Протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах

(Спеціальність „ Дитяча анестезіологія та реанімація ”)

Перелік скорочувань:

АТ – артеріальний тиск

ВЧТ – внутрічерепний тиск

ГДН – гостра дихальна недостатність

ЕКГ – електрокардіограма

КОС – кислотно-основний стан

ОЦК – об’єм циркулюючої крові

ПТКВ – позитивний тиск в кінці видиху

ТДБ – трахео-бронхіальне дерево

ЦВТ – центральний венозний тиск

ЧД – частота дихання

ЧСС – частота серцевих скорочень

ШВЛ – штучна вентиляція легень

ШМД – швидка медична допомога

FiO₂ - фракція кисню у вдихаємому повітрі

PaO₂ - парціальне напруження кисню в артеріальній крові

PvO₂ - парціальне напруження кисню в венозній крові

SaO₂ - сатурація киснем артеріальної крові

Гемолiтико-уремiчний синдром (ГУС).

Діагностичні критерії:

1.Полieтиологiчний синдром, в основі якого лежить тромботична мiкроангiопатiя. Розвитку ГУС найчастіше передують кишкові інфекції (шигелли, сальмонелли, рiккетсiї, iєрсiнiї й ін.) і респіраторні захворювання (віруси Коксакi й ЕСНО, грип, аденовіруси й ін.).

2.Для ГУС характерна тріада симптомів : гемолiтична анемія, тромбоцитопенiя і гостре порушення функції нирок. Клінічна картина ГУС найчастіше з'являється на 3-6 день попереднього захворювання.

3.ГУС характеризується погіршенням загального стану, млявістю, раптовою появою різкої блідості шкірних покривів з iктеричним відтінком, може відзначатися геморрагiчний синдром у виді петехiальної висипки, eкхiмозiв, гемоколiтy, носових і шлункових кровотеч. Спостерігається зниження діурезу і поява набряків. Відзначається гепатоспленомегалiя, часто виражений абдомінальний синдром. У дітей раннього віку можуть бути судороги.

Медична допомога:

1.Оксигенотерапія з подачею 100% кисню з темпом 10-12 л/хв.

2.Iнфузiона терапія глюкозо-солевими розчинами (5% розчин глюкози і 0.9% розчин натрію хлориду в співвідношенні 1:1) з темпом 5-10 мл/кг/година з наступним уведенням фуросемiдy (лазиксу) в дозі 3-5 мг/кг внутрівенно.

3.При судомному синдромі - внутрівенно бензодiазепiни (седуксен, реланiум, дiазепам, сибазон) у дозі 0.3-0.5 мг/кг.

4.Термінова госпіталізація до ВIТ або відділення гострого гемодiалiзy.

Протокол лікування дітей з хронічною нирковою недостатністю

Шифр за МКХ-10: N18 Хронічна ниркова недостатність

1. Термінологія

Хронічна ниркова недостатність (далі ХНН) – порушення функцій нирок, що спостерігається протягом трьох і більше місяців, виникає в результаті прогресуючої загибелі нефронів і строми при хронічному захворюванні нирок (далі ХЗН), підгострозлоякісному гломерулонефриті або після гострої ниркової недостатності із тривалістю анурічного періоду понад 3 тижні.

Хронічне захворювання нирок - інтегральний діагноз, що характеризується морфологічними, функціональними, клінічними і лабораторними ознаками ураження нирок тривалістю понад 3 місяці; або швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) <60 мл/хв/1,73 м² (термін введено National Kidney Foundation з 2002 року як еквівалент діагнозу, оскільки, як правило, з розвитком ХНН причина захворювання втрачає свою актуальність, класифікацію ХЗН наведено в додатку

2. Стадії ХЗН та ХНН

(адаптовано за Наумовою В.І., Папаяном А.В., 1991, EBPG, 2002, NKF 2003 та наказом МОЗ України №65/462 від 30.09.03.)

Стадія ХЗН	Стадія ХНН	ШКФ, мл/хв/ 1,73 м2	Креатинін крові, ммоль/л	Максимальна відносна густина сечі
I	-	≥90	≤0,104	>1.018
ІІ	І (тубулярна)	≥90	≤0,104	≤1.018
	І (компенсована)	89-60	0,105-0,176	<1.018
III	ІІ (субкомпенсована)	59-30	0,177-0,351	<1.018
IV	IІІ(некомпенсована)	29-15	0,352-0,440
V	ІV (термінальна або діалізна)	< 15	>0,440

Міжнародні еквіваленти стадій ХНН наведено в додатку 2, нормальні величини ШКФ – в додатку 3.