- •Методичні вказівки
- •4.1. Перелік основних термінів , параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах
- •Протокол лікування дітей з хронічною нирковою недостатністю
- •1. Термінологія
- •3. Діагностичні критерії
- •3.1 Клінічні критерії:
- •3.2 Лабораторні критерії:
- •3.3 Стандарти параклінічних досліджень
- •3.3.1 Лабораторні дослідження
- •Б. Допоміжні:
- •4.4 Попередження і лікування ускладнень
- •4.4.1 Дієтотерапія і водний режим
- •4.4.2 Дезінтоксикація та зменшення проявів метаболічного ацидозу.
- •4.4.3 Гіперкаліемія
- •5.2.2 Корекція анемії.
- •5.2.3 Корекція азотистих шлаків
- •5.2.4 Гіперпаратиреоз
- •5.2.5 Корекція оксидантного стресу, дефіциту карнітину, гіпергомоцистенемії
- •5.5 Побічні дії та ускладнення терапії, їх корекція
- •6. Критерії ефективності лікування
- •Протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах
- •5. Матеріали для самоконтролю:
- •5.1. Тестові завдання:
- •Література
Протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах
(Спеціальність „ Дитяча анестезіологія та реанімація ”)
Перелік скорочувань:
АТ – артеріальний тиск
ВЧТ – внутрічерепний тиск
ГДН – гостра дихальна недостатність
ЕКГ – електрокардіограма
КОС – кислотно-основний стан
ОЦК – об’єм циркулюючої крові
ПТКВ – позитивний тиск в кінці видиху
ТДБ – трахео-бронхіальне дерево
ЦВТ – центральний венозний тиск
ЧД – частота дихання
ЧСС – частота серцевих скорочень
ШВЛ – штучна вентиляція легень
ШМД – швидка медична допомога
FiO2 - фракція кисню у вдихаємому повітрі
PaO2 - парціальне напруження кисню в артеріальній крові
PvO2 - парціальне напруження кисню в венозній крові
SaO2 - сатурація киснем артеріальної крові
Гемолiтико-уремiчний синдром (ГУС).
Діагностичні критерії:
1.Полieтиологiчний синдром, в основі якого лежить тромботична мiкроангiопатiя. Розвитку ГУС найчастіше передують кишкові інфекції (шигелли, сальмонелли, рiккетсiї, iєрсiнiї й ін.) і респіраторні захворювання (віруси Коксакi й ЕСНО, грип, аденовіруси й ін.).
2.Для ГУС характерна тріада симптомів : гемолiтична анемія, тромбоцитопенiя і гостре порушення функції нирок. Клінічна картина ГУС найчастіше з'являється на 3-6 день попереднього захворювання.
3.ГУС характеризується погіршенням загального стану, млявістю, раптовою появою різкої блідості шкірних покривів з iктеричним відтінком, може відзначатися геморрагiчний синдром у виді петехiальної висипки, eкхiмозiв, гемоколiтy, носових і шлункових кровотеч. Спостерігається зниження діурезу і поява набряків. Відзначається гепатоспленомегалiя, часто виражений абдомінальний синдром. У дітей раннього віку можуть бути судороги.
Медична допомога:
1.Оксигенотерапія з подачею 100% кисню з темпом 10-12 л/хв.
2.Iнфузiона терапія глюкозо-солевими розчинами (5% розчин глюкози і 0.9% розчин натрію хлориду в співвідношенні 1:1) з темпом 5-10 мл/кг/година з наступним уведенням фуросемiдy (лазиксу) в дозі 3-5 мг/кг внутрівенно.
3.При судомному синдромі - внутрівенно бензодiазепiни (седуксен, реланiум, дiазепам, сибазон) у дозі 0.3-0.5 мг/кг.
4.Термінова госпіталізація до ВIТ або відділення гострого гемодiалiзy.
Протокол лікування дітей з хронічною нирковою недостатністю
Шифр за МКХ-10: N18 Хронічна ниркова недостатність
1. Термінологія
Хронічна ниркова недостатність (далі ХНН) – порушення функцій нирок, що спостерігається протягом трьох і більше місяців, виникає в результаті прогресуючої загибелі нефронів і строми при хронічному захворюванні нирок (далі ХЗН), підгострозлоякісному гломерулонефриті або після гострої ниркової недостатності із тривалістю анурічного періоду понад 3 тижні.
Хронічне захворювання нирок - інтегральний діагноз, що характеризується морфологічними, функціональними, клінічними і лабораторними ознаками ураження нирок тривалістю понад 3 місяці; або швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) <60 мл/хв/1,73 м2 (термін введено National Kidney Foundation з 2002 року як еквівалент діагнозу, оскільки, як правило, з розвитком ХНН причина захворювання втрачає свою актуальність, класифікацію ХЗН наведено в додатку
2. Стадії ХЗН та ХНН
(адаптовано за Наумовою В.І., Папаяном А.В., 1991, EBPG, 2002, NKF 2003 та наказом МОЗ України №65/462 від 30.09.03.)
Стадія ХЗН |
Стадія ХНН |
ШКФ, мл/хв/ 1,73 м2 |
Креатинін крові, ммоль/л |
Максимальна відносна густина сечі |
I |
- |
≥90 |
≤0,104 |
>1.018 |
ІІ |
І (тубулярна) |
≥90 |
≤0,104 |
≤1.018 |
І (компенсована) |
89-60 |
0,105-0,176 |
<1.018 | |
III |
ІІ (субкомпенсована) |
59-30 |
0,177-0,351 |
<1.018
|
IV |
IІІ(некомпенсована) |
29-15 |
0,352-0,440 | |
V |
ІV (термінальна або діалізна) |
< 15 |
>0,440 |
Міжнародні еквіваленти стадій ХНН наведено в додатку 2, нормальні величини ШКФ – в додатку 3.