Лабораторна робота №5

Тема: Дослідження інтерфейсу Photoshop. Панелі інструментів. Створення графічних примітивів.

Мета: Оволодіння базовими навиками роботи в PhotoShop.

Теоретичні відомості

1.Растрові графічні редактори

1.1.Робота з растровою графікою

Растрова графіка представляє зображення у вигляді масиву цифр. Тому при великому збільшенні всі точкові зображення виглядають як мозайка або сітка, що складається з мілких комірок. Така сітка називається растровою картою (bitmap), її одиничний елемент називається пікселом (рис.5.1).

Рисунок 5.1Приклад простого піксельного зображення

У зв’язку зі способом відображення інформації растрове зображення часто порівнюють з мозаїчним панно. Дійсно, якщо розглядати мозаїчне зображення поблизу (при сильному збільшенні), то стики між окремими деталями добре видно; якщо відійти подалі (що рівносильно зменьшенню масштабу), то дрібні елементи зливаються, і ми бачимо картину злитно в цілостному сприйнятті. Так як і з растровою графікою: якщо піксели достатньо малі, то границі між ними непомітні і око сприймає "піксельну мозайку" як одно ціле зображення.

При масштабуванні растрових зображень виникають характерні спотворення ‒ "сходинки" (aliasing або jaggies) (рис. 5.2). У більшості растрових редакторів "сходинки" вдається частково прибрати за рахунок спеціальних прийомів (наприклад, anti-aliasing), але якість картинки при цьому помітно знижується.

1.1.1. Інструментальні засоби растрових редакторів

До фундаментальних інструментів растрової графіки відносяться такі інструменти обробки зображень:

• інструменти виділення;

• канали і маски;

• інструменти ретушування;

• гістограми;

• криві;

• інструменты для кольорової (кольоровий баланс) і тонової корекції (рівні);

• фільтри (спецефекти);

• шари.

Рисунок 5.2 Погіршення якості при маштабуванні зображення

Крім перерахованих інструментальних засобів в склад растрових редакторів входить велика кількість інструментів, назви яких асоціюються із застосуванням їх в традиційному живописі і інших додатках: Аерограф, Кисть, Олівець, Гумка, Текст, Перо, Лінія, Заливка, Піпетка, Трансформація, Масштаб, Рука, Рамка і т.п. Аналоги цих інструментів також є в більшості векторних редакторів.

1.2. Інструменти виділення. Маски

Растрове зображення на відміну від векторного не містить об’єктів, які можна легко "розчепити " для виконання їх індивідуального редагування. Тому для створення, наприклад, колажів (фотомонтажів) з окремих фрагментів декількох зображень кожен з них попередньо необхідно виділити. Даний процес нагадує процедуру вирізання окремих фрагментів з цілостного зображення і називається процесом виділення зображень.

Виділення (Selection) – це область, обмежена замкнутою рамкою виділення у вигляді рухомої пунктирної лінії (контура), яка відзначає частину зображення, доступну для копіювання, редагування і виконання різних типів перетворень.

Маски – це один з базових інструментів професійних растрових редакторів.

Концепції маски і виділення тісно зв’язані, але не дивлячись на це, поняття маски ширше. Всяка маска включає в себе два типа областей: непрозорі і прозорі. Перші використовуються для захисту закриваємих ними частин зображень або об’єктів від небажаних змін. Вони, відповідно, і виконують функцію маскування. Прозорі області можна розглядати як отвори в масці. Їх використовують для відділення фрагментів зображення або об’єкту, які збираються модифікувати. Ці області називаються виділеною областю, або виділенням (обтравкою).

Таким чином, маска не представляє собою щось протилежне виділенню. Протилежними властивостями володіють частини маски, а саме захищені і вибрані (виділені) області. Співвідношення між цими частинами не є постійними. В процесі роботи над зображеннями воно може змінюватися за рахунок збільшення долі однієї з них і відповідно зменьшення долі другої. Для цієї мети в растрових редакторах є спеціальний набір інструментів виділення.