4. Організація змісту навчального матеріалу. Бронхіти

Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей (невеликий діаметр бронхів та бронхіол, менша кількість еластичної тканини, недорозвиненість хрящів, відсутність «допоміжного току» повітря між сусідніми бронхами, відносно товста та добре васкуляризована слизова оболонка, велика концентрація слизових залоз, і тому – більша схильність до гострої та рецидивуючої обструкції за рахунок гіперсекреції і набряку слизової оболонки бронхіального дерева) та недосконалість імунологічної реактивності (знижена здатність до синтезу імуноглобулінів та лімфоцитів, особливості фагоцитозу та запальної реакції та інш.) визначають схильність до захворювань бронхіального дерева.

Бронхіт – запальне захворювання бронхів різноманітної етіології, патогномонічними клінічними симптомами якого є кашель та хрипи (сухі та незвучні різнопухирчасті вологі) в бронхіальному дереві при відсутності інфільтративних та вогнищевих змін легеневої тканини.

Класифікація захворювань бронхолегеневої системи (БЛС) прийнята на П з’їзді фтизіатрів та пульмонологів України у 1998 році, передбачає виділення наступних форм бронхітів:

Гострі бронхіти

- гострий простий бронхіт;

- гострий обструктивний бронхіт;

- бронхіоліт.

Рецидивуючий бронхіт

Хронічний облітеруючий бронхіт

Хронічний бронхіт (первинний та вторинний).

За глибиною ураження стінки бронху розрізняють ендобронхіт, перібронхіт та панбронхіт.

Характер запалення бронхів обумовлює катаральний, катарально-гнійний, гнійний, фібринозний, некротичний або геморагічний варіант бронхіту.

В основі патогенезу бронхітів лежить дисфункція компонентів захисту дихального апарату таких як: кондиціонування (обігрівання, охолодження, зволоження) повітря в порожнині носа, носовій частині глотки, трахеї та головних бронхах; механічне очищення повітря – дренажна функція бронхів (фільтрація повітря в порожнині носа, мукоциліарний транспорт трахео-бронхіального секрету, кашльовий та чхальний рефлекси, активна і пасивна перистальтика бронхів, кінетична енергія руху повітря, сурфактантна система легенів); нейрорефлекторні та гуморальні механізми нормалізації тонусу бронхіальних м’язів; ендоцитоз вмісту бронхів епітеліальними клітинами дихальних шляхів; дія місцевих неспецифічних факторів захисту легень (система альвеолярних макрофагів, антивірусна та антибактеріальна дія лізоциму, лактоферіну, фібронектіну, інтерферону, протеолітичних та антипротеолітичних факторів); фактори місцевого імунітету (Т-лімфоцити, секреторний Ig A).

Гострий простий бронхіт (ГПБ)

При ГПБ патологічний процес локалізується переважно у бронхах великого та середнього калібру (з широким отвором та хрящовою основою), що обумовлює відсутність клінічно вираженого обструктивного синдрому. Це захворювання, за звичай, є одним з проявів або ускладнень ГРВІ.

Етіопатогенез. Етіологічними чинниками гострого бронхіту бувають РС-вірус, вірус парагрипу 3-го типу, цитомегаловірус, віруси грипу, ріновіруси, аденовіруси, вірус кору, мікоплазма, паличка Коха. На фоні порушення мукоциліарного кліренсу при ГРВІ може відбуватись активація умовно-патогенної аутофлори. У дітей з хронічними вогнищами інфекції, аспіраційним синдромом, після інтубації збудником бронхіту може бути коккова флора, грамнегативні мікроорганізми.

Серед факторів, які сприяють розвитку бронхіту, можна виділити переохолодження або перегрівання організму, забруднення повітря та інш.

Респіраторні віруси, розмножуючись, пошкоджують епітелій дихальних шляхів, пригнічують нормальну функцію війчастого апарату, змінюють кількість та якість слизового секрету, порушують мукоциліарний кліренс, ушкоджують нервову регуляцію та трофіку бронхіального дерева і утворюють умови для розвитку запалення бактеріальної етіології.

Клініка та діагностика. Клініка ГПБ залежить від етіологічного чинника і часто починається з симптомів ГРВІ. Ознакам гострого бронхіту передує підвищення температури тіла, головний біль, слабкість, нежить, біль в горлі, поверхневий кашель (лаючий – при ларингіті, грубий – при трахеїті), явища кон’юнктивіту. Через 2-4 доби після початку захворювання з’являється (або посилюється) кашель, який спочатку має сухий, потім – непродуктивний вологий, а згодом – продуктивний характер. При вірусному бронхіті відходить слизисте мокротиння, при нашаруванні бактеріальної мікрофлори – слизисто-гнійне (на фоні світлого харкотиння з’являються прожилки жовтого або зеленуватого кольору).Симптоми інтоксикації та дихальної недостатності не виражені. Перкуторний тон над легенями не змінений. При аускультації вислуховується жорстке дихання, непостійні розповсюджені сухі та незвучні різнопухирчасті вологі хрипи. Зміни гемограми малоінформативні: помірне збільшення ШОЕ, нормальна або знижена кількість лейкоцитів. На рентгенограмі органів грудної порожнини виявляється посилення легеневого малюнку, розширення та неструктурність коренів легенів. Тривалість неускладненого ГПБ не перевищує 2 тижнів. Затяжний перебіг (більше 3 тижнів) спостерігається, коли бронхіт викликаний мікоплазмою, рідше – аденовірусом. Повторні хвилі лихоманки пов’язані з нашаруванням бактеріальної інфекції.

Диференціальний діагноз проводять насамперед з пневмонією. На користь бронхіту свідчить відсутність дихальної недостатності, вираженої інтоксикації зі стійкою лихоманкою та локальних змін фізикальних даних, притаманних пневмонії (вкорочення перкуторного тону над ділянкою пневмонічної інфільтрації, звучні постійні дрібнопухирчасті вологі хрипи або крепітація в ураженій легені).

Лікування. На період лихоманки призначається ліжковий режим. Їжа повинна бути легкозасвоюваною, вітамінізованою, гіпоалергенною, без екстрактивних речовин; кількість рідини збільшують у 1,5-2 рази. В перші дні, крім симптоматичних засобів, призначають специфічну противірусну терапію (див. лікування ГРВІ). Обов’язковим компонентом лікування ГПБ є призначення відхаркувальних та муколітичних препаратів (див. лікування пневмоній). Ефективним засобом є вібраційний масаж і постуральний дренаж.

Антибіотики не впливають на перебіг бронхіту (85-95% випадків у дітей дошкільного та шкільного віку мають вірусну етіологію захворювання). Призначення антибактеріальних засобів доцільно при наявності однієї або декількох наступних ознак:

• тривала лихоманка (більше 4-5 днів);

• температура тіла вища 39^◦С протягом 3 днів;

• виражені ознаки інтоксикації (кволість, неспокій, відмова від їжі та пиття);

• ознаки дихальної недостатності при відсутності бронхіальної обструкції

(задишка – більше 60/хв. у дітей перших місяців життя, більше 40/хв. у дітей перших років життя; втягування поступливих місць грудної клітини; крихтяче дихання);

• лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом, збільшення ШОЕ;

• клінічні ознаки бактеріальної природи запального процесу (гнійний характер мокротиння, повторний підйом температури тіла);

• локальні фізикальні зміни в легенях, коли неможливо виключити пневмонію;

• затяжний перебіг захворювання, особливо при підозрі на внутрішньоклітинний збудник.

При обґрунтованій клінічній підозрі на бактеріальний процес, викликаний частіше пневмококком, призначають амоксіцилін, захищені пеніциліни, оральні цефалоспоріни або макроліди; при атиповій флорі (хламідії, мікоплазма) – макроліди, дітям старшого віку – тетрацикліни або фторхінолони.

Призначення засобів, що пригнічують кашель, та антигістамінних препаратів при ГПБ не показано.

Гострий обструктивний бронхіт

Гострий обструктивний бронхіт (ГОБ) – запальне захворювання бронхів (переважно середнього та дрібного калібру) вірусної етіології з клінічно вираженим обструктивним синдромом, що притаманне дітям перших років життя зі схильністю до алергії (дезорганізацією імунної системи та дисбалансом місцевих захисних механізмів).

Етіопатогенез ГОБ. Спеціальний Комітет ВООЗ Європейського товариства клінічної фізіології дихання в 1975 році визначив обструкцію дихальних шляхів як звуження або оклюзію дихальних шляхів, що може бути результатом скупчення матеріалу в просвітку бронхів, стовщення стінки бронхів, скорочення бронхіальних м’язів, зменшення сили ретракції легенів, руйнування дихальних шляхів без відповідної втрати альвеолярної тканини.

При ГОБ затруднення видиху обумовлено як особливостями вікової реактивності дітей раннього віку, так і біологічними особливостями інфекційного збудника. Вірус парагрипу та цитомегаловірус викликають дистрофію, а аденовірус –некроз епітелію дихальних шляхів з наступним відторгненням цілих пластів війкового епітелію і утворенням «лисих» ділянок, в яких накопичується харкотиння з нижче розташованих відділів, що закупорює бронхи. При PS – вірусній інфекції (у 60% дітей перший епізод обструкції обумовлений дією цього вірусу) відбувається подушкоподібне розростання (гіперплазія) клітин епітелію, а при аденовірусній інфекції утворюються сосочкові вирости, які закривають або зменшують просвіт бронхів, що також перешкоджає виведенню харкотиння. В місця, пошкоджені вірусом, починають активно мігрувати нейтрофіли, макрофаги, плазматичні клітини, моноцити. Запальна інфільтрація слизової оболонки бронхіального дерева, яка супроводжується набряком та набуханням, призводить не тільки до стовщення стінки бронхів і зменшення їх просвіту, а і до пригнічення пасивної перистальтики та мукоциліарного кліренсу, що зменшує евакуацію слизу. В той же час, келихоподібними клітинами та бронхіальними залозами у відповідь на запалення продукується велика кількість густого та в’язкого мокротиння. Неспроможність ушкодженого війкового епітелію проштовхнути через звужені дрібні бронхи велику кількість густого мокротиння призводить до обструктивного синдрому. Спазм бронхіальних м’язів має невелике значення в патогенезі ГОБ і притаманний алергічній обструкції.

Враховуючи, що ускладнення ГРВІ бронхообструктивним синдромом відбувається тільки у 20% дітей раннього віку, можна вважати, що розвиток ГОБ залежить не тільки від дії певних вірусів та вікових властивостей дитячого організму, а і від особливостей індивідууму (спадкова або набута дезорганізація імунної системи; дисбаланс місцевих захисних механізмів БЛС; аномалії конституції; гіперреактивність бронхів – поява бронхообструкції на дію, яка не викликає такої реакції в нормі та інш.) та факторів оточуючого середовища (зниження бар’єрної функції бронхів під впливом пасивного паління, вдихання забрудненого повітря та інш.).

Деякі автори вважають виникнення ГОБ свідченням тимчасової сенсибілізації організму та проявом гострого алергозу дихальних шляхів.

Бронхіти, викликані атиповими збудниками (мікоплазмою, хламідіями та інш.), хоч і мають у клініці бронхообструктивний синдром, тільки умовно можна віднести до ГОБ, враховуючи інші етіопатогенетичні механізми обструкції, необов’язковість схильності до алергії.

Клініка та діагностика. Клінічна картина на початку хвороби визначається симптомами ГРВІ (лихоманка, катаральні явища, порушення загального стану), залежно від збудника. Часто хворі діти мають ознаки ексудативно-катарального або лімфатико-гіпопластичного діатезу і вік від 6 місяців до 3 років. Ознаки обструкції нижніх дихальних шляхів можуть з’являтись у перші дні, частіше – на 3-5 день хвороби:

- експіраторна задишка з участю допоміжних м’язів;

- нав’язливий непродуктивний кашель;

- шумне свистюче дихання з подовженим видихом, яке можна почути і на відстані;

- розсіяні непостійні жужжачі та свистючі хрипи на фоні жорсткого дихання з подовженим

видихом при аускультації легень;

• коробковий відтінок перкуторного тону над легенями (ознака вентиляційної емфіземи).

При ГОБ відсутні виражені симптоми інтоксикації (стан дитини середньої тяжкості, зберігається активність та апетит). Як правило, дихальна недостатність не перевищує 2-го ступеня важкості. Для ГОБ не характерне збільшення концентрації загальних та специфічних Ig E в аналізі крові. На R – грамі органів грудної порожнини, окрім двобічного підсилення легеневого малюнку та розширення коренів легенів, відмічається збільшена прозорість легеневих полів, низьке стояння сплощених куполів діафрагми, горизонтальне розташування ребер. Відсутність або незначна ефективність препаратів, що розширюють бронхи, підтверджує діагноз ГОБ. Характерна стійкість обструктивного синдрому протягом 5-7 днів (час, який потрібний для регенерації ушкодженого вірусом війкового епітелію), незважаючи на терапію.

Поява бронхообструктивного синдрому, якому не передувала ГРВІ (особливо у дітей старше 3-х років), або повторне виникнення його через декілька днів на фоні нормальної температури тіла ставить під сумнів діагноз ГОБ (за виключенням бронхітів, які викликані атиповими збудниками).

Диференціальна діагностика. Важливим є з’ясування ґенезу обструктивного синдрому. Рецидивуюча бронхообструкція в більшій мірі притаманна алергічній етіології захворювання (бронхіальній астмі). При бронхіальній астмі виявляється більш обтяжений алергологічний анамнез (алергічні захворювання в родині; маніфестні прояви алергії у дитини) та фактори сенсибілізації, і відмічається позитивний ефект елімінації алергенів. Для клінічної картини бронхіальної астми характерні короткочасні та лабільні фізикальні зміни з боку бронхолегеневої системи, які зменшуються при лікуванні бронхоспазмолітиками. Підвищення рівня Ig E свідчить на користь бронхіальної астми.

При аспірації інородного тіла кашель та аускультативні зміни з’являються раптово. Без попередніх ознак вірусної інфекції і можуть змінюватись залежно від рухів тулуба.

За звичай, наявність бронхообструкції є перешкодою для розвитку пневмонії. Але при вираженій інтоксикації, локальних фізикальних змінах в бронхолегеневій системі (вкорочення перкуторного тону, звучні дрібнопухирчасті вологі хрипи), змінах в аналізі крові необхідно проводити рентгенографію органів грудної порожнини та виключати бронхопневмонію.

Вроджені вади розвитку бронхолегеневої системи часто бувають причиною бронхообструктивного синдрому.

Лікування. Стаціонарне лікування призначають дітям з середньотяжким та тяжким перебігом ГОБ.

У приміщенні, де перебуває дитина, слід створити підвищену вологість повітря (використовують побутові зволожувачі, ставлять відкритий посуд з водою). Для збільшення продуктивності кашлю проводять активну оральну регідратацію. При необхідності застосовують кисневу терапію.

Для відновлення бронхіальної прохідності та дренажної функції бронхів призначають препарати для стимуляції відхаркування секрету та муколітичні засоби (див. лікування пневмоній), вібромасаж з дренажним положенням, кашльову гімнастику. При необхідності проводять бронхоскопічну санацію. До препаратів, які покращують функцію війкового епітелію відносять: амброксол, вітаміни А, С, РР; еуфілін. Застосування спазмолітичних препаратів неефективно при вираженій гіперсекреції, малоефективно при переважанні набряку в ґенезі бронхообструкції. Використання еуфіліну доцільно для покращання мукоциліарного кліренсу, зменшення набряку слизової оболонки та розвантаження малого кола кровообігу при вираженій дихальній недостатності (початкова доза – 16 мг/кг за добу у 4 прийоми, при позитивному ефекті призначають підтримуючу дозу – 0,6-0,9 мг/кг за годину. Показане застосування М-холіноблокаторів (атровент) та комбінованих препаратів з бета-агоністами (беродуал, комбівент). Патогенетично обґрунтованим при вірусному запаленні та набряку слизової оболонки бронхів є використання глюкокортикоїдів у вигляді інгаляцій (протинабрякова суміш), через спенхалери та бебіхалери, внутрішньовенно – при тяжкому стані.

Антибактеріальні препарати не впливають на перебіг ГОБ, призначають їх (переважно макроліди) у тих випадках, що і при ГПБ.

Можливо використання фізіотерапевтичних методів лікування: лужно-масляні інгаляції з 2% розчином соди, фізрозчином, мінеральними водами; відволікаючі процедури (гарячі ванни для рук або ніг, зональний баночний масаж).

Прогноз. Попередні часті ГРВІ або важка мікоплазмена чи аденовірусна інфекція можуть призводити до патологічної дискринії, гіперкринії, метаплазії епітелію і наступного розвитку гнійного ендобронхіту з тривалим бронхообструктивним синдромом.

У частини дітей з обтяженим преморбідним фоном повторні вірусні запалення бронхіального дерева викликають дистонію БЛС, порушують інервацію слизової оболонки та підтримують вторинну гіперреактивність бронхів, що сприяє рецидивуванню бронхообструктивного синдрому.

У 50-60% дітей, які мали ГОБ, в подальшому формується бронхіальна астма.

Дітям, які перенесли ГОБ, необхідно проводити комплекс заходів, ідентичних вторинній профілактиці бронхіальної астми.

Рецидивуючий бронхіт

Рецидивуючий бронхіт (РБ) – це захворювання, при якому відмічаються рецидиви гострого простого бронхіту, епізоди якого повторюються 3 і більше разів на рік протягом останніх 1-2 років, з тривалим перебігом кожного загострення (3 тижні і більше), без клінічних ознак обструкції бронхів та необоротних структурних змін у бронхолегеневій системі.

Поширеність РБ складає від 2 до 4 на 1000 дітей у віці 1-15 років, в середньому 2,5 на 1000 дітей; з віком питома вага РБ в структурі респіраторної патології зменшується. Частіше хворіють діти раннього та дошкільного віку.

Етіопатогенез. Загострення РБ зумовлені вірусною, бактеріальною та мікоплазменою інфекціями; часто причиною загострення є вірусно-вірусні, вірусно-мікоплазмені або вірусно-бактеріальні асоціації збудників. Для РБ характерна сезонність загострень (осінь, весна, зима), що співпадає з епідемічними підвищеннями частоти вірусних респіраторних інфекцій.

Для розвитку та перебігу РБ вирішальне значення мають такі несприятливі ендо- та екзогенні фактори:

- вікові анатомо-фізіологічні особливості бронхолегеневої системи (анатомо-гістологічна недосконалість будови і місцевого імунного захисту та інш.);

- системні спадкові та набуті імунодефіцитні стани (селективний імунодефіцит імуноглобулінів та інш.);

- аномалії розвитку бронхолегеневої та судинної систем;

- генетичні фактори (группа крові А(П), особливості імунологічної реактивності бронхів, аномалії конституції та інш.);

- несприятливі екзогенні впливи (забруднення атмосфери свинцем, парами бензину та інш.; кліматичні особливості; пасивне та активне куріння; несприятливі соціально-побутові умови; відвідування дитячих дошкільних закладів тощо);

- спадкові захворювання (муковісцидоз, дефіцит альфа-1-антитрипсину, мукополісахаридози та інш.);

- несприятливий преморбідний фон (неправильне вигодовування, рахіт, анемія, часті ГРВІ та інші захворювання).

В основі патогенезу РБ лежить низька захисна здатність слизової оболонки бронхів, що може бути зумовлено:

- недостатнім мукоциліарним кліренсом;

- низькою фагоцитарною активністю макрофагів і нейтрофілів бронхів;

- зниженою протеолітичною системою трахеобронхіального секрету (протеази та їх інгібітори);

- низьким неспецифічним ферментативним захистом бронхів (лізоцим, лактоферрин, інтерферон та інш.).

Крім того, схильність до рецидивування бронхітичного процесу може бути пов’язаною з місцевими або системними вродженими та набутими імунодефіцитними станами (низький рівень секреторного Ig A, гіпоімуноглобулінемія, низький титр гуморальних антитіл тощо).

У період ремісії слизова оболонка бронхів, за даними бронхоскопії, нормальна. У період загострення розвивається дифузний катаральний або катарально-гнійний ендобронхіт, що супроводжується гіперпродукцією слизового секрету в часткових бронхах або слизисто-гнійного – у сегментарних. Унаслідок цього виникає механічна обструкція бронхів, яка спричинює в ряді випадків рефлекторний бронхоспазм, котрий не має суттєвого значення в порушенні прохідності бронхів і не несе клінічно виражених ознак (прихований бронхоспазм). Запальний процес у бронхах (набряк слизової оболонки, закупорка бронхів слизом) спричинює різного ступеня порушення вентиляційної функції бронхів, що може призвести до дихальної недостатності.

Класифікація. Виділяють періоди загострення і ремісії захворювання. За характером запальних змін у бронхах розрізняють катаральний і катарально-гнійний ендобронхіт.

Клініка та діагностика. Критерії діагностики РБ складаються із симптомів гострого простого бронхіту, які повторюються 3 і більше разів на рік. Для рецидиву бронхіту характерно:

- чим молодше дитина, тим частіше у нього виникають рецидиви захворювання

( в середньому буває до 8 загострень на рік у дітей раннього віку і до 2-3 – у школярів);

- загострення РБ характеризуються гострим початком, підвищенням температури тіла до

субфебрильної, іноді – фебрильної, частіше – протягом 2-4 днів, але іноді з тривалим

субфебрилітетом;

- у дітей шкільного віку загострення РБ можуть протікати без підвищення температури тіла;

- тривалий (до 3-4 тижнів) кашель, який домінує в клінічній картині і має різноманітний

характер (сухий, частіше – вологий, грубий, зі слизистим або слизисто-гнійним

мокротинням); кашель, за звичай, рівномірний протягом дня, або більше вранці;

- загальний стан дитини в період рецидиву незначно порушений, ознаки дихальної

недостатності відсутні;

- перкуторні та аускультативні дані такі, як при гострому простому бронхіті;

- при рентгенологічному дослідженні спостерігається підсилення легеневого малюнку та

розширення коренів легенів, яке може виявлятися навіть в період ремісії;

- ремісія захворювання настає повільно. Тривалий час (не менше 3-4 тижнів) зберігається

помірний кашель, переважно вранці, з виділенням невеликої кількості слизистого або

слизисто-гнійного мокротиння.

Диференціальний діагноз. Напередусім необхідно проводити з вторинним хронічним (або рецидивуючим) бронхітом, який може бути клінічним проявом багатьох бронхолегеневих захворювань: муковісцидоз, бронхоектатична хвороба, вади розвитку легень, аспіраційним бронхітом, хронічною пневмонією тощо. При підозрі на ці захворювання дитина підлягає поглибленому рентгенологічному, функціонально-інструментальному бронхологічному обстеженню в пульмонологічному відділенні.

Слід виключити, особливо у дітей раннього віку, гостру пневмонію та гострий бронхіоліт.

Лікування загострення РБ проводиться за схемою лікування вірусно-бактеріального гострого простого бронхіту.

В періоді ремісії РБ хворі діти повинні отримувати протирецидивне лікування в умовах реабілітаційних центрів та пульмонологічних санаторіїв.

Обов’язково диспансерне спостереження пульмонолога та дотримання етапності лікування з проведенням санаторно-курортного лікування.

Прогноз РБ у більшості хворих сприятливий. Звичайно до шкільного віку рецидиви бронхіту зникають або відзначаються рідко. У разі тривалого, стійкого перебігу можлива трансформація РБ в хронічний бронхіт. У 2% хворих відмічається трансформація РБ в бронхіальну астму.

Профілактика. Велику роль у профілактиці рецидивів бронхіту відводиться режиму дня, ранковій гігієнічній гімнастиці, прогулянкам на свіжому повітрі (не менш ніж 2-3 год на день), рухливим іграм, плаванню, постійному загартовуванню, запобіганню ГРВІ, організації здорового способу життя дитини та сім’ї, усуненню з середовища, яке оточує дитину, несприятливих соціально-гігієнічних факторів тощо.

У первинній профілактиці РБ разом із зазначеними заходами велику роль відіграють вчасне та раціональне лікування ГРВІ, пневмонії, рання санація вогнищевої інфекції в ЛОР-органах у дітей та членів сім’ї, боротьба з пасивним курінням, уникнення контактів з хворими на ГРВІ, дотримання санітарно-гігієнічного режиму вдома, у дитячих дошкільних закладах і школах.

Дитина може бути знята з диспансерного обліку, якщо немає рецидивів захворювання протягом 2 років. Попередньо проводять контрольне рентгенологічне і функціональне обстеження.

Гострий бронхіоліт

Гострий бронхіоліт – це більш тяжкий варіант перебігу гострого обструктивного бронхіту у дітей переважно першого півріччя життя з більш вираженими клінічними ознаками гострої дихальної недостатності (ГДН) обструктивного ґенезу на фоні вірусного ушкодження термінальних і респіраторних бронхіол.

Етіопатогенез. У 60% випадків бронхіоліт викликає РС-вірус, рідше – вірус парагрипу, цитомегаловірус, аденовірус, хламідії, мікоплазма. Для розвитку бронхіоліту може мати значення надлишок материнських гуморальних антитіл до РС-вірусу, попередні ГРВІ у дитини та дефіцит секреторного імуноглобуліну А. Схильність до алергії у дітей з бронхіолітом підтверджується виявленням у них високого титру специфічних РС-Ig E антитіл, підвищеної концентрації лейкотриєна С4 та різким збільшенням вмісту гістаміну у секреті бронхів та бронхіол. Зустріч вірусу з циркулюючими антитілами на цей же вірус, призводить до утворення циркулюючих імунних комплексів, які осідають в капілярах малого кола кровообігу, чим посилюють реакцію тромбоутворення, спричиняють асептичне запалення та периваскуліт, що веде до порушення мікроциркуляції та розвитку гіпертензії у малому колі кровообігу. Підвищення тиску у малому колі кровообігу та збільшення проникливості судин призводить до посиленого насичення серозним ексудатом інтерстицію, гіперсекреції в просвіт бронхіол, а також до шунтування крові крізь артеріоартеріальні анастомози, що відкриваються при гіпертензії в малому колі кровообігу. Шунто-дифузіонна ГДН посилює дихальну недостатність по обструктивному типу, яка виникає внаслідок патоморфологічних змін, аналогічних тим, що мають місце при гострому обструктивному бронхіті. Локалізація процесу в термінальних та респіраторних бронхіолах сприяє посиленню дихальної недостатності. При бронхіоліті виражені процеси десквамації епітелію. Злущений епітелій, волокна фібрину та слиз на фоні набряку і лейкоцитарної інфільтрації утворюють щільні пробки всередині бронхіол та викликають дифузну обтурацію дихальних шляхів.

Клініка та діагностика. В більшості випадків з’ясовуються анамнестичні дані про перенесені ГРВІ дитиною або матір’ю наприкінці вагітності. Проявам бронхіоліту у дитини може передувати нежить, явища назофарингіту. На 2-4-й день (або раптово) стан дитини погіршується за рахунок посилення кашлю, наростання симптомів дихальної недостатності. Дитина стає блідою, з ціанозом носо-губного трикутника або генералізованим ціанозом. Зростає експіраторна задишка за участю допоміжної мускулатури (частота дихання – 60-80/хв.). Відмічається збільшення передньо-задніх розмірів грудної клітини, перкуторний тон над нею коробкового характеру. Спостерігається зниження звучності тонів серця, тахікардія. В легенях вислуховується багато незвучних дрібнопухирчастих вологих (переважно на вдосі) та невелика кількість сухих хрипів (на видосі). Виражена задишка призводить до ексикозу. Можливі епізоди апное.

Тяжкість стану дитини визначається, в більшій мірі, дихальною недостатністю, а не інтоксикацією.

Тиск кисню крові може знижуватись до 55-60 мм рт.ст.

На рентгенограмі відмічають підвищену прозорість легеневих полів, низьке стояння діафрагми, часто – невеликі ділянки зниження прозорості легеневої тканини за рахунок субсегментарних ателектазів. Іноді диференціальний діагноз з початком вогнищевої бронхопневмонії є неможливим.

Дитина може загинути від апное в перші дні захворювання. При сприятливому перебігу захворювання стан дитини покращується на першому тижні, можливо збереження симптомів дихальної недостатності протягом 2-3 тижнів. Аденовірусні та парагрипозні бронхіоліти мають більш важкий перебіг, ніж РС-бронхіоліти.

Диференціальний діагноз проводять з пневмонією, для якої характерні більш виражені симптоми інтоксикації, локальні стійкі зміни фізикальних даних, наявність нейтрофільозу в крові та вогнищевих змін на рентгенограмі. Важко диференціювати бронхіоліт з бронхіальною астмою. Обтяжена алергічна спадковість, виражені прояви алергічного діатезу, відсутність чіткого зв’язку обструкції з ГРВІ, ефект від адреноміметиків свідчать на користь бронхіальної астми.

Лікування. Дитині необхідно свіже прохолодне повітря, кисень. Дихальна недостатність П-Ш ступеня є показанням до госпіталізації; призначають зволожений кисень, кисневу палатку, допоміжну вентиляцію легень з постійним позитивним тиском, ШВЛ (при стійкій гіперкапнії – тиск вуглекислого газу більше 8,0-8,9 кПа). Використовують аерозолі 2% розчину соди, 5-10% ацетилцистеїну, гідрокортизону.

Показана оральна або інфузіонна регідратація з подальшою дегідратацією, корекцією електролітних розладів та симптоматичними заходами.

Важкий перебіг бронхіоліту є показанням до застосування рібавіріну.

Бета-агоністи можна призначати дітям з атопічним діатезом.

Використовують топічні стероїди. Парентеральне введення глюкокортикоїдів доцільно при дихальній недостатності Ш ступеня, симптомах недостатності наднирників та підозрі на облітеруючий бронхіоліт (рецидив тяжкої бронхообструкції).

Для зменшення явищ легеневої гіпертензії призначають еуфілін (0,1-0,4 мл/кг 2,4% розчину кожні 4 години).

Застосовують інгібітори протеолітичних ферментів (контрикал в дозі 500 ОД/кг 2-3 рази на добу).

Ряд авторів вважають обов’язковим використання антибіотиків, інші пропонують їх застосовувати при наявності хронічних вогнищ інфекції, гнійно-септичному захворюванні в анамнезі, підозрі на розвиток пневмонії (тривала клініка, виражений нейтрофільоз зі зсувом вліво, збільшення ШОЕ).

При покращанні стану хворого (зменшення дихальної та серцевої недостатності, зникнення лихоманки) призначають постуральний дренаж та вібраційний масаж.

Деякими педіатрами визнається позитивний ефект гепаринотерапії.

Прогноз. Летальність при гострому бронхіоліті складає 1-2%. Ускладнення пневмонією відбувається рідко, рання антибіотикотерапія не змінює перебіг хвороби. У 50% дітей, які перенесли бронхіоліт, формується гіперреактивність бронхів, бронхообструктивний синдром в подальшому повторюється або рецидивує і трансформується в бронхіальну астму.

Облітеруючий бронхіоліт

Облітеруючий бронхіоліт (ОБ) – тяжке захворювання вірусної або імунопатологічної етіології з облітерацією бронхіол та артеріол вузловатими масами гранулярної і фіброзної тканин, на фоні якої розвивається редукція легеневого кровотоку та ателектатичний склероз легеневої тканини.

Частіше зустрічається у дітей першого року життя.

Етіопатогенез. Вважається, що облітеруючий бронхіоліт є проявом неспецифічної тканинної реакції на рівні термінальних бронхів на різні ушкоджуючі чинники, до яких відносять: РС-віруси, аденовіруси та інші, що викликають бронхіоліт; інгаляції токсичних речовин (оксид азоту, фосген ); опромінювання; трансплантація; пеніцилінотерапія. ОБ може розвиватись на фоні дифузних захворювань сполучної тканини та бронхолегеневої дисплазії.

Відбувається поширений некроз епітелію бронхіол та базальної мембрани. Просвіток бронхіол заповнюється некротизованою тканиною, яка поступово організується в сполучну, що призводить до облітерації. Процес захоплює термінальні бронхіоли. Поряд з цим розвивається ендоартеріїт з наступною облітерацією капілярів та значним звуженням гілок легеневої артерії. Наслідком є порушення як вентиляційно-дифузних процесів у легенях, так і перфузії, що швидко призводить до розвитку важкої дихальної недостатності. При поширеній облітерації альвеолярна тканина знаходиться в стані ателектатичного склерозу і /або/ емфізематозного здуття.

Клініка залежить від причини та поширеності процесу. Захворювання починається гостро після інгаляції HCL або SO2 та після аденовірусної інфекції; непомітний та поступовий початок спостерігається при дифузних захворюваннях сполучної тканини. Захворювання тече циклічно: після появи кашлю, респіраторного дисстресу, симптомів дихальної недостатності спостерігається покращання стану дитини, яке через 2-3 тижні змінюється прогресуванням хвороби – зростаюча задишка, вологий кашель, свистючі хрипи в легенях, періодична лихоманка. Головним симптомом є – прогресуюча задишка. Зростання гіпервентиляції легень призводить до послаблення дихання та зникнення хрипів. Виражені обструктивні явища мають місце і після нормалізації температури.

На рентгенограмі визначаються «ватяні» тіні. Через 6-8 тижнів у дітей формується феномен «надпрозорих легень» (синдром Мак-Леода). Обструкція періодично посилюється, іноді нагадуючи астматичний приступ.

Захворювання ДІАГНОСТУЮТЬ на підставі клініко-рентгенологічних ознак, результатів сцинтіграфії та біопсії легень.

Прогноз несприятливий. Летальність – 50-60% у гострому періоді. ОБ закінчується різними варіантами хронічної бронхолегеневої патології.

Лікування – глюкокортикоїди, симптоматична терапія.

Додатки. Засоби для контролю:

ТЕСТИ БРОНХІТИ

Варіант № 1

1.

У дівчинки|дівчатка| 3 міс. спостерігається нежить, ядуха, сухий кашель. Хворіє|боліє| 2

добу. Об'єктивно: шкіра бліда, ціаноз носо-губного| трикутника, дихання

поверхневе|поверхове|, 60 за 1 хвилину|мінуту|, аускультативно - над всією поверхнею легенів

велика кількість дрібнопухирчатих| вологих|вогких| і сухих хрипів|хрипінь| на вдосі|. Аналіз крові: лейкоцити-5,0 Грама/л; ШОЕ -12мм/год. Який діагноз найбільш вірогідний?

A Чужорідне тіло дихальних шляхів|колій|

B Двосторсння |досередкова пневмонія

C Бронхоектатична хвороба

D Гострий вірусний бронхіоліт

E Хронічний бронхіт

2.

У хлопчика 3 міс. спостерігається неспокій|занепокоєння|, часте поверхневе|поверхове| дихання, кашель. Об'єктивно: Т тіла - 38,4 С|із|, ціаноз носо-губного| трикутника, дихання поверхневе|поверхове| за участю допоміжних м'язів, ЧД-60 за 1 мин., над легенями вислуховуються|вислухують| дрібноопухирчаті| вологі|вогкі| хрипи|хрипіння|, ЧСС – 178 за 1 хв., тони| серця приглушені. Кров: лейкоцити -15,0 Грам/л; ШОЕ -22 мм/год. Рентгенограма легенів: осередкові тіні обох легенів на тлі|на фоні| посиленого бронхолегеневого| малюнка, коріння інфільтровані|. Ваш діагноз?

A Бронхо-обструктивний| синдром

B Двостороння|двобічна| осередкова пневмонія

C ОРВІ, аденовірусна| інфекція

D Чужорідне тіло дихальних шляхів|колій|

3.

Хлопчик |ст| 6,5 років, госпіталізований зі|із| скаргами на постійний кашель з|із| гнійним мокротою, ядуху, хворіє|боліє| з народження. Об'єктивно: шкіра бліда, грудна клітка|клітина| запала, пальці у вигляді барабанних паличок. Який метод діагностики необхідно провести для встановлення діагнозу?

A Пневмотахометрія

B Флюорографія

C Спірографія

D Торакоцентез

E Бронхоскопія.

4.

Хлопчик П. 5,5 років госпіталізований з|із| нападом|приступом| ядухии. У анамнезі –атопічний

дерматит, часті обструктивні|обструкційні| бронхіти. Об'єктивно: шкіра бліда, ціаноз губ, над всією поверхнею легенів вислуховуються|вислухують| сухі свистячі хрипи|хрипіння| на видосі|. У аналізі крові: гемоглобін – 120 грама/л, лейкоцити – 5,4 Грама/л, ШОЕ – 12 мм/година. Який метод діагностики слід провести для встановлення діагнозу?

A Контрастна бронхографія

B Рентгенографія легенів

C Пікфлоуметрія

D Комп'ютерна томографія

E Ангиопульмографія

5.

У дитини|дитяти| 6 міс. на 3 день госпіталізації з приводу гострого респіраторного|респіратор|

захворювання з'явилася|появлялася| ядухаа змішаного характеру|вдачі|, ціаноз. При огляді відмічаються функціональні порушення дихання, над легенями перкуторно| тимпаніт| , вислуховуються|вислухують| розсіяні|неуважні| дрібнопухирчаті| хрипи|хрипіння|. Призначення бета|бета-випромінювання| 2 -агоністів| ефекту не дало. Ціаноз зникає при вдиханні кисню. Ваш діагноз?

A Бронхіоліт

B Вірусний круп

C Епіглотит

D Бронхіальна астма

E Пневмонія

6.

У хлопчика 3-х років вночі на тлі|на фоні| покашлювання виник гавкаючий|гавкотіти| відтінок

кашлю, погіршувалося горлове дихання, з'явилося|появлялося| втягнення надключичних ямок під час вдиху. У анамнезі – незначні катаральні явища 2 діб тому з боку верхніх дихальних шляхів|колій| після|потім| відвідин|відвідувань| дитячого садка. Температура тіла 36,9 С. Прі огляді порожнини носа і глотки|горла| – помірна гіперемія слизової| оболонки глотки|горла|.

Яким методом можна верифікувати| захворювання, яке привело до стенозу гортані?

A Бронхоскопія

B Непряма ларингоскопія

C Мезофарінгоськопія

D Пряма ларингоскопія

E Рентгенографія гортані

7.

У дитини|дитяти| 10 років на 3-ю| добу захворювання ОРЗІ з'явився|появлявся| вологий|вогкий| кашель. При перкусії| - легеневий перкуторний| звук, при аускультації - сухі хрипи|хрипіння| над всією поверхнею легенів. Який діагноз можна поставити дитині|дитяті|?

A Обструктивний|обструкційний| бронхіт

B Рецидивуючий бронхіт

C Гострий простий бронхіт

D Бронхіальна астма.

E Пневмонія

8.

У хлопчика 7 років на дачі в серпні з'явився|появлявся| напад задухи, експіраторна

задишка, кашель. Протягом 2 років в цей період відзначався ринокон’юнктивіт|

кашель. У|біля| рідної сестри-| атопічний дерматит. Найбільш вірогідний діагноз:

A Гострий обструктивний|обструкційний| бронхіт

B Гострий бронхіт

C Вірусний круп

D Бронхіальна астма.

E Пневмонія

9.

У хворого 1 рік 3 міс., на 3 добу | ОРЗІ вночі виникло голосне|шумливе| дихання, інспіраторна задишка, голос, що осипнув, гавкаючий|гавкотіти| кашель. При огляді втягнення яремної ямки, міжреберних проміжків, ціаноз носогубного трикутника .ЧДР 52 за1| хв., ЧСС 122 за 1 хв. на тлі|на фоні| лихоманки|пропасниці| 37,5 С. Яке

захворювання у дитини|дитя|?

A Гострою ларинготрахеїт, стеноз гортані 1 ст., стадія повної|цілковитої| компенсації .

B Гострий ларингіт

C .Внебольничная пневмонія гостра, без ускладнень

D .Острый обструктивний|обструкційний| бронхіт, ДН 1 ст.

E Гострий ларинготрахеїт, що стенозує, стеноз гортані 2 ст., стадія неповної компенсації, ДН 1 ст.

10.

У сім'ї першим захворів батько|батько| (діагноз ОРЗІ), потім - дитина|дитя|. Хлопчикові 2

місяця, захворів вперше|уперше|. Температура підвищується до 37,5°С| протягом двох

діби. Кашель сухий, свистячий на видосі|. Дитина|дитя| бліда, ціаноз носо-губного| трикутника, участь допоміжної мускулатури в акті дихання, перкуторний| звук коробочки, з двох сторін над легенями вислуховується|вислухує| багато дрібнопухирчатих| хрипів|хрипінь|, прискорений пульс, глухі тони серця. Який попередній діагноз у дитини|дитяти|?

A Бронхіоліт

B Пневмонія

C Муковісцидоз

D Тетрада Фалло.

E Відкрита|відчиняти| артеріальна протока|протік|.

Варіант № 2.

1.

Мати дитини|дитяти| 2 років, яка страждає на харчову алергію, скаржиться на гостро виниклий сухий приступоподібний| кашель, свистяче дихання, ядуху(ЧД 60 за 1 хв.) з|із| утрудненням|скрутою| видиху, участю допоміжних м'язів в диханні. Над легенями звук коробочки, маса сухих свистячих і різнокаліберних вологих|вогких| хрипів|хрипінь| з обох боків. Які препарати необхідно вводити|запроваджувати| дитині|дитяті| внутрішньовенно краплинно?

A Беродуал

B Пеніцилін

C Еуфілін, преднізолон

D Лазолван

E Кальцію глюконат|

2.

У сім'ї першим захворів |батько| (діагноз ОРВІ), потім - дитина|дитя|. Хлопчикові 3

місяця, захворів вперше|уперше|. Температура підвищується до 37,5°С| протягом двох

діб

Кашель сухий, свистячий на видосі .Дитина бліда, ціаноз носо-губного| трикутника, участь допоміжної мускулатури в акті дихання, перкуторний звук коробочки, з двох сторін над легенями вислуховується|вислухує| багато дрібнопухирчатих хрипів|хрипінь|, прискорений пульс, глухі тони серця. Який попередній діагноз у дитини|дитяти|?

A Бронхіоліт

B Пневмонія

C Муковісцидоз

D Тетрада Фалло.

E Відкрита|відчиняти| артеріальна протока|протік|.

3.

Хлопець|юнак|, 15 років, скаржиться на постійний кашель, не менше ніж 3 місяці в рік

протягом останніх 2-х років. З|із| анамнезу відомо, що часто відмічаються ОРЗ,

в 13 років був епізод аспірації чужорідного тіла в правий бронх. При огляді над

легенями з обох боків вислуховуються|вислухують| сухі хрипи|хрипіння|, в зоні проекції 6

сегменту визначаються одиничні|поодинокі| дрібнопухирчаті | хрипи|хрипіння|. З боку інших органів –

без патології. Яке з|із| обстежень буде найбільш інформативним для підтвердження діагнозу?

A Рентгенографія

B Бронхографія

C Спіро - пневмотахометрія

D Дослідження мокроти|

E Реографія

4.

У двомісячної дитини|дитяти|, мама якої тривало кашляє, впродовж|упродовж| тижня наголошувалися катаральні прояви|вияви|, кашель, а надалі виникли епізоди апное. Ваш діагноз?

A Спастичний бронхіт

B Туберкульозний бронхоаденіт

C Кашлюк|коклюш|

D Геморагічний васкуліт

E РС-інфекція

5.

Хлопчик 2,5 року хворий 4 дні; наголошується млявість, адинамія, помірна

інтоксикація температура тіла 37, 0 C. Шкірні покриви бліді, наголошується

гіперемія слизистої оболонки дужок, задньої стінки глотки|горла|, кон'юнктиви.

Турбує|непокоїть| нав'язливий малопродуктивний кашель, ознаки експіраторного

утруднення|скрута| дихання за участю допоміжної мускулатури, втягнення

поступливих місць|місце-миль| грудної клітки, задишка Чд-40 в хв, ціаноз, галасливе|шумливе|

дихання з|із| гучним видихом, що “стогне”. Грудна клітка роздута, наголошується

відтінок коробочки перкуторного| звуку. При аускультації виявлені: подовження

| видиху; свистячі, а також середньопухирчаті |хрипи|хрипіння|. Вкажіть

попередній діагноз

A Облітеруючий бронхіоліт.

B Гострий обструктивний|обструкційний| бронхіт. .

C Хронічний бронхіт загострення.

D Гострий бронхіт.

E Бронхіальна астма.

6.

Дитина|дитя| 6 років поступила|вчинила| в клініку зі скаргами на стомлюваність, частий кашель

бітонального | характеру|вдачі|. При аускультації в легенях жорстке дихання, хрипів|хрипінь|

немає. Яку патологію можна запідозрити у даної дитини|дитяти|?

A Туберкульозний бронхоаденіт

B ОРВІ

C Ларингіт

D Бронхіт

E Пневмонія

7.

Дитина|дитя| 5 років хворіє|боліє| протягом 10 днів. Температура тіла нормальна. Скарги на частий глибокий вологий|вогкий| кашель. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, частота дихання 22 в мин., ясний перкуторний| звук, при аускультації вислуховуються|вислухують| розсіяні|неуважні| різнокаліберні вологі|вогкі| і сухі хрипи|хрипіння|. Реакція Манту 5 мм (папула). Вкажіть

найбільш достовірний діагноз.

A Бронхоаденіт

B Ларингіт

C Бронхіт

D Пневмонія

8.

Дівчина 15 років, скаржиться на появу після|потім| психоемоційного навантаження

відчуття недоліку|нестачі| повітря, запаморочення. Полегшення наступає|настає| після|потім| прийому корвалолу. Об'єктивно: шкіра долонь і ступнів з|із| мармуровим малюнком

гіпергідрозом. Клінічне і інструментальне обстеження органічних змін з боку ЦНС, ССС і органів дихання не виявило. Який діагноз можна припустити|передбачати|?

A Бронхіальна астма

B Обструктивний|обструкційний| бронхіт

C Вегетативна дисфункція

D Стенозуючий ларинготрахеїт

9.

Дитина|дитя| 11 міс., поступила в клініку на 2-й день хвороби. Температура 38-39 З|із|

вираженою ядухою , ціаноз носогубного трикутника. З|із| носа – рясні|багаті|

виділення. Пастозність вік|повік|. Кон'юнктиви гиперемовані |, набряклі|набрякові|, зів яскраво гіперемирований|. Шийні лімфовузли збільшені. У легенях – жорстке дихання, з двох боків вислуховуються|вислухують| крепітуючі

хрипи|хрипіння|. Яке дослідження потрібно призначити для підтвердження етіології хвороби?

A Аналіз крові на гемокультуру.

B Мазок із|із| зіву на флору.

C Змиви|змивання| з|із| носоглотки на віруси

D Загальний|спільний| аналіз крові.

E Рентгенографія органів грудної клітки.

10.

Дитина|дитя| 4міс, захворіла гостро, температура - 38,2°С|, пульс 140', ЧД 46', млявість

закладеність | носа, кашель. Об'єктивно: дитина|дитя| млява|в'яла|, капризна|вередлива|, слизова оболонка

зіву помірно гіперемована |. Виражена|виказувати| задишка з|із| утрудненим видихом. В

легенях легеневий звук з|із| відтінком коробочки, велика кількість вологих|вогких| дрібнопухирчатих|

хрипів|хрипінь| над всією поверхнею легенів з двох сторін. На Ro-грамі |органів грудної клітки емфізема, посилення легеневого малюнка. Де в основному локалізується патологічний процес?

A Альвеоли.

B Гортань.

C Бронхи.

D Трахея.

E Бронхіоли

Варіант №3

1.

Дитина|дитя| 12 років поступила|вчинила| в клініку зі |із| скаргами на підвищення температури тіла до 37,5°С|, кашель з|із| відділенням|відокремленням| слизово-гнійної мокроти. Хворий протягом 7 днів. Перкуторно над легенями ясний легеневий звук, аускультативне дихання жорстке, непостійні сухі і одиничні|поодинокі| крупно-пузирчасті вологі|вогкі| хрипи|хрипіння|, кількість яких зменшується після|потім| кашлю. Протягом останніх 3-х років подібні стани|достатки| реєструються з|із| частотою 3-4 рази на рік. Встановіть попередній діагноз

A Рецидивуючий бронхіт

B Гострий бронхіт

C Хронічний бронхіт

D Респіраторний|респіратор| хламідіоз|

E Гострий трахеїт

2.

До хлопчика 4-х років був викликаний|спричиняти| дільничний педіатр. Дитина|дитя| хворіє|боліє| 2 дні.

Спостерігали підвищення температури до 38°| С, нежить, зниження апетиту. На

3-й день хвороби вночі з'явилися|появлялися| скарги на важке|тяжке| дихання з|із| утрудненим вдихом осиплість голосу, “гавкаючий|гавкотіти|” сухий кашель. При огляді: стан|достаток| дитини|дитяти| середньої тяжкості|тягаря|, шкіра бліда чиста, ціаноз носо-губного| трикутника. Слизова оболонка зіву гіперемована |. Дихання галасливе|шумливе|, з|із| втягненням податливих|піддатливих| місць|місце-миль| грудної клітки роздування|роздмухування| крил носа. Частота дихання 54 в 1 мин., частота серцевих|сердечних| скорочень – 118 в 1 мин. У легенях перкуторно| без змін, аускультативно – жорстке дихання.

По інших органах і системах – без особливостей. Поставте попередній діагноз.

A Дифтерійний круп.

B Гострий обструктивний|обструкційний| бронхіт;

C Чужорідне тіло трахеї;

D Гострий стенозуючий ларінготрахеїт

E Бронхіальна астма.

3.

Хворий, 17 років, скаржиться на кашель з|із| невеликою кількістю мокроти, переважно вранці|уранці|. З|із| анамнезу відомо, що хворий палить|курить| протягом 5 років. На оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини виявлено дифузне посилення і деформацію легеневого малюнка. Така клиніко –рентгенологічна | картина спостерігається при:

А. Хронічеськом бронхіті

В. Хронічеськом диссемінованому | туберкульозі

С. Метастазірованію раки в легені

Д. Ателектазе легенів

Е. Пневмонії

4.

У хлопчика 3 міс. спостерігається неспокій|занепокоєння|, часте поверхневе|поверхове| дихання, кашель. Об'єктивно: Т тіла - 38,4 С|із|, ціаноз носо-губного| трикутника, дихання поверхневе|поверхове| за участю допоміжних м'язів, ЧД-60 за 1 хв, над легенями вислуховуються|вислухують| дрібнопухирчаті | вологі|вогкі| хрипи|хрипіння|, ЧСС – 178 за 1 хв., тони |серця приглушені. Кров: лейкоцити -15,0 Грам/л; ШОЕ -22 мм/година. Рентгенограма легенів: осередкові тіні обидва легенів на тлі|на фоні| посиленого бронхолегеневого | малюнка, корені інфільтровані |. Ваш діагноз?

A Бронхо-обструктивний |синдром

B Двостороння|двобічна| осередкова пневмонія

C ГРВІ, аденовірусна |інфекція

D Чужорідне тіло дихальних шляхів|колій|

5.

У|біля| 6-ти місячної дитини|дитяти|, хворого на ГРВІ, раптово погіршився загальний|спільний| стан|достаток|. Експіраторна задишка. ЧД-72 в 1хв. , ЧСС-148 в 1 хв. . Перкуторно над легенями коробковий| відтінок, аускультативно – продовжений видих, вологі|вогкі| незвучні дифузні дрібнопухирчаті |хрипи|хрипіння|. Яке ускладнення ГРВІ розвинулося?

A Гострий бронхіоліт

B Гостра пневмонія

C Гострий бронхіт

D Гострий трахеїт

E Стеноз гортані

6.

Мати дитини|дитяти| 2 років, яка страждає на харчову алергію, скаржиться на гостро виниклий сухий приступоподібний |кашель, свистяче дихання, задишку (ЧД 60 за 1 хв.) з|із| утрудненням|скрутою| видиху,за

участю допоміжних м'язів в диханні. Над легенями звук коробочки, маса сухих свистячих і різнокаліберних вологих|вогких| хрипів|хрипінь| з обох боків. Які препарати необхідно вводити|запроваджувати| дитині|дитяті| внутрішньовенно краплинно?

A Беродуал

B Пеніцилін

C Еуфілін, преднізолон

D Лазолван

E Кальцію глюконат|

7.

Хлопчик 4-х років. Турбує|непокоїть| кашель, що продовжується|триває| більше місяця, періодичні епізоди задишки. З|із| анамнезу відомо, що трохи більше місяця тому дитина|дитя| бешкетувала під час їжі|їди| і поперхнулася

|придушувала|. Перкуторно – притуплення|притуплювати| звуку в базальних відділах правої легені. Дихання у відповідній зоні не проводиться. На рентгенограмі: в області нижньої частки|долі| правої легені гомогенне затемнення у формі|у формі| трикутника. Яка терапія є|з'являється| етіотропною?

A Санаційна|санація| бронхоскопія

B Призначення антибіотиків

C Призначення муколитиков|

D Призначення бронходилятаторов|

8.

Дитина|дитя| 11 років поступила|вчинила| з|із| скаргами на кашель з|із| мокротою з|із|

неприємним запахом, підвищену стомлюваність. Дитина|дитя| пониженого|знизити| живлення|харчування|. Звертає увагу блідий колір|цвіт| шкіри з|із| сіруватим відтінком, деформація грудної клітки, пальці у вигляді барабанних| паличок. З боку легенів аускультативно в нижніх відділах – жорстке дихання, різнокаліберні вологі|вогкі| тріскучі хрипи|хрипіння|, їх кількість зменшується після|потім| відкашлювання. Встановите попередній діагноз?

A Хронічний бронхіт

B Бронхоектатична хвороба

C Туберкульоз

D Муковісцидоз

E Пневмонія

9.

Дитина|дитя| 1 рік 2 місяці, прокинувся вночі від нападу задухи. Був негайно|

госпіталізований. При огляді: грубий гавкаючий|гавкотіти| кашель, осипла голосу

інспіраторна задишка, галасливе|шумливе| дихання, втягнення податливих|піддатливих| місць|місце-миль| грудної

клітки|клітини|, температура 37,8 З|із|, зів гиперемирован|, невелика нежить.

Запідозрений помилковий круп. Яка етіологія даного захворювання?

A Парагрип.

B Ріновірусная інфекція.

C Ентеровірусная інфекція.

D Аденовірусная інфекція.

E Грип.

10.

Дитина|дитя| 4мес|, захворів гостро, температура - 38,2°С|, пульс 140', ЧД 46', млявість

заложенность| носа, кашель. Об'єктивно: дитина|дитя| млява|в'яла|, капризна|вередлива|, слизова оболонка

зіву помірно гиперемирована|. Виражена|виказувати| задишка з|із| утрудненим видихом. У

легенів легеневою звук з|із| відтінком коробочки, велика кількість вологих|вогких| мелкопузырчатых| хрипів|хрипінь| над всією поверхнею легенів з двох сторін. На Ro-грамме| органів грудної клітки емфізема, посилення легеневого малюнка. Де в основному локалізується патологічний процес?

A Альвеоли.

B Гортань.

C Бронхи.

D Трахея.

E Бронхіоли

Варіант № 4

1.

Дитина|дитя| 2 років, поступив|вчинив| в клініку з|із| скаргами на різкий неспокій|занепокоєння|, задишку, гавкаючий|гавкотіти| кашель, осипла голосу. При огляді дитина|дитя| кидається, вираз страху на обличчі, шкірні покриви блідо-сірі, загальний|спільний| ціаноз, холодний піт|пот|. Дихання галасливе|шумливе| з|із| утрудненим вдихом, допоміжна мускулатура бере участь в акті дихання. Де переважно локалізується патологічний процес?

A Трахея.

B Гортань.

C Бронхи.

D Бронхіоли.

E Альвеоли.

2.

Хлопчик 16 років поступив|вчинив| в лікарню з|із| скаргами на кашель з|із| рясним|багатим|

виділенням мокроти в уранішній|ранішній| годинник. Мокрота сіро-зеленого кольору|цвіту|.

Температура тіла в останні дні до 37,9 С. Над легенями з обох боків

вислуховуються|вислухують| разноколиберные| вологі|вогкі| хрипи|хрипіння|. Нігті кінцівок|скінченностей| у вигляді|виді|

“годинних|годинникових| стекол”. Подібний стан|достаток| повторюється по 2 – 3 рази в році на

протязі останніх три. років. Вологий|вогкий| кашель, не дивлячись на|незважаючи на| терапію

продовжується|триває| зазвичай|звично| 2 – 3 місяці. На рентгенограмі – деформація легеневого малюнка. Про яке захворювання йде мова|промова|?

A Хронічний бронхіт, загострення

B Рецидивуючий бронхіт

C Бронхоектатична хвороба

D Пневмонія, затяжна течія

E Хронічний облітеруючий бронхіт

3.

Дитина|дитя| 1год| 6 міс. При загальному|спільному| непоганому самопочутті з'явився|появлявся| нападоподібний кашель із|із| спастичним вдихом, який нерідко|незрідка| закінчується блювотою. Про яке захворювання можна думати|вважати| насамперед|передусім| при таких симптомах?

A. Кашлюк|коклюш|

B. Гострий стеноз гортані (синдром крупу)

C. Бронхіт

D. Трахеїт

E. Стеноз гортані

4.

У дитину|дитяти| 6 років, напередодні ОРВІ, що переніс, з'явився|появлявся| сухий, а потім вологий|вогкий|

кашель. При огляді: температура 37,3 С. В легенях жорстке дихання

розсіяні|неуважні| симетричні вологі|вогкі| среднепузырчатые| хрипи|хрипіння|, зникаючі

після|потім| кашлю. ЧД – 24 в 1 мин., ЧСС- 97 в 1 мин. ОАК: лейкоциты-| 6,0 грама/л

СОЕ – 8 мм/година, хлориди пота-| 40 ммоль/л. Ваш попередній діагноз.

A Гострий бронхіоліт

B Пневмонія

C Гострий обструктивний|обструкційний| бронхіт

D Гострий простий бронхіт

5.

Дитина|дитя| 4мес|, захворів гостро, температура - 38,2°С|, пульс 140', ЧД 46', млявість

заложенность| носа, кашель. Об'єктивно: дитина|дитя| млява|в'яла|, капризна|вередлива|, слизова оболонка

зіву помірно гиперемирована|. Виражена|виказувати| задишка з|із| утрудненим видихом. У

легенів легеневою звук з|із| відтінком коробочки, велика кількість вологих|вогких| мелкопузырчатых| хрипів|хрипінь| над всією поверхнею легенів з двох сторін. На Ro-грамме| органів грудної клітки емфізема, посилення легеневого малюнка. Де в основному локалізується патологічний процес?

A Альвеоли.

B Гортань.

C Бронхи.

D Трахея.

E Бронхіоли

6. Хлопчик 4-х років. Турбує|непокоїть| кашель, що продовжується|триває| більше місяця, періодичні епізоди задишки. З|із| анамнезу відомо, що трохи більше місяця тому дитина|дитя| бешкетувала під час їжі|їди| і пригнітилася|придушувала|. Перкуторно – притуплення|притуплювати| звуку в базальних відділах правої легені. Дихання у відповідній зоні не проводиться. На рентгенограмі: в області нижньої частки|долі| правої легені гомогенне затемнення у формі|у формі| трикутника. Яка терапія є|з'являється| етіотропною?

A Санаційна|санація| бронхоскопія

B Призначення антибіотиків

C Призначення муколитиков|

D Призначення бронходилятаторов|

7.

Дитина|дитя| 5 років хворіє|боліє| протягом 10 днів. Температура тіла нормальна. Скарги на частий глибокий вологий|вогкий| кашель. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, частота дихання 22 в мин., ясний перкуторний| звук, при аускультації вислуховуються|вислухують| розсіяні|неуважні| різнокаліберні вологі|вогкі| і сухі хрипи|хрипіння|. Реакція Манту 5 мм (папула). Вкажіть

найбільш достовірний діагноз.

A Бронхоаденіт

B Ларингіт

C Бронхіт

D Пневмонія

8.

Хлопець|юнак|, 15 років, скаржиться на постійний кашель, не менше ніж 3 місяці в рік

протягом останніх 2-х років. З|із| анамнезу відомо, що часто наголошуються ОРЗ, в 13 років був епізод аспірації чужорідного тіла в правий бронх. При огляді над

легенями з обох боків вислуховуються|вислухують| сухі хрипи|хрипіння|, в зоні проекції 6

сегменту визначаються одиничні|поодинокі| мелкопузырчатые| хрипи|хрипіння|. З боку інших органів – без патології. Яке з|із| обстежень буде найбільш інформативним для підтвердження діагнозу?

A Рентгенографія

B Бронхографія

C Спиро-пневмотахометрия|

D Дослідження мокроти|

E Реографія

9.

Дитина|дитя| 1 рік 2 місяці, прокинувся вночі ось|от| нападу задухи. Був негайно госпіталізований. При огляді: грубий гавкаючий|гавкотіти| кашель, осипла голосу інспіраторна задишка, галасливе|шумливе| дихання, втягнення податливих|піддатливих| місць|місце-миль| грудної клітки, температура 37,8 З|із|, зів гиперемирован|, невелика нежить. Запідозрений помилковий круп. Можлива етіологія даного захворювання?

A Парагрип.

B Ріновірусная інфекція.

C Ентеровірусная інфекція.

D Аденовірусная інфекція.

E Грип.

10.

У|біля| 6-ти місячної дитини|дитяти|, хворого на ОРВІ, раптово погіршав загальний|спільний| стан|достаток|. Експіраторна задишка. ЧД-72 в 1 мин., ЧСС-148 в 1 мин. Перкуторно над легенями коробковий| відтінок, аускультативно – продовжений видих, вологі|вогкі| незвучні дифузні мелкопузырчатые| хрипи|хрипіння|. Яке ускладнення ОРВІ розвинулося?

A Гострий бронхіоліт

B Гостра пневмонія

C Гострий бронхіт

D Гострий трахеїт

E Стеноз гортані

Варіант № 5

1. Хворий з|із| трахеобронхітом страждає від наполегливого кашлю|

кашлю з|із| погано відокремлюваною мокротою. Який з|із| перерахованих препа-||

ратов| може полегшити його стан|достаток|.

А. Бромгексин

В. Лібексин

С. Кодєїна фосфат

Д. Глауцина гидрохлорид||

Е. Фалімінт

2. Дитина|дитя| 6 міс., який спостерігався дільничним педіатром по приводу ОРВІ поступив|вчинив| в стаціонар з|із| вираженою|виказувати| задишкою змішаного типу|типа|, акроцианозом|. При огляді: субфебрилітет, ринорея, тахіпное, дихання галасливе|шумливе|, над легенями рассеяные| мелкопузырчатые| хрипи|хрипіння|. Який попередній діагноз?

А. Епіглоттіт

В. Вірусний круп

С. Бронхиальная астма

Д. Бронхиоліт

3. Дитині|дитяті| 2 року. Скарги на осиплу голосу, задишку інспіраторного характеру|вдачі|. Хворіє|боліє| протягом 3-х днів. Захворювання почалося з сухого кашлю і заложенности| носа. Об'єктивно: загальний|спільний| стан|достаток| порушений, наголошується стридорозное| дихання. Шкіра бліда. Температура тіла 37,3. Піднебінні дужки гиперемированы|, нальотів немає. Тони серця ритмічні. У легенях жорстке дихання, хрипів|хрипінь| немає. У змиві|змиванні| з|із| носоглотки виявлений вірус парагрипу. Поставити діагноз

А. Інородноє тіло|

В. Епіглоттіт

С. Острий ларинготрахеїт, що стенозує

Д. Острий бронхіт

4. Дитина|дитя| 8-річного віку, страждаюча з 6 років бронхітами, поступила|вчинила| в клініку з|із| скаргами на постійний кашель з|із| великою кількістю гнійної мокроти. При незначному фізичному навантаженні задишка. Аускультативно в нижньому відділі лівої легені різнокаліберні вологі|вогкі| хрипи|хрипіння|. При бронхографическом| дослідженні виявлена деформація тіней гирл пайових|подовжніх| бронхів зліва|ліворуч|, розширення дистальних відділів бронхів. Рівень хлоридів поту|пота| 50 ммоль/л. Який діагноз слідує|прямує| встановить хворому?

А. Муковісцедоз, легенева форма

В. Бронхоектатічеськая хвороба|

С. Полікистоз легенів

Д. Рецидівірующий бронхіт

5. У відділення|відокремлення| раннього дитинства поступив|вчинив| дворічний хлопчик. Скарги на кашель нападоподібного характеру|вдачі|, який посилюється|підсилюється| вночі або під ранок. З 6-ти місячного віку у хлопчика спостерігаються прояви|вияви| атопічного дерматиту, з|із| 11 міс. – нападоподібний кашель. Об'єктивно: Т- 36,8С|, ЧД – 44’, ЧСС - 100’. При перкуссии| над легенями отриманий|одержувати| звук коробочки, аускультативно в легенях дихання з|із| продовженим видихом, сухі свистячі хрипи|хрипіння| з|із| обох сторін. Про яке захворювання слід подумати?

А. Бронхиальная астма

В. Острий бронхіоліт

С. Інородноє тіло в дихальних шляхах|коліях|

Д. Стенозірующий ларинготрахеїт

6. Дитині|дитяті| 7 років. Скарги на постійний продуктивний кашель. У легенях вислуховуються|вислухують| різнокаліберні вологі|вогкі| хрипи|хрипіння| протягом 3 місяців, поганий сон. З|із| анамнезу відомо, що дитина|дитя| хворіє|боліє| з 5 років ( два - три рази на рік) із|із| загостреннями даного захворювання. Який Ваш попередній діагноз?

А. Хронічеський бронхіт

В. Рецидівірующий обструктивний|обструкційний| бронхіт

С. Рецидівірующий бронхіт

Д. Хронічеський облітеруючий бронхіт

7. Дитині|дитяті| 2 року. Скарги на нападоподібний сухий кашель. Об'єктивно: ціаноз носогубного трикутника, експіраторна задишка за участю допоміжної мускулатури. Перкуторно – коробочний| звук, аускультативно – жорстке дихання, сухі свистячі среднепузырчатые| хрипи|хрипіння|, що дзижчать|дзизчать| і вологі|вогкі|. У гемограмі: лейкоцитоз, еозинофілія, нейтрофільне зрушення|зсув| вліво, незначне підвищення СОЕ. Яке захворювання можна запідозрити?

А. Обструктівний бронхіт

В. Бронхиальная астма

С. Рецидівірующий бронхіт

Д. Бронхиоліт

8. У дитини|дитяти| 4 років протягом 2 тижнів спостерігається нападоподібний спазматичний кашель. При огляді наголошується блідість шкіри, одутлість особи|обличчя|, крововилив в склери. У аналізі крові – лімфоцитоз. Який найдостовірніший діагноз?

А. Аденовірусная інфекція

В. Інородноє тіло дихальних шляхів|колій|

С. Коклюш

Д. Парагріппозная інфекція

9. Який препарат доцільно призначити при хронічному бронхи-||

ті з|із| відкашлюванням мокроти гнійного характеру|вдачі|?

А. Сальбутамол

В. Кодєїна фосфат

С. Цитітон

Д. Глауцина гидрохлорид||

Е. Aмброксол||

10. У дитини|дитяти| 7 міс., на фоні ОРВІ на 3 день захворювання вночі з'явилися|появлялися| неспокій|занепокоєння|, осипла голосу, задишка. При огляді: периорбитальный| і периоральный| ціаноз, тахіпное. Дихання утруднено, за участю допоміжної мускулатури. Аускультативно рассеяные| вологі|вогкі| хрипи|хрипіння|. Яку вірусну інфекцію клінічно можна запідозрити у дитини|дитяти|?

А. Ріновірус

В. Вірус грипу

С. Аденовірус

Д. Парагріпп

Варіант №6

1. Хворому хронічним бронхітом призначили інгаляції препарату|

який містить|утримує| сульфгідрильну групу і здатний|здібний| руйнувати ди-||

сульфідні зв'язки глікопротеїдів, а також викликати|спричиняти| деполимериза-||

цию| білкових компонентів мокроти. Який препарат був використаний?

А. Тріпсин кристалічний .

Ст.|ст| Ацетилцистеїн|

С. Рібонуклеаза

Д. Натрія гідрокарбонат|

5. Сальбутамол

2. У дитини|дитяти| 7 міс., на фоні ОРВІ на 3 день захворювання вночі з'явилися|появлялися| неспокій|занепокоєння|, осипла голосу, задишка. При огляді: периорбитальный| і периоральный| ціаноз, тахіпное. Дихання утруднено, за участю допоміжної мускулатури. Аускультативно рассеяные| вологі|вогкі| хрипи|хрипіння|. Яку вірусну інфекцію клінічно можна запідозрити у дитини|дитяти|?

А Грип

У Вірус парагрипу

З|із| Аденовірус

Д Риновірус

3. У хворого корі 7 років на 6-й день від початку висипу з'явилися|появлялися| задишка, “гавкаючий|гавкотіти|” кашель, дихання, що стенозує. Об'єктивно: на обличчі, шиї, тулуб коровий висип придбав|набув| коричневий колір|цвіт|, спостерігається дрібне|мілке| лущення. Яке ускладнення слід діагностувати?

А Ларинготрахеїт

У Бронхіт

З|із| Пневмонію

Д Фарингіт

4. Дитина|дитя| 6 років протягом року скаржиться на сухий кашель, іноді|інколи| з|із| виділенням незначної кількості мокроти. Після|потім| перенесеної респіраторної|респіратор| інфекції кашель посилився|підсилювався|, особливо після|потім| сну. Над легенями непостійні розсіяні|неуважні| сухі і вологі|вогкі| середньо-пузирчасті хрипи|хрипіння|. Рентгенологічні дані - фіброзні тяжи|, інфільтрація коріння легенів, нечіткість їх контурів. При бронхоскопии-катарально-гнойный| ендобронхіт. Яке фонове захворювання виявлене при обстеженні?

А Туберкульоз легенів.

У Осередкову пневмонію.

З|із| Бронхіальну астму.

Д Хронічний бронхіт

5. Пацієнт 18 років. Вперше|уперше| після|потім| перебування в оранжереї турбують|непокоять| напади|приступи| кашлю і задишки. При інгаляції беротека|, понижений|знизити| до 70% ОФВ, збільшився на 15 %. Який попередній діагноз?

А Бронхіальна астма

У Осередкова пневмонія

З|із| Гостре респіраторно-вірусне захворювання

Д Гострий бронхіт

Е Хронічний обструктивний|обструкційний| бронхіт

6. У дитини|дитяти| 4 років протягом 2 тижнів спостерігається нападоподібний спазматичний кашель. При огляді наголошується блідість шкіри, одутлість особи|обличчя|, крововилив в склери. У аналізі крові – лімфоцитоз. Який найдостовірніший діагноз?

А Чужорідне тіло дихальних шляхів|колій|

У Кашлюк|коклюш||

З|із| Аденовірусная інфекція

Д Парагріппозная інфекція

7. Хворому гострим бронхітом призначили відхаркувальний препарат

після|потім| прийому якого виникла блювота. Який з|із| перерахованих пре-||

паратов| міг викликати|спричиняти| подібну дію?

А Настій трави термопсиса||

До Бромгексину

З Калія йодид

Д Натрію гідрокарбонат|

Е Терпінгидрат

.

8. У дитини|дитяти| А., 1 рік 8 місяців, після|потім| перенесеної ОРВІ знову підвищилася температура до субфебрільних цифр, з'явився|появлявся| сухий, нестерпимий|нестерпний| кашель, задишка. При огляді: утруднення|скрута| видиху, роздування|роздмухування| крил носа, участь в акті дихання допоміжних м'язів. Перкуторно звук коробочки. При аускультації маса сухих свистячих і різнокаліберних вологих|вогких| хрипів|хрипінь| з обох боків. Найбільш достовірний діагноз?

А Бронхіоліт

У Бронхіальна астма

З|із| Обструктивний|обструкційний| бронхіт

Д Гостра пневмонія

9. Дитина|дитя| 6 міс., який спостерігався дільничним педіатром по приводу ОРВІ поступив|вчинив| в стаціонар з|із| вираженою|виказувати| задишкою змішаного типу|типа|, акроцианозом|. При огляді: субфебрилітет, ринорея, тахіпное, дихання галасливе|шумливе|, над легенями рассеяные| мелкопузырчатые| хрипи|хрипіння|. Який попередній діагноз?

А Бронхіоліт

У Вірусний круп

З|із| Бронхіальна астма

Д пиглоттит|

10. У 3 літньої дитини|дитяти| раптово підвищилася температура тіла до 39 З|із|, з'явився|появлявся| хворобливий|болючий|, непродуктивний кашель. Виражений|виказувати| руховий неспокій|занепокоєння|. При огляді виявлена ринорея, гіперемія піднебінних дужок, голос, що осипнув, кон'юнктивіт, дихання з|із| втягненням міжреберних проміжків, утруднене на вдиху. Стогне. Перкуторно тимпанит|, аускультативно: затрудненний| вдих, хрипи|хрипіння| не вислуховуються|вислухують|. У сім'ї хворого подібним захворюванням брат-| школяр. Ваш діагноз?

А Гострий бронхіт

У Гостра пневмонія.

З|із| ОРВІ, ускладнена ларинготрахеїтом із|із| стенозом гортані.

Д Гострий бронхіоліт.

Варіант № 7

1. Хлопчик, 8 місяців, захворів гостро, з підвищення температури тіла до 37,5 З|із|, появи серозних виділень з|із| носових ходів, кашлю. На другий день від початку хвороби температура 37,8 З|із|, психомоторне збудження, дихання галасливе|шумливе| з|із| продовженим видихом, кашель став глибоким, частим. Дільничний лікар|лікарка| виявив при аускультації над всією поверхнею легенів велику кількість розсіяних|неуважних|, мелкопузырчатых| хрипів|хрипінь| на вдиху і видиху, перкуторно| над легенями коробочний| відтінок легеневого тону; тахіпное 60/мин.., тахікардія до 180/мин. З|із| анамнезу відомо, що пацієнт донині не хворів|болів|, алергологічний анамнез не обтяжений. Який діагноз найбільш достовірний?

А Бронхіоліт

У Пневмонія

З|із| Бронхіальна астма

Д Стенозіруюший ларинготрахеїт

2. У 5-річної дитини|дитяти| раптово почався|розпочинав| напад|приступ| кашлю. Об'єктивно: над легенями коробочний| відтінок перкуторного| звуку, на тлі|на фоні| продовженого видиху вислуховуються|вислухують| сухі свистячі хрипи|хрипіння|. Що можна запідозрити у дитини|дитяти|?

А бронхіоліт

У обструктивний|обструкційний| бронхіт

З|із| чужорідне тіло бронха

Д ателектаз нижньої частки|долі| правої легені

3. Дитині|дитяті| 2 року. Скарги на осиплу голосу, задишку інспіраторного характеру|вдачі|. Хворіє|боліє| протягом 3-х днів. Захворювання почалося з сухого кашлю і заложенности| носа. Об'єктивно: загальний|спільний| стан|достаток| порушений, наголошується стридорозное| дихання. Шкіра бліда. Температура тіла 37,3. Піднебінні дужки гиперемированы|, нальотів немає. Тони серця ритмічні. У легенях жорстке дихання, хрипів|хрипінь| немає. У змиві|змиванні| з|із| носоглотки виявлений вірус парагрипу. Поставити діагноз

А Дифтерія|

У Епіглотит

З|із| Чужорідне тіло

Д Гострий ларинготрахеїт, що стенозує

4. Дитині|дитяті| 2 року. Скарги на нападоподібний сухий кашель. Об'єктивно: ціаноз носогубного трикутника, експіраторна задишка за участю допоміжної мускулатури. Перкуторно – коробочний| звук, аускультативно – жорстке дихання, сухі свистячі среднепузырчатые| хрипи|хрипіння|, що дзижчать|дзизчать| і вологі|вогкі|. У гемограмі: лейкоцитоз, еозинофілія, нейтрофільне зрушення|зсув| вліво, незначне підвищення СОЕ. Яке захворювання можна запідозрити?

А Обструктивний|обструкційний| бронхіт

У Бронхіальна астма

З|із| Рецидивуючий бронхіт

Д Бронхіоліт

5. Дитині|дитяті| 2 року, захворіла гостро, з'явився|появлявся| кашель, нежить, підвищення температури до 38 С. Об-но: слизисті виділення з|із| носа, кон'юнктивіт, гіперемія зіву. Над легенями ясний легеневий звук, аускультативно сухі хрипи|хрипіння| з обох боків. У аналізі крові: Hb| – 120 грама/л; лейкоцити – 6.5х109/л. Який вірогідний діагноз?

А ОРВІ, бронхіт энтеровирусной| етіології

У Гостра двостороння|двобічна| пневмонія

З|із| ОРВІ аденовирусной| етіології

Д ОРВІ риновирусной| етіології

6. У хлопчика До., 4 років, протягом 2-х років є прояви|вияви| обструктивного|обструкційного| синдрому (2-3 рази на рік), експіраторна задишка, сухий нападоподібний кашель, погіршення стану|достатку| увечері і нічний час. У ранньому віці наголошувалися прояви|вияви| алергічного діатезу. Який з|із| приведених діагнозів найбільш достовірний?

А Бронхіальна астма

У Обструктивний|обструкційний| бронхіт

З|із| Рецидивуючий бронхіт

Д ларинготрахеїт, що Стенозує

7. Дівчинка|дівчатко| 12 років скаржиться на кашель з|із| виділенням слизово-гнійної мокроти, більше в уранішній|ранішній| годинник. У анамнезі часті бронхіти, в 8 років перенесла деструктивну стафілококову|стафілокок| пневмонію. Спостерігається обмеження дихальної екскурсії правої половини грудної клітки, укорочення перкуторного| звуку в нижніх відділах правої легені. Тут же велика кількість мелкопузырчатых| вологих|вогких| хрипів|хрипінь|. Нігтьові фаланги у вигляді “барабанних паличок”. Вкажіть найбільш інформативний метод дообстеження для підтвердження діагнозу.

А Бронхографія

У Рентгенографія органів грудної клітки

З|із| Мікроскопічне дослідження мокроти

Д Дослідження функції зовнішнього дихання

8. Хлопчик 8 років страждає хронічним бронхітом. Скільки разів на рік йому потрібно проводити комплекс протирецидивного лікування?

А 1–| 2раза| в рік

У 2 – 4 рази на рік

З 3 – 6 разів на рік

Д 4 – 5 разів на рік

9. У дитини|дитяти| 6 років діагностований гострий бронхіт. Напади|приступи| су-||

хого| кашлю викликають|спричиняють| безсоння, втрату апетиту. B легенів отме-||

чаются| сухі хрипи|хрипіння|, температура понижена|знизити| - 36.1 C, пульс 87 уд| в

мин., ЧД - 36 в мин. Якою лікарський засіб слідує|прямує| назна-||

чить|?

А Етімізол

Вефедрін

З|із| Кодеїн

Д Еритроміцин

Е Еуфілін

10. Хворому 5 років, страждаючий обструктивним|обструкційним| бронхітом пройшов|минав| курс

лікування эуфилином|, який значно поліпшив його стан|достаток| здо-||

ровья|. Який біохімічний механізм дії даного препарату?

А Блокада гиалуронидазы||

У Aктивация| аденілатциклази|

З|із| Блокада фосфодіестерази|

Д Cтимуляция| Na+-К+-AТФ-азы||

Е Блокада моноаминооксидазы||

Варіант №8

1. У хворого з|із| бронхітом наголошується надмірний кашель, кото-||

рый| служить причиною різких болів в грудній клітці. Що необходи-||

мо-пермалой включити в комплексну терапію? ||

А Кодеїну фосфат

У Настій трави термопсиса||

З|із| Сальбутамол|

Д Камфару

Е Метацин

2. У 5-річної дитини|дитяти| раптово почався|розпочинав| напад|приступ| кашлю. Об'єктивно: над легенями коробочний| відтінок перкуторного| звуку, на тлі|на фоні| продовженого видиху вислуховуються|вислухують| сухі свистячі хрипи|хрипіння|. Що можна запідозрити у дитини|дитяти|?

А обструктивний|обструкційний| бронхіт

У чужорідне тіло бронха

З|із| бронхіоліт

Д ателектаз нижньої частки|долі| правої легені

3. Дитині|дитяті| 2 року. Скарги на осиплу голосу, задишку інспіраторного характеру|вдачі|. Хворіє|боліє| протягом 3-х днів. Захворювання почалося з сухого кашлю і заложенности| носа. Об'єктивно: загальний|спільний| стан|достаток| порушений, наголошується стридорозное| дихання. Шкіра бліда. Температура тіла 37,3. Піднебінні дужки гиперемированы|, нальотів немає. Тони серця ритмічні. У легенях жорстке дихання, хрипів|хрипінь| немає. У змиві|змиванні| з|із| носоглотки виявлений вірус парагрипу. Поставити діагноз

А Гострій ларинготрахеїт, що стенозує

У Епіглотит

З|із| Чужорідне тіло

Д Дифтерія

4. Дитині|дитяті| 2 року. Скарги на нападоподібний сухий кашель. Об'єктивно: ціаноз носогубного трикутника, експіраторна задишка за участю допоміжної мускулатури. Перкуторно – коробочний| звук, аускультативно – жорстке дихання, сухі свистячі среднепузырчатые| хрипи|хрипіння|, що дзижчать|дзизчать| і вологі|вогкі|. У гемограмі: лейкоцитоз, еозинофілія, нейтрофільне зрушення|зсув| вліво, незначне підвищення СОЕ. Яке захворювання можна запідозрити?

А Бронхіоліт

У Бронхіальна астма

З|із| Рецидивуючий бронхіт

Д Обструктивний|обструкційний| бронхіт

5. Дитині|дитяті| 6 років: экспиаторная| задишка, дистанційні хрипи|хрипіння|, ПСВ 70 % від норми, хлориди поту|пота| 15 ммоль/л. Найбільш вірогідно це:

А Бронхіальна астма

У Муковісцидоз

З|із| ОРВІ, гострий бронхіт

Д С-м Хаммена - Річа

6. Хлопчик, 8 місяців, захворів гостро, з підвищення температури тіла до 37,5 З|із|, появи серозних виділень з|із| носових ходів, кашлю. На другий день від початку хвороби температура 37,8 З|із|, психомоторне збудження, дихання галасливе|шумливе| з|із| продовженим видихом, кашель став глибоким, частим. Дільничний лікар|лікарка| виявив при аускультації над всією поверхнею легенів велику кількість розсіяних|неуважних|, мелкопузырчатых| хрипів|хрипінь| на вдиху і видиху, перкуторно| над легенями коробочний| відтінок легеневого тону; тахіпное 60/мин.., тахікардія до 180/мин. З|із| анамнезу відомо, що пацієнт донині не хворів|болів|, алергологічний анамнез не обтяжений. Який діагноз найбільш достовірний?

А Пневмонія

У Бронхіоліт

З|із| Бронхіальна астма

Д Стенозіруюший ларинготрахеїт

7. Дівчинка|дівчатко| 12 років скаржиться на кашель з|із| виділенням слизово-гнійної мокроти, більше в уранішній|ранішній| годинник. У анамнезі часті бронхіти, в 8 років перенесла деструктивну стафілококову|стафілокок| пневмонію. Спостерігається обмеження дихальної екскурсії правої половини грудної клітки, укорочення перкуторного| звуку в нижніх відділах правої легені. Тут же велика кількість мелкопузырчатых| вологих|вогких| хрипів|хрипінь|. Нігтьові фаланги у вигляді “барабанних паличок”. Вкажіть найбільш інформативний метод дообстеження для підтвердження діагнозу.

А Рентгенографія органів грудної клітки

У Бронхографія

З|із| Мікроскопічне дослідження мокроти

Д Дослідження функції зовнішнього дихання

8. Дитина|дитя| 3 місяців. Наголошується Т - 37,8 З|із|, заложенность| носа, чхання, сухий нав'язливий кашель, утруднене дихання, експіраторна задишка. Шкіра бліда, акроцианоз|, ціаноз носогубного трикутника, незначна гіперемія слизової оболонки зіву. Перкуторно над легенями - легеневою звук з|із| відтінком коробочки, аускультативно - жорстке дихання, з двох сторін -мелкопузырчатые| хрипи|хрипіння|. На рентгенограмі легенів: посилення легеневого малюнка. Ваш діагноз?

А Парагрип. бронхіоліт

У Гріпп.бронхиоліт

З|із| Аденовірусная інфекція. бронхіоліт

Д Респіраторно-синтіциальная инфекция.острый бронхіоліт

9. Дитина|дитя| 3 років. Захворів гостро, Т- 38,3 З|із|, гіперемія і набряклість кон'юнктиви очей, кашель, нежить. Зів яскраво гиперемирован|, набряклість і крупна зернистість задньої стінки глотки|горла|, багато слизу. Збільшення підщелепних і шийних лімфовузлів. Печінка до 3 см нижче за реброву дугу Ваш діагноз?

А Аденовірусная інфекція.

У Гострий простий бронхіт|

З|із| Дифтерія.

10. B пульмонологічному відділенні|відокремленні| 4-річному хворому обструктив-||

ным| бронхітом із|із| спастичним компонентом показано призначення|

сальбутамола|. Які особливості дії цього препарату при дан-||

ний патології?

А Однаково активує бета-1|бета-випромінювання| і бета-2-адренорецепторы|бета-випромінювання||бета-радиоактивность,бетта|

У Блокує М-холінорецептори

З|із| Aктивирует| альфа-| і бета-адренорецепторы||

Д Cтимулирует| в основному бета-2-адренорецепторы|бета-випромінювання||бета-радиоактивность,бетта|

Е Блокує Н-холінорецептори

Варіант № 9

1. Хворому з|із| хронічним бронхітом призначений либексин|. Який механізм протикашельної дії препарату?

А Пригноблює кашлевий центр

У Cтимулирует| адренорецептори|

З|із| Aнестезирует| слизову оболонку дихальних шляхів|колій|

Д Cтимулирует| центр дихання|

Е Збільшує секрецію залоз бронхів|

2. Дитина|дитя| 5-ти років кашляє три тижні без ознак інтоксикації, катаральних явищ і підвищення температури тіла. У загальному|спільному| аналізі крові виявлений лейкоцитоз, абсолютний лімфоцитоз і нормальна СОЕ. Яке захворювання має місце у дитини|дитяти|?

А ОРВІ

У Респіраторно-сенцитіальная інфекція

З|із| Туберкульоз легенів

Д Кашлюк|коклюш|

5. Обструктивний|обструкційний| бронхіт

3. Дівчинка|дівчатко| 4 років хворіє на рецидивуючий бронхіт. Через який час можна припинити диспансерне спостереження даної дитини|дитяти| за відсутності рецидивів?

А 2 року

У 1 рік

З 2,5 року

Д 1,5 року

4. У відділення|відокремлення| раннього дитинства поступив|вчинив| дворічний хлопчик. Скарги на кашель нападоподібного характеру|вдачі|, який посилюється|підсилюється| вночі або під ранок. З 6-ти місячного віку у хлопчика спостерігаються прояви|вияви| атопічного дерматиту, з|із| 11 міс. – нападоподібний кашель. Об'єктивно: Т- 36,8С|, ЧД – 44’, ЧСС - 100’. При перкуссии| над легенями отриманий|одержувати| звук коробочки, аускультативно в легенях дихання з|із| продовженим видихом, сухі свистячі хрипи|хрипіння| з|із| обох сторін. Про яке захворювання слід подумати?

А Гострий бронхіоліт

У Бронхіальна астма

З|із| Чужорідне тіло в дихальних шляхах|коліях|

Д ларинготрахеїт, що Стенозує

5. Дитині|дитяті| 7 років. Скарги на постійний продуктивний кашель. У легенях вислуховуються|вислухують| різнокаліберні вологі|вогкі| хрипи|хрипіння| протягом 3 місяців, поганий сон, свистяче дихання. З|із| анамнезу відомо, що дитина|дитя| хворіє|боліє| з 5 років ( два - три рази на рік) із|із| загостреннями даного захворювання. Який Ваш попередній діагноз?

А Хронічний бронхіт

У Рецидивуючий обструктивний|обструкційний| бронхіт

З|із| Рецидивуючий бронхіт

Д Хронічний облітеруючий бронхіт

6. Дитина|дитя| 4 року. Скарги на заложенность| носа, надсадний кашель, підвищення температури тіла до 38 С. Забольованіє почалося|розпочинало| гостро, хворіє|боліє| 2-а доба. Загальний|спільний| стан|достаток| середньої тяжкості|тягаря|, шкірні покриви бліді, незначні виділення з|із| носа, гіперемія слизистих оболонок зіву. Дихання жорстке, вислуховуються|вислухують| сухі і вологі|вогкі| мелкопузырчатые| хрипи|хрипіння|. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки ознаки емфіземи легенів. Який найбільш вірогідний діагноз?

А Парагрип. Осрий бронхіт

У Ріновірусна інфекція. О.простой бронхіт

З|із| Респіраторна|респіратор| синцитиальна| інфекція. О.обструктівний бронхіт

Д Грип. О.ларінготрахєїт

7. У хворого 17 років на тлі|на фоні| обструктивного|обструкційного| бронхіту розвинулося декомпенсированное| легеневе серце з|із| НК ІІ Б ст. Яке лікування доцільно призначити на даній стадії захворювання.

А Тривала оксигенотерапія, інгібітори АПФ, сечогінні, эуфилин|, дезагреганты|

У Муколітики, мембраностабилизаторы|, антибіотики, сечогінні

З|із| Бронхолітіки, антагоністи Са, дезагреганты|

Д Антибіотики, муколитики|, гемосорбция|

|нитрат|

8. У дитини|дитяти| А., 1 рік 8 місяців, після|потім| перенесеної ОРВІ знову підвищилася температура до субфебрільних цифр, з'явився|появлявся| сухий, нестерпимий|нестерпний| кашель, задишка. При огляді: утруднення|скрута| видиху, роздування|роздмухування| крил носа, участь в акті дихання допоміжних м'язів. Перкуторно звук коробочки. При аускультації маса сухих свистячих і різнокаліберних вологих|вогких| хрипів|хрипінь| з обох боків. Найбільш достовірний діагноз?

А Обструктивний|обструкційний| бронхіт

У Бронхіальна астма

З|із| Бронхіоліт

Д Гостра пневмонія

9. Хлопчик 8 років, що переніс на 1-му році життя деструктивну пневмонію, часто хворіє на бронхіти. Наголошується постійний кашель, який посилився|підсилювався| в останніх 3 тижні. Перкуторно наголошується укорочення легеневого звуку донизу від кута|рогу| лопатки, аускультативно тут же дихання ослаблене, выслушиваються| сухі тріскучі, середньо- і мелкопузырчатые| вологі|вогкі| хрипи|хрипіння|. Рентгенографія органів грудної клітки: тяжкість|тягар| і деформація легеневого малюнка в нижній частці|долі| правої легені. Вкажіть попередній діагноз?

А Хронічний бронхіт

У Рецидивуючий бронхіт

З|із| Гострий обструктивний|обструкційний| бронхіт

Д Ідіопатичний фиброзирующий| альвеолит|

10. У хворого корі 7 років на 6-й день від початку висипу з'явилися|появлялися| задишка, “гавкаючий|гавкотіти|” кашель, дихання, що стенозує. Об'єктивно: на обличчі, шиї, тулуб коровий висип придбав|набув| коричневий колір|цвіт|, спостерігається дрібне|мілке| лущення. Яке ускладнення слід діагностувати?

А Фарингіт

У Бронхіт

З|із| Пневмонію

Д Ларинготрахеїт

Варіант № 10

1. Хворому хронічним бронхітом призначили інгаляції препарату|

який містить|утримує| сульфгідрильну групу і здатний|здібний| руйнувати ди-||

сульфідні зв'язки глікопротеїдів, а також викликати|спричиняти| деполимериза-||

цию| білкових компонентів мокроти. Який препарат був використаний?

А Трипсин кристалічний .

У Ацетилцистеїн|

З|із| Рібонуклеаза

Д Натрію гідрокарбонат|

5. Сальбутамол

2. Дитина|дитя| 6 міс., який спостерігався дільничним педіатром по приводу ОРВІ поступив|вчинив| в стаціонар з|із| вираженою|виказувати| задишкою змішаного типу|типа|, акроцианозом|. При огляді: субфебрилітет, ринорея, тахіпное, дихання галасливе|шумливе|, над легенями рассеяные| мелкопузырчатые| хрипи|хрипіння|. Який попередній діагноз?

А Бронхіоліт

У Вірусний круп

З|із| Бронхіальна астма

Д Епіглотит

3. У дитини|дитяти| 4 років протягом 2 тижнів спостерігається нападоподібний спазматичний кашель. При огляді наголошується блідість шкіри, одутлість особи|обличчя|, крововилив в склери. У аналізі крові – лімфоцитоз. Який найдостовірніший діагноз?

А Парагріппозная інфекція

У Чужорідне тіло дихальних шляхів|колій|

З|із| Аденовірусная інфекція

Д Кашлюк|коклюш|

4. У дитини|дитяти| 7 міс., на фоні ОРВІ на 3 день захворювання вночі з'явилися|появлялися| неспокій|занепокоєння|, осипла голосу, задишка. При огляді: периорбитальный| і периоральный| ціаноз, тахіпное. Дихання утруднено, за участю допоміжної мускулатури. Аускультативно рассеяные| вологі|вогкі| хрипи|хрипіння|. Яку вірусну інфекцію клінічно можна запідозрити у дитини|дитяти|?

А Парагрип

У Вірус грипу

З|із| Аденовірус

Д Риновірус

5. У дитини|дитяти| А., 1 рік 8 місяців, після|потім| перенесеної ОРВІ знову підвищилася температура до субфебрільних цифр, з'явився|появлявся| сухий, нестерпимий|нестерпний| кашель, задишка. При огляді: утруднення|скрута| видиху, роздування|роздмухування| крил носа, участь в акті дихання допоміжних м'язів. Перкуторно звук коробочки. При аускультації маса сухих свистячих і різнокаліберних вологих|вогких| хрипів|хрипінь| з обох боків. Найбільш достовірний діагноз?

А Бронхіоліт

У Бронхіальна астма

З|із| Обструктивний|обструкційний| бронхіт

Д Гостра пневмонія

6. Дитині|дитяті| 6 років: экспиаторная| задишка, дистанційні хрипи|хрипіння|, ПСВ 70 % від норми, хлориди поту|пота| 15 ммоль/л. Наїбілєє вірогідне це:

А Бронхіальна астма

У Муковісцидоз

З|із| ОРВІ, гострий бронхіт

Д С-м Хаммена - Річа

7. Хлопчик, 8 місяців, захворів гостро, з підвищення температури тіла до 37,5 З|із|, появи серозних виділень з|із| носових ходів, кашлю. На другий день від початку хвороби температура 37,8 З|із|, психомоторне збудження, дихання галасливе|шумливе| з|із| продовженим видихом, кашель став глибоким, частим. Дільничний лікар|лікарка| виявив при аускультації над всією поверхнею легенів велику кількість розсіяних|неуважних|, мелкопузырчатых| хрипів|хрипінь| на вдиху і видиху, перкуторно| над легенями коробочний| відтінок легеневого тону; тахіпное 60/мин.., тахікардія до 180/мин. З|із| анамнезу відомо, що пацієнт донині не хворів|болів|, алергологічний анамнез не обтяжений. Який діагноз найбільш достовірний?

А Пневмонія

У Бронхіоліт

З|із| Бронхіальна астма

Дстенозіруюший ларинготрахеїт

8. У 5-річної дитини|дитяти| раптово почався|розпочинав| напад|приступ| кашлю. Об'єктивно: над легенями коробочний| відтінок перкуторного| звуку, на тлі|на фоні| продовженого видиху вислуховуються|вислухують| сухі свистячі хрипи|хрипіння|. Що можна запідозрити у дитини|дитяти|?

А чужорідне тіло бронха

У обструктивний|обструкційний| бронхіт

З|із| бронхіоліт

Д ателектаз нижньої частки|долі| правої легені

9. Дитині|дитяті| 2 року. Скарги на осиплу голосу, задишку інспіраторного характеру|вдачі|. Хворіє|боліє| протягом 3-х днів. Захворювання почалося з сухого кашлю і заложенности| носа. Об'єктивно: загальний|спільний| стан|достаток| порушений, наголошується стридорозное| дихання. Шкіра бліда. Температура тіла 37,3. Піднебінні дужки гиперемированы|, нальотів немає. Тони серця ритмічні. У легенях жорстке дихання, хрипів|хрипінь| немає. У змиві|змиванні| з|із| носоглотки виявлений вірус парагрипу. Поставити діагноз

А Епіглотит

У Гострий ларинготрахеїт, що стенозує

З|із| Чужорідне тіло

Д Дифтерія

10. У хворого 17 років на тлі|на фоні| обструктивного|обструкційного| бронхіту розвинулося декомпенсированное| легеневе серце з|із| НК ІІ Б ст. Яке лікування доцільно призначити на даній стадії захворювання.

А Тривала оксигенотерапія, інгібітори АПФ, сечогінні, эуфилин|, дезагреганты|

У Муколітики, мембраностабилизаторы|, антибіотики, сечогінні

З|із| Бронхолітіки, антагоністи Са, дезагреганты|

Д Антибіотики, муколитики|, гемосорбция|

|нитрат|

Контрольні питання:

1. Назвіть анатомо-фізіологічні особливості респіраторної системи у дітей, які впливають на

перебіг бронхітів.

2. Класифікація гострих бронхітів.

3. Фактори, які лежать в основі патогенезу бронхітів.

4. Етіологія та патогенез гострого простого бронхіту у дітей.

5. Клініка та діагностика гострого простого бронхіту у дітей.

6. Лікування гострого простого бронхіту у дітей.

7. Назвіть показання до призначення антибактеріальних засобів при гострому простому бронхіті.

8. Перерахуйте основні групи відхаркуючих препаратів, які застосовують при лікуванні бронхітів.

9. Ступені дихальної недостатності у дітей.

10. Дати визначення гострому обструктивному бронхіту.

11. Етіологія та патогенез гострого обструктивного бронхіту у дітей.

12. Діагностичні критерії гострого обструктивного бронхіту у дітей.

13. Лікування гострого обструктивного бронхіту.

14. Дати визначення гострому бронхіоліту.

15. Етіологія та патогенез гострого бронхіоліту у дітей.

16. Діагностичні критерії гострого бронхіоліту у дітей.

17. Лікування гострого бронхіоліту у дітей.

18. Етіологія та патогенез рецидивуючого бронхіту у дітей.

19. Діагностичні критерії рецидивуючого бронхіту.

20. Назвіть фізикальні ознаки різних форм гострих бронхітів у дітей.

21. Етіологія та патогенез облітеруючого бронхіоліту у дітей.

22. Особливості клініки облітеруючого бронхіоліту.

23. Перерахуйте основні групи антибактеріальних препаратів.

Ситуаційні задачі:

Задача 1: У хлопчика 10 років з’явилися ознаки гострого респіраторного захворювання – головний біль, слабкість, нежить, сухий нав’язливий кашель, підвищилась температура тіла до 37,8^◦С. Через 2 доби від початку захворювання кашель посилився і став вологим.

При огляді загальний стан хлопчика не порушений. На слизовій оболонці зіву катаральні зміни, ринорея. Симптоми інтоксикації та дихальної недостатності відсутні. ЧД – 22/хв.. Перкуторно визначається ясний легеневий звук. При аускультації вислуховується жорстке дихання, розсіяні непостійні сухі та крупно-, середньо- і дрібнопухирчасті незвучні вологі хрипи. Тони серця ритмічні, звучні, помірна тахікардія. Живіт м’який, безболісний. Печінка у реберного краю. Загальний аналіз крові: Нв – 120 г/л, еритроцити – 3,5х10¹²/л, лейкоцити – 8.0х10⁹/л, п - 2%, с – 23%, е – 5%, л- 64%, м – 6%, ШОЕ – 15 мм/год.

1. Діагноз? 2. Принципи лікування?

Задача 2: Дівчинка 7 років захворіла гостро – підвищилась температура тіла, з’явились головний біль, нежить, поверхневий кашель, біль у горлі, явища кон’юнктивіту. Перші 2 дні хвороби була висока лихоманка, після прийому парацетамолу температура зменшувалася. Сухий нав’язливий кашель через 2 доби став вологим непродуктивним, а згодом – продуктивним. Перкуторно над легенями ясний легеневий тон. Аускультативно вислуховується жорстке дихання, розсіяні непостійні сухі та середньо- (переважно) і дрібнопухирчасті незвучні вологі хрипи.

Дільничим лікарем-педіатром був виставлений діагноз: ГРЗ, гострий бронхіт. Для уточнення діагнозу лікар призначив рентгенографію органів грудної порожнини.

1. Які рентгенологічні зміни відмічаються при гострому простому бронхіті?

2. Призначення яких препаратів є обов’язковим при гострому простому бронхіті?

Задача 3: Дівчинка 11 років знаходиться під наглядом дільничого лікаря-педіатра з приводу гострого респіраторного захворювання, що супроводжується підвищенням температури, нежиттю, слабкістю, сухим кашлем. Була призначена противірусна терапія і парацетамол. Через 2 дні кашель став вологим непродуктивним, а надалі – продуктивним. Об’єктивно: ознаки інтоксикації та дихальної недостатності відсутні. На слизовій оболонці зіву катаральні зміни, слизові виділення з носу. ЧД - 22/хв. При аускультації дихання жорстке, дифузні непостійні сухі та середньо- і дрібнопухирчасті незвучні вологі хрипи. Перкуторно визначається ясний легеневий звук. Тони серця ритмічні, звучні, помірна тахікардія. Живіт м’який, безболісний. Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз ГРЗ, гострий (простий) бронхіт і додатково призначив антибіотик.

1. Чи обов’язкове призначення антибіотика даному хворому?

2. Які показання до призначення антибіотиків при гострому простому бронхіті?

Задача 4: У дитини 5 років гостро підвищилась температура тіла до 38,5^◦С, з’явилися поверхневий сухий кашель, біль у горлі, слизові виділення з носа, головний біль. Через 2 дні кашель став вологим. Температура знижувалася після прийому жарознижувальних препаратів. В сім’ї мати хворіє на ГРЗ. Об’єктивно: симптоми інтоксикації і дихальної недостатності відсутні. Гіперемія слизової оболонки зіву, частий кашель з виділенням невеликої кількості мокротиння світлого кольору. Перкуторний тон над легенями не змінений. Аускультативно – дихання жорстке, розсіяні двобічні непостійні сухі та крупно-, середньо- і дрібнопухирчасті незвучні вологі хрипи, які після кашлю майже зникають. ЧД – 24/хв. Тони серця звучні, ритмічні. Живіт м’який, безболісний. Печінка у реберного краю, селезінка не пальпується. В загальному аналізі крові: помірне збільшення ШОЕ, кількість лейкоцитів в нормі. Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз: «Двобічна вогнищева пневмонія» і запропонував стаціонарне лікування.

1. Чи правильно встановлений діагноз? 2. Ваш діагноз?

3. Які з представлених даних протирічать встановленому діагнозу?

4. Яка характерна перкуторна і аускультативна картина при вогнищевій пневмонії?

Задача 5: Хлопчик 9 років хворіє протягом 3-х днів. Непокоїть сухий грубий, «лаючий» кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення температури тіла до 37,5^◦С. Приймає парацетамол і мікстуру від кашлю (корінь солодки). При огляді: загальний стан хлопчика не порушений. Ознаки інтоксикації і дихальної недостатності відсутні. Гіперемія слизової оболонки зіву. При аускультації дихання жорстке, провідні хрипи. ЧД – 22/хв. Перкуторний тон не змінений. Тони серця ритмічні, звучні. Живіт м’який, безболісний. Печінка у реберного краю.

В загальному аналізі крові: ШОЕ – 14 мм/год., кількість лейкоцитів в нормі.

Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз: «Гострий бронхіт» і призначив рентгенографію органів грудної клітини.

1. Чи вірно встановлений діагноз?

2. Який діагноз у дитини?

3. Які діагностичні критерії гострого (простого) бронхіту?

Задача 6: У 3-річної дитини захворювання почалося з підйому температури тіла, слизових виділень з носа, сухого кашлю. Через кілька днів кашель став вологим. Інколи приступи кашлю закінчуються блюванням. Мікстура від кашлю полегшення не приносила.У матері дитини харчова і медикаментозна алергія. При огляді: стан дитини середньої тяжкості (активна, апетит збережений). Шкіра бліда, сльозотеча, ринорея. Нав’язливий непродуктивний кашель. Температура тіла – 37,3^◦С. Перкуторний тон легеневий з коробковим відтінком. Аускультативно на фоні жорсткого дихання з подовженим видихом розсіяні непостійні жужжачі і свистячі хрипи та вологі переважно середньопухирчасті на вдиху. ЧД – 30/хв. Тони серця ритмічні, звучні, ЧСС – 120/хв. Загальний аналіз крові: Нв – 120 г/л, еритроцити – 5,1х10¹²/л, лейкоцити – 4,9х10⁹/л, п – 2%, с – 48%, е -3%, л – 38%, м – 9%, ШОЕ – 6 мм/год. На рентгенограмі органів грудної порожнини відмічається посилення легеневого малюнку, розширення коренів легенів, збільшена прозорість легеневих полів, горизонтальне розташування ребер.

1. Яке захворювання дихальної системи можна діагностувати?

2. Лікування?

Задача 7: У 8-місячної дитини захворювання почалося з підвищення температури до 37,8^◦С, слизових виділень з носа, сухого кашлю, який згодом став вологим. При огляді: дитина активна, апетит знижений. На шкірі прояви ексудативно-катарального діатезу. Нав’язливий непродуктивний кашель, який посилюється вранці. При неспокої дитини з’являються експіраторна задишка з участю допоміжних м’язів, шумне свистяче дихання з подовженим видихом, яке чути на відстані, ЧД – 48/хв., періоральний ціаноз. Коробковий відтінок перкуторного тону над легенями. При аускультації на фоні жорсткого дихання з подовженим видихом розсіяні непостійні сухі свистячі хрипи і вологі середньопухирчасті хрипи. Тони серця ритмічні, звучні, ЧСС – 148/хв.

Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз: «Гострий обструктивний бронхіт» і для уточнення діагнозу призначив рентгенографію органів грудної порожнини.

1. Ваш діагноз?

2. Які зміни на рентгенограмі органів грудної порожнини відмічаються при гострому

обструктивному бронхіті?

3. Лікування?

Задача 8: Дівчинка 2-х років захворіла на ГРІ, яка супроводжувалася підвищенням температури, сухим кашлем, слизовими виділеннями з носа. Через декілька днів кашель став вологим, непродуктивним, нав’язливим. При огляді: дитина неспокійна, дихання шумне, свистяче з подовженим видихом. Експіраторна задишка з участю допоміжних м’язів. Грудна клітка здута, горизонтальне розміщення ребер. Періоральний ціаноз, який виникає при неспокої дитини. При перкусії над легенями коробковий відтінок перкуторного тону. Розсіяні непостійні свистячі хрипи на фоні жорсткого дихання з подовженим видихом і вологі переважно середньопухирчасті хрипи при аускультації легень. ЧД – 44/хв. Тони серця ритмічні, звучні, ЧСС – 142/хв. Живіт м’який, безболісний. Печінка +1,0 см нижче краю реберної дуги.

Загальний ан. крові: Нв – 120 г/л, еритроцити – 5,1х10¹²/л, лейкоцити – 5,0х10⁹/л, п – 2%, с – 48%, е – 3%, л – 38%, м – 9%, ШОЕ – 6 мм/год.

Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз: Двобічна вогнищева пневмонія з обструктивним синдромом. Призначення антибіотиків і препаратів, що розширюють бронхи, полегшення не принесли.

1. Чи правильно встановлений діагноз?

2. Ваш діагноз?

3. Чим з представлених даних підтверджується даний діагноз?

Задача 9: Дитина 5 років хворіє протягом 3-х тижнів. Захворювання почалося гостро з підвищення температури тіла до 37,5^◦С, появи сухого кашлю, нежиті, слабкості. Згодом кашель став вологим. Із анамнезу відомо, що в сім’ї хворів на ГРІ старший брат.

При огляді: симптоми інтоксикації і дихальної недостатності відсутні. Вологий кашель. Перкуторний тон не змінений. При аускультації вислуховується жорстке дихання, непостійні дифузні сухі та вологі крупно-, середньо- і дрібнопухирчасті незвучні хрипи. Тони серця ритмічні, звучні. Живіт м’який, безболісний. Гемограма: помірне збільшення ШОЕ, кількість лейкоцитів в нормі. Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз «Гострий бронхіт» і призначив антибіотик, жарознижувальні і муколітичні препарати. Подібний стан повторюється у хлопчика протягом останніх 2-х років 4-5 разів на рік. Характерна тривалість перебігу захворювання і сезонність.

1. Ваш діагноз?

2. Призначити необхідне лікування.

Задача 10: Дитина 6 років часто хворіє на ГРЗ. Протягом останніх 2-х років дільничий лікар-педіатр установлював дитині діагноз «Гострий бронхіт» по 4 рази на рік. Кожне захворювання характеризувалося гострим початком і тривалим перебігом (не менше 3-4-х тижнів). Тривалий період зберігався помірний кашель, переважно вранці з виділенням невеликої кількості слизового або слизово-гнійного мокротиння. Температура тіла була субфебрильною, рідше – фебрильною. Обструкції бронхів не відмічалося. Необоротні функціональні і морфологічні зміни в бронхолегеневій системі відсутні.

1. Який діагноз слід виставити дитині?

2. Які заходи щодо спостереження за дитиною необхідно здійснювати.

Задача 11: Дитина 5 місяців, народилася від І вагітності, нормальних пологів, закричала відразу. Маса тіла при народженні – 3400, зріст – 51 см. З 2-х місяців знаходиться на змішаному вигодовуванні. В 3 місяці перенесла ГРВІ, яка перебігала з субфебрильною температурою тіла, серозними виділеннями з носа. Лікування було симптоматичне. У матері харчова і медикаментозна алергія. В 5 місяців у дитини підвищилась температура тіла до 38,5^◦С, з’явилися слизові виділення з носу, сухий нав’язливий кашель. Через 2 дні стан дитини погіршився, кашель посилився, став вологим, з’явилася задишка з утрудненим свистячим видихом.

При огляді: стан дитини порушений, в’яла, апетит знижений. Температура тіла 38,6^◦С. Шкіра бліда. При неспокої дитини з’являється ціаноз носогубного трикутника, експіраторна задишка за участю допоміжної мускулатури. ЧД – 58/хв. Збільшення передньо-задніх розмірів грудної клітини. Перкуторний тон над легенями коробкового характеру. При аускультації з обох боків вислуховується багато незвучних дрібнопухирчастих вологих хрипів переважно на вдосі, невелика кількість сухих хрипів (на видосі). Тони серця послаблені. ЧСС – 152/хв. Живіт помірно надутий, безболісний при пальпації. Випорожнення 2 рази на добу, жовті, кашкоподібної консистенції.

В загальному ан. крові ШОЕ – 17 мм/год., кількість лейкоцитів знижена.

1. Ваш діагноз?

2. Призначити лікування.

Задача 12: В приймальне відділення дитячої лікарні каретою швидкої допомоги доставлена дитина 8 місяців с діагнозом «Двобічна вогнищева пневмонія» у важкому стані. Захворіла 3 дні тому. На фоні субфебрильної температури, риніту, кашлю стан дитини на 3-й день різко погіршився – посилився кашель, з’явилася задишка. При огляді: стан дитини порушений, в’яла, апетит знижений. Шкіра бліда. Ціаноз носогубного трикутника, експіраторна задишка, участь в диханні допоміжної мускулатури, які відмічаються в спокої. ЧД – 80/хв. Перкуторний тон коробкового характеру. При аускультації на фоні жорсткого дихання з подовженим видихом з обох боків вислуховується значна кількість незвучних дрібнопухирчастих вологих переважно на вдосі і невелика кількість сухих свистячих хрипів на видосі. Тони серця ослаблені, тахікардія. ЧСС – 148/хв. Живіт м’який, безболісний.

На рентгенограмі органів грудної клітини спостерігається посилення малюнку судин і бронхів, підвищення прозорості легеневих полів за рахунок обтураційної емфіземи, низьке стояння діафрагми.

1. Якому захворюванню відповідає представлена клінічна картина?

2. Лікування?

Задача 13: У 6-місячної дитини на фоні субфебрильної температури, явищ назофарингіту відмічається значне погіршення стану за рахунок посилення кашлю і наростання симптомів дихальної недостатністі. Дитина стала в’ялою, блідою. Ціаноз носогубного трикутника, виражена задишкою з участю допоміжної мускулатури. Каретою швидкої допомоги дитина доставлена в дитячу лікарню. Після огляду лікар-педіатр приймального відділення дитячого стаціонару встановив діагноз «ГРІ, гострий бронхіоліт» і призначив рентгенографію органів грудної порожнини.

1. Які діагностичні критерії гострого бронхіоліту?

2. Яка рентгенологічна картина характерна для гострого бронхіоліту?

Задача 14: Дитина 4-х років з багатодітної сім’ї. Народилася від нормальної вагітності і пологів. Маса тіла при народженні 2800, зріст – 49 см. З першого місяця на змішаному вигодовуванні. Часто хворіє на гострі респіраторні захворювання. Протягом останніх 2-х років 4-5 разів на рік дільничий лікар-педіатр на підставі клініко-рентгенологічних і лабораторних даних діагностував у дитини «Гострий бронхіт». Відмічалася сезонність виникнення подібних станів, що співпадало з епідемічними підйомами вірусних респіраторних інфекцій. Перебіг кожного захворювання тривалий (не менше 3-4-х тижнів). Обструкції бронхів, необоротних функціональних і морфологічних змін в бронхолегеневій системі не відмічалося.

1. Який діагноз слід встановити дитині?

2. Діагностичні критерії рецидивуючого бронхіту?

3. Принципи лікування?

Задача 15: У дитини 1,5 років відмічається частий нав’язливий вологий непродуктивний кашель. Хворіє протягом 5 днів. В анамнезі ексудативно-катаральний діатез. Об’єктивно: стан дитини порушений, неспокійна. Шумне свистяче дихання, яке чути на відстані. При неспокої з’являється ціаноз носогубного трикутника, експіраторна задишка, в диханні приймає участь допоміжна мускулатура. ЧД – 44/хв. В легенях перкуторний тон з коробковим відтінком. При аускультації над всією поверхнею легень на фоні жорсткого дихання з подовженим видихом вислуховуються розсіяні свистячі хрипи та невелика кількість середньопухирчастих вологих хрипів. Тони серця ритмічні, ЧСС – 142/хв. На рентгенограмі органів грудної порожнини виявляється посилення легеневого малюнку, розширення коренів легенів за рахунок судинного компоненту і перибронхіальних змін. Відмічається збільшена прозорість легеневих полів, низьке стояння сплощених куполів діафрагми, горизонтальне розташування ребер.

1. Який діагноз у дитини?

2. Лікування?

Еталони відповідей до задач на тему: «Гострі бронхіти», 4 курс:

Задача 1:

1. ГРІ. Гострий простий бронхіт (ГПБ).

2. Їжа легкозасвоювана, вітамінізована, гіпоалергенна. Кількість рідини збільшують в 1,5 рази.

В перші дні, крім симптоматичних, призначають противірусну терапію. Обов’язковим компонентом лікування ГПБ є призначення відхаркувальних і муколітичних препаратів (ентерально та в інгаляціях). Вібраційний масаж і постуральний дренаж.

Задача 2:

1. На рентгенограмі органів грудної порожнини виявляються посилення легеневого малюнку,

розширення та неструктурність коренів легенів. Локальні інфільтративні зміни в легенях

відсутні.

2. Муколітичні і відхаркувальні препарати.

Задача 3:

1. Ні.

2. Призначення антибактеріальних засобів (антибіотиків) при гострому бронхіті доцільно при

наявності однієї або декількох наступних ознак:

- діти перших 6-ти місяців життя;

- наявність обтяжливого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність, гіпотрофія

тощо);

- тривала лихоманка (більше 4-5 днів);

- температура тіла вище 39,0^◦ С протягом 3 днів;

- виражені ознаки інтоксикації (кволість, неспокій, відмова від їжі та пиття);

- ознаки ДН при відсутності бронхіальної обструкції (задишка більше 60/хв. у дітей

перших місяців життя, більше 40/хв. у дітей перших років життя; втягування поступливих

місць грудної клітини; крихтяче дихання);

- лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом, збільшення ШОЕ;

- клінічні ознаки бактеріальної природи запального процесу (гнійний характер мокротиння,

повторний підйом температури тіла);

- наявність активних хронічних вогнищ інфекцій (тонзиліт, отит та ін.);

- асиметрія хрипів, коли неможливо виключити пневмонію;

- затяжний перебіг захворювання, особливо при підозрі на внутрішньоклітинний збудник.

Задача 4:

1. Ні.

2. Гострий простий бронхіт.

3. Відсутність ознак інтоксикації та ДН. Загальний аналіз крові. Фізикальні дані характерні

для гострого простого бронхіту і не відповідають вогнищевій пневмонії.

4. Локальні зміни фізикальних даних ( вкорочення перкуторного тону над ділянкою пневмонічної інфільтрації; постійні звучні дрібнопухирчасті вологі хрипи або крепітація в ураженій ділянці легені.

Задача 5:

1. Не вірно.

2. Гострий ларинготрахеїт.

3. Діагностичні критерії гострого простого бронхіту:

- кашель, який на початку захворювання має сухий, нав’язливий характер. Через декілька днів

стає вологим непродуктивним, а згодом - продуктивним та поступово зникає;

- при огляді дітей не виявляється ознак ДН ( задишка не виражена, допоміжна мускулатура не

бере участі в акті дихання, ціаноз відсутній) та симптомів інтоксикації;

- при пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні;

- аускультативно вислуховується жорстке дихання, непостійні розсіяні сухі та незвучні вологі

дрібнопухирчасті, середньо- та крупнопухирчасті хрипи відповідно діаметру уражених

бронхів;

- зміни гемограми непостійні, можуть проявлятись прискореною ШОЕ при нормальному чи

зниженому вмісту лейкоцитів;

- на рентгенограмі органів грудної порожнини виявляється посилення легеневого малюнку,

розширення та неструктурність коренів легенів.

Задача 6:

1. Гострий обструктивний бронхіт. ДН₀.

2. Топічні стероїди, бета-агоністи, муколітичні і відхаркувальні препарати, вібраційний масаж та постуральний дренаж, масаж грудної клітини. На етапах реабілітації лікувальна дихальна гімнастика, загартовування. Диспансерний нагляд у алерголога.

Задача 7:

1. Гострий обструктивний бронхіт. ДН І ст.

2. При ГОБ на рентгенограмі органів грудної порожнини виявляється двобічне посилення легеневого малюнку, розширення коренів легенів за рахунок судинного компоненту і перибронхіальних змін. Відмічається збільшена прозорість легеневих полів, низьке стояння сплощених куполів діафрагми, горизонтальне розташування ребер.

3. Для лікування ДН І-П ст. при гострому обструктивному бронхіті призначають відволікаючі

процедури, бета-агоністи інгаляторно, топічні стероїди, кисень. Після усунення ДН в лікуванні використовують муколітичні і відхаркувальні препарати, постуральний дренаж та вібраційний масаж. Масаж грудної клітки. На етапах реабілітації лікувальна дихальна гімнастика, загартовування. Диспансерний нагляд у алерголога.

Задача 8:

1. Не вірно.

2. Гострий обструктивний бронхіт. ДН І ст.

3. Розвитком гострого обструктивного бронхіту на фоні ГРІ і наявністю характерних для даного захворювання діагностичних критеріїв:

- кашель сухий, нападоподібний, згодом вологий непродуктивний, нав’язливий, довго

триває;

- шумне свистяче дихання з подовженим видихом, яке чути на відстані;

- експіраторна задишка з участю допоміжних м’язів;

- грудна клітка здута, горизонтальне розміщення ребер;

- перкуторно визначається коробковий відтінок перкуторного тону;

- аускультативно вислуховується жорстке дихання з подовженим видихом, багато розсіяних

непостійних сухих свистячих хрипів, можуть бути вологі (переважно) середньо- та

дрібнопухирчасті незвучні хрипи;

- відсутність або незначна ефективність препаратів, що розширюють бронхи;

Задишка, участь в диханні допоміжних м’язів, періоральний ціаноз, що виникають при неспокої дитини, співвідношення пульс/частота дихання відповідають ДН І ст.

Задача 9:

1. Рецидивуючий бронхіт.

2. В період загострення призначають антибіотики, муколітичні та відхаркувальні препарати (ентерально та інгаляторно), постуральний дренаж та вібраційний масаж; масаж грудної клітини.

В періоді ремісії діти повинні отримувати протирецидивне лікування, яке включає:

санацію хронічних вогнищ інфекції, вітамінотерапію, загартовування, лікувальну дихальну

гімнастику. Обов’язкове диспансерне спостереження пульмонолога і дотримання етапності

лікування з проведенням санаторно-курортного лікування.

Задача 10:

1. Рецидивуючий бронхіт.

2. Дитина повинна перебувати під диспансерним спостереженням, яке передбачає протирецидивні заходи. Останні включають:

- санацію хронічних вогнищ інфекції;

- загартування;

- вітамінотерапію;

- ЛФК;

- санаторно-курортне лікування.

Лікування загострень бронхіту здійснюється як при гострому простому бронхіті.

Задача 11:

1. ГРІ. Гострий бронхіоліт. ДН І ст.

2. Оксигенотерапія, інфузійна терапія (регідратація з подальшою дегідратацією, корекцією електролітних розладів та симптоматичними заходами), топічні стероїди, противірусні препарати, муколітичні та відхаркувальні препарати (ентерально та інгаляційно). При покращанні стану хворого (зменшенні дихальної та серцевої недостатності, зникненні лихоманки) призначають постуральний дренаж та вібраційний масаж, масаж грудної клітини.

Задача 12:

1. ГРІ. Гострий бронхіоліт. ДН П ст.

2. При тяжкому перебігу бронхіоліту використовують:

кисень, інфузійну терапію (регідратація з подальшою дегідратацією, корекцією електролітних розладів та симптоматичними заходами), топічні стероїди, еуфілін, інгібітори протеолітичних ферментів, противірусні препарати, муколітичні та відхаркувальні препарати (ентерально та інгаляційно). При покращанні стану хворого (зменшенні дихальної та серцевої недостатності, зникненні лихоманки) призначають постуральний дренаж, вібраційний масаж, масаж грудної клітини.

Задача 13:

1. Діагностичні критерії гострого бронхіоліту:

- проявам бронхіоліту у дітей можуть передувати катаральні симптоми;

- температура тіла частіше субфебрильна, рідше – гіпертермія;

- виражена дихальна недостатність: задишка експіраторного характеру, участь в акті дихання

допоміжної мускулатури, ціаноз носогубного трикутника, які відмічаються в спокої,

порушення співвідношення частоти пульсу і дихання;

- ознаки порушення бронхіальної прохідності (розширений передньо-задній розмір грудної

клітки, горизонтальне розташування ребер, опущення діафрагми);

- при перкусії відмічається коробковий характер перкуторного тону;

- при аускультації вислуховується жорстке дихання, подовжений видих, багато незвучних

дрібнопухирчастих вологих (переважно на вдосі) та невелика кількість сухих свистячих

хрипів (на видосі);

- виражена задишка призводить до ексикозу; можливі епізоди апное;

- відмічається виражена тахікардія, тони серця послаблені;

- тяжкість стану дитини визначається, в більшій мірі, дихальною недостатністю, а не

інтоксикацією.

2. На рентгенограмі органів грудної порожнини при гострому бронхіоліті відмічається

підвищена прозорість легеневих полів, низьке стояння діафрагми, посилення малюнку бронхів і судин, часто – невеликі ділянки зниження прозорості легеневої тканини за рахунок

субсегментарних ателектазів.

Задача 14:

1. Рецидивуючий бронхіт.

2. Діагностичні критерії рецидивуючого бронхіту:

- складаються із симптомів гострого простого бронхіту, які повторюються 3 і більше

разів на рік;

- загострення РБ характеризується гострим початком, помірним підвищенням температури

тіла, частіше протягом 2-4 днів. Може бути тривалий субфебрилітет;

- тривалий (3-4 тижні) кашель, який домінує в клінічній картині і має різноманітний характер

(сухий, частіше вологий). Мокротиння має слизовий або слизово-гнійний характер;

- в період рецидиву загальний стан дитини порушений мало. Ознаки дихальної

недостатності та інтоксикації відсутні;

- перкуторний тон над легенями не змінений;

- аускультативно вислуховується жорстке дихання, дифузні непостійні сухі та крупно-,

середньо- та дрібнопухирчасті незвучні вологі хрипи;

- тривалий перебіг загострення (3-4 тижні і довше);

- прогресуючий перебіг захворювання, необоротні функціональні і морфологічні зміни в

бронхолегеневій системі відсутні;

- чим молодше дитина, тим частіше у неї виникают рецидиви захворювання;

- на рентгенограмі органів грудної порожнини відмічається посилення легеневого малюнку,

розширення коренів легенів, яке зберігається навіть в період ремісії.

3. На стаціонарно-поліклінічному етапі в період загострення призначають:

- антибіотики, муколітичні та відхаркувальні препарати (ентерально та інгаляторно), постуральний дренаж та вібраційний масаж.

В періоді ремісії діти повинні отримувати протирецидивне лікування в умовах реабілітаційних центрів та пульмонологічних санаторіїв: санація хронічних вогнищ інфекції, вітамінотерапія, загартовування, ЛФК.

Обов’язкове диспансерне спостереження пульмонолога і дотримання етапності лікування з проведенням санаторно-курортного лікування.

Задача 15:

1. Гострий обструктивний бронхіт. ДН І ст.

2. Для лікування ДН І-П ст. при гострому обструктивному бронхіті призначають відволікаючі процедури, кисень, бета-агоністи інгаляторно, топічні стероїди. Після усунення ДН в лікуванні використовують муколітичні та відхаркувальні препарати, постуральний дренаж та вібраційний масаж, масаж грудної клітини.

На етапах реабілітації - лікувальна дихальна гімнастика, загартовування, санаторно-курортне лікування. Диспансерний нагляд у алерголога.

Рекомендована література:

1. Аряев М.Л., Волосовец А.П., Котова Н.В, Старикова А.А., Кононенко Н.А. Пульмонология детского возраста – Киев, «Здоров’я», 2004. – 608 с.

2. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей – Донецк:Регина, 2005. – 389 с.

3. Волосовець О.П., Прохорова М.П., Срєбний М.М., Бичкова Н.Г. Діагностика, лікування та

профілактика бронхообструктивного синдрому у дітей – Київ, 2005. – 23 с.

4. Дитячі хвороби /За ред.. В.М.Сідельникова, В.В.Бережного. –К.:Здоров’я, 1999. – 734 с.

5. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник. – Харьков:Фолио, 2002. – 1125 с.

6. Медицина дитинства /За ред.. П.С.Мощича. – К.:Здоров’я, 1994. – Том І – ІУ.

7. Педиатрия /под ред.. Н.П.Шабалова. Учебник. – СПб.:Спец лит, 2002. -895 с.

41