5. Матеріали для самоконтролю:

5.1. Тестові завдання:

1. Що із перерахованого є неправильним відносно ГНН:

1. Причини ГНН можуть біти преренальні, ренальні і постренальні;

2. Стадія олігоанурії наступає через 2 дні після шокової;

3. Виражена інтоксикація;

4. Виражені гіперазотемія,

5. Ацидоз, гіперкаліємія

2. Причинами розвитку ГНН можуть бути всі вказані патологічні стани, крім:

1. Шок любої етіології;

2. Гострий ГН;

3. ГУС;

4. ЮРА;

5. Отруєння

3. Для ГНН характерні розлади гомеостазу, крім:

1. Гіперазотемія;

2. Гіпокаліємія;

3. Гіпокальціємія;

4. Метаболічний ацидоз

4. Що є найбільш характерним при аналізу периферійної крові у хворих ГНН;

1. Гіпохромна анемія;

2. Анемія з ретикулоцитозом;

3. Нормохромна анемія;

4. Еозинофілія;

5. Лейкопенія

5. Абсолютні показання до гемодіалізу в період анурії ГНН є все перераховане, крім:

1. Підвищення креатинину на 0,18 – 0,44 ммоль/л/добу;

2. Гіперкаліємія вища 7 ммоль/л;

3. Виражена гіпергідратація;

4. Гіпертензивний синдром.

6. Етіологічними факторами, що передують розвитку ГУС, можуть бути всі перераховані, окрім:

1. Вірусна інфекція;

2. Бактеріальна інфекція;

3. Нефролітіаз;

4. Вакцинація АКДП;

5. Імунокомплексні хвороби.

7. ГУС частіше розвивається:

1. В перші 6 місяців життя;

2. В перші 3 роки життя;

3. В 3-7 років;

4. Старше 7 років.

8. Для ГУС характерно все перераховане, крім:

1. Гемолітична анемія;

2. Тромбоцитопенія;

3. Високий нейтрофільоз;

4. Олігоанурія;

5. Гіперазотемія.

9. Для продромального періода ГУС характерно все перераховане, крім:

1. Симптоми ушкодження шлунково-кишкового тракту;

2. Симптоми ушкодження верхніх дихальних шляхів;

3. Неврологічні розлади;

4. Поліурія;

5. Олігурія.

10. Період розпалу ГУС характеризується наступними основними синдромами, окрім:

1. Гемолітична анемія;

2. Набряки;

3. Тромбоцитопенія;

4. ГНН;

5. Геморагічний синдром.

11. Лікування ГУС включає все перераховане, окрім:

1. Цитостатики;

2. Гемодіаліз;

3. Гепарин;

4. Антиагреганти;

5. Корекція водно-електролітного балансу.

12. Що являється головним в лікуванні ГУС:

1. Антикоагулянтна терапія;

2. Антиагрегантна терапія;

3. Гемодіаліз;

4. Гормональна терапія;

5. Антибактеріальна терапія.

13. Найбільш часті причини ХНН у дітей:

1. Хронічний пілонефрит;

2. Інтерстиціальний нефрит;

3. Вроджена і спадкова патологія нирок;

4. Хронічний гломерулонефрит;

5. Дизметаболічна нефропатія.

14. Діагноз ХНН у дітей достовірний при збереженні на протязі трьох і більше місяців креатинемії вище:

1. 0,062 ммоль/л;

2. 0,123 ммоль/л;

3. 0,177 ммоль/л;

4. 0,351 ммоль/л;

5. 0,440 ммоль/л.

15. Вкажіть діапазон коливань питомої ваги в пробі Зимницького, що вказує на НН:

1. 1005 – 1007

2. 1010 – 1025

3. 1013 – 1028

4. 1014 – 1027

5. 1015 – 1028

16. Консервативна терапія ХНН включає все перераховане, крім:

1. Зменшення гіперазотемії і інтоксикації;

2. Корекція водно- електролітних розладів і кислотно – лужної рівноваги;

3. Цитостатична терапія;

4. Боротьба з остеодистрофією;

5. Боротьба з гіпертензією і анемією.

17. Що не відноситься до методів активного лікування дітей з ХНН.

1. Гемодіаліз;

2. Гемофільтрація;

3. Інфузійна терапія;

4. Перитонеальний діаліз;

5. Трансплантація нирки.

18. Активне лікування ХНН за допомогою гемодіалізу необхідно починати при величині креатиніну:

1. 0,0177 ммоль/л;

2. 0,1 ммоль/л;

3. 0,2 ммоль/л;

4. 0,3 ммоль/л;

5. 0,44 ммоль/л.

19. Яка найменша кількість білка на добу повинна бути, враховуючи стадію і вік дитини:

1. 15 г/добу;

2. 18 г/добу;

3. 20 г/добу;

4. 25 г/добу;

5. 30 г/добу.

20. Який вид анемії найчастіше зустрічається при ХНН:

1. Гемолітична;

2. Еритропоетиндефіцитна

3. Залізодефіцитна;

4. Білководефіцитна;

5. Вітамінодефіцитна