
- •Фізичний практикум з механіки та молекулярної фізики
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях 9
- •§2. Лабораторні роботи з механіки 35
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики 223
- •§1. Рекомендації з вимірювання фізичних величин та загальні правила роботи у фізичних лабораторіях
- •1.1. Визначення похибок вимірювань
- •1.1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.1.2. Прямі та непрямі вимірювання
- •1.1.3. Систематичні та випадкові похибки
- •1.1.3.1. Систематичні похибки
- •1.1.3.2. Випадкові (статистичні) похибки
- •1.2. Рекомендації щодо обробки результатів вимірювань та їхнього запису
- •1.2.1. Правила запису результатів
- •1.2.2. Правила визначення похибки прямих вимірювань
- •Коефіцієнти Стьюдента tp
- •Кількість вимірювань п, що гарантує величину обраної частки випадкової помилки
- •1.2.3. Визначення похибки непрямих вимірювань
- •Формули для оцінки похибок результату непрямого вимірювання
- •Різноманітних фізичних явищ. В ній також наведено вирази для розрахунків абсолютної та відносної похибок для цих функціональних залежностей.
- •1.3. Графічне представлення експериментальних результатів
- •1.3.1. Правила побудови графіків
- •1.3.2. Метод найменших квадратів
- •1.4. Правила поведінки студентів у фізичних лабораторіях
- •1.5. Правила оформлення лабораторного журналу
- •Лабораторний журнал
- •З Фізичного практикуму
- •Студента групи тп-11 фтф
- •Сидоренка Володимира
- •1.6. Зразок звіту про виконання лабораторної роботи
- •§2. Лабораторні роботи з механіки
- •2.1. Лабораторна робота «Вивчення рівноприскореного руху та визначення величини прискорення вільного падіння на машині Атвуда»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.2. Лабораторна робота «Дослідження закону збереження енергії та визначення моменту інерції механічного тіла відносно фіксованої осі обертання за допомогою маятника Максвела»
- •1.1. Робота з приладом
- •1.2. Параметри маятника
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.3. Лабораторна робота «Визначення прискорення сили тяжіння за допомогою фізичного та математичного маятників»
- •2.4. Лабораторна робота «Визначення моментів інерції твердого тіла за допомогою обертового маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.5. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів тертя за допомогою похилого маятника»
- •3. Порядок виконання роботи
- •2.6. Лабораторна робота «Визначення швидкості польоту тіла за допомогою балістичного маятника»
- •2.1. Короткі теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •2.7. Лабораторна робота «Вивчення особливостей руху гіроскопа»
- •4. Порядок виконання роботи
- •2.8. Лабораторна робота «Вивчення будови терезів та техніки зважування»
- •2.9. Лабораторна робота «Вивчення основного закону динаміки обертального руху на хрестовому маятнику Обербека»
- •2.10. Лабораторна робота «Визначення роботи деформації, коефіцієнта відновлення, часу та сили взаємодії тіл при ударі»
- •2.11. Лабораторна робота «Вивчення вимушених механічних коливань»
- •2.12. Лабораторна робота «Вивчення параметричних механічних коливань»
- •3. Порядок виконання роботи
- •§3. Лабораторні роботи з молекулярної фізики
- •3.1. Лабораторна робота «Визначення довжини вільного пробігу та ефективного діаметра молекул повітря»
- •1. Ознайомлення з основами теорії стаціонарних процесів перенесення
- •2. Опис лабораторного устаткування
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.2. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини методом Стокса»
- •1. Короткі теоретичні відомості про стаціонарні явища перенесення
- •2. Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини
- •3. Опис лабораторного устаткування
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка отриманих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.3. Лабораторна робота «Визначення відношення величин теплоємностей газу за умов сталого тиску та сталого об’єму»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Визначення коефіцієнта Пуассона
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.4. Лабораторна робота «Визначення вологості повітря»
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Визначення вологості повітря методом психрометра
- •3. Опис приладу та вимірювання відносної вологості повітря
- •4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Лабораторна робота «Визначення швидкості звуку у повітрі інтерференційним методом»
- •1. Ознайомлення з основами теорії поширення звуку
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •5. Представлення здобутих результатів
- •3.6. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта теплопровідності металів»
- •1. Ознайомлення з основами класичної теорії теплопровідності
- •2. Теоретичне обґрунтування методики експерименту
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка здобутих результатів вимірювань
- •6. Представлення здобутих результатів
- •3.7. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоємності твердих тіл методом адіабатичного калориметра»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторного обладнання
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.8. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнтів пружності при поздовжній та поперечній деформаціях»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки для визначення модуля Юнга
- •3. Порядок виконання роботи з визначення модуля Юнга
- •4. Визначення модуля зсуву g
- •5. Опис лабораторної установки з визначення модуля зсуву
- •6. Порядок виконання роботи з визначення величини g
- •3.9. Лабораторна робота «Вимірювання тиску газу в вакуумній камері, що відкачується форвакуумним насосом»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •1.3. Манометри, що вимірюють низький тиск
- •1.4. Вакуумметр віт-2 (призначення та правила роботи)
- •1.5. Вакуумметр термопарний
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.2. Вимикання установки та вимірювання натікання газу до вакуумного балону
- •3.10. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти пароутворення води»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторної установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.11. Лабораторна робота «Визначення питомої теплоти плавлення олова та побудова діаграми стану оловосвинець»
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис установки
- •3. Визначення питомої теплоти плавлення олова
- •4. Оцінка похибки вимірювання
- •5. Побудова діаграми стану системи оловосвинець
- •§ 4. Довідникові матеріали з механіки та молекулярної фізики
- •4.10. Густина рідин (, кг/м3)
- •4.11. Термодинамічні сталі газів (за нормальних умов): молярна маса, показник адіабати, коефіцієнт теплопровідності, коефіцієнт внутрішнього тертя,, діаметр молекул d
- •4.12. Сталі Ван-дер-Ваальса
- •4.17. Коефіцієнти теплопровідності, температура та питома теплота плавлення твердих тіл
- •4.18. Пружні сталі твердих тіл (величини вказаних коефіцієнтів пружності сильно залежать від технології виготовлення, наявності домішок таке інше )
- •4.19. Граничні коефіцієнти для твердих тіл та води
- •4.21. Коефіцієнти тертя ковзання
- •4.22. Коефіцієнти тертя кочення,, см
- •4.23. Швидкість звуку в газах
- •4.24. Швидкість звуку у повітрі при різних температурах
- •4.24. Швидкість звуку у рідинах
- •4.27. Психрометрична таблиця відносної вологості повітря
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
1.1. Робота з приладом
Під'єднати лабораторну установку до електричної мережі; натиснути клавішу «Мережа».
Перевірити роботу індикатора і лампочок фотоелектричних датчиків: індикатор електронного секундоміра повинний показувати «0» у всіх розрядах, а лампочки фотоелектричних датчиків – світитися.
Якщо на індикаторі відсутній «0» у всіх розрядах, то необхідно натиснути клавішу «Скидання».
Натиснути клавішу «Пуск». При цьому вмикається електромагніт 5.
Намотати на вісь маятника нитку підвіски і зафіксувати маятник у верхньому положенні за допомогою електромагніту. Зверніть увагу на те, щоб нитка в цьому положенні не була занадто сильно натягнутою.
Відтиснути клавішу «Пуск». При цьому вимикається електромагніт 5 і вмикається мілісекундомір.
Після проходження маятником нижнього фотодатчика мілісекундомір автоматично вимикається, фіксуючи час руху маятника між верхнім і нижнім кронштейнами.
|
Рис. 2.2. Маятник Максвела
|
Ремарка:
Після того, як електронний секундомір зупиняє відлік часу, зафіксувавши тривалість падіння маятника, система перейде в стан загасаючих коливань. Тобто маятник почне підніматися вгору, намотуючи нитку на вісь маятника, роль якої грає металевий стрижень. Піднявшись на певну висоту, яка є меншою за початкову, маятник знову почне падати. Впавши до низу, маятник почне підніматися. І так далі…
Рис. 2.3. Схематичне зображення осі з насадженим на неї роликом маятника Максвела та сил, які діють на маятник
Енергію для підйому маятник бере з енергії деформації нитки. Тому цей періодичний рух досить швидко призводить до псування нитки, внаслідок чого вона рветься.
Отже, не дозволяйте маятнику коливатися; зупиняйте його після першого ж відскоку.
1.2. Параметри маятника
Максимальна довжина маятника – 0.42 м; кількість змінних кілець – 3 шт.; маси змінних кілець – m1, m2, m3 зазначено безпосередньо на кільцях; маятник має наступні розміри: – радіус осі маятника r=0,5 см; – зовнішній радіус ролика rр=4,3 см; – зовнішній радіус кілець rк=5,25 см.
Завдання 2. Визначення моменту інерції маятника
Розглянемо фізичні
особливості руху маятника Максвела,
який схематично зображено на рис. 2.3. На
маятник, що знаходиться на підвісі,
діють дві сили – сила тяжіння
та сила натягу нитки
(рис. 2.3). Миттєвою віссю обертання
маятника є лінія, що проходить крізь
точкуО1.
Ця вісь
є перпендикулярною площині
рисунка (швидкості точок, розташованих
на цій лінії, дорівнюють нулеві).
Запишемо основний закон динаміки обертального руху, або як його ще називають, рівняння моментів:
(2.8)
де М – момент сили тяжіння відносно осі обертання O1; I – момент інерції маятника відносно цієї ж осі O1. Моментом інерції абсолютно твердого тіла відносно певної осі обертання називають наступну інтегральну величину:
(2.9)
де
mj
– це маса елементарної частинки абсолютно
твердого тіла, rj
– це найкоротша відстань від заданої
осі обертання до маси елементарної
частинки mj,
об’ємна густина речовини абсолютно
твердого тіла визначається як похідна
від маси за об’ємом:
,r
– це найкоротша відстань від осі
обертання до елементарної маси dm.
Момент сили тяжіння
маятника визначається як векторний
добуток
.
Оскільки вектори, що перемножуються, є
взаємно перпендикулярними, то модуль
моменту сили тяжіння дорівнює:
M=mgr. (2.10)
Вираз для кутової швидкості можна знайти з лінійної швидкості:
=/r, (2.11)
де r – найкоротша відстань від центру мас (точки, до якої прикладено силу тяжіння) до миттєвої осі обертання маятника (поверхні стрижня, на яку намотано нитку підвісу); – це швидкість руху центра мас.
Момент сили натягу нитки Т відносно осі О1 дорівнює нулю, бо у цьому випадку плече цієї сили дорівнює нулю, оскільки точка прикладання цієї сили лежить на зазначеній осі. Похідна від кутової швидкості за часом дорівнює:
(2.12)
де a – прискорення, з яким рухається вниз центр мас системи. Якщо підставити рівняння (2.10)-(2.12) до рівняння (2.8), то можна одержати вираз для моменту інерції маятника:
(2.13)
Якщо маятник під дією певної сили пройшов відстань h за час t, маючи в початковий момент руху нульову швидкість, то зв’язок між відстанню та прискоренням має вигляд:
(2.14)
Підставимо формулу (2.14) до формули (2.13):
.
(2.15)
Зв'язок між моментом інерції маятника I відносно миттєвої осі О1 та моментом інерції IO відносно осі О, що проходить крізь центр мас, визначається теоремою ГюйгенсаШтейнера:
(2.16)
Тоді з рівнянь (2.15) та (2.14) знаходимо момент інерції маятника відносно його осі симетрії:
(2.17)