаметра молекул повітря»
- •1. Ознайомлення з основами теорії стаціонарних процесів перенесення
- •2. Опис лабораторного устаткування
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.2. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини методом Стокса»
- •1. Короткі теоретичні відомості про стаціонарні явища перенесення
- •2. Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини
- •3. Опис лабораторного устаткування
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.3. Лабораторна робота «Визначення відношення величин теплоємностей газу за умов сталого тиску та сталого об’єму»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Визначення коефіцієнта Пуассона
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.4. Лабораторна робота «Визначення вологості повітря»
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Визначення вологості повітря методом психрометра
- •3. Опис приладу та вимірювання відносної вологості повітря
- •4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Лабораторна робота «Визначення швидкості звуку у повітрі інтерференційним методом»
- •1. Ознайомлення з основами теорії поширення звуку
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.6. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта теплопровідності металів»
- •1. Ознайомлення з основами класичної теорії теплопровідності
- •2. Теоретичне обґрунтування методики експерименту
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.7. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоємності твердих тіл методом адіабатичного калориметра»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.8. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів пружності при поздовжній та поперечній деформаціях»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки для визначення модуля Юнга
- •3. Порядок виконання роботи з визначення модуля Юнга
- •4. Визначення модуля зсуву g
- •5. Опис лабораторної установки з визначення модуля зсуву
- •6. Порядок виконання роботи з визначення величини g
- •3.9. Лабораторна робота «Вимірювання тиску газу в вакуумній камері, що відкачується форвакуумним насосом»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •1.3. Манометри, що вимірюють низький тиск
- •1.4. Вакуумметр віт-2 (призначення та правила роботи)
- •1.5. Вакуумметр термопарний
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.2. Вимикання установки та вимірювання натікання газу до вакуумного балону
- •3.10. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти пароутворення води»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.11. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти плавлення олова та побудова діаграми стану оловосвинець»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис установки
- •3. Визначення питомої теплоти плавлення олова
- •4. Оцінка похибки вимірювання
- •5. Побудова діаграми стану системи оловосвинець
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики
- •4.10. Густина рідин (, кг/м3)
- •4.11. Термодинамічні сталі газів (за нормальних умов): молярна маса, показник адіабати, коефіцієнт теплопровідності, коефіцієнт внутрішнього тертя,, діаметр молекул d
- •4.12. Сталі Ван-дер-Ваальса
- •4.17. Коефіцієнти теплопровідності, температура та питома теплота плавлення твердих тіл
- •4.18. Пружні сталі твердих тіл (величини вказаних коефіцієнтів пружності сильно залежать від технології виготовлення, наявності домішок таке інше )
- •4.19. Граничні коефіцієнти для твердих тіл та води
- •4.21. Коефіцієнти тертя ковзання
- •4.22. Коефіцієнти тертя кочення,, см
- •4.23. Швидкість звуку в газах
- •4.24. Швидкість звуку у повітрі при різних температурах
- •4.24. Швидкість звуку у рідинах
- •4.27. Психрометрична таблиця відносної вологості повітря
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
2.4. Лабораторна робота «Визначення моментів інерції твердого тіла за допомогою обертового маятника»
Мета роботи: навчитися визначити моменти інерції твердих тіл довільної форми.
Обладнання: обертовий маятник, набір тіл різної форми та маси.
Завдання 1. Вивчення експериментальної установки
До опори 1 лабораторного приладу (див. рис. 2.8) прикріплено електронний секундомір 2 та колонку 3. На останній за допомогою притискаючих гвинтів закріплено кронштейни 46. Кронштейни 4 та 6 мають пристосування, що використовують для закріплення сталевого дроту, на якому підвішено рамку 7, а на кронштейні 5 знаходиться сталева плита 8. На ній розміщено фотоелектричний датчик 9 та електромагніт 10. Конструкція рамки дозволяє закріплювати в ній тіла різної форми 11. Ці тіла кріпляться в рамці рухомою планкою, а планка затягується гайками на притискних втулках.
Робота з приладом
1. Подати електричну напругу натисканням клавіші «Мережа». При цьому повинні засвітитися лампочки фотоелектричного датчика та індикатора секундоміра.
2. Натиснути клавішу «Скидання». Це викликає обнуління індикатора електронного секундоміра та генерування електричного сигналу щодо дозволу на вимірювання та увімкнення обмотки електромагніту.
3. Повернути рамку приладу так, щоб стрілка рамки була зафіксованою електромагнітом.
4. Натиснути клавішу «Пуск». Натискання цієї клавіші відключає електромагніт від електроживлення, рамка відпускається і виконує обертові коливання. Електронний секундомір при цьому рахує час коливань.
5. Після здійснення рамкою визначеного числа коливань система зупиняється натисканням кнопки «Стоп». Показання індикатора часу занести до таблиці. Час коливань виміряється десять разів при тому самому числі коливань.
6. Змінивши момент інерції системи шляхом установки в рамку циліндра, або іншого певного досліджуваного тіла, знову натискаємо клавішу «Скидання» і проводимо вимірювання числа коливань і часу згідно з пунктами 35.
Завдання 2. Визначення моменту інерції твердого тіла складної форми
Момент сили пружної деформації, що діє на тіло, закріплене в обертовому маятнику, визначається за наступною формулою:
,
(2.37)
де
k
це коефіцієнт пружності нитки підвісу,
що залежить від матеріалу нитки та її
геометричних розмірів: довжини і
діаметра. Знак «»
означає протилежну спрямованість
моменту пружної сили нитки і кута її
деформації. Записавши основне рівняння
динаміки обертального руху (,
деI
це момент інерції відносно заданої осі
обертання,
це кутове прискорення відносно зазначеної
осі обертання) з урахуванням (2.37),
одержимо:
.
(2.38)
Розв’язуючи рівняння (2.38), знайдемо період коливань:
.
(2.39)
Якщо тіло, що здійснює коливання, є складним (наприклад, рамка з закріпленим в ній досліджуваним тілом), то через адитивність моменту інерції, I=Iр+Iт, де Iр та Iт це, відповідно, моменти інерції рамки та досліджуваного тіла, яке закріплено в ній:
.
(2.40)
З формули (2.40) випливає, що для знаходження моменту інерції тіла Iт за виміряною величиною Т2 необхідно знати момент інерції рамки Iр та коефіцієнт пружності нитки підвісу, тобто, слід зробити два додаткові вимірювання.
Наприклад:
1. Перше вимірювання стосується визначення періоду коливань Т0 самої рамки приладу (без додаткових важків). Тоді відповідно до рівняння (2.39) можна записати:
. (2.41)
2. Друге вимірювання слід виконати для визначення періоду коливань Т1 рамки приладу з закріпленим у ній тілом, момент інерції якого є добре відомим з теорії обертального руху.
Рис. 2.8. Обертовий маятник
Наприклад, візьмемо циліндр з моментом інерції I0=mr2/2, де m та r маса та радіус циліндра. Тоді згідно з формулою (2.40) можна записати:
.
(2.42)
Розв’язуючи спільно (2.41) та (2.42), знаходимо величини Iр та k по обчислених періодах коливань Т0 та Т1. Після підстановки значень I та k до рівняння (2.40) одержуємо розрахункову формулу для моменту інерції досліджуваного тіла:
.
(2.43)