1.2.2. Інструменти і методи ретушування

Традиційно застосування інструментів ретушування зображень полягає в ретуші фотографій і відновленні пошкоджених зображень. Ретушь – корекція зображення з метою усунення мілких дефектів, виправлення тонального і кольорового балансів.

Наибільш часто використовуються наступні засоби ретушування: інструменти клонування, інструменти розмиття,інструменти «Палец» і «Губка», інструменти «Осветлитель» і «Затемнитель».

Нижче будуть розглянуті функції, які вони виконують.

Для ретушування зображень можна використовувати деякі з фільтрів, не дивлячись на те, що більшість з них призначено для застосування до зображення спеціальних ефектів. У більшості випадків для отримання потрібного ефекту їх потрібно застосувувати разом з масками і виділеннями. Під час роботи з зображеннями частіше за все приходиться стикатися з дефектами локального характера, такими, як подряпини, плями і інші подібні спотворення. У даному випадку процес ретушування можна робити без застосування виділень і масок, використовуючи лише інструментальні засоби локального поліпшення.

Інструменти клонування (Cloning Tools) (Дубликат) призначені для копіювання деталей з одного місця зображень (непошкодженого) в інше (пошкоджене).

Інструменти розмиття (Blur) і підвищення різкості (Sharpen) дозволяють відповідно локально знижувати або підсилювати контраст між пікселами зображення.

Інструменти «Палец» (Smudge) і «Губка» (Sponge) згладжують відмінності між сусідніми відтінками в тих місцях, де проходіт кисть.

Інструменти «Осветлитель» (Dodge) і «Затемнитель» (Burn) роблять об'єкти світлішими або тьмянішими.

1.3. Гістограма. Оцінка зображення

Інструмент «Гистограмма» (Histogram) дозволяє оцінити розбіжність між мінімальною і максимальною яскравістю зображення (динамічний діапазон). З його допомогою стає можливим отримати наочне уявлення про розподіл всіх тонів в зображенні. Тому гістограма є одним з основних засобів, що використовуються для контролю за тональними і колірними налаштуваннями зображення.

Гістограмою називається графік, що відображає розподіл пікселів зображення по яскравості. При побудові цього графіка по осі X відкладаються значення яскравості в діапазоні від 0 (чорний) до 255 (білий), а по осі Y – кількість пікселів, що мають відповідне значення яскравості.

Аналіз гістограми дозволяє зрозуміти, які тонові області зображення потребують корекції і яку саме. Також за допомогою гістограми можна оцінити тоновий діапазон зображення, тобто визначити, які тонові області домінують: тіні (темні області), світла (світлі області) або середні тони.

Терміни тіні (shadows), середні тони (midtones) і світла (highlights) використовуються в графічних редакторах для позначення відповідно темних, середніх і світлих тонів зображення.

1.3.1. Тонова корекція зображення

Сенс тонової корекції полягає в доданні зображенню максимального динамічного діапазону. Це безпосередньо пов'язано з налаштуванням яскравості зображення. Тон – рівень (градація, відтінок) сірого кольору. Тонове зображення має безперервну шкалу градацій сірого від білого до чорного. Для одного каналу число таких градацій дорівнює 256.

Для оцінки і корекції яскравості і контрастності зображення, тобто для його тонової корекції, в професійних растрових редакторах є широкий набір засобів. До них відносяться потужні універсальні інструменти Рівні (Levels) і Криві (Curves), а також простіші, наприклад, Яскравість/Контраст (Brightness/contrast), призначені для усунення найбільш грубих дефектів типу недостатньої яскравості або підвищеної контрастності.