- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
- •Зміст теми
- •Надання невідкладної допомоги при укусах бджіл, ос, джмелів
- •Надання невідкладної допомоги при укусах кліщів
- •Надання невідкладної допомоги при укусах собак
- •Надання невідкладної допомоги при укусах змій.
- •Надання невідкладної допомоги при ерегріванні (тепловий і сонячний удар; теплова непритомність; теплові судоми; теплове виснаження, зневоднення)
- •Надання невідкладної допомоги при гострих отруєннях
- •Надання невідкладної допомоги при утопленні
- •Показання до швл при дн
- •Надання невідкладної допомоги при набряку Квінке
- •Надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці
- •Надання невідкладної допомоги при судомному синдромі
- •Надання невідкладної допомоги при гіпертермічному синдромі
- •4. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті
- •Література
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
|
Навчальна дисципліна |
Педіатрія |
|
Модуль №6 |
|
|
Змістовий модуль №8 |
|
|
Тема заняття № 59 |
Організація невідкладної допомоги дітям в амбулаторних умовах |
|
Курс |
6 |
|
Факультет |
Медичний №2 |
Актуальність теми: Організація роботи будь-якої медичної установи базується на високоякісній роботі лікаря. Проблема гострих станів у дітей займає одне з центральних місць серед усіх розділів клінічної педіатрії. Анатомо-фізіологічні особливості дитини, недосконалість нейро-гуморальної регуляції функцій організму, часто обтяжений преморбідний фон, сприяють формуванню у дитини «напруженого гомеостазу», швидкому зривові адаптаційно-компенсаторних можливостей під впливом несприятливих факторів. Кожний лікар-педіатр повинен володіти ґрунтовними знаннями й уміннями, що стосуються надання допомоги дитині при гострих захворюваннях. Успіх у наданні екстреної допомоги багато в чому залежить від правильної діагностики. При цьому від лікаря потрібна рішучість, оперативність і уміння організувати необхідну допомогу, у тому числі вдома, щоб ліквідувати хворобливий стан. Це визначає актуальність теми і її важливість для лікаря-педіатра.
1. Конкретні цілі:
1.1.Засвоїти діагностичні прийоми при невідкладних станах у дітей
1.2. Вміти надати необхідний об’єм лікувальних заходів при важких та критичних станах у дітей на до госпітальному та госпітальному етапах
1.3. Оволодіння знаннями щодо попередження дій, які можуть призвести до критичних станів в педіатричній практиці
1.4. Керуватись сучасними Протоколами діагностики та лікування і Наказами МОЗ України при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпипитальних етапах
.
2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
|
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навички |
|
Збирання анамнезу у хворих дітей із захворюваннями різних органів та систем, проведення об’єктивного обстеження дітей, оцінка результатів параклінічних обстежень, виділення основних синдромів. Постановка діагнозу, проведення диференційної діагностики, призначення необхідних параклінічних обстежень та їх інтерпретація. Клініко-фармакологічна характеристика препаратів, що використовуються при наданні невідкладної допомоги дітям.
Курація хворих при невідкладних станах. Серцево-легенева реанімація.
Судово-медична експертиза ушкоджень при дії різних типів отрут |
3. Організація змісту навчального матеріалу
Зміст теми
Надання невідкладної допомоги на догоспітальному та госпітальному етапах надано згідно наказів МОЗ України:
Наказом МОЗ України № № 437 від 31.08.2004 р.«Протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпипитальних етапах»
Наказом МОЗ України №№ 325 від 30.06.2004 р«Протоколи лікування дітей з гострими отруєннями»
Наказом МОЗ України № 767 від 27.12.2005 «Протокол діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей»
Наказом МОЗ України № 9 від 10.01.2005 р. «Протоколи лікування дітей за спеціальністю «Педіатрія»»
